Постанова

від 20.01.2014 по справі 2а-44807/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-44807/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Опошнян І.О.,

представника позивача - Гайдабури Д.В.,

представника відповідача - Орлової М.Є.,

прокурора - Лисенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" /надалі - позивач; ТОВ «ПК «Газвидобування»/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві /надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві/ про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень від 20.01.2009 року № 0000022305/0, від 16.04.2009 року №0000022305/1, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2894801 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акта документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПК «Газвидобування» від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329 суперечать нормам податкового законодавства України. Вказує, що вимога пункту п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, тому встановлення чи не встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування для платника податку, який фактично сплатив податок на додану вартість. Пояснює, що позивачем фактично сплачено податок на додану вартість, який заявлено до бюджетного відшкодування, в складі ціни товарів (робіт, послуг) Представництву «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ПЕВКП «Промтехсервіс», ТОВ «Петролекс». Зазначає, що скасування державної реєстрації ТОВ "Феррос-Д", код 33973496, не впливає на відшкодування ТОВ «ПК «Газвидобування» податку на додану вартість, оскільки позивач жодних угод з ТОВ "Феррос-Д" не укладав та кошти останньому не перераховував. Усі податкові накладні, по яким заявлено бюджетне відшкодування, надавалися позивачем до позапланових перевірок.

11.06.2009 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві посилається на висновки документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПК «Газвидобування» з питань правових відносин із суб'єктами господарської діяльності Представництва «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ТОВ «Петролекс», ТОВ «Феррос-Д» по ланцюгу постачання ПЕВКП «Промтехсервіс», за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування у вересні, жовтні 2007 року, лютому, березні, червні, липні, жовтні 2008 року, оформленої актом від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329. Зазначає про не встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання, оскільки відповіді від органів ДПІ про проведення зустрічних перевірок для підтвердження факту взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентами, до яких були направлені відповідні запити, на даний час не отримано. Крім того, щодо ПЕВКП "Промтехсервіс", код 25568687, встановлено, що дане підприємство не є виробником реалізованої продукції. Постачальником продукції є ТОВ "Феррос-Д", код 33973496, який визнано банкрутом постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2008 року по справі № Б29/124-08. Згідно з інформаційною базою даних ТОВ "Феррос-Д" 14.10.2008 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 4218847, видане 03.02.2006 року.

На підставі ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" до участі у справі за заявою для захисту інтересів держави в особі Державної податкової служби у м. Полтаві допущено прокурора.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 20 січня 2009 року № 0000022305/0 та від 16 квітня 2009 року № 0000022305/1 /том 1 а.с. 250-253/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року по справі № 2-а-44807/09/1670, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовлено /том 2 а.с. 214-215/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2013 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 року, справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду /том 2 а.с. 267-270/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року дана справа прийнята до провадження судді Сич С.С. /том 3 а.с. 2-3/.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" є юридичною особою, станом на 01.10.2008 року перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість з 03.02.2006 року, свідоцтво № 23478401, індивідуальних податковий номер 313543216014 /том 1 а.с. 24, 205, 215/.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України серії АА № 102246, виданої 08.08.2008 року, ТОВ "ПК "Газвидобування" має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД: 11.10.2 Добування природного газу; 11.10.1 Добування нафти; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу; 74.20.2 Діяльність у сфері геології та геологорозвідування; 60.30.2 Транспортування газу трубопроводами; 51.51.0 Оптова торгівля паливом /том 1 а.с. 25/.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ПК "Газвидобування" подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість: № 178014 від 19.10.2007 року за вересень 2007 року, № 203864 від 20.11.2007 року за жовтень 2007 року, № 22058 від 19.03.2008 року за лютий 2008 року, № 57601 від 21.04.2008 року за березень 2008 року, № 137505 від 21.07.2008 року за червень 2008 року, № 166851 від 20.08.2008 року за липень 2008 року, № 248929 від 20.11.2008 року за жовтень 2008 року /том 1 а.с. 113-184/.

До зазначених декларацій з ПДВ позивачем додано розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, копії яких наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем за результатами виїзних позапланових перевірок зазначених вище декларацій складені:

- за вересень 2007 року - акт від 21.12.2007 року № 2612/23-2/31354329 (перевірений період з серпня по вересень 2007 року) /том 1 а.с. 35-37/;

- за жовтень 2007 року - акт від 16.01.2008 року № 70/23-2/31354329 (перевірений період жовтень 2007 року) /том 1 а.с. 38-40/;

- за лютий, березень, червень 2008 року - довідка від 23.09.2008 року № 1870/23-2/31354329 (перевірений період - січень, лютий, квітень, травень, червень 2008 року) /том 1 а.с. 41-52/;

- за липень 2008 року - акт від 03.12.2008 року № 2434/23-2/31354329 (перевірений період - липень, серпень, вересень 2008 року) /том 1 а.с. 53-55/;

- за жовтень 2008 року - довідка від 18.12.2008 року № 2534/23-2/31354329 (перевірений період - жовтень 2008 року) /том 1 а.с. 17-22/.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (код ЄДРПОУ 31354329) з питань правових відносин із суб'єктами господарської діяльності: Представництво "Шлюмберже Оілфілд"Інтерн ЛТД" (код ЄДРПОУ 26600005); ТОВ "Енергофінанс" (код ЄДРПОУ 24594033); ТОВ "Петролекс" (код ЄДРПОУ 33146410); ТОВ "Феррос-Д" (код ЄДРПОУ 33973496) по ланцюгу постачання ПЕВКП "Промтехсервіс" (код ЄДРПОУ 25568687) за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування у вересні, жовтні 2007 року, лютому, березні, червні, липні, жовтні 2008 року (акт від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329) /том 1 а.с. 205-209/.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329, що ТОВ "ПК "Газвидобування", код 31354329, у порушення п.п 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 2894801 грн. 50 коп., в т. ч.: за вересень 2007 року на 47232 грн.; за жовтень 2007 року на 97559 грн. 71 коп.; за лютий 2008 року - на 201815 грн. 60 грн.; за березень 2008 року - на 564417 грн. 37 коп.; за липень 2008 року; за жовтень 2008 року - на 1330000 грн.

20.01.2009 року на підставі акту перевірки від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022305/0, яким ТОВ "ПК "Газвидобування" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 2894801 грн. 50 коп. /том 1 а.с. 23/.

Дане податкове повідомлення-рішення № 0000022305/0 від 20.01.2009 року оскаржено позивачем у адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у м. Полтава від 10.04.2009 року № 8235/10/25-040 податкове повідомлення-рішення від 20.01.2009 року № 0000022305/0 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення /том 1 а.с. 26-33/.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 року № 253, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Таким чином, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, 16.04.2009 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022305/1, яким ТОВ "ПК "Газвидобування" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 2894801 грн. 50 коп. /том 1 а.с. 34/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.01.2009 року № 0000022305/0 та від 16.04.2009 року № 0000022305/1, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що відповідно до довідки № 20/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 120/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період вересень 2007 року фактично відшкодовано 114069 грн., з яких: на поточний рахунок - 66837 грн. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 225 від 01.11.08 на суму 26202 грн. 21 коп., № 22165 від 13.11.08 на суму 40634 грн. 79 коп.; 30.01.2009 року податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування на суму 47232 грн.

Згідно із довідкою № 21/19-134 від 30.06.09 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 129/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період жовтень 2007 року фактично відшкодовано 1299786 грн., з яких: на поточний рахунок 1198655 грн. 29 коп. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 336 від 10.11.08 на суму 175000 грн., № 22239 від 11.11.08 на суму 318852 грн. 81 коп., № 22156 від 13.11.08 на суму 704802 грн. 48 коп.; 01.02.2008 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 000012305 від 22.01.2008 року на суму 3571 грн.; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 97559 грн. 71 коп.;

Відповідно до довідки № 22/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 138/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період лютий 2008 року фактично відшкодовано 491929 грн. 96 коп., з них: на поточний рахунок 290114 грн. 36 коп. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 329 від 10.11.08 на суму 116474 грн. 28 коп., № 439 від 05.12.08 на суму 90697 грн. 21 коп., № 501 від 20.02.09 на суму 82942 грн. 87 коп.; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 201815 грн. 60 коп. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 116771 грн. 04 коп.

Згідно з довідкою № 23/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 150/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період березень 2008 року фактично відшкодовано 1473248 грн., з яких: на поточний рахунок - 908830 грн. 63 коп. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 330 від 10.11.08 на суму 650563 грн. 04 коп., № 393 від 14.11.08 на суму 108097 грн. 20 коп., № 440 від 05.12.08 на суму 150170 грн. 39 коп.; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 564417 грн. 37 коп.

Відповідно до довідки № 24/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 163/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період червень 2008 року фактично відшкодовано 1145126 грн. 35 коп., з яких: на поточний рахунок - 767016 грн. 20 коп. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 333 від 10.11.08, № 438 від 05.12.08 на суму 337935 грн. 49 коп., № 417 від 12.12.08 на суму 47027 грн. 50 коп., № 500 від 20.02.09 на суму 200320 грн. 65 коп.; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 378110 грн. 15 коп. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 99426 грн. 65 коп.

Згідно із довідкою № 25/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 173/ станом на 30.06.2009 із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період липень 2008 року фактично відшкодовано 798341 грн. 55 коп., з яких: на поточний рахунок - 522674 грн. 88 коп. на підставі висновку про суми відшкодування ПДВ: № 523 від 23.02.09; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 275666 грн. 67 коп. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 286191 грн. 45 коп.

Відповідно до довідки № 22/19-134 від 30.06.2009 року про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ ТОВ "ПК "Газвидобування" /том 1 а.с. 184/ станом на 30.06.2009 року із заявленої суми до відшкодування в декларації за звітний період жовтень 2008 року фактично відшкодовано 2326306 грн., з яких: на поточний рахунок - 996306 грн. 20 коп. на підставі висновків про суми відшкодування ПДВ: № 578 від 19.02.09, № 51 від 25.02.09; 30.01.2009 року зменшено бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням № 0000022305 від 20.01.2009 року на суму 1330000 грн.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2009 року № 0000022305/0 та від 16.04.2009 року № 0000022305/1, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту перевірки від 19.01.2009 року № 69/23-2/31354329 позивачу за спірними повідомленнями-рішеннями зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2894801 грн. 50 коп. по взаємовідносинам з Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» у серпні 2007 року, ТОВ «Енернофінанс» у січні, лютому, травні, червні 2008 року, ПЕВКП «Промтехсервіс» у лютому 2008 року, ТОВ «Петролекс» у вересні 2008 року.

Зокрема, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які у подальшому заявлено до бюджетного відшкодування, на підставі податкових накладних, виписаних Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ПЕВКП «Промтехсервіс» та ТОВ «Петролекс».

Представниками відповідача у судових засіданнях надано пояснення, за змістом яких ДПІ у м. Полтаві в обґрунтування своїх позицій посилається на нереальний характер господарських операцій з Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ПЕВКП «Промтехсервіс» та ТОВ «Петролекс»; недоліки при оформленні податкових накладних, виписаних Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» та ТОВ «Енернофінанс»; неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві зазначає, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що господарська діяльність позивача протягом 2006-2012 років носила збитковий характер. Згідно реєстраційно-дозвільних документів вид діяльності, який має здійснювати позивач, є добування природного газу, однак, фактично добування корисних копалин (природного газу) за період з 2001 по 2012 роки підприємство не здійснювало. Разом з цим підприємство задекларувало значні суми ПДВ до відшкодування з державного бюджету України. Отже, придбані у Представництва «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ПЕВКП «Промтехсервіс» та ТОВ «Петролекс» товарно-матеріальні цінності та послуги не використані ним у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку /том 5 а.с. 36-43/.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Із пояснень представника позивача встановлено, що позивачем здійснено закупівлю обсадних труб згідно договору купівлі-продажу № 141/2-07-08G від 22.09.2008, укладеного з ТОВ «Петролекс» /том 2 а.с. 196-203/, за умовами якого продавець (ТОВ «Петролекс») зобов'язується на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця обсадні труби, у відповідності до Специфікації, яка оформлена додатком № 1 до договору і є його невід'ємною часткою, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Згідно з п.1 2 договору асортимент, кількість і вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікацією (додаток № 1).

Копія специфікації до договору наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 204-205/.

Відповідно до п. 5.1 договору продавець проводить поставку товару до 15 жовтня 2008 року, за умови здійснення покупцем попередньої оплати, як передбачено п. 3.2 даного договору. При цьому, у випадку несвоєчасного здійснення покупцем попередньої оплати, поставка товару може бути відстрочена не більше ніж на строк прострочки покупцем здійснення попередньої оплати.

На виконання умов договору ТОВ «Петролекс» виписано податкову накладну № 296 від 22.09.2008 на трубу обсадну 244,48 х 13.84 V-150 на загальну суму 7980000 грн., у тому числі ПДВ - 1330000 грн. /том 2 а.с. 193/, яка внесена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2008 року /том 3 а.с. 34/.

ТОВ «Петролекс» зареєстроване як юридична особа 27.10.2004 року /том 2 а.с. 32/ та згідно свідоцтва № 37091237 було зареєстроване платником ПДВ з 23.11.2004 року, індивідуальний податковий номер 331464126506 /том 2 а.с.33/. Свідоцтво платника ПДВ № 37091237 анульовано 20.06.2009 /том 4 а.с. 172/.

На підставі податкової накладної № 296 від 22.09.2008 сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2008 року /том 4 а.с. 170-171/.

На підтвердження фактичного отримання труб обсадних позивачем надано до суду копії наступних документів: видаткову накладну № РН-0000280 від 31.10.2008 /том 2 а.с. 195/ та картку рахунку 205 /том 3 а.с. 66/.

Подальше використання ТМЦ позивач підтверджує копією акту на списання МТЦ від 28.02.2009 /том 2 а.с. 206-208/ та видатковою накладною № ГЗ-0000035 від 19.05.2010 /том 2 а.с. 209/.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд з'ясовує чи мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі/зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

У зв'язку з викладеним, суд звертає увагу на наступні фактичні обставини справи.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що передача товару здійснюється на залізничній станції Супрунівка, Полтава.

Однак, позивачем не надано суду перевізних документів, зокрема, накладних.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка здійснювалася залізничним транспортом, товарно-матеріальні цінності отримувалися представником позивача на станції Супрунівка та перевозилася із залученням автоперевізників, на підтвердження чого до суду надано копії товарно-транспортних накладних /том 4 а.с. 2-18/.

Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до пункту 6 Статуту вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж; накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Згідно з пунктом 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 /у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин/, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу.

Враховуючи, що підприємство позивача було одержувачем вантажу, позивач повинен мати накладні, які є належними доказами фактичного отримання позивачем товару.

Однак, позивачем не надано суду вказаних документів. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що такі накладні у позивача відсутні.

Представник позивача пояснював, що товари зі станції Супрунівка перевозилися на склад підприємства із залученням перевізника згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2008, 05.10.2008, 06.10.2008, 26.10.2008 /том 4 а.с. 2-18/, однак, вказані товарно-транспортні накладні не містять жодних відміток перевізника про прийняття товару до перевезення, а саме, підпису та печатки перевізника ПП ОСОБА_3, у товарнр-транспортних накладних не зазначено повної адреси навантаження та розвантаження товару. Договір перевезення, укладений з ПП ОСОБА_3, до суду позивачем не надано.

Як вбачається з наданих позивачем копій товарно-транспортних накладних від 26.10.2008 товар мав перевозитися 26.10.2008, однак, згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 24.10.2008, послуги автокрана по розвантаженню обсадних труб для свердловини № 4 Покрова на базі м. Зіньків виконані 24.10.2008 /том 4 а.с. 25/, тобто на два дні раніше фактичного отримання вказаного товару згідно ТТН /том 4 а.с. 16-18/.

За твердженням представника позивача товар фактично був отриманий 03.10.2008, 05.10.2008, 06.10.2008, 26.10.2008, проте товарно-матеріальні цінності оприбутковані по бухгалтерському обліку позивача лише 03.11.2008 /том 3 а.с. 66/, тобто фактично через місяць з дня коли товар отримано.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно видаткової накладної товар отримано ОСОБА_4 лише 31.10.2008 /том 2 а.с. 195/, тоді як перевезення товару згідно наданих копій товарно-транспортних накладних відбувалося 03.10.2008, 05.10.2008, 06.10.2008, 26.10.2008.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що видаткова накладна за господарськими операціями, що відбувалися 03.10.2008, 05.10.2008, 06.10.2008, 26.10.2008, була складена пізніше 31.10.2008, оскільки за приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За таких обставин, видаткова накладна від 31.10.2008 не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2007 між позивачем (Компанія) та ТОВ «Енергофінанс» (Підрядник) укладено угоду /том 2 а.с. 127-130/, за змістом пункту 1 якої відповідно до положень ст. 635 Цивільного кодексу України на протязі 2 місяців з моменту здійснення Компанією першої оплати за цією угодою Компанія та Підрядник зобов'язуються укласти контракт на виконання робіт по будівництву свердловини. Згідно з пунктом 4 угоди до укладення контракту на виконання робіт по будівництву свердловини Підрядник зобов'язується безпосередньо приступити до виконання робіт по транспортуванню та монтажу обладнання Підрядника та Компанії, а Компанія зобов'язується оплатити вказані роботи. Для здійснення Підрядником транспортування та монтажу Обладнання Підрядника, підготовчих робіт до монтажу та монтажу Обладнання Підрядника та Компанії на Буровій площі Компанія перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника попередню оплату в сумі 1500000 грн. /пункт 5 угоди/.

Відповідно до пункту 9 угоди до підписання контракту на виконання робіт по будівництву свердловини Компанія в рахунок оплати майбутніх платежів має право перерахувати Підряднику кошти в сумі 7 млн. грн., які останній зобов'язаний витратити на придбання бурильних труб та інших виробничих ресурсів Підрядника для виконання бурових робіт при будівництві свердловини.

Додатком № 1 до угоди від 22.06.2007 є графік перерахування коштів на виконання робіт по транспортуванню обладнання Підрядника, підготовчих робіт до монтажу Обладнання Підрядника та Компанії на Буровій площі свердловини № 1 Покровської площі /том 2 а.с. 131/, за змістом якого визначено розмір платежів та наступні строки здійснення платежів: 22.06.2007 - 400000 грн., 15.07.2007 - 500000 грн., 10.08.2007 - 600000 грн. та до закінчення монтажу обладнання - різниця між попередньо сплаченими грошовими коштами та вартістю робіт по транспортуванню та монтажу обладнання.

12.11.2007 укладено додаткову угоду № 1 до угоди від 22.06.2007 /том 4 а.с. 225/.

12.02.2008 року між позивачем (Компанія) та ТОВ «Енергофінанс» (Підрядник) укладено контракт на виконання робіт по будівництву свердловини № 35-05-07G /том 2 а.с. 132-167/, за умовами якого Компанія доручає, а Підрядник зобов'язується під контролем та керівництвом компанії з використанням виробничих ресурсів Підрядника та виробничих ресурсів Компанії, використовуючи працю персоналу Підрядника, в порядку та на умовах, що визначені даним Контрактом, виконати роботи по будівництву однієї пошукової свердловини на території контракту, а в разі необхідності, визначеної Компанією, виконати роботи по ліквідації свердловини. Компанія зобов'язується в порядку та на умовах, визначеним даним контрактом, приймати та оплачувати роботи, виконані Підрядником належним чином та в строк.

21.01.2008, 30.01.2008, 25.02.2008, 27.02.2008, 15.05.2008, 21.05.2008, 27.05.2008, 28.05.2008, 02.06.2008, 06.06.2008, 17.06.2008 позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергофінанс» кошти в загальній сумі 8291610 грн. 92 коп., з них ПДВ - 1381934 грн. 50 коп. Як вбачається з копій платіжних доручень, кошти перераховувалися позивачем по договору № 37-07-07G від 22.06.2007 та по договору № 35-05-07G від 12.02.2008 /том 2 а.с. 105, 107, 109, 111, 113, 115, , 117, 119, 120, 122, 124, 126/.

ТОВ «Енергофінанс» виписано позивачу податкові накладні на послуги по будівництву свердловини № 1 Покровської на загальну суму 8291610 грн. 92 коп., з них ПДВ - 1381935 грн. 17 коп., копії яких наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 121, 123, 125/.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30 травня 1997 року № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року № 233/203718, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Однак, податкова накладна № 566 від 27.02.2008 року не містить прізвища особи, яка склала податкову накладну /том 2 а.с. 112/. Відтак, податкова накладна № 566 від 27.02.2008 року складена з порушенням вимог законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Енергофінанс» зареєстроване як юридична особа 22.01.1997 року /том 2 а.с. 30/ та згідно свідоцтва № 37090367 зареєстроване платником ПДВ з 09.11.2004 року, індивідуальний податковий номер 245940326505 /том 2 а.с.31/.

Вказані податкові накладні включені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за січень 2008 року, лютий 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року /том 3 а.с. 38, 39, 45, 46, 48, 53, 58, 59/ та на підставі податкових накладних суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Як вбачається з акту перевірки позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Енергофінанс» в загальному розмірі 1231935 грн. 19 коп., у тому числі: у лютому 2008 року в розмірі 201815 грн. 60 коп., у березні 2008 року в сумі 376342 грн. 77 коп., у червні 2008 року 378110 грн. 15 коп., у липні 2008 року в розмірі 275666 грн. 67 коп.

За висновками акту перевірки позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, чим порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» /том 1 а.с. 15/. Слід зазначити, що представниками відповідача у ході судового розгляду справи надано пояснення, за змістом яких акт перевірки на сторінці 6 містить описку в зазначенні суми за липень 2008 року, зокрема, перевіряючим зазначено « 376342 грн. 77 коп.» замість « 275666 грн. 67 коп.».

Разом з тим, у висновках акту перевірки сума завищення бюджетного відшкодування вказана вірно.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування на суму більшу, ніж заявлено до бюджетного відшкодування.

За приписами підпункту 12.2 пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме: графа 3 - номенклатура поставки товарів (послуг).

У податкових накладних, виписаних ТОВ «Енергофінанс», зазначено наступну номенклатуру послуг: "Послуги по будівництву свердловини № 1" та "Будівництво свердловини № 1 Покровської площі".

Оскільки податкові накладні не містять номенклатури послуг із конкретно визначеним змістом господарських операцій, із податкових накладних неможливо встановити, які саме роботи оплачені позивачем та на які саме роботи виписано вказані податкові накладні, а відтак неможливо встановити зв'язок послуг, що зазначені у податкових накладних з роботами, які вказані в актах приймання-передачі виконаних робіт /том 2 а.с. 181-192, том 4 а.с. 230-235/ та копіях добових зведень /том 3 а.с. 127-204/.

У наданій позивачем до суду довідці /том 4 а.с. 228-229/ також не зазначено, які саме роботи, із вказаних у актах приймання-передачі робіт, були оплачені платіжними дорученнями та відповідно, на які саме роботи ТОВ «Енергофінанс» виписані податкові накладні, суми ПДВ по яким включені позивачем до складу податкового кредиту та у подальшому були заявлені до бюджетного відшкодування.

Відтак, акти приймання-передачі виконаних робіт не підтверджують фактичне надання послуг, що вказані в номенклатурі податкових накладних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з наданої позивачем довідки /том 4 а.с. 228-229/ послуги, за які позивачем перераховано кошти платіжними дорученнями № 132 від 25.01.2008, № 170 від 30.01.2008, № 344 від 25.02.2008 та ТОВ «Енергофінанс» виписано податкові накладні на відповідні суми, позивач підтверджує актами виконаних робіт за лютий-грудень 2008 року.

Судом встановлено, що позивачем платіжними дорученнями № 132 від 25.01.2008, № 170 від 30.01.2008, № 344 від 25.02.2008 перераховано кошти в загальній сумі 4100000 грн. /том 2 а.с. 105, 107, 111/ на придбання бурових труб, однак, позивачем не надано суду доказів фактичного придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей, хоча згідно пункту 10.1 контракту № 35-05-07G від 12.02.2008 року Підрядник до 7 числа кожного місяця готує та передає на підпис Компанії акти виконаних робіт за попередній місяць, а також надає Компанії належним чином завірені копії необхідних підтверджуючих документів, що відображають усю виконану роботу і витрати, понесені Підрядником за попередній календарний місяць, та які підлягають компенсації Компанією у випадках, визначених цим Контрактом /том 2 а.с. 156/.

Надані позивачем акти містять відомості про відшкодування труб на загальну суму 2040772 грн. 93 коп. /том 4 а.с. 233, 234/, які як вказано вище, не підтверджено належним чином складеними документами.

Платіжним дорученням № 345 від 25.02.2008 перераховано кошти в сумі 100000 грн. як попередня оплата за ємності оснащені технологічною оснасткою та підігрівом та виписано податкову накладну № 564 від 25.02.2008 року /том 2 а.с. 105-106/. Проте, позивачем не надано суду доказів фактичного придбання вказаних товарів, які за приписами пункту 10.1 контракту № 35-05-07G від 12.02.2008 року мають бути надані позивачу.

Наданий представником позивача опис господарських операцій /том 4 а.с. 228-229/ не містить жодних відомостей про те, якими документами позивач підтверджує фактичне виконання робіт, оплачених платіжним дорученням № 345 від 25.02.2008, та на які виписано податкову накладну № 564 від 25.02.2008 /том 2 а.с. 105, 106/.

Відповідно до платіжного доручення № 384 від 27.02.2008 /податкова накладна № 566 від 27.02.2008, том 2 а.с. 112-113/ позивачем оплачено витрати за електроенергію в сумі 168950 грн., однак, згідно акту від 29.02.2008 /том 2 а.с. 183/, на який в описі посилається позивач, відшкодування витрат на електроенергію визначено лише в розмірі 127394 грн. 02 коп. Крім того, позивачем не надано документів, що підтверджують вказані витрати.

Відповідно до платіжного доручення № 1451 від 02.06.2008 /податкова накладна № 649 від 02.06.2008, том 2 а.с. 121-122/ позивачем оплачено витрати за електроенергію в сумі 163500 грн., однак, згідно акту від 31.05.2008 /том 2 а.с. 189/, на який в описі посилається позивач, відшкодування витрат на електроенергію визначено лише в розмірі 69803 грн. 57 коп. Крім того, позивачем не надано документів, що підтверджують вказані витрати.

Відповідно до платіжного доручення № 1531 від 06.06.2008 /податкова накладна № 650 від 06.06.2008, том 2 а.с. 123-124/ позивачем оплачено за роботи в червні 2008 р. кошти в сумі 490500 грн., однак, згідно акту від 01.07.2008 /том 2 а.с. 192/, на який в описі посилається позивач, вартість робіт по бурінню свердловини складає лише 227083 грн. 35 коп.

Як вбачається з довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.12.2008 № 1151/2-23-09-24594033 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Енергофінанс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «ПК «Газвидобування» за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р.» /том 1 а.с. 95/ ТОВ «Енергофінанс» надано на підтвердження взаємовідносин з позивачем п'ять актів приймання-передачі виконаних робіт: від 31.01.2008, від 29.02.2008, від 31.03.2008 та від 30.06.2008. Лише два з даних актів відповідають за змістом господарських операцій та сумами вартості виконаних робіт тим актам, які надані позивачем до матеріалів справи.

Так, ТОВ «Енергофінанс» не надано до зустрічної перевірки акти, які надані позивачем до матеріалів даної справи: від 11.02.2008 /том 2 а.с. 182/, від 01.04.2008 /том 2 а.с. 184/, від 30.04.2008 /том 2 а.с. 186/, від 31.05.2008 /том 2 а.с. 189/, від 25.06.2008 /том 2 а.с. 190/, хоча перевірка проводилася за період з 01.01.2008 по 30.06.2008, що свідчить про їх відсутність у контрагента позивача та відповідно не підтвердження вказаних господарських операції.

Крім того, як вбачається з довідки зустрічної перевірки, надані до перевірки ТОВ «Енергофінанс» акти від 29.02.2008 /том 1 а.с. 95/ мають перелік найменування робіт та їх вартість, що не відповідають найменуванню робіт та їх вартості, зазначеним в акті від 29.02.2008, який надано до суду позивачем /том 2 а.с. 183/.

За таких обставин, суд не бере до уваги висновки довідки зустрічної перевірки ТОВ «Енергофінанс».

Як слідує із завдання на проектування (вихідні дані) для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво пошукової похило-направленої свердловини № 1 Покровської площі, що є частиною робочого проекту на будівництво /том 4 а.с. 124/, на вказаний об'єкт повинна бути розроблена проектно-кошторисна документація.

Однак, позивачем не надано проектно-кошторисної документації щодо будівництва свердловини № 1 на підтвердження реального виконання угод, укладених з ТОВ «Енергофінанс».

Згідно пояснень представника позивача роботи у ТОВ «Енергофінанс» замовлялися з метою будівництва свердловини № 1 Покровської площі. Проте, станом на час розгляду справи судом свердловина № 1 Покровської площі в експлуатацію не введена /том 5 а.с. 17-19/.

Із пояснень представника позивача встановлено, що з метою виконання робіт на пошуковій свердловині № 2 Покровської площі позивачем здійснено замовлення робіт у Представництва «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» та укладено договір на закупівлю труб обсадних з ПЕВКП "Промтехсервіс".

Так, матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2007 року між позивачем (покупець) та ПЕВКП «Промтехсервіс» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 61-11-07 G /том 2 а.с. 96-103/, за умовами якого продавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність покупця обсадні труби та бурове обладнання, у відповідності до специфікації, яка оформлена додатком № 1 до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Додатковою угодою до договору, складеною 24.01.2008 року, пункт 5.3 договору викладено у наступній редакції: «Місцем передачі товару є буровий майданчик свердловини № 2 Покровської площі (Полтавська область, Зіньківський район, с. Човно-Федорівка). Транспортування товару здійснюється транспортом продавця за власний рахунок». /том 3 а.с. 93/.

На виконання умов договору ПЕВКП «Промтехсервіс» виписано позивачу податкову накладну № 2 від 04.01.2008 року на суму ПДВ - 188074 грн. 60 коп. /том 2 а.с. 92/, яка внесена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2008 року /том 3 а.с. 56/.

ПЕВКП «Промтехсервіс» зареєстроване як юридична особа 17.02.1998 року /том 2 а.с. 28/ та згідно свідоцтва № 12767336 зареєстроване платником ПДВ з 05.05.1998 року, індивідуальний податковий номер 255686809134 /том 2 а.с. 29, том 4 а.с. 58/.

На підтвердження фактичного отримання товару від ПЕВКП «Промтехсервіс» позивачем надано до суду копії видаткових накладних /том 3 а.с. 94, 95/, копії акту прийому-передачі продукції /том 3 а.с. 96/, сертифікатів якості /том 3 а.с. 97, том 5 а.с. 25/, платіжне доручення /том 1 а.с. 228/ та копії карток по рахунку 205 /том 3 а.с. 68, 70, 71/.

Представник позивача у своїх письмових поясненнях зазначив, що доставка товару згідно укладеного з ПЕВКП «Промтехсервіс» договору здійснювалася ПЕВКП «Промтехсервіс» на свердловину № 2 Покровської площі.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно пункту 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пунктами 11.4, 11.5 Правил передбачено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7. Правил визначено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому, пунктом 8.26 Правил встановлено, що навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Однак, позивачем не надано до суду товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного відвантаження та перевезення товарів від ПЕВКП «Промтехсервіс».

Судом встановлено, згідно копій актів здачі - прийняття послуг /том 3 а.с. 100-107/ послуги по розвантаженню обсадних труб були здійснені лише 18.02.2008, 25.02.2008, тоді як згідно видаткової накладної труби отримані 31.01.2008 /том 3 а.с. 95/, а оприбутковані позивачем 01.02.2008 /том 3 а.с. 68, 70, 71/.

Згідно копій акту здачі - прийняття послуг /том 3 а.с. 108/ послуги по розвантаженню обсадних труб надавалися 13.03.2008, тоді як згідно видаткової накладної труби отримані та оприбутковані 03.03.2008 /том 3 а.с. 94, 71/.

У видатковій накладній від 31.01.2008 відсутня інформація про особу представника позивача, якою здійснювалося приймання товару. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що приймання товару за видатковою накладною здійснювалося працівником підприємства ОСОБА_4, проте, позивачем не надано суду доказів видачі вказаній особі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Суд не бере до уваги сертифікат якості № 04/2008 /том 5 а.с. 25/, оскільки вказаний сертифікат виписаний на трубу обсадну 193,7х10,92 Р110, тоді як у видатковій накладній від 03.03.2008 /том 3 а.с. 94/ зазначено інше найменування товару - труба обсадна 193,7х12,7 Р110. Позивачем не надано сертифікатів якості щодо прийняття товару за видатковою накладною від 31.01.2008.

При цьому суд також не бере до уваги доводи ДПІ у м. Полтаві щодо того, що ТОВ «Феррос-Д», від якого ПЕВКП «Промтехсервіс» отримано товар, який у подальшому поставлено позивачу, визнано банкрутом та анульовано свідоцтво платника ПДВ, оскільки допущені постачальниками у ланцюгу постачання порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки для них і не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та заявлення до бюджетного відшкодування такого податку.

Судом встановлено, що між позивачем та Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» укладено договір про надання послуг по цементуванню обсадних колон при будівництві свердловин на Покровскій ліцензійній ділянці № 66-02-07G від 16.07.2007 року /том 2 а.с. 60-91/, за умовами якого Представництво «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» (підрядник) зобов'язується виконати, у відповідності з вимогами замовника ТОВ "ПК "Газвидобування", роботи з цементування обсадних колон при будівництві бурових свердловин Покровської площі, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх по цінам, які визначені в додатках до даного договору.

Вартість робіт визначена додатком № 1 до договору /том 2 а.с. 86-87/.

На виконання умов договору Представництвом «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» виписано податкові накладні на цементаж першої та другої секцій СВ № 2 Покровської площі на загальну суму ПДВ 146503 грн. 92 коп.: № 3 від 03.08.2007 року, № 4 від 09.08.2007 року, № 5 від 30.08.2007 року, № 6 від 31.08.2007 року /том 2 а.с. 51, 53, 55, 57/.

Представництво «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» було зареєстроване платником ПДВ з 29.01.2007 року, свідоцтво № 100017356, індивідуальний податковий номер 266000026595. Вказане свідоцтво № 100017356 було анульовано 07.04.2011 року /том 2 а.с. 26, том 4 а.с. 178/.

Податкові накладні внесені позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних відповідно за серпень 2007 року та вересень 2007 року, та суми ПДВ включені до складу податкового кредиту серпня 2007 року та вересня 2007 року /том 3 а.с. 63, том 4 а.с. 221-222/.

Фактичне отримання робіт від Представництва «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД» позивач підтверджує копією акту приймання-передачі робіт від 31.08.2007 року /том 2 а.с. 59/, копіями планів робіт, актів, польових документів /том 3 а.с. 75-92/ та платіжними дорученнями /том 1 а.с. 220, 222, 224, 226/.

Разом з тим, позивачем не надано проектно-кошторисної документації на виконання робіт на свердловині № 2, хоча відповідно до технічного завдання для розробки проектно-кошторисної документації, остання повинна бути розроблена на будівництво свердловини № 2 Покровської площі /том 4 а.с. 113/.

Як вбачається з матеріалів справи причиною виникнення від'ємного значення та відповідно бюджетного відшкодування по податку на додану вартість є придбання позивачем у Представництва «Шлюмберже Оілфілд Істерн ЛТД», ТОВ «Енернофінанс», ПЕВКП «Промтехсервіс» та ТОВ «Петролекс» товарів та послуг для будівництва свердловини № 1, № 2 та № 4 Покровської площі.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п. l.7 ст. l Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи зі змісту положень п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У зв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що неправомірність формування податкового кредиту чи відсутність підстав для віднесення сум податку на додану вартість до його складу є підставою для виключення певних сум із суми бюджетного відшкодування, яка заявлена платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, обов'язковою умовою формування податкового кредиту є використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності платника податку.

Подані платником податку документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними та іншими причинами (цілями ділового характеру). Крім того, податковий кредит складається не з будь-яких сум нарахованого податку, а лише з тих, які в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення спірних правовідносин, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У свою чергу, господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Господарська діяльність за своєю природою та в розумінні закону завжди направлена на отримання доходу, навіть за умови комерційного ризику, що є нормальним при здійсненні підприємницької діяльності.

Збиткова діяльність особи є господарською, у разі коли платник доведе, що він мав на меті отримання прибутку і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, проте, така діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від такої особи причин.

Господарська діяльність може включати окремі збиткові операції, однак, втрачає економічний зміст та ділову мету за умови, що збитковий характер діяльності носить сталий характер.

Формальне дотримання платником вимог законодавства не є підставою для визнання податкової вимоги обґрунтованою. Подання необхідних документів не тягне автоматичного виникнення права на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування, а лише є умовою для підтвердження факту реальності господарських операцій.

Таким чином, використання від'ємного значення по податку на додану вартість можливе лише в періодах, в яких фінансово-господарська діяльність підприємства направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Із пояснень представника позивача встановлено, що жодна із свердловин № 1, № 2 та № 4 Покровської площі, для будівництва яких позивачем замовлялися роботи та товарно-матеріальні цінності у вказаних вище контрагентів протягом 2007-2008 років, не були введені в експлуатацію.

Так, будівництво свердловини № 4 взагалі не розпочиналося, робочий проект будівництва свердловини № 4 не складався, хоча обсадні труби закуплялися позивачем саме з метою будівництва свердловини. Будівництво свердловини № 2 розпочато 05.10.2006, проте, свердловина № 2 в експлуатацію не введена, буріння свердловини № 2 припинено /том 5 а.с. 23/.

Таким чином, свердловини для будівництва яких здійснювалося закупівля товарів та послуг в експлуатацію не вводилися, не використовувалися позивачем при здійсненні діяльності з добування природного газу або нафти.

Доказів, які зміни відбулися в фінансовому та майновому стані підприємства в зв'язку з отриманням цих послуг та товарів матеріали справи не містять.

У зв'язку з тим, що дані товари та послуги не брали участь у виробничому процесі позивача, суми ПДВ, сплачені в ціні товарів та послуг, не повинні заявлялися до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Крім того, на підтвердження подальшого використання отриманих від ТОВ «Петролекс» товарів позивачем надано до суду копію видаткової накладної № ГЗ-0000035 від 19.05.2010 /том 2 а.с. 209/, за змістом якої труба обсадна передана позивачем ТОВ «Квант-Сервіс» в кількості 315,939 т за ціною поставки одиниці продукції без урахування ПДВ - 9166 грн. 67 коп., тобто за ціною, що більш як в три рази менша за ціну закупівлі вказаного товару, вказану в податковій накладній № 296 від 22.09.2008, оскільки позивачем отримано від ТОВ «Петролекс» трубу обсадну у кількості 200 т за ціною поставки одиниці продукції без урахування ПДВ в розмірі 33250 грн. /том 2 а.с. 193/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що обсадні труби закуповувалися з метою їх використання для здійснення робіт з будівництва пошукової свердловин № 1 та № 4 Покровської площі. Однак, як зазначено вище на свердловину № 4 робочий проект на будівництво взагалі не виготовлявся та будь-які роботи з будівництва пошукової свердловини № 4 не виконувалися. Свердловина № 1 Покровської площі в експлуатацію не введена.

Отже, товар не брав участі у виробничому процесі позивача щодо видобутку корисних копалин.

Суд зазначає, що інші види оптової торгівлі, у тому числі торгівля зазначеним вище товаром, який позивачем було передано ТОВ «Квант-Сервіс» за ціною, що в три рази менша за ціну закупівлі вказаного товару, не входять до переліку видів діяльності позивача /том 1 а.с. 25/.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо здійснення у 2010 році корегування податкового кредиту, суми ПДВ до якого включено у вересні 2008 року, заявлено до бюджетного відшкодування у жовтні 2008 року, оскільки вказана обставина не спростовує факту, що господарська операція позивача є економічно необґрунтованою, збитковою та не господарською діяльністю у розумінні закону.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі № 816/644/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що господарська діяльність ТОВ "ПК "Газвидобування" за 2006-2012 роки носить збитковий характер /том 5 а.с. 38/.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що одержання доходу за рахунок формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування без здійснення реальної господарської діяльності, що у наступному становить об'єкт оподаткування відповідним податком не є підставою для отримання такого відшкодування. Економічна вигода, як ознака господарської діяльності з метою оподаткування, не полягає в отриманні податкової пільги.

Відсутність доказів щодо використання товарів/послуг для потреб власної господарської діяльності - отримання доходу та доказів використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (направленої на отримання доходу) витрати, здійснені на отримання таких послуг/товарів, не враховуються при визначенні різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ, суми від'ємного значення, що підлягає включенню до декларацій по наступних податкових періодах.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами податкового органу, що у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування у загальній сумі 2894801 грн. 50 коп.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішень.

Отже, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 січня 2014 року.

Суддя С.С. Сич