Рішення

від 27.01.2014 по справі 531/1210/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1210/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/191/14 Головуючий у 1-й інстанції Жмурко П. Я.

Доповідач Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" та товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство" на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство", товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" про визнання частково недійсними договорів земельної ділянки сільськогосподарського призначення, про розірвання договорів оренди і суборенди земельної ділянки та стягнення заборгованості по платі за користування земельними ділянками та усунення перешкод в користуванні, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», товариства з обмеженою відповідальністю «Машівське інкубаторне підприємство», товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, про розірвання договорів оренди і суборенди земельної ділянки та стягнення заборгованості по платі за користування земельними ділянками та усунення перешкод в користуванні задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01.11.2005 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «Лан», який зареєстрований у Машівському РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 05.06.2007 року за №040755800125 та розірвано його.

Визнано недійсним договір суборенди землі від 16.04.2010 року, сторонами якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» та товариства з обмеженою відповідальністю «Машівське інкубаторне підприємство», який зареєстрований у Машівському ВРО ПМВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 24.06.2010 року за №041055800506.

Зобов'язано ліквідаційну комісію ТОВ «Лан», ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» та ТОВ «Машівське інкубаторне підприємство» повернути ОСОБА_1, земельну ділянку, розташовану на території Селещанської сільської ради Машівського району Полтавської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,22 га, яка належить ОСОБА_1.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01.11.2005 року, сторонами якого є ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю «Лан», який зареєстрований у Машівському РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 05.06.2007 року за №040755800145 та розірвано його.

Визнано недійсним договір суборенди землі від 16.04.2010 року, сторонами якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» та товариство з обмеженою відповідальністю «Машівське інкубаторне підприємство», який зареєстрований у Машівському ВРО ПМВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 24.06.2010 року зо №041055800502.

Зобов'язано ліквідаційну комісію ТОВ «Лан», ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» та ТОВ «Машівське інкубаторне підприємство» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Селещанської сільської ради Машівського району Полтавської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,22 га, яка належить ОСОБА_2.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01.11.2005 року, сторонами якого є ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Лан», який зареєстрований у Машівському РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 05.06.2007 року за №040755800103 та розірвано його.

Визнано недійсним договір суборенди землі від 16.04.2010 року, сторонами якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» та товариства з обмеженою відповідальністю «Машівське інкубаторне підприємство», який зареєстрований у Машівському ВРО ПМВ ПРФ ДП «Центр ДЗК» 24.06.2010 року за №041055800504.

Зобов'язано ліквідаційну комісію ТОВ «Лан», ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» та ТОВ «Машівське інкубаторне підприємство» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану на території Селещанської сільської ради Машівського району Полтавської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,22 га, яка належить ОСОБА_3.

Стягнуто з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_1 6 816, 85 гривень заборгованості по орендній платі, 71,53 гривень витрат по сплаті судового збору, 1 385 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_2 6 816, 85 гривень заборгованості по орендній платі, 71,53 гривень витрат по сплаті судового збору, 1 385 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_3 6 816, 85 гривень заборгованості по орендній платі, 71,53 гривень витрат по сплаті судового збору, 1 385 гривень витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду не погодились голова ліквідаційної комісії товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" та товариство з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство" та подали на нього апеляційні скарги. В яких прохають рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26.11.2013року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та не обґрунтованим та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаються на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судове засідання проводилося за участі позивачів та представника ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС», за відсутності представників апелянтів, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися з невідомих причин.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 3, ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - являються власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 5,22 га, що розташовані на території Селещанської сільської ради. Свої земельні ділянки вони передали в оренду ТОВ «Лан» згідно договорів оренди землі від 01 листопада 2005 року терміном на 10 років. Між ТОВ «Лан» та ТОВ «Машівське інкубаторне підприємство» укладено договори суборенди від 16.04.2010 року на підставі договорів оренди від 01.11.2005 року. Предметом цих договорів оренди були земельні ділянки кадастрові номери яких 5323086600:00:0007:0051, 5323086600:00:006:0192, 5323086600:00:007:0078 тобто земельні ділянки власниками яких являються позивачі по даній справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів та ухвалюючи рішення про визнання недійсними та розірвання договорів оренди і договорів суборенди земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами порушено умови договору оренди землі шляхом несплати орендної плати у період з 2009-2011 роки, що є підставою для їх розірвання спірних договорів в силу статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі». Підставою для розірвання договорів суборенди, місцевим судом, зазначено відсутність письмовою згоди на такі дії орендодавців.

Проте з таким висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 14, 19 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої передбачається умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання в обумовлений договором строк. Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов передбачених ч. 1 ст. 14 цього Закону, підписання договору та його реєстрації він набуває чинності.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Укладені між сторонами договори оренди містять усі передбачені Законом істотні умови відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», у т.ч. відомості щодо об'єкта оренди, його місцезнаходження, строку дії договору, орендної плати із зазначенням її розміру, строків її внесення, відповідальності за її несвоєчасну сплату тощо, а в Державному акті на право власності на земельну ділянку визначено форму земельної ділянки та її межі. Аналіз змісту договорів свідчить про те, що на момент укладення даних договорів та їх державної реєстрації сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов.

Аналіз змісту договорів суборенди свідчить про те, що орендарем спірні договори укладено в межах повноважень визначених договорами оренди. При цьому договори суборенди містять усі передбачені Законом істотні умови відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», за виключенням істотної умови про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки..

Відповідно до ч.2 ст.15 цього Закону, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про визнання недійсними договорів оренди та договорів суборенди, судом першої інстанції в порушення вимог ст.214 ЦПК України, зовсім не мотивовано свої висновки в цій частині, при цьому безпідставно поєднано поняття «недійсності договорів» та «розірвання договорів», навівши для їх обґрунтування та мотивування своїх висновків одні і ті ж підстави.

Виходячи з встановлених обставин справи та норм закону, які регулюють питання недійсності правочинів, колегія суддів, вважає, що наведенні позивачами в цій частині доводи є необгрутованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, не містять даних про порушення їх прав, як власників земельних ділянок, а тому їх вимоги задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Задовольняючи вимоги позивачів про стягнення заборгованості по орендній платі, місцевий суд виходив з того, що відповідачем ТОВ «Лан» не доведено факт виплати орендної плати. Про те, колегія суддів, не погоджується з такими висновками суду.

Так, матеріалами справи (первинними бухгалтерськими документами) підтверджується факт виплати позивачам орендної плати за вказаний період. Самі позивачі не заперечували факту саме їх підписів на зазначених документах, про те заперечували факт отримання орендної плати, при цьому не надавши обґрунтованих пояснень причин такої ситуації. За вказаних обставин, за умови відсутності доказів, які б спростовували доводи відповідача, місцевим судом, зроблено передчасні та необґрунтовані висновки з даних питань, проведено неправильну оцінку доказів, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині та відмови у задоволенні даних позовних вимог.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 зазначеного Закону передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Враховуючи те, що позивачами не було доведено факту невиконання відповідачем обов'язків передбачених договорами оренди та порушення у зв'язку із цим їх прав, суд першої інстанції, не врахувавши наведених вище положень закону, не визначившись з характером спірних правовідносин та нормами права, що підлягають застосуванню до них безпідставно визнав договори оренди землі недійсними та зобов'язав відповідачів повернути позивам земельні ділянки. Це при тому, що покладаючи на ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» обов'язок повернути земельні ділянки позивачам, місцевим судом, фактично порушено права останніх, оскільки вони не пов'язані з позивачами та іншими відповідачами будь-якими правовідносинами з даних питань.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" та товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство", скасування рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2013 року та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 30 7, 309 , 314 , 316 ЦПК України , колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" та товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство" - задовольнити .

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2013 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Машівське інкубаторне підприємство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" про визнання частково недійсними договорів земельної ділянки сільськогосподарського призначення, про розірвання договорів оренди і суборенди земельної ділянки та стягнення заборгованості по платі за користування земельними ділянками та усунення перешкод в користуванні - відмовити.

Судові витрати покласти на позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин