Рішення

від 23.01.2014 по справі 907/1014/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2014р. Справа № 907/1014/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-4", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Імідж Закарпаття", смт. Міжгір"я

про стягнення загальної суми 792 640,34грн. (в тому числі суми 721 588,58грн. - основного боргу, суми 17 377,43грн. - три проценти річних, суми 53 674,33грн. - пені)

судова колегія у складі:

головуючого судді В.І. Карпинець

судді В.С. Русняк

судді В.П. Кривка

За участю представників сторін:

від позивача: Рябінічева А.С. - представник за дов. від 12.09.2013р.

від відповідача: Кондрашова І.П. - представник за дов. від 11.11.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд - 4", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Імідж Закарпаття", смт. Міжгір"я (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 792 640,34грн. (в тому числі суми 721 588,58грн. - основного боргу, суми 17 377,43грн. - три проценти річних, суми 53 674,33грн. - пені).

Справа № 907/1014/13 знаходилась у провадженні судді В.І. Карпинець та розглядалась одноособово.

Відповідно до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, відповідно до ухвали суду від 31.10.2013р. по справі № 907/1014/13, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с. 45-46) та відповідно до ухвали суду від 31.10.2013р. по справі № 907/1014/13, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с. 45-46).

Строк розгляду спору відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України продовжувався, відповідно до ухвали суду від 26.11.2013р. по справі № 907/1014/13, з підстав зазначених у даній ухвалі суду, з призначенням справи до судового розгляду на 10.12.2013р. (а.с. 100-101).

У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошувалась перерва до 18.12.2013р. (а.с. 115).

Від відповідача надійшло до матеріалів справи письмове клопотання від 13.12.2013р. (вхідний номер канцелярії суду 02.5.1-17/14890/13 від 17.12.21013р.) про відкладення судового розгляду по даній справі, з підстав необхідності подання відповідачем до матеріалів справи нових доказів (а.с. 133).

Зважаючи на вищезазначене, ухвалою від 18.12.2013р. по даній справі було призначено колегіальний розгляд справи № 907/1014/13 у складі трьох суддів (а.с. 140-141).

Розпорядженням голови господарського суду Закарпатської області від 19.12.2013р. №01-07/25/2013 було введено до складу колегії по розгляду справи № 907/1014/13 суддів Кривку В.П. та Русняка В.С. (головуючого суддю Карпинеь В.І. визначено автоматизованою системою документообігу суду) (а.с. 143).

Ухвалою суду від 20.12.2013р., справу № 907/1014/13 прийнято до провадження у колегіальному складі суду - головуючий суддя Карпинець В.І., судді - Кривка В.П. та Русняк В.С. та справу призначено до розгляду (а.с. 144 - 146).

У судовому засіданні 23.01.2014р. по справі № 907/1014/13 у колегіальному складі суду - головуючий суддя Карпинець В.І., суддя Кривка В.П. та суддя Русняк В.С., представники сторін зазначили щодо недосягнення керівниками позивача та відповідача згоди щодо вирішення сторонами спору у позасудовому порядку, а тому просили суд розглядати справу у даному судовому засіданні по суті за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача у підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема, наведено слідуючі обставини:

- відповідно до укладеного з відповідачем Договору генерального підряду, позивачем, як генпідрядником, було виконано для відповідача, як замовника, роботи на загальну суму 3 881 006,18грн. на об»єкті будівництва, розташованому за адресою: м. Ужгород, вул. Генерала Свободи та відповідачем було частково оплачено дані роботи на суму 475 000,00грн.;

- на суму 3 488 449,78грн., яка залишилась неоплаченою, сторонами було укладено угоду про врегулювання взаємовідносин сторін та якою було надано відстрочку для її погашення в термін до грудня 2012р.;

- відповідачем до вищезазначеного терміну не було погашено дану суму, а тому позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 721 588,58грн. заборгованості, яка виникла за актами виконаних робіт від 31.10.2008р. та від 31.01.2009р.

Оскільки докази, які б засвідчували факт врегулювання відповідачем з позивачем позову у добровільному порядку, будь - яким шляхом, відсутні, тому просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача наявну вищезазначену заявлену до стягнення суму боргу та заявлених до стягнення нарахованої суми трьох процентів річних і нарахованої суми пені, відповідно до умов Договору.

Додатково зазначає, що укладений Договір генерального підряду відповідає вимогам закону та є таким, що укладений від імені відповідача директором (особою, яка здійснювала повноваження керівника даної юридичної особи у період укладення даного Договору), оскільки укладення директором товариства даного Договору від імені товариства без довіреності, прямо передбачено статутом товариства. Також посилається на ту обставину, що часткове здійснення відповідачем на користь позивача оплати за виконані роботи засвідчує факт наступного схвалення юридичною особою такого Договору, вчиненого від її імені представником, в даному випадку директором товариства.

Оскільки даний правочин (Договір) є укладеним, з дотриманням вимог закону та твердження відповідча щодо зворотнього, не підтверджуються відповідними доказовими матеріалами, тому вважає, що клопотання відповідача про призначення будівельно - технічної експертизи щодо визначення відновлювальної вартості виконаних робіт на об»єкті будівництва не підлягає до задоволення, оскільки не стосується предмету спору (стягнення заявленої суми боргу).

Представником відповідача у заперечення заявленного позову, зокрема, наведено слідуючі обставини:

- Договір генерального підряду укладений з позивачем директором відповідача, з перевищенням повноважень, оскільки , як статутом товариства, так і відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підтверджується той факт, що укладення договорів на суму, що перевищує 10 000 доларів США, як в іноземній валюті, так і в українській валюті по курсу Національного банку України, можливе при їх затвердженні зборами учасників товариства. Оскільки таке затвердження зборами учасників товариства укладеного Договору не відбулося, тому просить суд визнати недійсним даний Договір з посиланням на вимоги ст.215 ЦК України та про що зазначено в листі - клопотанні від 23.10.2013р., наявному у матеріалах справи та на цій підставі відмовити у позові у заявленому предметі позовних вимог. Додатково зазначає, що даний Договір, при наявності вищезазначеної умови, не повинен був укладатися сторонами та в період наявності фінансової кризи;

- оскільки дана угода (договір) на його думку є недійсною, відповідно до вимог ст.215 ЦК України, тому є необхідним призначення будівельно - технічної експертизи для визначення відновлювальної вартості об»єкта споруди будівництва , розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Генерала Свободи, відповідно до клопотання про призначення судової експертизи, наявного у матеріалах справи та після цього може бути вирішено відповідачем питання щодо відшкодування, з урахуванням вимог ст.216 ЦК України, позивачеві вартості затраченого матеріалу та проведених робіт на об»єкті будівництва.

У ході судового розгляду вищевказані клопотання відповідача колегією суду відхилені, як необґрунтовані.

Судовою колегією у даному судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія

встановиЛА:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Імідж Закарпаття", як замовником було укладено з ТОВ „Будівельна компанія „Комфортбуд - 4", як генпідрядником Договір №78/21-09/07 генерального підряду від 21.09.2007р. (далі - Договір, а.с. 11 - 17) на капітальне будівництво споруди, яка знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Генерала Свободи. Даний Договір було підписано керівниками та скріплено печатками сторін Договору. Станом на момент вирішення спору по суті зазначений договір в установленому порядку не розірвано та не визнано недійсним.

Між сторонами досягнуто згоди з усіх умов, передбачених законодавством для договорів будівельного підряду, зокрема встановлено права та обов'язки сторін щодо підготовки та будівництва об'єкта, здійснення контролю за будівництвом, фінансування робіт та послуг, введення об'єкта в експлуатацію та інше.

Сторонами також погоджено ціну, строки виконання робіт, порядок розрахунків (статті 2-5,12 та 16 Договору№78/21-09/07 генерального підряду від 21.09.2007р.).

Відповідно до умов п.4.3 Договору замовник здійснює щомісячно проміжні платежі за виконані роботи на підставі проміжних актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п"яти календарних днів, після підписання акту (а.с. 11).

Згідно умов договору позивачем виконано свої зобов'язання з проведення підрядних робіт, про що суду надано відповідні докази, зокрема узгоджені сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 20-21, 24), акти приймання виконаних підрядних робіт від 31.10.2008р. приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008року сумі 682 004,40грн. та від 31.01.2009р. приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009року у сумі 39 584,18 грн. (а.с. 25 -34), які підписані та скріплені печаткою відповідача без жодних зауважень чи застережень .

Надалі сторонами було укладено Угоду №3 про врегулювання взаємовідносин сторін від 28.12.2011р. якою визначили строк погашення суми 3 488 449,78грн. (тому числі за виконані роботи згідно вищезазначених актів на загальну суму 721 588,58грн.), яка відповідачем повинна бути сплачена повністю або частинами в термін до грудня 2012р. (а.с.19). Вказані обставини в ході судового розгляду уповноваженим представником відповідача не спростовувались та не заперечувались.

Отже строк виконання відповідачем перед позивачем зобов"язання на суму 721 588,58грн. визначений сторонами до 01.12.2012р..

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем у вищезазначений строк не було виконано перед позивачем зобов"язання на вищезазначену суму, тому з періоду 01.12.2012р. дана сума є заборгованістю відповідача перед позивачем.

Оскільки, як було зазначено вище, відповідачем не було сплачено суму 721 588,58грн. у строк до 01.12.2012р., відповідно до Угоди №3 про врегулювання взаємовідносин сторін від 28.12.2011р. та у матеріалах справи відсутні докази щодо зворотнього, тому за вищенаведених обставин, наявна у відповідача перед позивачем заборгованість у сумі 721 588,58грн. по оплаті за виконані роботи за період жовтень 2008року та січень 2009року, позивачем належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростована відповідачем, а тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 721 588,58грн. боргу в примусовому порядку.

Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

У відповідності до п. 18.7 Договору у випадку прострочення строків здійснення платежів замовник сплачує генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня у загальній сумі 53 674,33грн., від простроченої суми 721 588,58грн. боргу, яка розрахована, з урахуванням вищезазначеної умови Договору та з урахуванням вимог п. 6 ст.232 ГК України та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку ціни позову (а.с.23) та який перевірено судом, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 17 377,43грн. трьох процентів річних від простроченої суми 721 588,58грн. боргу та обґрунтований розрахунок якої також наведено у розрахунку ціни позову (а.с.22) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Доводи відповідача викладені у письмових поясненнях не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вищенаведеним та долученими до матеріалів справи доказами, предметом та суттю даного спору та обсягом заявлених позовних вимог.

Одночасно суд зазначає, що вимога про визнання правочину недійсним підлягає поданню у позовному провадженні заінтересованою особою права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, відповідач не позбавлений був права подати зустрічний позов з такою вимогою (про визнання правочину недійсним), для спільного розгляду з первісним позовом по даній справі, що ним зроблено не було.

Клопотання відповідача про призначення судової будівельно - технічної експертизи для визначення відновлювальної вартості об"єкта споруди будівництва, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Генерала Свободи є безпідставним та задоволенню не підлягає, оскільки вищезазначене клопотання не стосується заявленого предмету спору (стягнення заборгованості за виконані та прийняті роботи на суму 721 588,58грн. тільки за актами виконаних робіт від 31.10.2008р. та від 31.01.2009р.) та суперечить положенням ст.853 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 15 852,81грн. понесених витрат по оплаті судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Імідж Закарпаття" /Міжгірський район, смт. Міжгір"я, Синевирський перевал, будинок 1, ідентифікаційний код 22093249/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-4"/ м. Ужгород, вул. Проектна,7а, ідентифікаційний код 33537230 / загальну суму 792 640,34грн. (в тому числі суму 721 588,58грн. - основного боргу, суму 17 377,43грн. - три проценти річних, суму 53 674,33грн. - пені) та суму 15 852,81грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2014р.

Головуючий суддя В.І. Карпинець

Суддя В.С. Русняк

Суддя В.П. Кривка