Постанова

від 22.01.2014 по справі 826/15916/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2014 року 13:09 № 826/15916/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Червинського В.В., Хахаляєва Д.О., Бєлкіна В.П., відповідача - Тюшкевич С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-Фарма» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2013 року № 0025552230, № 0002542230, від 03 жовтня 2013 року № 0003552240, наказу від 16 травня 2013 № 476-П, зобов'язання вчинити певні дії, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-Фарма» (далі - ТОВ «ТАС-Фарма») з адміністративним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.06.13 р. № 0002552230 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 4 176 470, 00 грн.

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.06.13 р. № 0002542230 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 818 501,5 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в сумі 374 966, 00 грн.;

- визнання протиправним та скасування Наказу ДПІ у Дарницькому у районі м. Києва ДПС від 16.05.2013 р. № 476-П «Щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки»;

- визнання протиправним та скасування акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 27.05.2013 р. № 2396/22-30/16280214 або зобов'язання Відповідача скласти Довідку про результати зустрічної звірки ТОВ «ТАС-Фарма» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», код за ЄДРПОУ 37269136, їх реальності та повного відображення в обліку за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. та за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. (відповідно до вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України);

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03.10.13 р. № 0003552240 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме штрафної фінансової санкції в сумі 34 284, 50 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2014 року провадження у справі за позовом ТОВ «ТАС-Фарма» до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 27.05.2013 р. № 2396/22-30/16280214 закрито.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його господарські операції є реальними (фактично здійснені), належно відображені у податковому обліку і підтверджені документально, здійснені з належною обачністю при виборі контрагента та мають розумні економічні причини, і у складі ціни товару сплачено ПДВ. Натомість, висновки Акта перевірки є бездоказовими та зроблені всупереч законодавства і методичних рекомендацій центрального органу податкової служби.

Позивач також зазначає, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, ТОВ «ТАС-Фарма» не може нести відповідальність за дії ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» чи контрагентів останнього, адже, як випливає з вищевикладеного, сам по собі недоведений факт несплати одним платником податків своїх податкових зобов'язань при фактичному здійсненні фінансово-господарської операції не впливає на податковий кредит іншого платника податків, а чинне законодавство не встановлює підстав до відповідальності юридичної особи за неправомірні дії іншої юридичної особи.

Окрім цього, позивачем на запит податкового органу було надано необхідні документи та їх документальне підтвердження, що виключає наявність підстав до винесення наказу про проведення перевірки та її здійснення.

А тому, враховуючи викладене, на думку позивача, оскаржуваний наказ на проведення перевірки, за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, так само як і вказані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, так само як і наказ на проведення планової перевірки прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТАС-Фарма» (код ЄДРПОУ 16280214) зареєстроване Дарницькому районною у м. Києві державною адміністрацією 09 жовтня 2009 року, запис в ЄДР № 1 065 145 0000 012661. Місцезнаходження ТОВ «ТАС-Фарма»: 02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 3В (літ.А).

ТОВ «ТАС-Фарма» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26 листопада 2009 року за № 828-09 та станом на час перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 11 грудня 2009 року № 100257452 позивач має статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 162802126510).

ДПІ у Дарницькому районі у м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТАС-Фарма» (код ЄДРПОУ 16280214) з підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136) за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року та період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт від 25 травня року № 2396/22-30/16280214.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 138.1.1. п. 138.1, пп. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8., ст. 138 , пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 та за період з 01.02.2013 по 28.02.2013 року у розмірі 5 210 4, 00 грн., в т.ч. по періодам:

· за 3 кв. 2012 року в сумі 800 037, 00 грн.;

· за 4 кв. 2012 року в сумі 4 176 470, 00 грн.;

· за 1 кв. 2013 року в сумі 1 034 044, 00 грн.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 , п. 201.10 ст.201 p.V Податкового кодексу України від 02 дня 2010 року №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість загальну суму на суму 818 501,00 грн., в тому числі по періодах за:

· за вересень 2012 року - 160 007,00 грн.;

· за жовтень 2012 року - 160 100,00 грн.;

· за листопад2012року- 264 249,00грн.;

· за грудень 2012 року - 97 007,00 грн.;

· за лютий 2013 року - 137 138,00 грн.

20 червня 2013 року на підставі вказаного вище акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі у м. Києва ДПС винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0002552230, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ТОВ «ТАС-Фарма» зменшено суму від'ємного значення об'єкті оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 176 470, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002542230, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ТОВ «ТАС-Фарма» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 193 467, 50 грн., в тому числі 818 501, 50 грн. - основний платіж, 374 966, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

ТОВ «ТАС-Фарма» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням від 30 серпня 2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві № 3893/10/26-15-10-04-04 скаргу позивача залишено без задоволення - податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0002552230 залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання в податковому повідомленні рішенні від 20.06.2013 року № 0002542230 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 34 284, 50 грн.

03 жовтня 2013 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва на підставі вказаного вище рішення Головного управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003552240, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ТОВ «ТАС-Фарма» збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 284, 50 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 14124/6-99-99-10-08-10 від 28 жовтня 2013 року вищевказані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 серпня 2013 року № 3893/10/26-15-10-04-04 залишено без змін, скаргу без задоволення.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ТОВ «ТАС-Фарма», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перелік обставин за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка наведений у ст. 78 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок згідно з пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України не є обов'язковою.

Зазначена норма кореспондується з пунктами 2.3, 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 № 355, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2011 року № 213 (далі - Методичні рекомендації № 213).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача став наказ від 16 травня 2013 року № 476-П «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТАС-Фарма» (код ЄДРПОУ 16280214) з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136)».

Вказаний наказ ґрунтувався, зокрема, на вимогах пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто на наявності обставин ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

При цьому, суд зазначає, що до винесення оскаржуваного наказу, податковим органом ТОВ «ТАС-Фарма» було надіслано письмові запити 11.03.2013 року № 4767/10/22-40 та від 22.04.2013 року № 6679/10/22-317 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських відносин позивача з ТОВ «Югекотоп» (код за ЄДРПОУ 35674119) за період з 01.01.2011 року по 11.04.2013 року та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) за період з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року.

04 квітня 2013 року ТОВ «ТАС-Фарма» листом за № 101 на запит відповідача від 11.03.2013 року № 4767/10/22-40 надано витребувані документи, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти по прийняттю товару по кількістю та якості, акти приймання-передачі, валютно-митні декларації, видаткові накладні, витяги з Реєстру отриманих та виданих податкових накиданих, витяги з Реєстру отриманих податкових накладних, витяги з виписок банку, договір комісії від 20.06.2012 року № 2006К з додатками до нього, договір купівлі-продажу від 20.06.2012 року № 20-06-12, звіти комісіонера, звіти по валюті, платіжні доручення, податкові накладні, попередні звіти комісіонера, рахунки-фактури та специфікації.

25 квітня 2013 року ТОВ «ТАС-Фарма» листом за № 120 на запит відповідача від 22.04.2013 року № 6679/10/22-317 надано письмові пояснення, з посиланням на надання всіх документів листом від 04 квітня 2013 року за № 101, а також додатково було надано документи, що підтверджують факт фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» за період з 01.01.2013 року по 30.03.2013 року.

Окрім цього, 13 травня 2013 року позивачем надано відповідачу копії ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2013 року та від 24.04.2013 року про вжиття заходів забезпечення адміністративних позовів ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій, скасування акту перевірки та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначені вище відповіді на запити відповідача були отримані останнім в межах строку визначеного ПК України (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що на вищевказані письмові запити податкового органу були надані всі документи,що виключало наявність підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а тому наказ від 16 травня 2013 року № 476-П «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТАС-Фарма» (код ЄДРПОУ 16280214) з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «САНОІЛ-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136)» не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв'язку із чим він підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2013 року № 0025552230, № 0002542230, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результати перевірки поданої позивачем декларацій з податку на додану вартість та додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до них за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року та за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року встановлено, що ТОВ «ТАС-Фарма» по взаємовідносинам з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 84 379, 00 грн. та від'ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 69 971, 00 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за вказаний період встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість на суму 818 501, 00 грн., зокрема, з вересня 2012 року по грудень 2012 року, а також за лютий 2013 року.

Окрім цього, відповідачем під час перевірки повноти визначення податку на прибуток за період за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року та за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 5 210 514, 00 грн., зокрема, за 4 кв. 2012 року на суму 4 176 470, 00 грн.

Позивачем в підтвердження своєї позиції та спростування висновків податкового органу надано суду:

- договір купівлі - продажу від 20 червня 2012 року 20-06-12, укладений між ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (Продавець) та ТОВ «ТАС-Фарма» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на його умовах, визначених вказаним Договором. На виконання вказаного договору, позивачем надано суду: податкові накладні: № 642 від 11.09.2012 р., № 702 від 03.10.2012 р., № 877 від 13.11.2012 p., № 970 від 10.12.2013 p., № 60 від 08.02.2013 p.; видаткові накладні №517 від 11.09.2012 р., №563 від 03.10.2012 р., № 700 від 13.11.2012, № 771 від 10.12.2013 p., № 53 від 08.02.2013 p.; акти приймання-передачі та Специфікації до договору купівлі - продажу № 20-06-12 від 20.06.2012 року №1 від 11.09.2012 р., №2 від 03.10.2012 р., № 3 від 13.11.2012 р., № 4 від 10.12.2013 р., № 5 від 08.02.2013 р.;

- договір комісії № 2006 К від 20.06.2012 року з додатками, укладений між ТОВ «ТАС-Фарма» (Комітент) та ТОВ «Югекотоп» (Комісіонер), за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних операцій постачання на експорт товару , найменування, кількість, вартість якого перераховується у відповідному Додатку: до цього Договору комісії (далі - Додаток). Мінімальна експортна ціна вказується Комітентом у Додатку.

На виконання вказаного договору надано: акти прийняття товару по якості та кількості № 1 від 11.09.2012 p., № 2 від 03.10.2012 р., № 3 від 13.11.2012 р., № 4 від 10.12.2013 p., № 5 від 08.02.2013 р.; звіти Комісіонера до договору комісії б/н від 15.10.2012 р., № б/н від 07.11.2012 р., № б/н від 17.12.2012 р., № б/н від 23.01.2013 р., № б/н від 21.03.2013 р.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «ТАС-Фарма».

При цьому, суд зазначає, що в підтвердження оплати придбаного у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товару позивачем надано банківські виписки та платіжні доручення.

Окрім цього, позивачем також надано суду вантажно-митні декларації з відповідними відмітками митних органів, що свідчать про експорт відповідного товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Одночасно, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача як на підставу нікчемності договору купівлі-продажу з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 26 квітня 2013 року № 1266/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток на додану вартість за період 01.01.2012 року по 28.02.2013 року», з огляду на наступне.

Відповідно до вказаного акту за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій між ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» (33578649), ТОВ «Зорекс плюс» (36700888), ТОВ «Тритикум-Коммерц» (38270256), ПП «Вікойл» (34785802), ПП «Далмата ЛТД» (34992750), ТОВ «Річтер Трейд» (38315747), ТОВ ВКФ «Сніта, ЛТД» (22757778).

При цьому, суд зазначає, що вказаний висновок податковим органом було здійснено на підставі наданих останньому документів, а саме, зокрема:

- акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області від 12.06.2012 року № 1556/22-200/36700888 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЗОРЕКС ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 36700888) щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року»;

- акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 05.09.2012 року № 1796/22-4/34785802 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вікойл» (код за ЄДРПОУ 34785802) з питання підтвердження господарських відносин з ПП «Євротем - Харків» (код за ЄДРПОУ 31150748) у березні-квітня 2012 року та з ФОП «ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) у березні-квітня 2012 року та подальшої реалізації товару або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів»;

- акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 03.04.2013 року № 2069/22.6/22757778 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Сніта, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 22757778) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року»;

- акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 20.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Річтер Трейд» (код за ЄДРПОУ 38315747) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за вересень - грудень 2012 року»;

- акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 08.04.2013 року № 2156/22.6/38270256 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Тритикум-Коммерц» (код за ЄДРПОУ 38270256) з метою встановлення порушень податкового та валютного законодавства за період з 03.09.2012 року по 04.04.2013 року»;

- акту від 03.08.2012 року № 45/2200/33578649 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» (код за ЄДРПОУ 33578649) щодо підтвердження факту реального здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року»;

- акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.12.2012 року № 2069/2220/38203635, яким не підтверджено господарських операцій ТОВ «ДОКА-ГРУПП» з контрагентами-постачальниками, в тому числі і ПП «Далмата ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34992750) за жовтень 2012 року та ДПІ у Центральному районі Миколаївської області ДПС від 2260/2290/38204471, яким не підтверджено господарських операцій ТОВ «ВІДІ-ПРОМ» з контрагентами-постачальниками, в тому числі і ПП «Далмата ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34992750) за жовтень 2012 року.

З вказаного вище та враховуючи надані відповідачем письмові заперечення, судом встановлено, що висновки відповідача в акті перевірки ТОВ «ТАС-Фарма» від 25 травня року № 2396/22-30/16280214 сформовані на підставі актів перевірки та неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Саноіл Торг».

При цьому, жодною із вказаних вище звірок та перевірок не здійснювалася перевірка правомірності діяльності ТОВ «Саноіл Торг» з позивачем, а тому вони не можуть відображати відомості про зміст та обставини фінансово-господарської діяльності позивача і його контрагентом.

Суд зазначає, що висновки вищевказаних актів зроблені без врахування умов (предмету) вищевказаного договору, який було укладено між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг», відповідні первинні документи органами державної податкової служби під час складання вказаних вище актів не досліджувалися, а факт постачання товару від вказаних вище суб'єктів господарювання по «ланцюгу» на адресу позивача не встановлений.

Водночас, суд зазначає, що ТОВ «Саноіл Торг» у періоді, який перевірявся був зареєстрований у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володів у повному обсязі правосуб'єктністю.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт експорту товарів та виконання договору купівлі-продажу з ТОВ «Саноіл Торг» та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх здійснення відповідає звичайній господарській діяльності позивача, отримані товари використовувалися у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 193 467, 50 грн. (818 501, 50 грн., - основний платіж, 374 966, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), а також зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 4 176 470, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0002552230 та № 0002542230 підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС скласти Довідку про результати зустрічної звірки ТОВ «ТАС-Фарма» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», код за ЄДРГІОУ 37269136, їх реальності та повного відображення в обліку за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. та за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. (відповідно до вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимога про зобов'язання відповідача скласти Довідку про результати зустрічної звірки ТОВ «ТАС-Фарма» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», код за ЄДРПОУ 37269136, їх реальності та повного відображення в обліку за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. та за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. (відповідно до вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України) не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Належним способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТАС-Фарма».

А тому, враховуючи визнання судом протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, вимога позивача про зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС скласти Довідку про результати зустрічної звірки ТОВ «ТАС-Фарма» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», код за ЄДРГІОУ 37269136, їх реальності та повного відображення в обліку за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. та за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. (відповідно до вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України), задоволена бути не може.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 000, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-Фарма» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.06.13 р. № 0002552230 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 4 176 470, 00 грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.06.13 р. № 0002542230 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 818 501, 50 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в сумі 374 966, 00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 16.05.2013 р. № 476-П «Щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».

4. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-Фарма» відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Мін доходів у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-Фарма» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 000, 00 грн. (дві тисячі гривень, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.01.2014 р.