Постанова

від 28.01.2014 по справі 904/4582/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 року Справа № 904/4582/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Шапошніков І.І., протокол №1 від 20.06.00, директор;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2013 року у справі №904/4582/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акватех", м. Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 69364 грн. 74 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.12.2013 року по 28.01.2014 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2013 року (суддя Панна С.П.) з товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акватех" стягнуто 47569 грн. 10 коп. боргу, 1180 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "Мікомп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акватех" у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Акватех" (орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою "Мікомп" (орендар, відповідач) був укладений договір № 01/09.

За умовами договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування наступне майно (обладнання): насос високого тиску "Хеммельман" ХДП-32 з комплектом шлангів високого тиску - 200 м, шлангів пожежних - 250 м з пристроями для очищення.

Майно (обладнання), зазначене в п. 1.1 даного договору, повинно бути передано орендарю впродовж 5-ти днів з дня підписання договору.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2010 року орендодавець з 02.09.2010 року до 30.09.2010 року надав орендареві в оренду обладнання - насос високого тиску "Хаммельманн" HDP-32. Дане обладнання відпрацювало 212,4 машино/годин, що склало 47569 грн. 10 коп., в том числі ПДВ 7928 грн. 18 коп., згідно розрахунків, зазначених в договорі (а. с. 20). Даний акт підписано представниками обох сторін та скріплено печатками товариств.

Викладеним спростовується твердження відповідача в апеляційній скарзі про невиконання позивачем умов договору оренди від 01.09.2010 року № 01/09 щодо передачі орендареві обладнання, яке є предметом оренди.

У пункті 3.1 договору сторони узгодили розмір орендної плати, яка складає 47569 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ 20% 7928 грн. 18 коп., а саме 223 грн. 96 коп. з ПДВ за 1 машино-годину на 212,4 машино-годин.

Орендар зобов'язаний своєчасно оплачувати орендні платежі у відповідності з виставленими актами і рахунками (п. 2.2 договору).

У відповідності з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності з ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що сторони не узгодили конкретні строки оплати за орендоване відповідачем обладнання.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 26.12.2012 року № 01 з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 47569 грн. 10 коп., пеню в сумі 16524 грн. 07 коп., втрати від інфляції в сумі 3615 грн. 12 коп., підтвердженням направлення якої є фіскальний чек від 26.12.2012 року № 3481 (а. с. 21-23).

24.01.2013 року позивачем на адресу відповідача вдруге було направлено претензію від 24.01.2013 року № 02, підтвердженням направлення якої є фіскальний чек від 24.01.2013 року № 4997. Ця претензія отримана товариством з обмеженою відповідальністю "Акватех" 28.01.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 25, 26).

У відповіді на вищезазначену претензію відповідач зазначив, що вимоги, наведені в ній, не визнає з огляду на те, що сума боргу за договором від 01.09.2010 року № 01/09 (47569 грн. 10 коп.) сплачена товариству з обмеженою відповідальністю "Акватех" коштами, одержаними останнім для виплати заробітної плати працівнику та за оренду обладнання, в сумі 59503 грн. 71 коп.

Вищезазначені твердження, колегією суддів до уваги не приймаються як недоведені.

Крім того у п. 3.2 договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця в строки, зазначені у виставленому рахунку.

Відповідач прийняті на себе за договором зобов'язання не виконав та не розрахувався з позивачем в семиденний термін з дня отримання претензії. Сума боргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" перед позивачем склала 47569 грн. 10 коп., яка підтверджується матеріалами справи та обґрунтовано визнана судом першої інстанції такою, що підлягає до стягнення.

Позивач у позовній заяві, крім основного боргу, просив стягнути з відповідача 18180 грн. 52 коп. пені та 3615 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Крім того, згідно приписів ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - пені, повинен вчиняться у письмовій формі.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що за невиконання будь-яких зобов'язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує неустойку в розмірі 0,1% від суми заборгованості.

Як вбачається з умов п. 4.1 договору від 01.09.2010 року № 01/09 фактично сторони обумовили забезпечення виконання зобов'язання штрафом, а не пенею.

Сторони не передбачили в умовах договору № 01/09 від 01.09.2010 року відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо безпідставності вимог позивача в частині стягнення 18180 грн. 52 коп. пені.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо відмови у стягненні 3615 грн. 125 коп. інфляційних втрат, оскільки право їх нарахування у позивача виникло фактично після спливу семиденного терміну з моменту пред'явлення вимоги про сплату боргу, тоді як позивачем проведено нарахування втрат від інфляції за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року, тобто до моменту, що передував виникненню у відповідача обов'язку по сплаті заборгованості.

Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2013 року у справі №904/4582/13 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 30.01.14р.