ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Справа № 13/260-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 27.01.14р.)
від ВДВС не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.09.13р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р.
у справі № 13/260-09
за позовом Сумської міської ради, м. Суми
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми
за участю Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Суми
про зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.13р. у справі № 13/260-09 (суддя Левченко П.І.) задоволено скаргу Сумської міської ради, визнано незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 21.03.13р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 01.10.10р. у даній справі, визнано недійсною вказану постанову та направлено оригінал зазначеного наказу ВДВС Сумського МУЮ до виконання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р. (головуючий Сіверін В.І., судді Медуниця О.Є., Терещенко О.І.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 09.09.13р. та постанову від 10.10.13р. скасувати, у задоволенні заяви Сумської міської ради на дії ДВС відмовити у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 2-3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.10р. у справі № 13/260-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.10р., зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,0020 га, передану в оренду за договором від 14.11.07р. та за власний рахунок привести звільнену земельну ділянку до стану, який передував початку проведення будівельних робіт.
01.10.10р. на виконання вказаного рішення видано наказ.
Постановою від 12.09.12р. старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, боржника зобов'язано самостійно виконати рішення суду у семиденний строк від дня винесення постанови та надати документальне підтвердження повного виконання державному виконавцю.
21.03.13р. державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.
14.05.13р. вказану постанову разом з наказом № 13/260-09 від 01.10.10р. надіслано до господарського суду Сумської області (а.с. 69Г, т. 2).
05.07.13р. Сумська міська рада в порядку ст. 121 2 ГПК України звернулася до господарського суду першої інстанції зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ Балаби А.О. щодо винесення постанови від 21.03.13р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 13/260-09, визнання вказаної постанови недійсною та повернення зазначеного наказу для виконання до відділу Державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.13р. у справі № 13/260-09, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р., скаргу задоволено повністю.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 75 Закону, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами встановлено, постановою державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ від 12.09.12р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Сумської області від 01.10.10р. про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва; 08.10.12р. боржник з'явився до відділу ДВС, водночас відмовився отримати зазначену постанову, її вимоги в добровільному порядку не виконав; постановою від 15.10.12р. на боржника накладено штраф у сумі 170 грн., постановою від 23.10.12р. - у розмірі 340 грн., 20.11.12р. державним виконавцем здійснено вихід до об`єкту самочинного будівництва і встановлено, що рішення суду залишається невиконаним. Постановою від 21.03.13р. виконавче провадження було закінчено через неможливість виконання рішення суду без участі боржника. Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконання рішення від 30.06.10р. у даній справі може бути проведено без участі боржника. У такому випадку державний виконавець повинен організувати виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, як-то передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження". За таких обставин, колегія вважає, що суди обгрунтовано задовольнили скаргу позивача на дії державної виконавчої служби.
Враховуючи вищезазначене, оскаржені ухвала та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.09.13р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13р. у справі № 13/260-09 залишити без змін.
Головуючий суддя М.М. Малетич
Судді: О.М. Мамонтова
К.С. Круглікова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2014 |
Оприлюднено | 31.01.2014 |
Номер документу | 36870979 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мамонтова О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні