Рішення

від 30.01.2014 по справі 20/5005/8910/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.14р. Справа № 20/5005/8910/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро", (м. Дніпропетровська)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік", (м. Дніпропетровськ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСРІЕЛТІ", (м. Дніпропетровськ)

про витребування з чужого незаконного володіння нерухоме майно

Головуючий колегії Дубінін І.Ю.

Суддя Ліпинський О.В.

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: Бондар Ю.В. - представник (дов. № б/н від 03.07.13р.)

від відповідача: ОСОБА_6 - представник (дов. № 19/1/03 від 01.03.12р.)

від третьої особи: Бондар Ю.В. - представник (дов. № б/н від 20.12.13р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (далі-відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" (далі-відповідач-2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСРІЕЛТІ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 березня 2009р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 386.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті підстави, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2009р. скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 17.06.2008р. у справі № 13/06/08 відповідно якого за ОСОБА_4 визнано право власності на нежитлову будівлю виставкового салону (літАВ-2) та ґанок (літ.ав) загальною площею 406,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з чим ОСОБА_4 не набув права власності на спірну нежитлову будівлю, а тому відповідно і не мав права його відчужувати, укладений між ним та ТОВ "Артік" договір купівлі-продажу від 02.03.2009р. не відповідає приписам ст.ст. 319,658 ЦК України і відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним. Позивач вважає, що існування договору купівлі-продажу від 02.03.2009р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Артік" є порушенням його прав на нерухоме майно нежитлову будівлю виставкового салону (літАВ-2) та ґанок (літ.ав) загальною площею 406,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 власником якої позивач був певний час і будучи власником передав належне йому майно у статутний фонд ТОВ "МАКСРІЕЛТІ".

Представником відповідача-2 до суду надані письмові пояснення по справі, в яких вказує на те, що позивач, як на підставу позовних вимог посилається на те, що договір за яким відповідач-2 набув права власності судом визнаний недійсним, а отже він не мав права на відчуження майна на користь відповідача-1, проте, Пленум Вищого господарського суду України чітко визнав, що такі позови задоволенню не підлягають, а отже, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги складність справи, суд вважає за доцільне призначити у справі № 20/5005/8910/2012 колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. голови суду Дніпропетровської області від 25.11.13р. для розгляду даної справи, у зв'язку зі складністю обставин спору призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Дубінін І.Ю., судді - Ліпинський О.В., Васильєв О.Ю.

Ухвалою суду від 25.11.13р. прийнято справу № 20/5005/8910/2012 до розгляду в колегіальному складі та призначено справу для розгляду в засіданні.

02.12.13р. позивач надіслав до суду заяву, в якій просить суд змінити предмет позову, а саме, витребувати з чужого незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" на користь власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" нерухоме майно: виставковий салон літ. АВ-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Представником позивача в судовому засіданні подана заява про уточнення позовних вимог, яка мотивована тим, що 12.06.13р. за власним рішенням припинено підприємницьку діяльність відповідача-1 - ФОП ОСОБА_4 та відсутності умов для процесуального правонаступництва. 27.04.13р. право власності на виставковий салон літ. АВ-2 зареєстровано за відповідачем-2 - ТОВ "Артік", на підставі чого, позивач просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" на користь власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" нерухоме майно: виставковий салон літ. АВ-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяви позивача про зміну предмету позову і уточнення позовних вимог та припинити провадження у справі № 20/5005/8910/2012 щодо відповідача-1, оскільки ним було припинено підприємницьку діяльність, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 17578298 від 14.11.13р., який додається до матеріалів справи.

09.01.14р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Артік" надіслало до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому вказує на те, що позивач не надав доказів на підтвердження факту незаконності та безпідставності набуття права власності відповідачем на спірний об'єкт нерухомості, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" на відзив відповідача заперечує та вважає, що аргументи відповідача, які наведені у відзиві є безпідставними і не можуть прийматись судом до уваги.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський завод шахтної автоматики" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ВАТ "Дніпропетровський завод шахтної автоматики" здійснило відчуження на користь ОСОБА_4 об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю виставкового салону (літ. АВ-2) та ґанок (літ.ав), загальною площею 406.8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, договір був укладений у простій письмовій формі.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правозахисний альянс" від 17 червня 2008 року по справі № 13/06/08 за позовом ВАТ "Дніпропетровський завод шахтної автоматики" до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу від 25 січня 2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання договору від 25 січня 2008 року дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору, зустрічний позов було задоволено, а саме визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25 січня 2008 року та визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлову будівлю виставкового салону (літ. АВ-2) та ґанок (літ.ав), загальною площею 406,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

20 лютого 2009 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на вищезазначене майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 21947384 (стор. 29 справи).

02 березня 2009 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артік" укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 продав, а ТОВ "Артік" прийняв у власність нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ - 2, загальною площею 406,8 кв.м.. ґанок літ. ав, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 386.

13 березня 2009 року Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснило державну реєстрацію права власності ТОВ "Артік" на зазначену будівлю, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності за № 22144736 (стор. 22 справи).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правозахисний альянс" від 17 червня 2008 року скасовано. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2009 року рішення Жовтневого районного суду від 31 серпня 2009 року в частині скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правозахисний альянс" від 17 червня 2008 року залишено без змін.

Підставою для скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правозахисний альянс", як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді, став висновок суду про те, що договір купівлі-продажу від 25 січня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Дніпропетровський завод шахтної автоматики", не був укладений з огляду на приписи ст.ст. 640, 657 Цивільного кодексу України.

З огляду на неукладеність договору купівлі-продажу від 25 січня 2008 року та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правозахисний альянс" від 17 червня 2008 року ОСОБА_4 не набув права власності на спірну нежитлову будівлю виставкового салону (літ. АВ-2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а отже не мав права на його відчуження.

Відповідно до ст.ст. 319, 658 Цивільного кодексу України лише власнику належить право розпорядження належним йому майном, у тому числі право його продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, яка встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не набував права власності на спірне майно, а тому, відповідно і не мав права його відчужувати, укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артік" договір купівлі-продажу від 02 березня 2009 року, предметом якого є спірне майно, є таким, що не відповідає приписам ст.ст. 319, 658 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. У даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" є заінтересованою особою з огляду на наступні обставини:

27 червня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріел Істеіт Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ітела-Груп" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 008-НП, за умовами якого ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" набуло у власність приміщення загальною площею 792.6 кв.м. у нежитловій будівлі літ. Г-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, зазначені приміщення ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" передало в оренду ТОВ ВКФ "Ітела-Груп" за договором оренди № 029-А/2003 з правом проведення реконструкції існуючих та будівництва нових будівель та споруд.

ТОВ "ВКФ "Ітела-Груп" за результатом реконструкції орендованих приміщень створили нову нерухому річ - виставковий салон.

Відповідно додаткової угоди № 3 до договору оренди № 029-А/2003 від 03 квітня 2003 року ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" та ТОВ "ВКФ "Ітела-Груп" досягли згоди, що всі поліпшення орендованого майна, які будуть зроблені ТОВ "ВКФ "Ітела-Груп" за погодженням з ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" у тому числі новостворені речі (приміщення, будівлі), є власністю орендодавця - ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро".

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 9099451 від 29.11.2005р. за ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" було зареєстровано право власності на будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1, а відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19379892 від 02.07.2008р. за ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" було зареєстровано право власності на будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1 в тому числі і на виставковий салон - АВ-2 (стор.130 справи).

Протоколом № 1 установчих зборів ТОВ "Максріелті" від 14.11.2007р. ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" прийняло рішення про створення ТОВ "Максріелті" та внесення до статного фонду товариства частку у статутний капітал - нерухоме майно яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" від 29.07.2008р., вирішено внести до статного фонду ТОВ "Максріелті" частку у статутний капітал - виставковий салон літ АВ-2, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2009року у справі № 25/205-09 за позовом ТОВ "Максрієлті" до ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" про визнання права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 06.11.2009р. встановлено, що на час передачі нерухомого майна до Статутного капіталу ТОВ "Максрієлті", ТОВ "Ріел Істеіт Дніпро" був його повноправним власником, що підтверджується; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.11.2005р. № 9099451; реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, що належить юридичним особам від 08.01.2003р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.12.2005р. № 9126571; витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 02.07.2008р. № 19380788 виданими КП "ДМБТІ", а також технічними паспортами спірних об'єктів, складеними КП "ДМБТІ" 29.04.2008р.

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2013 року права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, з дотриманням вимог ст. 387, ст. 388 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів наявності у нього права власності на спірне майно і відповідно до норми статті 387 Цивільного кодексу України у нього відсутнє право звернення до суду с таким позовом.

За наведених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, відхиляє доводи позивача у справі, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії І.Ю. Дубінін

Суддя О.В. Ліпинський

Суддя О.Ю. Васильєв

Повне рішення складено 03.02.14р.