Постанова

від 30.01.2014 по справі 915/922/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р.Справа № 915/922/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні 30.01.2014 р.:

від позивача: представник не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання

від відповідача: Шевцова Т.М., довіреність № 01-02/314, від 23.12.13 р.

від третьої особи: Слободяник О.П., довіреність № 365, від 28.12.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія"Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 р.

по справі № 915/922/13

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

про стягнення заборгованості в сумі 113217,72 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2014 р., розгляд справи відкладався до 30.01.2014 р.

В судовому засіданні 30.01.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

28.05.2013 р. ДП "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" заборгованість в сумі 113217,72 грн. за користування вагонами у затриманому поїзді № 2258 на станції Кульбакіно в січні 2013 року, посилаючись на те, що переробна спроможність не виконувалась відповідачем, факт затримки вагонів підтверджується актом № 1 від 01.01.13 р. про затримку вагонів. Оскільки відповідач відмовився добровільно сплатити плату за користування затриманими вагонами, позивач просить стягнути цю суму з відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 119, 137 Статуту залізниць України, п.п. 9, 10, 12, 13 Правил користування вагонами та контейнерами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2013 року по справі №915/922/13 (суддя Дубова Т.М.) матеріали за позовною заявою Одеської залізниці було передано господарському суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2013 р. прийнято справу №915/922/13 до свого провадження, присвоєно їй № 910/12226/13.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2013 року по справі №915/922/13, позивач (ДП „Одеська залізниця") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд господарському суду Миколаївської області, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. зупинено провадження по справі №910/12226/13 на час розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.06.2013 року по справі №915/922/13 і набрання рішення законної сили.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 р. апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" задоволено, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.06.2013 року по справі №915/922/13 скасовано , передано справу на розгляд господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013 року по справі №915/922/13 (суддя Дубова Т.М.) справу призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.11.2013 року по справі №915/922/13 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. по справі №915/922/13 (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ„Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" на користь державного підприємства „Одеська залізниця" заборгованість в сумі 113217,72 грн. та 2264,36 грн. - судового збору.

Рішення вмотивовано тим, що акт про затримку вагонів № 1 від 01.01.13 р., повідомлення про затримку вагонів № 1 від 01.01.2013р. є належними та допустимими доказами затримки 54 вагонів через неприйняття їх вантажовласником з причин зайнятості фронтів вивантаження філії ПАТ „СК "Укррічфлот" "Миколаївський річний порт" та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на ст. Миколаїв-Вантажний.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт", в якій просить скасувати рішення господарського Миколаївської області від 20.11.2013 р. по справі №915/922/13 та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог ДП „Одеська залізниця в повному обсязі" з покладенням судових витрат на позивача, з огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом Миколаївської області. Скаржник зазначає, що вагони направлені філії "Миколаївський річковий порт" ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" при зазначені станції призначення якимось чином через ефемерну неможливість приймання їх станцією призначення опинились не на підходах до станції, а на зовсім іншій станції Кульбакіно. Більш того станом на 8 годину ранку 01.01.2013 р. (тобто на момент надходження вагонів на станцію Кульбакіно) на станції Миколаїв-Вантажний не залишалося вантажу із категорії „зерно", яке направлялося на адресу річкового порту.

08.01.2014 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ СП "Нібулон" надійшли письмові пояснення.

Представник ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" був присутні у судових засіданнях, надавав пояснення, підтримував доводи апеляційної скарги.

Представники ДП "Одеська залізниця" був присутній у судовому засіданні від 16.01.2014 р., заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що рішення законне та обґрунтоване.

Представник ТОВ СП "Нібулон" був присутній у судових засіданнях надавав пояснення, підтримав доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт", заслухавши представників сторін та представника третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід задовольнити апеляційну скаргу, а рішення господарського суду скасувати з огляду на таке.

24.08.2012 р. між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське МППЗТ" (власник колії) був укладений договір № ДН-4/100 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, відповідно до якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, та примикає стрілкою № 60 до колії № 32 станції Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці, яка обслуговується локомотивом власника колії.

Відповідно до п. 6 договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв - Вантажний, згідно вказівки маневрового диспетчера станції.

Пунктом 11 договору № ДН-4/100 передбачено що, вагони подаються з максимальною переробною спроможністю колія 8 - зерно 32 вагона на добу.

Пунктом 14 визначено перелік організацій, у тому числі філія ПАТ Судновласна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт", які виконують операції на під'їзній колії відповідно до договорів, письмових прохань з дозволу керівництва Власника колії та начальника станції Миколаїв-Вантажний.

В грудні 2012 року на адресу відповідача надійшли вагони з вантажем кукурудза, які були затримані по станції Кульбакіне Херсонської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, згідно наказу №5 від 01.01.13р., першого заступника начальника залізниці Царенко А.Г., у зв'язку з не прийняттям 54 вагонів відповідачем.

Відповідно до довідки про переробну спроможність Ольшанської філії ПрАТ „КДМППЗТ" вантаж - зерно, вантажовласник філія ПАТ СК „Укррічфлот" „Миколаївський річковий порт" в грудні 2012 - січні 2013 рр. переробна спроможність відповідачем не виконувалась, на час затримки вагонів 01.01.13 р. на станції призначення Миколаїв-Вантажний вже знаходилось 46 вагонів з вантажем зерно, що надійшли на адресу відповідача .

Факт затримки вагонів, на думку позивача, підтверджується актом № 1 від 01.01.2013 р. про затримку вагонів на станції Кульбакіно Одеської залізниці (форми ГУ-23а), згідно якого вагони затримано через неприйняття їх вантажовласником з причини зайнятості фронтів вивантаження відповідача та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на ст. Миколаїв-Вантажний.

Як стверджує позивач на підставі повідомлення про затримку вагонів № 1 від 01.01.2013 р., 01 січня 2013р. о 10 год. 15 хв. відповідача було повідомлено про затримку поїзда № 2258 (а.с.15).

Відповідно до наказу та акту про затримку вагонів підстава для затримання - неприйняття вагонів вантажовласником - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт".

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, в період з 31.01.2012 р. по 05.01.2013 р., ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" не виконувало середньодобову узгоджену планову норму вивантаження:

Невиконання відповідачем норми вивантаження призвело до того, що не вивантажені відповідачем вагони простоювали на станції Кульбакіно Одеської залізниці.

Станція затримки Кульбакіно Одеської залізниці відразу після одержання вищезазначених наказів на затримку вагонів, направило повідомлення №1 від 01.01.2013 р. на станцію призначення - Миколаїв-Вантажний про затримку вагонів, про складання акту ГУ-23а №1 від 01.01.2013 р., у якому зафіксовано час початку затримки вагонів на зазначеній станції та вказано „Повідомте вантажовласника 1890 філію ПАТ "СК "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт"

Також було направлено копію повідомлення №1 від 01.01.2013 р. із Кульбакіно Одеської залізниці на станцію призначення - Миколаїв-Вантажний, де вказано „Повідомте вантажовласника 1890 філію ПАТ "СК "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт".

Як наслідок, ДП "Одеська залізниця" було нараховано відповідачу плату за користування вагонами у затриманому поїзді № 2258 на станції Кульбакіно в січні 2013 року в сумі 113217,72 грн.

На підставі викладеного, позивач вказуючи, що відповідач відмовився добровільно сплатити плату за користування затриманими вагонами, звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" заборгованості у розмірі 113217,72 грн. за плату за користування вагонами у затриманому поїзді № 2258 на станції Кульбакіно в січні 2013 року.

В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду довідку про виконання філією ПАТ "СК "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" середньодобової норми вивантаження у період з 30.12.2012 р. по 07.01.2013 р., наказ про затримку вагонів, акт про затримку вагонів, повідомлення станції про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки.

Спірні правовідносини, пов'язанні з користуванням вагонами, нарахуванням плати за користування вагонами регулюються наступними положеннями законодавства.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших законодавчих актів.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно з п. 1 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за №165/3458, Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Тобто, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, акт загальної форми складається у разі затримки вагонів на станції та підписується представниками станції і вантажовласника. Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "Повідомлення…" не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.

За п.п. 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем порушено порядок оформлення факту затримки вагонів, які надходили на адресу ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" на станцію Миколаїв-Вантажний, а відтак, підстав для нарахування плати за користування вагонами у затриманому поїзді № 2258 на станції Кульбакіно в січні 2013 року немає.

В матеріалах справи наявне лише повідомлення та копія повідомлення №1 від 01.01.2013 р. із Кульбакіно Одеської залізниці на станцію призначення - Миколаїв-Вантажний, де вказано „Повідомте вантажовласника 1890 філію ПАТ "СК "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт".

Між тим, докази інформування вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого повідомлення в матеріалах справи відсутні і суду апеляційної інстанції такі докази не надані.

Незважаючи на те, що при видачі наказів ДП "Одеська залізниця" вказала в якості причини затримки вагонів - неприйняття вагонів вантажовласником - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт", позивач не надав ані місцевому, ані апеляційному господарському суду належних доказів того, що відповідач не приймав або відмовлявся від прийому вагонів, а також належного повідомлення відповідача про надходження на його адресу вантажів та повідомлення про затримку вагонів з його вини не пізніше двох годин після отримання відповідного повідомлення від станції затримання вагонів.

Приписами ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи не встановлено, а позивачем не доведено, що неприйняття вагонів відповідачем мало місце, а також, що наявна вина відповідача в простої вагонів, а отже підстави для стягнення з відповідача плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, вищевказаного до уваги не взяв, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. по справі №915/922/13 скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову з покладенням витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. по справі №915/922/13 скасувати.

В задоволенні позову Державного підприємства "Одеська залізниця" відмовити.

Стягнути Державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1132,18 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс складено та підписано 31.01.2014 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева