Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2а/0570/12995/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 січня 2014 року м. Київ В/800/270/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача - Малиніна В.В.,

Суддів - Бутенка В.І., Заїки М.М., Іваненко Я.Л., Кобилянського М.Г.,

перевіривши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості, -

встановив:

У січні 2014 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 239 1 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 і 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд судового рішення заявник зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема в частині права на відшкодування витрат на виплату пенсій особам, що отримали травми на території інших держав як в період проходження держав до складу СРСР так і в період входження до складу СНД, а саме: п.п.«г», «д» ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.1, 3, 6, 7 Угоди країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року, яку просить переглянути заявник, скасовано рішення судів та встановлено, що суди необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2 та пенсії ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника на загальну суму 8 404,00 грн.

Також зазначено, що витрати УПФУ, пов'язані з виплатою ОСОБА_2, ОСОБА_3 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території Казахської РСР і Росії, як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

З посиланням на Угоду від 13.03.1992 року, судом касаційної інстанції встановлено, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Як на підставу неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24.02.2011 року (справи №№ К-34294/0, К-35289/10).

У зазначеній справі суд касаційної інстанції раніше вже дійшов висновку стосовно позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2, зокрема встановлено, що гр. ОСОБА_2 отримав травму не в СРСР, а на території Росії у 2004 році та отримує страхове відшкодування згідно законів Російської Федерації. Таким чином, відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії гр. ОСОБА_2 не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Таким чином, з доданих рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України, є підставою для допуску справи до провадження для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року в частині відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_2

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за можливе допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Волноваському районі Донецької області про стягнення заборгованості, для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

В.І.Бутенко

М.М.Заїка

Я.Л.Іваненко

М.Г.Кобилянський