Ухвала

від 14.01.2014 по справі 818/7351/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р.Справа № 818/7351/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємство "Експрес" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 818/7351/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області

до Приватного підприємство "Експрес"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі, звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Експрес", в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 34441 грн. 06 коп. за липень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємством не вживаються заходи до погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за липень 2013 року

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Приватне підприємство "Експрес", не погодившись із постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.4, п.3 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач - ПП «Експрес» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в управління пенсійного фонду України в м.Охтирка та Охтирському районі Сумської області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за липень 2013 року у розмірі 34441,06 грн. не сплачена, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення її у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" одним з об'єктів оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-ІУ від 09.07.03 р.

Пунктами 6.4-6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону 1058-ІУ (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.10 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до п. 6.8. р. 6 Інструкції відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, щомісячно до 25 числа.

У відповідності до вищезазначених норм законодавства, позивачем на адресу позивача було надіслано повідомлення №9782/02-11 від 08.07.2013р. яким визначено, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за липень 2013 року згідно зі списком №2 становлять 34441 грн. 06 коп.

Також, факт заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах конкретним громадянам, повністю підтверджується копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с.3).

В добровільному порядку відповідачем не було сплачено заборгованість.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 34441 грн. 06 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, судом першої інстанції правомірно визначено, що в силу от. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон № 2269) Охтирське орендне підприємство "Завод Метиз" є правонаступником всіх прав та обов'язків Охтирського заводу "Метиз".

Так, відповідно до приписів зазначеної норми Закону № 2269 створене орендне підприємство, господарське товариство стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди.

Згідно з п.2.6 розділу 2 договору оренди №56 від 13.05 1993 (далі- Договір), на який посилається ПП "Експрес" у апеляційній скарзі створене орендарем підприємство стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства відповідно до договору оренди. Відповідач помилково вважає, що розділом 4 Договору визначено перелік прав обов'язків, що переходять від Охтирського заводу "Метиз" до Охтирського орендного підприємства "Завод Метиз ", адже зазначеним розділом договору визначено перелік прав і обов'язків орендаря відносно орендованого майна.

У своїй апеляційній скарзі відповідач не обґрунтовано стверджує, що оскільки її 4 3 розділу 4 Договору передбачено, що орендар не відповідає за зобов'язання Орендодавця, то і правонаступництво Охтирського орендного підприємства "Завод Метиз" є частковим і обмежене цілком конкретно визначеними умовами договору те не включає в себе зобов'язання я перед працівниками Охтирського заводу "Метиз".

Так, дійсно п 4.3 розділу'4 Договору встановлено, що орендар не відповідає за а зобов'язання орендодавця, але ж відповідно до Договору Орендодавцем є не Охтирського заводу "Метиз", а Фонд державного майна України, тому зазначений пункт договору не має ніякого відношення до правонаступництва Охтирського орендного підприємства "Завод Метиз",

Крім того, відповідач помиляється вважаючи, що Орендне підприємство не несе зобов'язань перед працівниками Охтирського заводу "Метиз". Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 Охтарський завод "Метиз" у зв'язку з реорганізацією перейменований у Охтирське орендне підприємство "Завод Метиз". Нормами Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 передбачено, що при реорганізації все майно (права Й обов'язки) реорганізованої юридичної особи переходять до новоствореного підприємства.

У подальшому 07.06.1994 Фонд комунального майна, приватизації та управління Сумської облдержадміністрації та організація орендарів Охтирського орендного заводу «Метиз» уклали договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу заводу "Метиз".

Суд першої інстанції правомірно зазначає, що відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992 № 2171-ХП в редакції від 26.01.1994 при викупі підприємства його новий власник стає правонаступником майнових прав і обов'язків приватизованого державного підприємства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" приватизація цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями. Після затвердження плану приватизації засновники приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і подають ці документи разом з іншими необхідними матеріалами для державної реєстрації товариства. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства тощо, створеного на базі орендованого майна, припиняється» товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства.

22.12.1994р. розпорядженням голови Охтирської міської Ради народних депутатів № 428-р зареєстровано закрите акціонерне товариство "Завод Метиз" (копія в справі).

Таким чином, ЗАТ «Завод Метиз» (Акціонерне товариство закритого типу «Завод Метиз») є правонаступником прав і обов'язків Охтирського орендного підприємства «Завод Метиз» в силу вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року по справі № 818/7351/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємство "Експрес" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 818/7351/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.