Постанова

від 28.01.2014 по справі 901/1401/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 901/1401/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників: позивачаДудченко В.О. - довіреність від 18.07.2013 р. відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Імперія" на постановувід 24.09.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 901/1401/13 господарського суду АР Крим за позовомСімферопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Імперія" третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський ряд"; - Державна інспекція сільського господарства в АР Крим прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 791, 62 грн. шкоди

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 р. Сімферопольська міська рада звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ "Корпорація Імперія" про:

- зобов'язання відповідача за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь та привести дану земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення капітальних споруд, а саме: бару-магазину площею 68,6 кв. м, торгового павільйону площею 29,1 кв. м, розташованих на земельній ділянці;

- стягнення з ТОВ "Корпорація Імперія" на користь Сімферопольської міської ради шкоди, завданої внаслідок самовільного заняття земельної ділянки у розмірі 791,62 грн.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" обґрунтовані тим, що в ході проведених спеціалістами Державної інспекції сільського господарства в АР Крим у вересні, листопаді 2012 р. та лютому 2013 р. перевірок було виявлено факт самовільного зайняття ТОВ "Корпорація Імперія" спірної земельної ділянки шляхом розміщення капітальних споруд за відсутності відповідного рішення міської ради про надання земельної ділянки відповідачу, про що складені відповідні документи перевірок, а директор ТОВ "Корпорація Імперія" притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, який останнім сплачувався у добровільному порядку.

Крім того, позивач зазначав, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки уповноваженим органом було здійснено розрахунок заподіяної відповідачем шкоди, яка останнім у добровільному порядку не сплачена.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Корпорація Імперія" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що зі змісту актів перевірок дотримання земельного законодавства від 14.09.2012, 15.11.2012 р. та 01.02.2013 р. виявлено факт порушення земельного законодавства, допущеного ТОВ "Корпорація Імперія" щодо самовільного захоплення земельної ділянки площею 0,0098 га, розташованої на території мікроринку ТОВ "Київський ряд" по вул. Київській, 7-Б у м. Сімферополі, проте, рішенням Сімферопольської міської ради № 400 від 28.03.2003 р. ТОВ "Корпорація Імперія" було погоджено місце розташування та розмірі земельної ділянки площею 158 кв.м. по вул. Київській, 7-Б для будівництва зупинки громадського транспорту з торгівельним павільйоном, а також затверджено акт вибору та обстеження цієї земельної ділянки.

Тобто, як зазначав відповідач, починаючи з 14.10.2003 р. - дати затвердження архітектурно - планіровочного завдання на проектування тимчасової споруди - павільйону з облаштуванням зупинки громадського транспорту, Сімферопольській міській раді було відомо про наявність спірної будівлі на земельній ділянці, а відтак строк позовної давності, встановлений частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України, сплив 14.10.2006 р.

Ухвалами господарського суду АР Крим від 18.06.2013 р. та 09.07.2013 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим та ТОВ "Київський ряд".

У поясненнях на позовну заяву Державна інспекція сільського господарства в АР Крим вказала про обґрунтованість позовних вимог міської ради та встановлення в результаті неодноразово проведених перевірок факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

ТОВ "Київський ряд" у поясненнях на позовну заяву просило задовольнити позов Сімферопольської міської ради посилаючись на те, що законним користувачем спірної земельної ділянки є саме ТОВ "Київський ряд", що підтверджується рішенням міської ради № 1301 від 25.06.2004 р. та затвердженням договору оренди земельної ділянки між міською радою та ТОВ "Київський ряд" для будівництва зупинки громадського транспорту у судовому порядку, а саме постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2005 р. у справі № 6/383.

При цьому, третя особа зазначала, що згідно з відповіді виконавчого комітету Сімферопольської міськради, рішення про передачу у власність чи в користування ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки в районі зупинки "Автовокзал" для розміщення об'єктів нерухомого майна не приймалось, будь - яких дозволів на будівництво чи експлуатацію об'єктів не надавалось, право власності на об'єкт нерухомості не реєструвалось. Крім того у відповіді вказувалось, що частина самочинно збудованого відповідачем об'єкту знаходиться на земельній ділянці ТОВ "Київській ряд", а частина - на земельній ділянці загального користування.

Рішенням господарського суду АР Крим від 10.07.2013 р. (суддя Лагутіна Н.М.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме:

- зобов'язано ТОВ "Корпорація імперія" за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях жилої та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь, шляхом знесення капітальних споруд, а саме: бару - магазину площею 68,6 кв. м, торгового павільйону площею 29,1 кв. м, розташованих на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях жилої та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь;

- стягнуто з ТОВ "Корпорація імперія" на користь Сімферопольської міської ради шкоду, завдану внаслідок самовільного заняття земельної ділянки у розмірі 791,62 грн.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, встановивши обставини щодо відсутності рішення компетентного органу про передачу відповідачу у власність чи користування земельної ділянки, тобто здійснення останнім самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а відтак дійшовши висновку і про наявність правових підстав для нарахування шкоди.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства встановлений повноважними органами став відомий позивачу після 14.09.2012, що свідчить про звернення позивача до господарського суду із позовною заявою з дотриманням строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою ТОВ "Корпорація імперія" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Проценко О.І., Фенько Т.П., Латинін О.А.) переглянувши рішення господарського суду АР Крим від 10.07.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 24.09.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Корпорація імперія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням всіх матеріалів справи та надання неправильної оцінки обставинам справи.

Скаржник зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно відсутності в матеріалах справи відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке б свідчило про волевиявлення міської ради щодо надання ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки, оскільки на виконання рішення виконкому міської ради народних депутатів від 24.11.1997 р. № 38"а" ТОВ "Корпорація Імперія" було видано відповідний паспорт розміщення тимчасових об'єктів торгівлі, обслуговування та автосервісу, який погоджений головним архітектором міста. Крім того, волевиявлення міської ради підтверджується також висновком до акта вибору та обстеження земельної ділянки від 10.04.2002 р., який погоджений відповідними службами та затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 400 від 23.03.2003 р.

При цьому, як зазначає скаржник, передача в подальшому рішенням міської ради від 25.06.2004 р. № 1301 земельної ділянки ТОВ "Київськиій ряд" не залежало від відповідача, порушило його права та позбавило можливості на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Заявник касаційної скарги не погодився з висновками судів стосовно звернення позивача до суду в межах строку позовної давності, посилаючись на те, що матеріали справи свідчать про обізнаність міської ради з наявністю на спірній земельній ділянці майна відповідача з 2003 року, а відтак і пропуск останнім строку на звернення до суду.

Сімферопольська міська рада у запереченнях на касаційну скаргу просила залишити постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін, вказуючи на законність судового рішення та безпідставність доводів касаційної карги.

Крім того, міська рада зазначила про виконання судового рішення в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки виконано органами державної виконавчої служби в повному обсязі та закінчення виконавчого провадження постановою ВДВС від 19.12.2013 р.

Сімферопольська міська рада також звернула увагу на те, що рішення виконавчого комітету міської ради № 400 від 28.03.2003 р. за своїм змістом є таким, що надавало відповідачу право на розробку певної документації, проте не породжувало правових підстав для отримання земельної ділянки в оренду. При цьому, на час звернення з позовом до суду відповідачем проектна документація розроблена та затверджена у встановленому законом не була, правовстановлюючі документи на земельну ділянку оформлені не були.

Крім того, міська рада вказала на законність і обґрунтованість висновків суду щодо безпідставності доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки самовільне зайняття ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки є незаконним і не породжує жодних прав на цю земельну ділянку, тому правопорушення в зазначених правовідносин є триваючими і строк позовної давності до цих правовідносин не застосовується. При цьому, міській раді про наявність правопорушень з боку відповідача стало відомо після проведення відповідних перевірок з вересня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваній постанові колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим був складений акт від 14.09.2012 р. в якому зафіксовано, що з невстановленого часу ТОВ "Корпорація Імперія" самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. Київська біля житлового будинку №7 корпус "б" на території мікроринку "Київський ряд" під розміщення капітальних споруд, а саме: бару-магазину площею 68,6 кв. м, торгівельного павільйону площею 29.1 кв. м.

Вказані споруди збудовані самовільно та право власності на них не зареєстровано, що підтверджується листом інспекції ДАБК в АР Крим від 05.06.2012 р. № 7/1-2805 та листом КРП СМБРТІ від 25.10.2011 р. 14474/23.

Правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку ТОВ "Корпорація Імперія" у встановленому законом порядку не оформлені, чим порушені статті 125, 126 Земельного кодексу України.

17.09.2012 р. з метою усунення виявленого порушення Державною інспекцією сільського господарства директору ТОВ "Корпорація Імперія" було винесено припис № 000361 із вказівкою усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у строк 30 днів або оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також складено протокол про адміністративне правопорушення № 000358 від 17.09.2012 р., які отримані відповідачем, зауважень не зроблено.

17.09.2012 р. державним інспектором Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства винесено постанову №000358 про накладення адміністративної відповідальності за виявлені в ході перевірки правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., який оплачений відповідачем доббровільно, що підтверджується платіжним дорученням № 2690 від 20.09.2012 р.

Крім того, судами встановлено, що за результатами проведення повторної перевірки спеціалістами Інспекції складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 15.11.2012 р. у якому зазначено, що припис посадової особи від 17.09.2012 р. № 000361 відповідачем не виконано, самовільно зайнята ТОВ "Корпорація Імперія" земельна ділянка орієнтовною площею 0,0098 га під розміщення капітальних споруд, а саме: бару-магазину площею 68,6 кв. м, торгового павільйону площею 29,1 кв. м, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. Київська в м. Сімферополі біля житлового будинку № 7 корпус "б" на території мікроринку "Київський ряд" не звільнена.

Крім того, у вказаному акті встановлено, що рішення Сімферопольської міської ради про надання вказаної земельної ділянки в користування (оренду) відповідачу відсутнє. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформлені, чим порушені статті 125, 126 Земельного кодексу України.

15.11.2012 винесено припис № 000376 з вказівкою усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у строк 30 днів або оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, також складено протокол про адміністративне правопорушення № 000367 від 15.11.2012 р., а також винесено постанову № 000367 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., який ТОВ "Корпорація Імперія" оплачений, що підтверджується платіжним дорученням № 2791 від 26.11.2012 р.

У лютому 2013 р. Державною інспекцією сільського господарства було проведено додаткову перевірку виконання ТОВ "Корпорація Імперія" припису від 15.11.2012 р. № 000367, за результатами якої складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 01.02.2013, в якому встановлено невиконання відповідачем припису від 15.11.2012 № 000367, а також встанволено факт самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,0098 га під розміщення капітальних споруд, за відсутності рішення Сімферопольської міської ради про надання вказаної земельної ділянки в користування (оренду) та правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Документи, складені за результатами проведення перевірок відповідачем не оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Сімферопольської міської ради про зобов'язання ТОВ "Корпорація Імперія" за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь та привести дану земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення капітальних споруд: бару-магазину та торгового павільйону, а також стягнення заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки шкоди в розмірі 791,62 грн., посилаючись на приписи статей 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" з огляду на встановлення за результатами проведених перевірок відсутність у відповідача рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки відповідачу у власність чи в оренду та відсутність у останнього правовстановлюючих документів.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішень.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 211 вказаного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для виникнення права на користування або права оренди на земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, що виражається у прийнятті рішення на відповідній сесії ради, що в подальшому надає можливість на складання правовстановлюючих документів на землю.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Сімферопольської міської ради, а отже, саме позивач уповноважений щодо розпорядження земельною ділянкою, неправомірно зайнятою відповідачем.

При цьому, як встановлено судами, рішення про виділення спірної земельної ділянки в користування ТОВ "Корпорація Імперія" Сімферопольською міською радою не приймалося.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Тобто, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, оскільки саме вказаними документами підтверджується сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що перевірками дотримання вимог земельного законодавства, проведеними у вересні, листопаді 2012 року та у лютому 2013 року встановлено, що в порушення норм діючого законодавства ТОВ "Корпорація Імперія" без правовстановлюючих документів та відповідного рішення органу місцевого самоврядування використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, яка розташована на землях жилої та громадської забудови по вул. Київська, 7- Б на території мікроринку "Київський ряд" у місті Сімферополь під розміщення капітальних споруд, а відтак судова колегія вважає правомірним висновок судів про задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Корпорація Імперія" за власні кошти звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0098 га, шляхом знесення капітальних споруд та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені під час здійснення судами першої та апеляційної інстанції розгляду справи обставини, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи скаржника про помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно відсутності в матеріалах справи відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке б свідчило про волевиявлення міської ради щодо надання ТОВ "Корпорація Імперія" земельної ділянки, колегією суддів не приймаються до уваги оскільки паспорт розміщення тимчасових об'єктів торгівлі, обслуговування та автосервісу, виданий на виконання рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24.11.1997 р. № 38"а" в розумінні норм земельного законодавства не свідчить про наявність рішення органу місцевого самоврядування про надання товариству у власність чи у користування, у тому числі на правах оренди, спірної земельної ділянки.

Стосовно посилання скаржника на акт вибору та обстеження земельної ділянки від 10.04.2002 р., який затверджений рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 400 від 23.03.2003 р., як на підставу правомірності користування земельною ділянкою, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказаним рішенням виконкому було узгоджено ТОВ "Корпорація Імперія" місцерозташування та розмір земельної ділянки для будівництва зупинки громадського транспорту з торгівельним павільйоном по вул. Київській, 7а" та зобов'язано відповідача виконати комплекс проектних робіт для будівництва зупинки загального транспорту та виконати певні дії щодо узгодження та затвердження управлінням архітектури та містобудування проектної цієї документації. При цьому, пунктом 4 вказаного рішення виконавчого комітету відповідачу було дозволено виконати проект відводу земельної ділянки, чого, як встановлено судами, останнім зроблено не було. Крім того, згідно з пунктом 5 цього рішення виконавчого комітету, рішення в частині виконання комплексу проектних робіт дійсно впродовж 1 року, тобто на час розгляду справи в суді строк дії вказаного рішення у зазначеній частині сплив (том 1 а.с. 55).

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі доводи заявника, колегія суддів вважає непереконливими, такими, що зводяться до переоцінки доказів у справі, такими, що не відповідають приписам законодавства і спростовуються обставинами встановленими судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 901/1401/13 та рішення господарського суду АР Крим від 10.07.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач