Постанова

від 28.01.2014 по справі 918/1165/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 918/1165/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. у справігосподарського суду Рівненської області за позовомпрокурора м. Рівне в інтересах держави до 1) фізичної особи - підприємця Шевчука Анатолія Володимировича, 2) дошкільного навчального закладу №39 Рівненської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради провизнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 29 липня 2004 року та приведення орендованого приміщення у відповідність шляхом вивільнення майна за участю представників сторін:

прокуратури (позивача): Красножон О.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 01.08.12р. №000598),

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Рівне в інтересах держави звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шевчука Анатолія Володимировича, дошкільного навчального закладу № 39 Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 29.07.2004р. та приведення орендованого приміщення у відповідність шляхом вивільнення майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди нежитлового приміщення від 29.07.2004 р., укладений між дошкільним навчальним закладом №39 Рівненської міської ради та ФОП Шевчуком А.В., суперечить вимогам ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 5, 6 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту", що згідно ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.10.2013р. у справі №918/1165/13 позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. рішенням господарського суду Рівненської області від 01.10.2013р. у справі №918/1165/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована обґрунтованістю позовних вимог, однак враховуючи клопотання ФОП Шевчука А.В. про застосування строку позовної давності, судом апеляційної інстанції на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник прокурора рівненської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 261 ЦК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, 29.07.2004 р. дошкільний навчальний заклад №39 Рівненської міської ради (орендодавець) та ФОП Шевчук А.В. (орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщення, згідно п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 48 м.кв. для використання під магазин (далі - договір).

Пунктом 2 договору сторони визначили термін його дії з 01.08.2004 р. до 01.06.2005 р. А також передбачили, що при відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення терміну дії він вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах передбачених договором.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту" матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.5, 6 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Як встановлено судом, складське приміщення, загальною площею - 48,0 кв.м., по вул. Макарова, 40 А у м. Рівне, яке здане в оренду ФОП Шевчуку А.В. згідно оскарженого договору, є частиною дошкільного навчального закладу (ясел-садку) комбінованого типу №39 та належить до комунальної власності громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності САЕ №597038.

Окрім того, 10.04.2012 р. рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №84 балансоутримувачем вказаного нежитлового приміщення, площею 48 м.кв., визначено Управління освіти Рівненського міськвиконкому.

Відповідно до п. 1.5, 1.6 1.9 статуту дошкільного навчального закладу (ясел-садку) комбінованого типу №39 його засновником є Управління освіти Рівненського міськвиконкому, яке здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей. Власником дошкільного закладу є Рівненська міська рада. Дошкільний заклад є суб'єктом, що здійснює свою діяльність на базі комунального майна, наданого закладу на правах оперативного управління до мети діяльності.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти (1.9 статуту).

За таких обставин, вірним є висновок суду першої та апеляційної інстанції що спірний договір оренди суперечить вимогам ч.6 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

В ході розгляду справи ФОП Шевчуком А.В. було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, яка згідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, контрольно-ревізійним відділом в м. Рівне проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Управління освіти Рівненського міськвиконкому за період з 01.09.2002 р. по 31.03.2005 р. та складено акт від 17.06.2005 р. № 16-25/50, в якому зафіксовано, що станом на 01.04.2005 р. на підставі договорів з навчальними закладами здається в оренду 16-ти організаціям, підприємствам, приватним підприємцям - 704,6 м.кв. приміщень, та на підставі укладених договорів з дошкільними закладами здається в оренду 8-ми організаціям, підприємствам, приватним підприємцям - 873,46 м.кв. приміщень.

При цьому, реєстр орендарів та стану розрахунків по орендній платі в ЦБДЗ станом на 01.04.2005 р. містить посилання на укладення договору оренди із ФОП Шевчуком А.В.

Супровідним листом №16-15/687 від 08.07.2005 р. матеріали ревізії фінансово-господарської діяльності Управління освіти по опису на 33-ох аркушах надіслані до прокуратури м. Рівне, яка отримала вказані документи 11.07.2005 р., що не заперечується прокурором.

У подальшому, контрольно - ревізійним управлінням у Рівненській області проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Управління освіти Рівненського міськвиконкому за період з 01.04.2005 р. по 01.01.2007 р., на підставі якої винесено акт №17-12-05/10 від 20.02.2007 р., яким встановлено, що протягом ревізійного періоду Управління освіти надавало в оренду майно 27-ми орендарям, у тому числі ФОП Шевчуку А.В. (реєстри у додатках 322, 323, 324 до акта).

06.03.2007 р. супровідним листом №17-12-08/1082 вказаний акт ревізії від 20.02.2007 р. з додатками на 168 арк. надіслано до органів прокуратури.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено доведеність факту обізнаності з 11.07.2005р. прокуратури м. Рівне із наявністю укладеного між дошкільним навчальним закладом №39 Рівненської міської ради та ФОП Шевчуком А.В. договору оренди нежитлового приміщення та, як наслідок, пропуску встановленого ст. 257 ЦК України строку на звернення до суду з даним позовом.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову в позові на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України, колегія визнає обґрунтованим.

Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. у справі № 918/1165/13 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко