Рішення

від 24.01.2014 по справі 922/2785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2014 р.Справа № 922/2785/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "МДМ Код", с. Вільхове до ТОВ "Об"єднання "Агат", м. Харків про зобов'язання спростування недостовірної за участю сторін :

позивача - не з'явився

відповідача - Єршова Р.В.

третьої особи - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДМ КОД" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Об'єднання «Агат» (надалі - відповідач), в якій просить визнати інформацію, яка була поширена у мережі інтернет - на сайті http://www.lardi-trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 такою, що не відповідають дійсності та наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ КОД" та зобов'язати відповідача спростувати цю інформацію шляхом її видалення. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує поширенням недостовірної інформації про позивача на сайті, що завдає шкоди його діловій репутації .

Ухвалою суду від 31.07.2013 року провадження у справі № 922/2785/13 припинено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору. Ухвала мотивована тим, що відповідач добровільно видалив недостовірну інформацію, а отже станом на 31.07.2013 року відсутній предмет спору.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду від 31.07.2013 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою від 03.10.2013 року справу призначено до розгляду.

22.10.2013 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому посилається на те, що у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують, що саме відповідачем залишено негативні коментарі щодо діяльності позивача. У зв'язку з цим, просить суд відмовити в задоволенні позову

Ухвалою від 12.11.2013 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Ларді", що є власником веб-сайту www.lardi-trans.com., на якому була розміщена оспорювана інформація. Судом зобов'язано третю особу надати інформацію ким саме було розміщено негативний відзив щодо діяльності ТОВ «МДМ КОД» на сайті www.lardi-trans.com. та з якого IP- адреса було видалено відзив щодо якості роботи позивача. Розгляд справи було відкладено до 24.12.2013 року.

03.12.2013 року через канцелярію суду надійшли пояснення третьої особи, згідно яких було повідомлено, що ТОВ "Об'єднання "Агат" зареєстровано на сайті www.lardi-trans.com., а також те, що саме ТОВ "Об'єднання "Агат" було розміщено негативний відгук на роботу ТОВ «МДМ КОД» за адресою: http:/lardi-trans.com/reliability_zone/viev_response/16484699469. Крім того, ТОВ «Ларді» повідомило, що негативний відгук видалений за проханням автора - ТОВ «Об'єднання «Агат».

У судовому засіданні 24.12.2013 року представник відповідача надав клопотання про продовження на 15 днів строку розгляду спору по справі № 922/2785/13.

Також через канцелярію суду представником відповідача надано заперечення на пояснення третьої особи, де йдеться про те, що пояснення надані ТОВ «Ларді» не підтверджуються жодними доказами передбаченими ст. 36 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.12.2013р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору на 15 днів та продовжено строк розгляду спору до 26.01.2014 року. Розгляд справи відкладався на 21.01.2014 року.

У призначене судове засідання через канцелярію суду надійшли пояснення третьої особи у яких останній надає підтвердження, що саме ТОВ «Ларді» є власником сайту (копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія свідоцтва на знак товарів та послуг, виписка з бази даних WOS.IS про реєстрацію домена «lardi-trans.com») на якому було розміщено оспорювану інформацію та пояснення з приводу того, якими доказами підтверджується розміщення саме ТОВ «Об'єднання «Агат» негативного відгуку. Просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача проти наданих пояснень третьої особи заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.01.2014 року по 24.01.2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав раніше надані ним пояснення та заперечення, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, дослідивши пояснення третьої особи та документи надані на їх підтвердження, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази,суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднання «Агат» на інтернет сайті за адресою http://www.lardi trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 поширена недостовірна інформація у вигляді негативного відгуку про діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "МДМ КОД".

Факт поширення вищевказаної інформації про Позивача на Інтернет - сайті http://www.lardi trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 підтверджується роздруківками вищеназваної інтернет - сторінки, що додаються до позову.

Такі дії відповідача на думку позивача є підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (надалі - постанова Пленуму ВСУ №1) вказано, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

За Законом України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону).

Згідно наведеного Закону основними принципами інформаційних відносин, є, зокрема: достовірність і повнота інформації; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації (ст. 2 Закону).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

В абзацах 2, 5, 6 п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено наступне:

- під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

- недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

- згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", в якій зокрема зазначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Надаючи правову оцінку інформації, яка була викладена на веб - сайті за адресою http://www.lardi-trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 та виходячи з обсягу доказів, які були надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд приходить до висновку, що дану інформацію не можна вважати недостовірною, оскільки вона не містить конкретних фактичних даних щодо діяльності позивача, автором тексту викладено лише оціночні судження щодо дій позивача із застосуванням наведених вище мовних засобів, без зазначення конкретних фактів та обставин.

Крім того, суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи в суді не було доведено документально, що відповідачем, в даному випадку, поширенням зазначеної інформації були порушені права та/або інтереси позивача як юридичної особи, а також не було доведено факту наявності негативних наслідків через розміщення даної інформації, а отже така інформація не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості, як така, що носить лише оціночний характер.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом її видалення, суд приходить до висновку, що в цій частині провадження по справі підлягає припиненню, оскільки матеріалами справи доведено, що спірна інформація була видалена власником сайту (ТОВ «Ларді») за заявою відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що видалення інформації здійснюється за телефонною заявою автора, після з'ясування модератором (власником веб-сайту) унікальної інформації, яка відповідно до правил сайту відома лише власнику аккаунта з якого було опубліковано відгук, у даному випадку з аккаунту відповідача, який залишив відповідний відгук зі соєї сторінки.

Для того щоб зайти на аккаунт ТОВ "Об'єднання "Агат" на сайті www.lardi-trans.com необхідно використати унікальний логін та пароль, відомий лише уповноваженим співробітникам підприємства . Про несанкціонований доступ або вхід до означеного аккаунту ТОВ "Об'єднання "Агат" власника сайту не повідомляло. Отже є підстави вважати, що оспорювана інформація була опублікована саме уповноваженими представниками ТОВ "Об'єднання "Агат".

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ч.2 ст. 49 ГПК України та покладає втрати у даній справі на відповідача з вини якого спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. ст. 40, 55, 124,129 Конституції України, статтями 95, 201 Цивільного кодексу України, ст. ст. 14, 47-1 Закону України "Про інформацію", статтями 1, 4,12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог в частині визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації ТОВ "МДМ КОД" відмовити.

Провадження у справі № 922/2785/13 в частині видалення недостовірної інформація припинити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, оф. 309/6, код ЄДРПОУ 37877141, р/р № 26008060384431 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ Код", с. Вільхове (93653, Луганська область, Станично- Луганський район, с. Вільхове, вул. Белінського, 51, код ЄДРПОУ 36859975, в АТ "Ерсте Банк" м. Луганська, р/р № 26004000206052, МФО 380009; в Луганській філії ПАТ КБ "Приватбанк", р/р № 26007060719816, МФО 304795) 1147 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя Лаврова Л.С.