Рішення

від 21.01.2014 по справі 2-4139/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-4139/12

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бортницької В.В.,

при секретарі - Клименко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом солідарного демонтажу частини будинку,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просила суд, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.01.2014, зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою кадастровий номер № 8 000 000 000:82:189:005, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання солідарно демонтувати частину будинку АДРЕСА_2 та частину підпірної стіни з лінійними спорудами (бетонний паркан), які порушують суміжну межу земельної ділянки по АДРЕСА_2 та земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до стандартів та нормативів, встановлених державними будівельними нормами України.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом, позивач посилається на порушення її прав як власника земельної ділянки, оскільки відповідно до технічної документації площа (самовільно) зайнятої території ділянки, що належить ОСОБА_1 становить 9.00 кв.м., при цьому на самовільно зайнятій території частини її земельної ділянки знаходиться частина житлового будинку, збудованого за адресою: АДРЕСА_2. Позивач зазначає, що оскільки у відповідачів відсутня жодна правова підстава для зайняття вказаної земельної ділянки, таке зайняття відповідачами земельної ділянки та будівництво на ній є самовільним та порушує право приватної власності позивача. При цьому, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 побудований з порушенням нормативів пожежної безпеки.

У судових засіданнях під час розгляду даної справи відповідачі та їх представники проти заявлених позовних вимог заперечували через їх необґрунтованість та безпідставність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом та вбачається з матеріалів справи позивачу - ОСОБА_1 на праві власності належать: земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0515 га кадастровий номер № 8 000 000 000:82:189:0051 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованого у реєстрі за № 378, Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 053915 від 21.06.2007 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 053916 від 13.06.2008 та житловий будинок із будівлями та спорудами на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 25.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованого у реєстрі за № 375, зареєстрований у Київському міському БТІ 08.04.2009 (реєстраційне посвідчення 028783).

Спір між сторонами виник у зв'язку із будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2, здійсненим, на думку позивача, із порушенням меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності, чим, на переконання позивача, порушуються її права як власника суміжної земельної ділянки.

Враховуючи суть спору, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2013 за клопотанням представника ОСОБА_5, проти задоволення якого позивач та інші відповідачі не заперечували, призначено у справі № 2-4139/12 комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ.

Як вбачається з наданого експертами Висновку № 2987/13-41/2988/13-43, в ході проведення експертного дослідження при виносі меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що північно-західна частина земельної ділянки безпосередньо граничить з житловим будинком, збудованим по АДРЕСА_2, але при цьому житловий будинок (АДРЕСА_2) не порушує межі земельної ділянки, яка відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 053915 від 21.06.2007 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 053916 від 13.06.2008 року належить ОСОБА_1.

Також експертами зазначено, що відповідно до документів, що містяться в наданих на дослідження матеріалах справи, житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 22.03.2010 відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9, пояснили, що межі земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Києві у зв'язку із будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2 не були порушені, будинок АДРЕСА_2 відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам. Щодо нависаючого виступу будинку АДРЕСА_2 (зображений на фото 3, с. 8 експертного висновку), який за переконанням представника позивача порушує права ОСОБА_1 як власника суміжної земельної ділянки, експерти зазначили, що даний конструктивний елемент будинку АДРЕСА_2 не виходить за межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2014 звернувся до суду з клопотанням про проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення факту будівництва лінійних споруд між ділянкамиАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 разом з іншими спорудами зазначеного об'єкту, їх конструктивної приналежності та тотожності іншим лінійним спорудам, що розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2.

Судом відхилено дане клопотання з мотивів того, що призначена у даній справі комплексна судова земельно-технічна та будівельно-технічна експертиза, за результатами якої було отримано відповідний експертний висновок, визнається судом повною та такою, що дала однозначні відповіді на всі поставлені перед експертами питання. При цьому, питання, яке пропонується представником позивача поставити на вирішення додаткової експертизи, не може вплинути на результати вирішення даного судового спору.

Досліджуючи письмові докази у справі, суд встановив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, реєстраційний номер КВ000479 від 15.06.2010 закінченого будівництвом об'єкта: приватного будинку (літ.А) загальною площею 3 337,5 кв.м, у т.ч. житловою площею 1113,6 кв.м відповідно до технічного паспорту, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за станом на 22.03.2010, за адресою: АДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва (т. І, а.с. 159).

Статтею 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач відповідно до положень ст.. 57-60 ЦПК України не підтвердила факт порушення відповідачами її прав як власника земельної ділянки по АДРЕСА_1. Натомість, матеріали справи беззаперечно свідчать, що при будівництві будинку АДРЕСА_2 межі земельної ділянки позивача не були порушені, в свою чергу, відповідним державним контролюючим органом у сфері будівництва підтверджено, що будинок АДРЕСА_2 відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки і санітарному законодавству.

У будь-якому разі, посилання позивача на порушення під час будівництва будинку АДРЕСА_2 правил протипожежної безпеки та інших ДБН, не може свідчити про порушення його прав як власника суміжної ділянки, а лише про недотримання відповідачами державних будівельних норм і правил, обов'язок контролю і нагляду за чим покладено на відповідні державні органи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим не вбачається правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 386, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Бортницька