Ухвала

від 22.01.2014 по справі 2а-10158/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10158/11/0170/1

22.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"- Зубехіна Наталя Михайлівна, довіреність № 06 від 10.01.14,

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"- Сиротинін Олександр Геннадійович, довіреність № 01 від 08.01.14,

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 6/10 від 29.07.13,

Експерт - ТОВ Інституту обліку та аудиту - Мішур Галина Григорівна,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 12.06.13 у справі № 2а-10158/11/0170/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (вул. Куйбишева/Київська, 2/79 оф. 902,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про cкасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про cкасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0008412301 від 09 серпня 2011 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 92118086 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0008422301 від 09 серпня 2011 року про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на додану вартість в розмірі 146248,0 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 146247,0 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 1 гривня.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0008402301 від 09 серпня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 254722,5 гривні, у тому числі за основним платежем в розмірі 203778,0 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 50944,5 гривні.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0009331701 від 05.08.2011р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1805,22 гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська Юридична Група" (ЄДРПОУ 32177846) судовий збір в розмірі 3,40 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи була здійснена заміна відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

В судовому засіданні 22.01.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Судовий експерт підтвердив висновки за результатами проведеної судово-економічної експертизи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складений акт № 9297/23-2/32177846 від 26.07.2011.

Судом встановлено, що на підставі акту планової перевірки ДПІ в м. Сімферополі прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0008412301 від 09.08.2011 року, яким ТОВ "Кримська Юридична Група" на підставі п. 5.1, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1, п. 5.5 ст. 5, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 140640364,0 гривні;

- № 0008422301 від 09.08.2011 року, яким ТОВ "Кримська Юридична Група" на підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України. зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість на суму 146248,0 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 146247,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,0 грн.

- № 0008402301 від 09.08.2011 року, яким ТОВ "Кримська Юридична Група" на підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14 і п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 254722,5 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 203778,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 50944,5 гривні.

- № 0009331701 від 05.08.2011 року, яким ТОВ "Кримська Юридична Група" на підставі абз. "ґ" п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ відповідно до п.п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127, п. 119.2 ст. 119, ст.. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 9022,08 гривні, у тому числі за основним платежем на суму 7216,86 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 1805,22 гривень.

З акту перевірки вбачається, що сума зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 140 640 363,0 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Кримська Юридична Група" п. 5.1, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1, п. 5.5 ст. 5, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занижено валові доходи на загальну суму 52587762 грн., завищено валові витрати на загальну суму 88062092 грн.

Крім того, згідно акту перевірки позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, що виразилося в завищенні рядку 26 Декларації з ПДВ "Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 14 060 грн. - за червень 2010р., завищення рядку Декларації з ПДВ "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 123 854 грн. - за червень 2010р.; завищення рядку 23 Декларації з ПДВ "Залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму 123 854 грн. за червень 2010р., завищення рядку 24 Декларації "Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 8 333 грн. - за березень 2011р.; донараховано податку на додану вартість на суму 203 778 грн., у т.ч.: за липень 2010р. - на суму 175 911 грн., за вересень 2010р. - на суму 27 867 грн., у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціям з ТОВ "Стройпромгаз" у жовтні 2009р. - 93000 грн., по операціям з ТОВ "Кримський спас" у грудні 2009р. - 83667 грн., по операціях з ТОВ "Востокстройінвест" у липні 2010р. - 165025,40 грн., по операціях з ТОВ "Торгсервіспостач" у березні 2011р. - 8333 грн.

Також, згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем абз. "ґ" п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ у зв`язку з чим занижене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7 216,86 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008412301 від 09 серпня 2011 року на суму 140640364,00 гривні, з яким позивач з урахуванням уточнень не згодний на суму 92118086,00 гривень; № 0008422301 від 09 серпня 2011 року на суму 146248 грн.: за основним платежем - 146247,00 грн. та штрафними санкціями - 1,00 грн.; № 0008402301 від 09 серпня 2011 року на суму 254722,50 грн.: за основним платежем - 203778,00 грн. та штрафними санкціями - 50944,50 грн., а також № 0009331701 від 05 серпня 2011 року на суму 9022,08 грн.: за основним платежем - 7216,86 грн. та штрафними санкціями - 1805,22 грн., з якими позивач не згодний.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки судом встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2009-2011 рр., таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства ", Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку з числа резидентів є суб`єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

У відповідності із п. 1.21 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, який діяв у перевіреному періоді, доходи з джерелом походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами та нерезидентами від будь-яких видів діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, яке розташоване в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у виді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, які знаходяться під контролем митних служб України.

Згідно п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону України, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за виключенням операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх остаточного погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом у відповідності із законом).

Як передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків та суму амортизаційних відрахувань (п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону України).

Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 вищезазначеного Закону України встановлено, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за виключенням випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

П.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону України встановлено, що не включаються до складу валового доходу суми грошових коштів або вартість майна, які поступають платнику податку у виді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові кошти або майнові внески, відповідно договорам про спільну діяльність на території України без утворення юридичної особи.

Відповідно до п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону України, не включаються до складу валового доходу грошові кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної та остаточної ліквідації такої юридичної особи - емітента, або по закінченню договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (частин, паїв).

Порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи встановлений пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",

Діяльність підприємств в межах договорів спільної діяльності регламентується главою 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІV.

Так, відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без утворення юридичної особи для досягнення визначеної мети, яка не суперечить закону.

Спільна діяльність може здійснюватися на підставі об`єднання внесків учасників (просте товариство) або без об`єднання внесків учасників.

Умовами договору про спільну діяльність передбачено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, та створене або придбане учасниками в ході виконання договору майно (обладнання, матеріали, товари, будівлі та інші цінності), є загальною пайовою власністю.

Статтею 367 ЦКУ встановлено, що майно, яке знаходиться у загальній спільній власності, може бути розділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

При розділі загального спільного майна між співвласниками право загальної спільної власності на нього припиняється.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період 4 квартал 2009р. - 1 квартал 2011р., на підставі договору купівлі-продажу майнових прав б/н від 20.03.2006р. з ТОВ "Ітера-Крим", був учасником договору про спільну діяльність № 237дп від 29.04.2005р. укладеному з ДП "Завод ім. В.А. Малишева" .

Згідно договору купівлі-продажу майнових прав б/н від 20.03.2006, ТОВ "Ітера-Крим" (Продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ "Кримська Юридична Група" (Покупець) майнові права, у т.ч. майнові вимоги щодо виконання своїх зобов`язань за договором про спільну діяльність № 237дп від 29.04.2005р. з Державним Підприємством "Завод ім. В.А. Малишева", а Покупець зобов`язується прийняти ці права та сплатити за них обумовлену суму.

Грошова оцінка майнових прав визначена у розмірі 492 717,95 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно додаткової угоди б/н від 20.03.2006р. до вищевказаного договору купівлі-продажу, вартість майнових прав узгоджена сторонами у розмірі 780 719,91 грн. (у т.ч. ПДВ 130 119,98 грн., без ПДВ 650 599,93 грн.).

Розмір вказаних майнових прав складають витрати понесені ТОВ "Ітера-Крим" в результаті оплати по укладених договорах, пов`язаних з підготовкою дозвільної документації та документів необхідних для виконання основного договору.

Права та обов`язки ТОВ "Ітера-Крим" за основним договором переходять ТОВ "Кримська Юридична Група" автоматично з моменту підписання даного договору та при відсутності обґрунтованих заперечень з боку ДП "Завод ім. В.А. Малишева". Права, передбачені даним договором, переходять від Продавця Покупцю на невизначений термін.

На виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу ТОВ "Кримська Юридична Група" здійснює на користь ТОВ "Ітера-Крим" оплату за майнові права 10.01.2007р. в сумі 780 719,91 грн.

Предметом договору спільної діяльності № 237дп від 29.04.2005р. з ДП "Завод ім. В.А. Малишева" є господарська діяльність учасників, яка буде здійснюватися шляхом об`єднання їх вкладів, які складаються із: фінансових, майнових ресурсів у виді рухомого та нерухомого майна. Визначена діяльність здійснюється з метою завершення будівництва та введення в експлуатацію будівлі - незавершеної будівництвом будівлі житлового будинку, розташованої за адресою: Україна, АР Крим, м. Алушта, мкрн. № 7, та подальшого розподілу будівлі пропорційно здійсненим учасниками внескам.

З метою досягнення мети в межах виконання договору спільної діяльності учасники вносять внески. Завод у якості внеску вносить право користування земельною ділянкою під будівництво будівлі, незавершену будівництвом будівлю житлового будинку, розташованого за адресою: Україна, АР Крим, м. Алушта, мкрн. № 7. Розмір паю становить 12% від загального розміру внесків учасників договору.

Позивач у якості внеску вносить грошові кошти, трудові, виробничі ресурси. Розмір внеску становить 88% від загального розміру внесків учасників за договором. Грошові кошти перераховуються на рахунок, відкритий для здійснення спільної діяльності.

Відповідно до умов вищезазначеного договору спільної діяльності, на ТОВ "Кримська Юридична Група" покладені функції керівництва спільною діяльністю, представницькі функції, право представляти інтереси в усіх судових органах, державних установах, органах влади та управління, перед третіми особами, обов`язок вести податковий та бухгалтерський облік результатів пайової діяльності, виконувати функції замовника та ін.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків № 386/29-0 від 11.09.2006р., ТОВ "Кримська Юридична Група" (код за ЄДРПОУ 32177846) відповідальне за утримання і внесення податків у бюджет під час виконання договору про спільну діяльність № 237дп від 29.04.2005р. з ДП "Завод ім. В.А. Малишева", який взятий на облік ДПІ у м. Сімферополі 20.09.2005р. № 116, Реєстраційний (обліковий) номер платника податків - 106998865. Свідоцтво платника податку на додану вартість № 00891182 серії НБ 190721, видане 12.08.2006р., анульовано ДПІ у м. Сімферополі 13.07.2007р. Свідоцтво платника податку на додану вартість № 100052832 серії НБ 049810, видане ДПІ у м. Сімферополі 13.07.2007р. (діяло до 02.03.2011р.).

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "Кримська Юридична Група" з метою здійснення спільної діяльності в уповноважених банках були відкриті поточні рахунки: в ФВАТ "Кредобанк" рахунок № 2600801010752, в ПАТ "Пиреус банк МКБ" (правонаступник ВАТ "Міжнародний Комерційний Банк") - рахунок № 26006017100784.

ТОВ "Кримська Юридична Група" протягом дії вищезазначеного договору спільної діяльності станом на 01.03.2011р. шляхом перерахування з поточних рахунків, відкритих в уповноважених банках, здійснений внесок в спільну діяльність грошовими коштами із призначенням платежу "Фінансування спільної діяльності згідно договору № 237дп від 29.04.2005р. Без ПДВ" на загальну суму 75 489 770,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Протягом періоду фінансування здійснено повернення коштів з поточного рахунку спільної діяльності на поточний рахунок ТОВ "Кримська Юридична Група" із призначенням платежу "Повернення фінансування спільної діяльності згідно договору № 237дп від 29.04.2005р. Без ПДВ" в загальній сумі 17 855 650,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Отже, протягом дії договору спільної діяльності внесок ТОВ "Кримська Юридична Група" грошовими коштами (з урахуванням повернення коштів) склав 57 634 119,04 грн.

Разом з тим, в період дії договору спільної діяльності ТОВ "Кримська Юридична Група" здійснювало свій внесок у спільну діяльність шляхом передачі будівельних матеріалів на загальну суму 2 748 115,42 грн. (ПДВ 458019,23 грн., без ПДВ 2290096,19 грн.), що підтверджується витратними накладними № РН-0000002 від 24.12.2008; № РН-0000002 від 01.02.2009; № РН-0000003 від 01.02.2009; № РН-0000004 від 01.02.2009р. - передача бетону марки М250 у кількості 317,609 куб.м. за ціною 730 грн./куб.м. та бетон марки М300 у кількості 17,62 куб.м. за ціною 730 грн./куб.м. на загальну суму 244 708,88 грн. (ПДВ 40784,81 грн., без ПДВ 203924,07 грн.); податковою накладною № 8 від 01.02.2009р. на суму 244708,88 грн.; витратною накладною № КЮ-0000001 від 02.02.2009; витратною накладною № РН-0000001 від 12.02.2009.

Пунктом 12 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2004р. № 571, встановлено, що у разі, якщо платник податку - учасник спільної діяльності передає товари (результати робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у такій діяльності, то така передача відображається у податковому обліку цього платника у порядку, встановленому для продажу відповідних товарів (результатів робіт, послуг).

При здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається поставкою таких товарів (робіт, послуг) (п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР).

Позивач при здійсненні свого внеску у спільну діяльність шляхом передачі будівельних матеріалів на їх вартість нараховувався податок на додану вартість за ставкою 20%, на кожну поставку виписувалися податкові накладні та відповідно суми нарахованого ПДВ включалися до податкових зобов`язань з ПДВ за відповідні звітні періоди.

В податковому обліку ТОВ "Кримська Юридична Група" передача будівельних матеріалів на баланс спільної діяльності відображена в Деклараціях з податку на прибуток за відповідні звітні періоди (за 2008р. та 1 квартал 2009р.) по рядку 01.1 "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)", що підтверджено результатами планової перевірки (акт № 934/23-7 від 14.12.2009р.).

В матеріалах справи містяться первинні документи (платіжні доручення на переказ грошових коштів з призначенням платежу - фінансування спільної діяльності, платіжні доручення на повернення грошових коштів, витратні накладні на передачу будівельних матеріалів у спільну діяльність), які були ретельно досліджені судовою колегією та встановлено, що вартість внеску ТОВ "Кримська Юридична Група" у спільну діяльність склала 60 382 234,46 грн., у т.ч.: грошові кошти на суму 57 634 119 грн.; будівельні матеріали на суму 2 748 115,42 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що перераховані грошові кошти з метою фінансування спільної діяльність та вартість переданих будівельних матеріалів позивачем в податковому обліку не включалися до складу валових витрат.

Матеріалами справи встановлено, що Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" за ТОВ "Кримська Юридична Група" зареєстроване право власності на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва в районі житлового будинку № 32 /АР Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева/ номер запису 676 в книзі 4П.

01.03.2011р. сторонами підписана Угода про розірвання договору № 237дп від 29.04.2005р., згідно якої сторони дійшли згоди про розірвання договору № 237дп від 29.04.2005р.

П. 6.3 договору визначено, якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно закону або є неможливим, учасник, який зацікавлений у виділі, має право на отримання від іншого учасника грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, яка визначається угодою сторін.

На підставі укладеної Угоди про розірвання ТОВ "Кримська Юридична Група" в березні 2011р. здійснює повернення свого внеску в спільну діяльність та оприбутковує матеріали та об`єкт незавершеного будівництвом житлового комплексу на загальну суму 55 566 563,27 грн. (у т.ч. ПДВ 9 261 093,89 грн., без ПДВ 46 305 469,38 грн).

Протягом ведення спільної діяльності (будівництво багатоповерхового житлового будинку) з поточного рахунку спільної діяльності були здійснені передплати на адресу постачальників та підрядних організацій, які станом на 01.03.2011р. обліковувалися по дебету балансового рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" спільної діяльності в загальній сумі 4 815 671,19 грн.

Внаслідок розірвання договору спільної діяльності з балансу спільної діяльності на баланс ТОВ "Кримська Юридична Група" була передана вищезазначена дебіторська заборгованість на загальну суму 4 815 671,19 грн.

Відповідачем зазначено, що позивачем необґрунтовано до складу валового доходу 1 кварталу 2011р. не включена сума безоплатно отриманих матеріалів та об`єкту незавершеного будівництва при розірванні договору про спільну діяльність в сумі 55 073 845 грн. (55 566 563 грн. - 492 718 грн.).

На думку відповідача, номінальна вартість частки ТОВ "Кримська Юридична Група" в договорі про спільну діяльність № 237дп від 29.04.2005р. дорівнює сумі грошової оцінки майнових прав в сумі 492 717,95 грн., яка визначена за договором купівлі-продажу майнових прав б/н від 20.03.2006р., укладеному з ТОВ "Ітера-Крим".

На виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу ТОВ "Кримська Юридична Група" здійснена на користь ТОВ "Ітера-Крим" оплату за майнові права 10.01.2007р. в сумі 780 719,91 грн.

З угоди від 01.03.2011р. про розірвання договору № 237дп від 29.04.2005р. вбачається, що сторони дійшли згоди про розірвання договору № 237дп від 29.04.2005р. і ТОВ "Кримська Юридична Група" зобов`язується серед іншого здійснити оплату компенсації частки ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (частка Заводу у відповідності із Протоколом розподілу площ становить 317 кв.м. будівлі) у розмірі 1299000,00 грн., з урахуванням додаткової угоди від 15.07.2011р. сума компенсації визначена сторонами в сумі 1500000 грн.

На виконання вищезазначеної Угоди про розірвання договору спільної діяльності Позивач, здійснює на користь ДП "Завод ім. В.О. Малишева" перерахування грошових коштів 21.07.2011р. (платіжне доручення № 559) в сумі 1 500 000 грн. у якості компенсації частки у спільній діяльності.

Колегією суддів встановлено, що вартість внеску ТОВ "Кримська Юридична Група" у спільну діяльність за договором № 237дп від 29.04.2005р. становить суму перерахованих грошових коштів на поточний рахунок спільної діяльності, що з урахуванням повернень склала 57 634 119 грн. та вартість внесених будівельних матеріалів у розмірі 2 748 115,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, балансова вартість (розмір) паю, а саме вартість незавершеного будівництвом об`єкту та будівельних матеріалів, повернутих позивачу в результаті розірвання спільної діяльності, менше ніж розмір внеску.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що майно, яке отримав позивач, є лише частиною його внеску до спільної діяльності та не є доходом від спільної діяльності.

Таким чином, віднесення відповідачем вартості майна у розмірі 55073845,00 грн. до складу валового доходу позивача суперечить чинному законодавству.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач необґрунтовано зробив висновок про необхідність віднесення отриманого позивачем в результаті розірвання договору спільної діяльності майна вартістю 55073845,00 грн. до складу його валових доходів.

Судом встановлено, що за 1 квартал 2011 року по вказаному договору спільної діяльності № 237дп від 29.04.2005р. відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 55073845,00 гривень.

Отже, оскільки висновки відповідача щодо включення позивачем до складу валових доходів вартості майна, одержаного в результаті розірвання договору спільної діяльності на суму 55073845,00 гривень, зменшення відповідачем від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 55073845,00 гривень є необґрунтованим, таким чином податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення на суму 55073845,00 гривень (за основним платежем).

П. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В свою чергу, п. 16.1 ст. 16 вищезазначеного Закону України встановлено, що платники податків самостійно визначають суми податку, які підлягають сплаті.

Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено пунктом 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону України, якщо сума податкового зобов`язання розраховується контролюючим органом відповідно статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган направляє платнику податків податкове повідомлення, в якому вказує підставу для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно якого був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов`язань, сума податку або збору (обов`язкового платежу), який підлягає сплаті, і штрафних санкцій при їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати у встановлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов`язання (штрафних санкцій при їх наявності).

Разом з тим, п. 54.3 ст. 54 ПКУ встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених даним Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає у встановлені строки податкову (митну) декларацію;

- данні перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених в податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- відповідно податкового та іншого законодавства особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, яке вступило у законну дію, особа визнана винною в ухиленні від сплати податків;

- данні перевірок з утримання податків з джерела їх виплати, у тому числі податкового агенту, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати у відповідні бюджети податків та зборів, передбачених даним Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків в митних деклараціях.

У випадку якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом у відповідності із статтею 54 цього Кодексу, або у випадку якщо за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, яка заявлена в податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розраховану платником податку у відповідності із розділом V цього Кодексу, такий контролюючий орган направляє (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення ( п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, в попередніх періодах ДПІ у м. Сімферополі були проведені планові документальні перевірки, а саме:

- акт № 8953/23-7 від 04.12.2008р. за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р.;

- акт № 934/23-7 від 14.12.2009р. за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.

У зазначених актах перевірок відповідачем було зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток наростаючим підсумком на суму 22616611 грн., у т.ч. за актом № 8953/23-7 від 04.12.2008р. на суму 3934426 грн.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення документальної або виїзної планової або виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання і є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання. Акт оформлення результатів перевірок не є владним рішенням податкового органу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків в податкові декларації, вважається узгодженим із дня подання такої податкової декларації.

У відповідності із п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону України, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов`язання платника податків на підставах, викладених в підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених в податкових деклараціях), такий платник податків зобов`язаний сплатити штраф у розмірі десяти процентів суми недоплати (заниження суми податкового зобов`язання) за кожний із податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов`язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який приходиться така недоплата, і закінчується податковим періодом, на який приходиться одержання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу та не менше десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян сукупно за увесь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, які сплинули.

Згідно Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов`язок платника податків сплатити суму податкового зобов`язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення.

Відповідно пункту 4.11 наказу ДПА України від 10.08.2005р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", за наслідками перевірки керівником податкового органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем за результатами попередніх планових перевірок (відповідно за актом № 8953/23-7 від 04.12.2008р. за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. та за актом № 934/23-7 від 14.12.2009р. з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.) податкові повідомлення-рішення на зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток не виносилися.

Статтею 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправні діяння (дії або бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи.

Починаючи з 01.01.2011р. повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов`язки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп випливає, що частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що зазначені акти попередніх планових перевірок у частині висновків відповідача щодо зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток не є рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов`язкового характеру для позивача.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давнини, встановлених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу щодо нарахування грошового зобов`язання в будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків в суд з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня вступу рішення в законну дію.

Відповідач в акті перевірки робить висновок, що позивачем порушені вимоги п. 6.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виразилося в безпідставному включенні до валових витрат за 2010р. від`ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього періоду у сумі 110 409 291 грн., тобто сума збитків станом на 01.01.2010р. не була зменшена на суму 22 616 611 грн.

Згідно акту планової документальної перевірки за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. (акт № 8953/23-7 від 04.12.2008р.), відповідачем було зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3934426 грн. та донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7321943 грн.

За актом попередньої планової документальної перевірки за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. (акт № 934/23-7 від 14.12.2009р.), відповідачем було зменшено суму від`ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 22 616 611 грн.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2009р. по справі № 2а-10172/08/2, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, позов ТОВ "Кримська Юридична Група" задоволений, податкове повідомлення-рішення № 0016122301/0 від 16.12.2008р. визнано протиправним та скасовано.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, поза увагою відповідача залишився той факт, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2009р. по справі № 2а-10172/08/2, згідно якої податкове повідомлення-рішення № 0016122301/0 від 16.12.2008р. визнано протиправним та скасовано, набрало законної сили.

Судом по справі № 2а-10172/08/2 встановлено, що позивачем неправомірно завищена сума амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. на суму 1119394 грн., що у свою чергу призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за зазначений період. Позивачем на підставі вищевказаних судових рішень прийнято рішення щодо коригування розміру від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, у зв`язку з чим ним в ході розгляду цієї справи заявою від 12.06.2013р. на суму 1119394 грн. зменшені позовні вимоги.

Не погодившись з висновками ДПІ у м. Сімферополі за актом планової перевірки за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. (акт № 934/23-7 від 14.12.2009р.), згідно якої перевіряючими встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 22 616 611 грн., позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013р. по справі № 2а-415/10/9/0170, адміністративний позов ТОВ "Кримська Юридична Група" задоволений у повному обсязі.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне та одне й теж правопорушення.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем у період 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року валових витрат у зв`язку із включенням суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток зменшене податковим органом за результатами попередніх планових документальних перевірок в загальній сумі 21497217 гривень.

Судом встановлено, що за 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 22616611 гривень.

Оскільки формування позивачем валових витрат на суму 21497217 гривень є правомірним, а зменшення відповідачем від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 21497217 гр. є необґрунтованим, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 21497217 гривень (за основним платежем).

Як встановлено, п. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Пунктом 1.10 ст. 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що проценти визначені як доход, який сплачується (нараховується) позичальником в інтересах кредитора у виді плати за користування залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів відносять: платіж за користування коштами або товарами (роботами, послугами), отриманих в кредит; платіж за використання коштів, залучених в депозит; платіж за придбання товарів у розстрочення.

Проценти нараховуються у виді процентів на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У випадку коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов`язань або зберігальних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування процентів на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії або виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Відповідно до 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень.

Як встановлено п.п. 5.5.1 п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.

У відповідності із п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону України, встановлення додаткових обмежень відносно віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, які відзначені у цьому Законі, не дозволяється.

П.п. 7.9.3 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що по процентних цінних паперах, емітованих платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат в податковий період, протягом якого була здійснена або повинна була бути здійснена виплата таких процентів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", фінансові витрати не включаються до перинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за виключенням фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів у відповідності із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати".

У відповідності із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", кваліфікаційний актив - актив, який обов`язково потребує суттєвого часу для його створення.

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов`язання з нарахуванням процентів.

У випадку безпосереднього запозичення грошових коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, пов`язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).

Підприємство самостійно визначає по узгодженню із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) у відповідності із засновницькими документами облікову політику підприємства.

Відповідачем в акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виразилося в необґрунтованому віднесенні до складу валових витрат сум нарахованих/сплачених процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 31 790 274 грн.

В обґрунтування висновків відповідач посилається на п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8, 9 та п.п. 7.9.4 вищезазначеного Закону.

Як встановлено п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму усіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов`язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі якщо платник податку на прибуток підприємства зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідач вважає, що витрати, пов`язані з будівництвом об`єктів позивача - Житлового комплексу "Бриз" та Оздоровчого комплексу "Гранд Круїз Готель" до моменту введення їх в експлуатацію повинні обліковуватися на балансовому рахунку 15 "Капітальні інвестиції", тому проценти по кредитних договорах з цільовим призначенням коштів на фінансування вищезазначених будівельних об`єктів не включаються до складу валових витрат звітного періоду, відносяться на формування балансової вартості об`єкту.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач з метою фінансування спорудження інвестиційних об`єктів отримав грошові кошти за кредитними договорами, укладеними з уповноваженими банками, шляхом випуску процентних облігацій в бездокументарній формі, у т.ч.:

- кредитний договір № 0003/08/21-KLMVI від 30.01.2008р. з АКБ "Форум" (передано право вимоги ВАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест") (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 18.04.2008р. та додаткової угоди № 2 від 01.08.2008р. до вищезазначеного договору) - на видачу кредитної лінії в сумі 116 000 000 грн., у т.ч. 2000000 дол. США та 106050000 грн. із щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 18% річних за користування кредитними коштами в гривні, у розмірі 12,5% річних за користування кредитними коштами в доларах США. За вищезазначеним кредитним договором отримано кредитних коштів у сумі 2 000 000 дол. США та 105 900 000 грн.

- кредитний договір № 0027/07/21-KLMVI від 20.07.2007р. з АКБ "Форум" (передано право вимоги ВАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест") (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 16.10.2007р., додаткової угоди № 2 від 01.11.2007р., додаткової угоди № 3 від 05.12.2007р., додаткової угоди № 3/1 від 13.06.2008р., додаткової угоди № 4 від 19.07.2008р.)- на видачу кредитної лінії в сумі 49 765 000 грн.За вищезазначеним кредитним договором отримано кредитних коштів у сумі 2 099 998,33 дол. США та 39 160 000 грн.

- кредитний договір № 14 від 22.01.2008р. з ПАТ "Піреус Банк МКБ" (правонаступник ВАТ "Міжнародний комерційний банк") (з урахуванням додаткових угод) на відкриття неоновлюваної відкличної кредитної лінії в сумі 7 000 000 дол. США з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами 12% річних. За вищезазначеним кредитним договором фактично отримано кредитних коштів в сумі 7 000 000 дол. США.

- договір купівлі-продажу цінних паперів при первинному розміщенні № 14604Д від 10.09.2008р. з ЗАТ "Дочірній банк "Сбербанку Росії" - на передачу у власність облігацій іменних процентних у кількості 70000 шт. номінальною вартістю 1 облігації 1000 грн. загальною номінальною вартістю 70 000 000 грн. з виплатою процентного доходу згідно умов проспекту емісії. Загальна вартість цінних паперів за договором становить 70 972 300 грн. У виконання умов вищезазначеного договору від ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" надійшли кошти в оплату облігацій в сумі 70 972 300 грн. Умовами проспекту емісії процентних облігацій (п. 3.5 проспекту) визначено, що метою випуску облігацій є залучення коштів юридичних та фізичних осіб. Кошти залучені від продажу облігацій, в повному обсязі (100%) - 70000000 грн., будуть використані на наступне в оздоровчому комплексі "Гранд Круїз Готель": придбання обладнання та устаткування 10 млн. грн.; закупівлі меблів - 5 млн. грн.; оснащення приміщення - 15 млн. грн.; опоряджувальні роботи приміщень - 17 млн. грн.; ремонтні роботі - 23 млн. грн.

Додатком № 1 від 14.07.2009р. до Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій ТОВ "Кримська Юридична Група" від 16.07.2008р. у зв`язку із впливом світової фінансової кризи на економіку підприємств, відсутністю грошових коштів в кредитних та банківських установах, а також неможливістю своєчасно ввести в експлуатацію оздоровчий комплекс "Гранд Круїз Готель" Емітентом здійснена зміна відсоткової ставки облігацій серії "Y", яка встановлюється з п`ятого відсоткового періоду у розмірі 3% річних.

У відповідності із умовами вищезазначеного проспекту емісії у період 4 квартал 2009р. - 1 квартал 2011р. встановлені наступні дати виплати відсоткового доходу:

13.11.2009р. за п`ятий відсотковий період з 14.08.2009р. по 12.11.2009р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника;

12.02.2010р. за шостий відсотковий період з 13.11.2009р. по 11.02.2010р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника;

14.05.2010р. за сьомий відсотковий період з 12.02.2010р. по 13.05.2010р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника;

13.08.2010р. за восьмий відсотковий період з 14.05.2010р. по 12.08.2010р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника;

12.11.2010р. за дев`ятий відсотковий період з 13.08.2010р. по 11.11.2010р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника;

11.02.2011р. за десятий відсотковий період з 12.11.2010р. по 10.02.2011р. із розрахунку 3% річних від вартості облігацій, які знаходяться у власника.

У відповідності з умовами договору купівлі-продажу цінних паперів № 14605Д від 10.09.2008р. Позивачем 11.08.2010р. (платіжне доручення № 141) здійснений викуп процентних облігацій у кількості 10000 шт. на суму 10 000 000 грн.

Протягом перевіреного періоду 4 квартал 2009р. - 1 квартал 2011р. в бухгалтерському обліку позивача нараховане відсоткового доходу по процентних облігаціях в загальній сумі 2 992 000 грн.

Фактично позивачем в період 4 квартал 2009р. - 1 квартал 2011р. нараховані проценти за користування запозиченими коштами (кредити уповноважених банків + доход за процентними облігаціями) в загальній сумі 57 664 308,03 грн. (із них капіталізовані та віднесені на кваліфікаційні активи в сумі 51 741 601,84 грн., залишені у складі валових витрат в сумі 5 922 706,19 грн.).

В податковому обліку (рядок 04.13 Декларації) за період 4 квартал 2009р. - 1 квартал 2011р. позивачем до складу валових витрат віднесена сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами та сума нарахованого відсоткового доходу по процентних облігаціях у розмірі 49 327 727,43 грн.

Згідно з наказом № 1 від 01.01.2011р. "Про облікову політику підприємства", в бухгалтерському обліку ТОВ "Кримська Юридична Група" починаючи з 01.01.2011р. фінансові витрати в частині витрат, що підлягають капіталізації - нараховані/сплачені проценти за користування кредитними коштами та процентний доход по процентних облігаціях, включати до собівартості кваліфікаційних активів, у відповідності із положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Колегією суддів встановлено, що позивач з метою зменшення від`ємного значення вартості чистих активів підприємства прийнято управлінське рішення щодо зменшення в податковому обліку валових витрат на суму нарахованих/сплачених фінансових витрат за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., які підлягають капіталізації, на відповідні кваліфікаційні активи - Оздоровчий комплекс "Гранд Круїз Готель" та Житловий комплекс "Бриз" (наказ № 19П від 08.06.2011р.).

У відповідності із вищезазначеним наказом у перевіреному періоді в бухгалтерському та податковому обліку позивачем проведена капіталізація фінансових витрат (нараховані проценти за користування кредитними коштами та нарахування процентного доходу по процентних облігаціях), які у попередніх періодах були включені до складу валових витрат відповідних звітних податкових періодів, в загальній сумі 43 418 398 грн.

В поточній декларації за півріччя 2010р. по рядку 04.13 позивачем була відображена сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами та нарахований відсотковий доход по процентних облігаціях в загальній сумі 9 729 066 грн., у т.ч. нараховані проценти за договором № 14 від 22.01.2008р. з ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 1 692 296,64 грн. (212333,33 доларів США за курсом 7,97), але офіційний курс НБУ станом на 30.06.2010р. становив 7,907, тому еквівалент нарахованих процентів повинен складати 1 678 919,64 грн. (212333,33 доларів США х 7,907) різниця становить 13377 грн.

Позивачем невірно застосований офіційний курс НБУ при здійсненні перерахунку з метою визначення курсової різниці станом на 30.06.2010р. у поточній декларації. У зв`язку з цим, ТОВ "Кримська Юридична Група" коригування (уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826235 від 09.06.2011р.) здійснено на суму 8 743 753 грн. у сторону зменшення замість 8 730 376 грн. тобто з урахуванням різниці 13 376 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, Товариством були відкориговані (зменшені) валові витрати відповідних звітних (податкових) періодів на загальну суму 43 418 397 грн., у т.ч.:

- за 4 квартал 2009р. - в сумі 8 539 715 грн. - уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826229 від 09.06.2011р.;

- за 1 квартал 2010р. - в сумі 8 301 026 грн. - уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826232 від 09.06.2011р.;

- за 2 квартал 2010р. - в сумі 8 743 753 грн. - уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826235 від 09.06.2011р.;

- за 3 квартал 2010р. - в сумі 8 822 790 грн. - уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826233 від 09.06.2011р.;

- за 4 квартал 2010р. - в сумі 9 011 113 грн. - уточнюючий розрахунок реєстраційний № 9003826231 від 09.06.2011р.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ДПІ у м. Сімферополі при проведенні перевірки не прийняті до уваги вищезазначені уточнюючі розрахунки.

Наказом № 1 від 01.01.2011р. встановлено, що фінансові витрати в частині, яка підлягає капіталізації, нараховані/сплачені проценти за користування запозиченими коштами, слід включати до собівартості кваліфікаційних активів, у відповідності із положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На підставі вищевикладеного, ТОВ "Кримська Юридична Група" в бухгалтерському та податковому обліку за 1 квартал 2011р. до складу валових витрат не відносилися нараховані проценти за користування кредитними коштами та сума нарахованого/сплаченого відсоткового доходу по процентних облігаціях, а відносилися до собівартості відповідних кваліфікаційних активів, в загальній сумі 8 336 580,57 грн.

Після проведеної капіталізації в складі валових витрат залишилися фінансові витрати, пов`язані із нарахуванням/сплатою процентів за користування кредитними коштами та які не відносяться до собівартості кваліфікаційних активів ТОВ "Кримська Юридична Група", а саме проценти, нараховані на основну суму заборгованості за кредитом у розмірі 21 956 000 грн. за кредитним договором № 0027/07/21-KLMVI від 20.07.2007р. з АКБ "Форум" із розрахунку 18% річних, в загальній сумі 5 922 706 грн.

З експертного дослідження, яке міститься в матеріалах справи вбачається, що завишення позивачем валових витрат в сумі 5212618 грн. у зв`язку із включенням нарахованих процентів на суму заборгованості за кредитами та нарахованого відсоткового доходу по процентних облігаціях, емітованих Позивачем, не підтверджується. Розбіжність з висновками акту перевірки у сторону збільшення валових витрат утворилося за рахунок того, що в акті відповідачем не враховані коригування фінансових витрат в сумі 43418397 грн., включених до складу валових витрат, подані позивачем до початку перевірки та не врахований факт цільового призначення - поповнення обігових коштів суми отриманих кредитних коштів за кредитним договором № 0027/07/21-KLMVI від 20.07.2007р. з АКБ "Форум", які у відповідності із п.п. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносяться до складу валових витрат.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що згідно з положеннями п.п. 5.3.2 ст. 5, п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідач необґрунтовано зробив висновок щодо завищення позивачем валових витрат на суму фінансових витрат у розмірі 5171997 грн. з урахуванням уточнень позовних вимог позивачем (заява про зменшення позовних вимог від 12.06.2013р.).

Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем у період 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року валових витрат у зв`язку із включенням сум нарахованих/сплачених процентів за користування кредитними коштами, залученими по кредитних договорах з уповноваженими банками, та суми нарахованого/сплаченого відсоткового доходу по процентних облігаціях в загальній сумі 5171997 гривень.

Як підтверджується матеріалами справи, за 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 5171997 гривень.

Оскільки судом визнано правомірним формування позивачем валових витрат на суму 5171997 гривень, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 5171997 гривень (за основним платежем).

П.п. 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давнини, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст.15 вищезазначеного Закону України встановлено, що за виключенням випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом вказаного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов`язань, платник податків вважається звільненим від такого податкового зобов`язання, а спор відносно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 вищевказаного Закону України, заява на повернення зайве сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що у випадку якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давнини) платник самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше наданій ним податковій декларації (окрім митної декларації або обмежень, встановлених цією статтею) він зобов`язаний направити уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації по формі, яка діє на момент представлення уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не представляти такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники вказуються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми витрат, які не враховані в минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов`язання.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону України встановлено, що не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вищезазначеного Закону України, у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20% від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010р.

У 2011р. сума від`ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат та від`ємне значення, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В акті перевірки відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виразилося в завищенні валових витрат на суму 2 075 005 грн.

Вищезазначена сума у розмірі 2 075 005 грн. становить 20% від суми фактичного коригування валових витрат, а саме від 10 375 027 грн., 80% від цієї суми коригування становить 8 300 022 грн.

Судовою колегією встановлено, що у перевіреному періоді позивач здійснив виправлення задекларованих показників за попередні звітні періоди у зв`язку із самостійним виявленням помилок в загальній сумі 10375027 грн.

Виправлення помилок пов`язано із:

1) включенням до складу валових витрат суми балансової вартості іноземної валюти при її продажу за гривні.

2) включенням процентів за користування кредитними коштами за попередні періоди.

3) нарахуванням амортизаційних відрахувань по 3 групі основних фондів.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач неправомірно робить висновок щодо завищення позивачем у періоді 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року складу валових витрат у зв`язку із самостійним виправленням помилок за попередні податкові періоди в загальній сумі 2075005 грн. (10321306 грн. х 20% + 53721 грн. х 20%), а при визначенні об` єкту оподаткування податком на прибуток (розділ 3.1.4 акту перевірки) щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток станом на 01.01.2011р. в сумі 10375027 гривень, відновлюючи 80% суми завищення валових витрат, які утворилися станом на 01.01.2010р.

Відповідачем станом на 01.01.2011р. зменшено суму від`ємного значення у зв`язку із виправленням помилок за попередні періоди на суму 10375027 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем у період 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року валових витрат у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за попередні періоди в загальній сумі 10375027 гривень.

Судом встановлено, що за 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за попередні періоди в загальній сумі 10375027 гривень.

Таким чином, оскільки формування позивачем валових витрат на суму 10375027 гривень є правомірним, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 10375027 гривень (за основним платежем).

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у випадку якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податку тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, неправомірно заявленого до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більш 1 гривні за кожне порушення.

Відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008412301 від 09 серпня 2011 року до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 гривня.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку щодо неправомірного зменшення відповідачем від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток по операціях, які відбулися у 1 кварталі 2011 року (завищення валових доходів в сумі 55073845,00 - вартість майна, отриманого у зв`язку із розірванням договору спільної діяльності), таким чином застосування відповідачем штрафних санкцій за завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток є протиправним.

Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку про підтвердження правомірності формування позивачем за період 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 92118087 гривень.

Судом встановлено, що за 4 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 140640363 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 1 гривня.

Враховуючи правомірність формування позивачем від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 92118087 гривень, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 92118088 гривень, у тому числі в сумі 92118087 гривен - за основним платежем та у розмірі 1 гривні - застосування штрафних санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0008412301 від 09 серпня 2011 року в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 92118087 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 92118086 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 1 гривня, є протиправним та підлягає скасуванню.

В акті перевірки відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.14 та п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, яке виразилося в завищенні рядку 26 Декларації з ПДВ "Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 14 060 грн. - за червень 2010р., завищення рядку Декларації з ПДВ "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 123 854 грн. - за червень 2010р.; завищення рядку 23 Декларації з ПДВ "Залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму 123 854 грн. за червень 2010р., завищення рядку 24 Декларації "Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 8 333 грн. - за березень 2011р.; донараховано податку на додану вартість на суму 203 778 грн., у т.ч.: за липень 2010р. - на суму 175 911 грн., за вересень 2010р. - на суму 27 867 грн.

Вищезазначені порушення, на думку податкового органу, пов`язані із завищенням податкового кредиту у загальній сумі 350 025 грн., у т.ч.: за жовтень 2009р. - в сумі 93 000 грн., за грудень 2009р. - в сумі 83 667 грн., за липень 2010р. - в сумі 165 025 грн., за березень 2011р. - на суму 8 333 грн.

Як встановлено п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" , податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, почали такі товари (послуги) та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду, а також від того, здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо в подальшому такі товари (послуги) починаються використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, або основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то в цілях оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичною ціною в податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг) - п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищезазначеного Закону України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за визначеною цим Кодексом ставкою, протягом звітного періоду у зв`язку із: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або постачанню товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податків.

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені обов'язкові реквізити, яки повинна містити податкова накладна.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Форма та порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.1997р. № 165.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата події, яка відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за визначеною цим Кодексом ставкою, протягом звітного періоду у зв`язку із: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи), в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари/послуги та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (одержувачу) за його вимогою підписану уповноваженою платником податку особою та скріпленою печаткою податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом та водночас відображається в податкових зобов`язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно наданих декларацій та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, позивач до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість по операціям з наступними контрагентами:

1) з ТОВ "Стройпромгаз"у жовтні 2009р. в сумі 93000 грн. на підставі податкової накладної № 1234 від 27.10.2009р. - виконання ремонтно-будівельних робот;

2) з ТОВ "Кримський спас" у грудні 2009р. в загальній сумі 83667 грн., що підтверджується податковими накладними 1347 від 25.12.2009р. ;№ 1348 від 25.12.2009р.;

3) з ТОВ "Востокстройінвест-2006" у липні 2010р. в загальній сумі 165025,40 грн., що підтверджується податковими накладними № 310724 від 31.07.2010р., № 310725 від 31.07.2010р., № 310726 від 31.07.2010р. на суму 19471,20 грн., № 310727 від 31.07.2010р., № 310728 від 31.07.2010р. на суму 232431,60 грн., № 310729 від 31.07.2010р. на суму 36646,80 грн.

4) з ТОВ "Торгсервіспостач" у березні 2011р. в сумі 8333 грн. на підставі податкової накладної № 131 від 10.03.2011р. на суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333 грн. - надання послуг з пошиття виробів з текстилю.

Відповідач в акті перевірки робить висновок, що перевіркою проведено дослідження першого ланцюга постачання контрагентів, згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за результатами якого встановлено, що ТОВ "Стройпромгаз", ТОВ "Кримський спас", ТОВ "Востокстройінвест-2006" і ТОВ "Торгсервіспостач" характеризуються однаковими показниками у частині класифікації таких контрагентів як посередники з незначним об`ємом основних фондів, відсутністю головного бухгалтера, характеру подання податкової звітності, контрагентам присвоєні стани платника відмінні від нуля.

Також в ході перевірки встановлено, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності вищевказані постачальники за юридичною адресою не знаходяться, відсутні складські приміщення, основні засоби, обладнання, транспорт і необхідна чисельність працюючих, що виключає можливість надання послуг для ТОВ "Кримська Юридична Група".

З вищенаведеного відповідач дійшов до висновку, що взаємовідносини ТОВ "Кримська Юридична Група" з ТОВ "Стройпромгаз", ТОВ "Кримський спас", ТОВ "Востокстройінвест-2006" і ТОВ "Торгсервіспостач" не призвели до реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, отже укладені ТОВ "Кримська Юридична Група" з ТОВ "Стройпромгаз", ТОВ "Кримський спас", ТОВ "Востокстройінвест-2006" і ТОВ "Торгсервіспостач" угоди мають ознаки нікчемності.

Судова колегія звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпромгаз" на час виникнення спірних відносин був юридичною особою, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТОВ "Стройпромгаз" до 31.01.2011 року являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100243545, та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 31.03.2011 року свідоцтво було анульовано у зв'язку з відсутністю поставок та ненадання декларацій за ініціативою податкового органу.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Кримська Юридична Група" також є юридичною особою та платником податку на додану вартість з 19.10.2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100206320 від 08.03.2009 року.

З урахуванням викладеного, ТОВ "Стройпромгаз", виступаючі у якості підрядної організації, мав право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ТОВ "Кримська Юридична Група" може формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаваються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2009р. між позивачем та ТОВ "Стройпромгаз" (Підрядник) укладений договір на виконання ремонтно-будівельних робіт.

На підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ "Стройпромгаз" виконані земляні роботи на зазначеному будівельному об`єкті на суму 558 000 грн., факт виконання яких підтверджено актом за жовтень 2009р. (ф. КБ-2) та довідкою про вартість виконаних підрядних робот від 31.10.2009р. (ф. КБ-3), податковою накладною № 1234 від 27.10.2009р. на суму 558000 грн., у т.ч. ПДВ - 93000 грн., платіжним дорученням № 220 від 27.10.2009р. на суму 558000 грн., у т.ч. ПДВ 93000 грн.

Перевіряючи факт використання позивачем виконаних підрядною організацією будівельно-монтажних робот в господарській діяльності судом встановлено, що ТОВ "Кримська Юридична Група", на підставі Дозволу на виконання будівельних робот від 13.07.2007р. № 27, здійснює будівництво Оздоровчого комплексу "Гранд Круїз Готель", який належить позивачу на праві власності (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9422510 від 26.12.2005р. Будівництво Оздоровчого комплексу "Гранд Круїз Готель" здійснюється позивачем з метою подальшої його експлуатації та отримання доходу.

Вартість виконаних ТОВ "Стройпромгаз" земляних робот на зазначеному об`єкті Позивача, в жовтні 2009р., в подальшому були включені до вартості кваліфікаційного активу Оздоровчий комплекс "Гранд Круїз Готель", що відображено по дебету балансового рахунку 151 "Капітальне будівництво" в жовтні 2009р. та відповідно по кредиту балансового рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", що зафіксовано в описаних вище первинних документах та документах аналітичного обліку. Станом на 01.04.2011р. розрахунки за цим договором завершені.

На підставі викладеного, позивачем в повному обсязі використаний в господарській діяльності - в процесі здійснення будівництва об`єкту - весь обсяг виконаних будівельно-монтажних робот, який був прийнятий позивачем 31.10.2009р. від ТОВ "Стройпромгаз".

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про підтвердження факту виконання будівельно-монтажних робот (земляних робот) за договором б/н від 27.10.2009 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у жовтні 2009 року податкового кредиту в сумі 93000 гривень.

Також, за жовтень 2009 року по вказаному договору б/н від 27.10.2009 року відповідачем зменшено позивачу від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 93000 гривень.

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 93000 гривень, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008422301 від 09 серпня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення на суму 93000 гривень (за основним платежем).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2009 року між ТОВ "Кримська Юридична Група" та ТОВ "Кримський спас" укладений договір підряду б/н на виконання будівельно-монтажних робот.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський спас" на час виникнення спірних відносин був юридичною особою, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи: акт за грудень 2009р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот від 16.12.2009р. (ф. КБ-3) на суму 270 000 грн., податкова накладна № 1347 від 25.12.2009р. на суму 270 000 грн., у т.ч. ПДВ - 45 000 грн.; акт за грудень 2009р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот від 25.12.2009р. (ф. КБ-3) на суму 232 000 грн., податкова накладна № 1348 від 25.12.2009р. на суму 232 000 грн., у т.ч. ПДВ 38 667 грн.; платіжне доручення № 307 від 16.12.2009р. на суму 270 000 грн., у т.ч. ПДВ 45000 грн.; платіжне доручення № 326 від 25.12.2009р. на суму 232 000 грн., у т.ч. ПДВ 38667 грн.

Усього податковий кредит по операціях з ТОВ "Кримський спас" за грудень 2009р. сформований на суму 83667 грн.

Станом на 01.04.2011р. розрахунки за цим договором завершені.

Судом встановлено, що вартість виконаних ТОВ "Кримський спас" зазначених будівельних робіт в грудні 2009 року, в подальшому були включені позивачем до вартості кваліфікаційного активу Оздоровчий комплекс "Гранд Круїз Готель", що відображено по дебету балансового рахунку 151 "Капітальне будівництво" в грудні 2009р. та відповідно по кредиту балансового рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", що зафіксовано в описаних вище первинних документах та документах аналітичного обліку, які досліджені в судовому засіданні.

Колегією суддів встановлено, що за грудень 2009 року по договору підряду б/н від 07.07.2009 року відповідачем зменшена сума податкового кредиту 83667 гривень, зменшене позивачу від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 44914 грн., донараховані податкові зобов`язання в сумі 38753 гривні та згідно розрахунку штрафних (фінансових санкцій) застосовані фінансові санкції в розмірі 25% від суми донарахованого зобов`язання, що склало 9688,25 гривень.

У зв'язку з правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 83667 гривень, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008422301 від 09 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 44914 гривень (за основним платежем) та податкове повідомлення-рішення № 0008402301 від 09 серпня 2011 підлягає скасуванню в частині донарахування податкового зобов`язання в сумі 48619,25 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 38753 гривні та 9688,25 гривень фінансових санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.07.2010 року між ТОВ "Кримська Юридична Група" та ТОВ "Востокстройінвест-2006" укладений договір підряду № 3/37/СР на виконання будівельно-монтажних робот.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокстройінвест-2006" на час виникнення спірних відносин був юридичною особою, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вищезазначений договір підряду укладений ТОВ "Кримська Юридична Група" з підрядником ТОВ "Востокстройінвест-2006" у виконання своїх функцій за договорами доручення

На підтвердження виконання зазначеного договору підряду ТОВ "Востокстройінвест-2006" виконані ремонтно-будівельні роботи на обумовлених в договорі об`єктах на загальну суму 990 152,40 грн. (у т.ч. ПДВ 165025,40 грн.), про що сторонами складені наступні первинні документи: акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) - ремонт крівлі літнього корпусу лікувального корпусу санаторію "Морський куточок" на суму 350 088 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310724 від 31.07.2010р. на суму 350 088 грн., у т.ч. ПДВ - 58 348 грн.; акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) на суму 327 590,40 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310725 від 31.07.2010р. на суму 327 590,40 грн., у т.ч. ПДВ 54 598,40 грн.; акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) - ремонт металевої огорожі санаторію "Алушта" /м. Алушта/ на суму 19 471,20 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310726 від 31.07.2010р. на суму 19 471,20 грн., у т.ч. ПДВ - 3 245,20 грн.; акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) - ремонт м`якої крівлі корпусів санаторію "Алушта" /м. Алушта/ на суму 23 924,40 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310727 від 31.07.2010р. на суму 23 924,40 грн., у т.ч. ПДВ - 3 987,40 грн.; акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) - улаштування трав`янистого синтетичного покриття кортів санаторію "Алушта" /м. Алушта/ на суму 232 431,60 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310728 від 31.07.2010р. на суму 232 431,60 грн., у т.ч. ПДВ 38 738,60 грн.; акт за липень 2010р. (ф. КБ-2) та довідка про вартість виконаних підрядних робот за липень 2010р. (ф. КБ-3) - ремонт басейну санаторію "Алушта" /м. Алушта/ на суму 36 646,80 грн., підрядником виписана податкова накладна № 310729 від 31.07.2010р. на суму 36 646,80 грн., у т.ч. ПДВ 6 107,80 грн.

ТОВ "Кримська Юридична Група" в оплату виконаних робот на користь ТОВ "Востокстройінвест-2006" здійснена оплата в загальній сумі 990 153,20 грн. (ПДВ 165025 грн.).

Усього позивачем по операціях з ТОВ "Востокстройінвест-2006" сформований податковий кредит на суму 165025 грн.

Враховуючи підтвердження здійснення позивачем господарських правовідносин та подальше використання позивачем виконаних підрядною організацією будівельних робіт в господарській діяльності, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження факту виконання будівельних робот за договором підряду № 3/37/СР від 05.07.2010 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у липні 2010 року податкового кредиту в сумі 165025 гривень.

Судом встановлено, що за липень 2010 року по договору підряду № 337/СР від 05.07.2010 року відповідачем донараховані позивачу податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 165025 гривень та згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій застосовані фінансові санкції в розмірі 25% від суми податкового зобов`язання, що становить 41256,25 гривень.

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 165025 гривень, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 000840201 від 09 серпня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 206281,25 гривня, у тому числі за основним платежем на суму 165025 гривень та 41256,25 гривень фінансових санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011 року між ТОВ "Кримська Юридична Група" та ТОВ "Торгсервіспостач" укладений договір № 010311-1 від 01.03.2011 на пошив виробів з текстилю.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи: платіжне доручення № 192 від 10.03.2011р. на суму 50 000 грн., у т.ч. ПДВ 8333 грн.; податкова накладна № 131 від 10.03.2011р. на суму 50 000 грн., у т.ч. ПДВ - 8 333 грн.

Станом на 01.04.2011р. розрахунки за цим договором не завершені, в бухгалтерському обліку підприємства обліковується дебіторська заборгованість в сумі 50000 грн.

Дослідивши надані документи, судова колегія приходить до висновку про підтвердження факту перерахування грошових коштів у якості передплати за договором № 010311-1 від 01.03.2011 року, його зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у березні 2011 року податкового кредиту в сумі 8333 гривні.

За березень 2011 року по договору № 010311-1 від 01.03.2011 року відповідачем зменшене позивачу від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 8333 гривень та згідно розрахунку штрафних (фінансових санкцій) застосовані фінансові санкції в розмірі 1 гривня.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більш 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 8333 гривні, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0008422301 від 09 серпня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 8334 гривні, у тому числі за основним платежем на суму 8333 гривень та 1 гривня фінансових санкцій.

Щодо стверджень відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: AIC "Облік платників і платежів", APM "Платники податків", APM свідоцтво (ПДВ), комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, інформація яких використана: АІС "Облік податків та платежів"("ТАХ"), АРМ "Митниця", АРМ "Облік", ПК "Бест-Звіт"for Oracle, "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки", судова колегія не приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається Відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочину на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0008422301 від 09 серпня 2011 року в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 146248,0 гривень, у тому числі: за основним платежем в розмірі 146247,0 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 1 гривня, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0008402301 від 09 серпня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 254722,50 гривні, у тому числі: за основним платежем в розмірі 203778,0 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 50944,50 гривні є протиправним та підлягає скасуванню.

В акті перевірки відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем абз. "ґ" п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, яке виразилося в неоподаткуванні доходу у не грошовій формі, отриманого платником податку як додаткове благо у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

За вищезазначене порушення відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0009331701 від 05 серпня 2011 року донараховані позивачу податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9022,08 гривні та згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій застосовані фінансові санкції в розмірі 25% від суми податкового зобов`язання, що становить 7216,86 гривень за основним платежем та 1805,22 гривень за штрафними санкціями.

Приписами п.п. 14.1.47 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що додаткові блага це грошові кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються (надаються) платнику податків податковим агентом, якщо такий доход не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням зобов`язань трудового найму або не є винагородженням за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податків.

Відповідно до п.п. а) 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, доход з джерелом їх походження з України - будь-який доход, одержаний резидентами або нерезидентами, в тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагородження іноземними працедавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, в тому числі, але не виключно, доходи в виді процентів, дивідендів, роялті або будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, оплачених резидентами України.

Згідно з п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, одержаного (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

П.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, по податковий агент з податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (його філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (в грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, в бюджет від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, які виплачуються такій особі, вести податковий облік, надавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу, проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за користування запозиченими на визначений або невизначений строк грошовими коштами або майном.

До процентів включаються: а) платіж за користування грошовими коштами або товарами (роботами, послугами), одержаних в кредит;б) платіж за користування грошовими коштами, які залучені в депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочення; г) платіж за користування майном відповідно до договорів фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, яка надається в рахунок компенсації частини вартості об`єкта фінансового лізингу; ґ) винагородження (доход) орендодавця яка частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачене фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на одержання таких платежів.

Проценти нараховуються в виді процентів на основну суму заборгованості або вартості майна або у виді фіксованих сум.

Платежі по інших цивільно-правових договорах незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або в процентах від суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Поворотна фінансова допомога, відповідно п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошових коштів, яка надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсації у виді плати за користування такими грошовими коштами, та обов`язкова до повернення.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума грошових коштів, передана платнику податків відповідно до договорів дарування, іншим подібним договорам або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, яка відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника перед іншим платником податку, яка не стягнута по закінченні терміну позовної давнини;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення термінів повернення, за виключенням кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання в банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Постановою Національного банку України від 09.08.2010р. № 377 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" встановлена облікова ставка на рівні 7,75% річних (діяла до 22.03.2012р.).

Поворотна фінансова допомога - сума грошових коштів, яка надійшла платнику податку в користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у виді плати за користування такими грошовими коштами, і є обов`язковою до повернення.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку серед іншого включається доход, отриманий платником податку у якості додаткового блага у виді суми безповоротної фінансової допомоги (п.п. "ґ" 164.2.17).

Згідно зі ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, базою для оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного періоду.

Згідно з п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 вищезазначеного Кодексу, якщо оподатковуваний доход надається у негрошовій формі або виплачується готівкою із каси податкового агенту, податок сплачується (перераховується) в бюджет протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання).

При нарахуванні (наданні) доходів в будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені відповідно до даного Кодексу, помножена на коефіцієнт.

У відповідності із п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 процентів бази оподаткування відносно доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (окрім випадків, визначених в пунктах 167.2-167.5 цієї статті), в тому числі, але не виключно в формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагороджень, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв`язку з трудовими відношеннями та по цивільно-правовим договорам; виграшам в державну та недержавну лотерею, виграшу гравця (учасника), одержаного від організатора азартної гри.

Колегія суддів звертає увагу, що коефіцієнт, який застосований відповідачем при розрахунку доходу в не грошовій формі склав 1,17647 (К=100:(100-15)).

Пунктом 18.1 ст. 18 зазначеного Кодексу визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку даним Кодексом покладається зобов`язання з обчислення, утримання із доходів, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків у відповідний бюджет від імені та за рахунок грошових коштів платника податків.

Податок сплачується (перераховується) в бюджет при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу тільки за умови одночасного представлення розрахункового документу на переказ цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2).

Як встановлено підпунктом е) п. 176.1 ст. 176 ПК України, платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, і пені, за виключенням суми, яка оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.01.2011р. ТОВ "Кримська Юридична Група" фізичній особі ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_10) надані позики на поворотній основі у т.ч. по договорах:

- б/н від 30.09.2008р. на суму 1 950 000 грн. з терміном погашення 31.12.2012р. (з урахуванням додаткової угоди на подовження терміну користування позикою);

- б/н від 29.12.2008р. на суму 190 000 грн. з терміном погашення 31.12.2012р. (з урахуванням додаткової угоди на подовження терміну користування позикою).

За умовами вищезазначених договорів ТОВ "Кримська Юридична Група" - Позикодавець надає ОСОБА_10 - Позичальник грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути таку ж саме суму.

Вищезазначені договори позики не передбачають сплату процентів за користування позикою.

Повернення суми позики Позикодавцю вважається повернення шляхом передачі грошових коштів Позикодавцю в обумовлений строк.

Відповідачем за результатами перевірки розрахована сума доходу в негрошовій формі як додаткове благо у виді безповоротної фінансової допомоги - сума процентів умовно нарахованих на суму неповернутої поворотної фінансової допомоги в сумі 2140000 грн. за 90 днів фактичного користування нею (1 квартал 2011р.). За розрахунком ДПІ у м. Сімферополі сума доходу склала 40894,52 грн. (2140000 грн. х 7,75% : 365 х 90), сума податку за розрахованою ставкою склала 7216,86 грн. (40894,52 грн. х 1,17647 х 15%).

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що відповідач правомірно нарахував грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 7216,86 грн.

Нормами п. "г" п. 164.2.17. ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 14.1.47 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, додаткові блага це грошові кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються (надаються) платнику податків податковим агентом, якщо такий доход не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням зобов`язань трудового найму або не є винагородженням за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податків.

Безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги ( п. 14.1.267 ст. 14 ПКУ ).

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що якщо фізична особа отримала поворотну фінансову допомогу та не повернула її на кінець звітного періоду, на суму цієї допомоги нараховуються умовні проценти, які вже визнаються в цій частині безповоротною фінансовою допомогою. Отже, така безповоротна фінансова допомога є додатковим благом та включається до загального оподаткованого доходу.

З урахуванням викладеного, позивач до 01.01.2011 року надав поворотну фінансову допомогу фізичній особі, яка на кінець звітного періоду (1 квартал 2011) залишилася неповерненою, відповідач правомірно нарахував умовні проценти на суму неповернутої поворотної фінансової допомоги в сумі 2140000 грн. за 90 днів фактичного користування нею та розрахував суму доходу в негрошовій формі як додаткове благо в сумі 40894,52 грн.

Оскільки позивач стосовно фізичної особи, яка отримує оподаткований дохід є податковим агентом, то ТОВ "КЮГ" було зобов'язано нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб в сумі 7216,86 грн. (40894,52 грн. х 1,17647 х 15%).

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума податку розрахована відповідачем правильно із застосуванням коефіцієнту, що застосовується до доходів в будь-якій негрошовій формі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0009331701 від 05.08.2011р. в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 7216,86 гривень є правомірним, та в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегією суддів встановлено, що податковим органом визначена сума штрафних санкцій в сумі 1 805,22 грн., що становить 25% від донарахованого за результатами перевірки податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб (7 216,86 грн. х 25%).

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у випадку якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податку тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, неправомірно заявленого до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість.

У свою чергу пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більш 1 гривні за кожне порушення.

При цьому, судом встановлено, що відповідач виявив порушення податкового законодавства з податку з доходів фізичних осіб, яке вчинене позивачем в 1 кварталі 2011 року

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції в сумі 1805,22 гривень та в цій частині податкове-повідомлення рішення № 0009331701 від 05.08.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 у справі № 2а-10158/11/0170/1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва