Постанова

від 22.01.2014 по справі 2а-867/11/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-867/11/5/0170

22.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 12.09.13 у справі № 2а-867/11/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" (вул. Жуковського, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000082301/0 від 06.01.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" (ЄДРПОУ 34523585) з питань дотримання податкового законодавства при правових відносинах з ТОВ "Глобал Кард Груп" (ЄДРПОУ 36275430); ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159); ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване у ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194); ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979); ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508); ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562) за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складений акт перевірки № 21388/23-4/34523585 від 24.12.2010 року (т.1 а.с.34-48), яким виявлені порушення ТОВ "Юг Транс", зокрема:

- п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 360122,78 грн.: за квітень 2009 року - 7200,00 грн., за травень 2009 року - 24896,26 грн., за червень 2009 року - 25033,33 грн., за липень 2009 року - 36793,45 грн., за серпень 2009 року - 35011,26 грн., за жовтень 2009 року - 50695,79 грн., за листопад 2009 року - 25917,41 грн., за грудень 2009 року - 33426,67 грн., за січень 2010 року - 42704,34 грн., за лютий 2010 року - 32175,84 грн., за березень 2010 року - 46268,33 грн.

Відповідачем зазначено, що у порядку кримінального судочинства встановлено, що ТОВ "Глобал Кард Груп" (ЄДРПОУ 36275430); ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159); ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване у ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194); ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979); ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508); ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562), маючі ознаки фіктивного підприємництва, здійснювали безтоварні господарські операції для легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстава для зарахування безготівкових грошових коштів. Складені бухгалтерські документи містили неправдиві відомості про здійснення фінансово-господарських операцій. У зв'язку з цим, документи, які були надані до перевірки, не відповідають вимогам діючого законодавства, не несуть доказовості відносно змісту господарських операцій. Внаслідок цього, такі документи не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку про завищення платником податку податкового кредиту на суму 360122,78 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, позивачем до податкового органу було подано скаргу на акт перевірки (т.1 а.с.58-61).

У відповіді на скаргу за №56957/10/23-4 від 30.12.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі зазначено про те, що скарга складена безпідставно. Всі порушення діючого законодавства, вказані в акті перевірки, є дійсними (т.1 а.с.54-56).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 06.01.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301/0, в якому визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 450154,00 грн., у тому числі 360123 грн. за основним платежем та 90031,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.62).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2009-2010рр., таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Так, згідно пунктом 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 168, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (п.6.1 ст. 6 Закону).

Згідно з п. 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення визначались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пп.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 встановлені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова накладна.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено приписами п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2009 року між ТОВ "Юг-Транс" (замовник) та ТОВ "Глобал Кард Груп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №б/н (т.1 а.с.75-76). Предметом названого договору є надання послуг з організації та проведення рекламної кампанії згідно з планом заходів.

ТОВ "Юг-Транс" (замовник) та ТОВ "Сигма Груп" (виконавець) 01.10.2009 року було укладено договір на послуги автомиття (т.1 а.с.104-106).

Крім того, ТОВ "Юг-Транс" як замовником були отримані послуги від виконавця ТОВ "Формула 2000" щодо організації паромної переправи, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи (т.1 а.с.141-189).

Також, матеріали справи свідчать про те, що позивачем як замовником були укладені договори з контрагентом ТОВ "Будівельна компанія "Елефант", а саме:договір № б/н від 30.01.2009 року про надання рекламних послуг та договір № б/н від 01.04.2009 року про надання послуг автомиття (т.1 а.с.232-235, 241-243).

ТОВ "Юг-Транс" (замовник) та ТОВ "Крим-Партнер" (виконавець) 11.01.2010 року було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (т.2 а.с.18-20).

Також, позивачем як замовником були укладені договори з виконавцем ТОВ "ТК Укрімпекс": договір від 22.06.2009 року № б/н про ремонт транспортного засобу (т.2 а.с.61-64); договір № 4-10 від 01.10.2009 року про ремонт та технічне обслуговування автомобілів (т.2 а.с.112-113); договір № б/н від 01.10.2009 року про надання послуг з ремонту транспортних засобів (т.2 а.с.135-137).

Судом встановлено, що питання відносно фактичного здійснення названих вище господарських операцій було предметом розгляду в адміністративній справі №2а-866/11/17/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2011 року №0000072301/0.

Податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 року №0000072301/0 та податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 року №0000082301/0, що оскаржуються у даній справі, було прийнято податковим органом на підставі одного акту перевірки № 21388/23-4/34523585 від 24.12.2010 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 06.01.2011 року №0000072301/0 було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Юг-Транс" з податку на прибуток на суму 759365,00 грн., з яких сума застосованих штрафних санкцій - 151873,00 грн.

Висновки податкового органу щодо заниження ТОВ "Юг-Транс" податку на прибуток (як і заниження податку на додану вартість) засновані на тому, що товариством необґрунтовано оподатковано господарські операції з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивних підприємств, а саме з ТОВ "Глобал Кард Груп" (ЄДРПОУ 36275430); ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159); ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване у ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194); ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979); ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508); ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року по справі №2а-866/11/17/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року (т.6 а.с.118-129), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 06.01.2011 року №0000072301/0.

Рішення суду обґрунтовано тим, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження докази щодо нікчемності угод, укладених ТОВ "Юг-Транс" з контрагентами ТОВ "Глобал Кард Груп", ТОВ ТК "Сигма Груп", ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване у ТОВ "Росмеблі", ТОВ "Формула 2000", ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" та ТОВ "Крим-партнер".

Натомість, ТОВ "Юг-Транс" були представлені суду первинні бухгалтерські та податкові документи, які свідчать про здійснення господарських взаємовідносин з названими вище контрагентами.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем на підтвердження виконання та здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Глобал Кард Груп", ТОВ ТК "Сигма Груп", ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване у ТОВ "Росмеблі", ТОВ "Формула 2000", ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" та ТОВ "Крим-партнер" були надані наступні первинні документи: акти виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні, свідоцтва про реєстрацію за підприємством транспортних засобів (автобусів), дорожні листи, дозволи на здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів, відомості обліку продажу квитків на автобуси ТОВ "Юг-Транс", акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Зокрема, позивачем на підтвердження фактичного отримання рекламних послуг від контрагента ТОВ "Будівельна компанія "Елефант" були надані в якості доказів предмети з елементами реклами - логотипами ТОВ "Юг-Транс", а саме: футболка, дві кружки, два блокноти, полімерна наклейка, візитка ОСОБА_5, магнітна картинка та брелок для ключів, які долучені до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду справи судовою колегією були ретельно досліджені первинні документи та встановлено, що податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Судом встановлено, що по справі було призначено судово-економічну експертизу, висновок якої долучений до матеріалів справи.

Так, Висновком експерта № 64-06/02 від 12.07.2012 року (т.2 а.с.195-109) підтверджено фактичне отримання ТОВ "Юг-транс" товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) на загальну суму 2160136,68 грн., в тому числі ПДВ - 360122,78 грн. від контрагентів, зазначених в акті перевірки № 21388/23-4/34523585 від 24.12.2010 року, їх оплата та подальше використання у господарській діяльності.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини також підтверджуються висновком судово - економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Щодо посилання відповідача, як на підставу фіктивності діяльності контрагентів позивача, на матеріали кримінального провадження, порушеного за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України у відношенні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по фактах ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом заниження об'єкту оподаткування за рахунок використання фальшивих документів фіктивних підприємств, організованих ОСОБА_6, судова колегія не може взяти до уваги, оскільки у відповідності до положень ст.72 КАС України, таким доказом може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

Таким чином, як на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду справи відсутній вирок у кримінальний справі, на даних якої ґрунтуються висновки податкового органу про фіктивну діяльність контрагентів позивача.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 21388/23-4/34523585 від 24.12.2010 року про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000082301/0 від 06.01.2011.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 2а-867/11/5/0170 - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 2а-867/11/5/0170 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва