Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/15627/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15627/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Дженерал» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару № 100270000/2013/700114/2 від 04 липня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Форте Дженерал» здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з імпортом товарів, одним із видів яких є колеса ходові зі сталевим диском укомплектовані шинами: колеса з вісями для мотоблоків. Виробником товару є фірма «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD», країна виробник Китай

Поставка та ввезення частин коліс з вісями для мотоблоків на митну територію України здійснюється на підставі контракту № 3 від 01 грудня 2010 року, відповідно до п. 1 якого, ціни на товар договірні і відображаються в інвойсах, або специфікації до цього контракту.

Відповідно до комерційного інвойсу № HSD 13-0307С(М) від 07 березня 2013 року позивач здійснив ввезення на митну територію України та митне оформлення частин у кількості 2 040 штук на суму: 75 260, 76 (сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят) дол. США, що за курсом НБУ становило 601 559, 25 грн.

З метою розмитнення поставленого товару позивачем була заповнена та подана до митного оформлення в зоні діяльності Київської регіональної митниці Декларація митної вартості №100270000/2013/202588 від 26 червня 2013 року у відповідній формі згідно діючого законодавства.

В митній декларації товар був задекларований у митний режим «імпорт» по ціні, визначеній в комерційному інвойсі 75 260, 76 (сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят) дол. США., що становить 601 559, 25 грн.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем було надано товаросупроводжувальні документи, які підтверджують митну вартість.

Проте, 04 липня 2013 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за № 100270000/2013/700114/2 від 04 липня 2013 року, у зв'язку з яким позивачем додаткового сплачено до Державного бюджету України обов'язкових платежів в розмірі 177 711, 82 грн., у тому числі мито - 34 175, 35 грн. та ПДВ - 143 536, 47 грн.

Не погоджуюсь з рішенням відповідача про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за № 100270000/2013/700114/2 від 04 липня 2013 року, позивачем 22 серпня 2013 року подано лист № 2208/13 з додатковими доказами щодо визначення митної вартості, зокрема, для підтвердження заявленої митної вартості товару, попередні та додаткові документи щодо оформлення товарів, а саме: Копія митної декларації № 100270000/2013/203168 від 05 липня 2013 року; Копія рішення про коригування там. вартості № 100270000/2013/700114/2 від 04 липня 2013 pоку; Копія ДМВ; Копія коносамента; Копія CMR; Копія інвойсу; Копія експортної декларації; Копія сертифікату походження; Копія договору на надання транспортних послуг; Копія довідки про транспортні витрати; Рахунки про оплату транспортних витрат; Копія банківській виписки про оплату транспортних витрат; Копія прайс - листа постачальника; Копія прайс - листа компанії QUINGDAO FENGHUA RUBBER PRODUCTS CO.,LTD; Копія витратної і податкової накладних на відвантаження цього товару; Копія митної декларації на подібний товар №100270000/2013/193943 від 13 лютого 2013 року; Копія платіжного доручення про оплату постачання та отриманої по ГТД №100270000/2013/203168 від 05 липня 2013 року; Копія експертного висновку Київської ТПП № Ц- 536 від 16 серпня 2013 року.

Однак, 29 вересня 2013 року відповідач листом № 14.1/4-26/3942 повідомив позивача про те, що не вбачає підстав для скасування рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару № 100270000/2013/700114/2 від 04 липня 2013 року.

Так, митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

У тексті вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, зокрема, в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення, відповідач зазначив, що наданий позивачем прайс-лист не може слугувати підтверджуючим документом заявленої імпортером митної вартості товару, оскільки він є адресний, що суперечить самій суті прайс-листа.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод -за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України - митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно до ч. ч. 1-3 ст. 53 МК України - у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому ч. 5 ст. 53 МК України заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 55 МК України - рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Крім того, в судове засідання представником позивача були надані додатково запитувані митним органом платіжне доручення в іноземній валюті та прайс-лист виробника.

Отже, позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав не визнавати митну вартість за обраним позивачем методом визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), оскільки документи подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160-163, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 30 січня 2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 29 січня 2014 року.

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.