Постанова

від 29.01.2014 по справі 906/1122/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 906/1122/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: не з'явився

відповідача за первісним позовом: Бахматський О.О. (договір №б/н від 01.03.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом Приватного підприємства "Россінвест" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.10.2013 року у справі № 906/1122/13 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Россінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр"

про стягнення 302130,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр"

до Приватного підприємства "Россінвест"

про стягнення 334170 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29 жовтня 2013 року у справі №906/1122/13 відмовлено в задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Россінвест» (04073, м.Київ, проспект Московський, буд.11, код ЄДРПОУ 33693868) (надалі - позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр» (11521, Житомирська область, Коростенський район, с.Бехи, код ЄДРПОУ 13568156) (надалі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 302130 грн.. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр» до Приватного підприємства «Россінвест» про стягнення 334170 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29 жовтня 2013 року /а.с.55/) задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Россінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр» 308550,00 грн. попередньої оплати, 6174,00 грн. судового збору /а.с.61-63/. Вказане рішення обґрунтовано тим, що продукція, поставлена постачальником 03.08.2012 року в рахунок виконання зобов'язання по договору №58 від 06.06.2012 року не була прийнята покупцем, оскільки постачальником, в порушення п.3.4 договору, не було надано передбачених договором документів, наявність яких є необхідною умовою для оформлення приймання та оприбуткування товару.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач за первісним позовом - Приватне підприємство «Россінвест» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги за первісним позовом, а в задоволенні зустрічного позову відмовити /а.с.69-72/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на неповноту з'ясування істотних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ПП «Россінвест» не отримувало лист-вимогу №1041 від 31.08.2012 року з проханням в строк до 10.09.2012 року надати ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» документи відповідно до пункту 3.4 Договору; також не отримало повідомлення про виклик представника для складання акту огляду запчастин; поставлені товари за Договором №58 від 06.06.2012 року не мають приналежностей, а за своєю речовою природою є деталями для дробарного обладнання, а отже застосування положень статті 666 ЦК України на думку апелянта є невірним; в матеріалах справи відсутні докази отримання ПП «Россінвест», яке є правонаступником ПП «Гран-інвест» повідомлення про розірвання договору №58 від 06.06.2012 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2013 року апеляційну скаргу позивача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 15 січня 2014 року.

В судовому засіданні 15 січня 2014 року, у зв'язку з неявкою представника позивача та його клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 29 січня 2014 року.

Від відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач за первісним позовом зазначає, що для витребування необхідних документів у відповідності до умов Договору, ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» надіслало ПП «Гран-інвест» рекомендованим листом з пріоритетом лист-вимогу №1041 від 31.08.2013 року про надання необхідних документів, яка залишилась без відповіді та задоволення; ПП «Гран-інвест» станом на 07.11.2012 року не передало ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» приналежності запчастин та документи на них; розумний строк, зазначений ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» в листі-вимозі сплив; на підставі статей 662, 666 Цивільного кодексу України, ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» листом №1477 від 21.12.2012 року відмовився від договору в частині купівлі конуса дробильного, вала-ексцентрика, чаші опорної, підп'ятника та вимагав повернути отриману попередню оплату.

Безпосередньо в судовому засіданні 29 січня 2014 року представник позивача за первісним позовом повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився. Водночас, 29.01.2014 року, через канцелярію суду, директором ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" було подано електронний лист з клопотанням про розгляд справи без участі представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.06.2012 року між Приватним підприємством "Гран-інвест" (правонаступником якого є ПП "Россінвест") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" (покупець) був укладений договір поставки №58 /а.с.8-10/.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1.1 договору визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця дробарне обладнання та запчастини до нього, а також запчастини і матеріали до пластинчатих живників (далі - продукція), а останній зобов'язується прийняти і оплатити її на умовах даного договору.

Після узгодження переліку, вартості та строку поставки конкретної партії продукції у замовленнях, сторони підписують специфікацію(-ії) (які є додатками до даного договору та його невід'ємною частиною). Моментом виникнення права власності на продукцію у покупця є момент отримання продукції згідно доручення та накладних (п.1.3,1.4 договору).

Розділом 3 договору №58 сторони погодили умови та терміни поставки продукції.

Так, згідно п.3.1 договору постачальник постачає продукцію на умовах FCA м.Буча Київської області (самовивіз зі складу постачальника), або на інших умовах за домовленістю сторін.

Наданими в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції поясненнях сторін підтверджено, що перелік, вартість та строк поставки продукції в Специфікаціях до договору обумовлені не були; партії товару погоджувалися сторонами в усній формі на підставі виставлених рахунків-фактури та видаткових накладних; товар поставлявся постачальником на адресу покупця по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2012 року покупцю було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000021 /а.с.43/ на поставку наступного обладнання, а саме: втулки конічної 1275.03.301, ексцентрику 1275.03.300сб, конусу дробарного 1275.05.400сб, втулки циліндричної 1275.01.305, подпятника сферичного 1275.04.304 та чаші опорної 1275.04.200, всього на загальну суму 668340,00 грн..

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у вигляді 50% передплати від партії товару, узгодженої у відповідній Специфікації та 50% оплати на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання продукції при відсутності заперечень щодо кількості, комплектності, якості продукції. При наявності таких заперечень покупця, повний розрахунок проводиться з постачальником після допоставки, заміни продукції на якісну.

Зокрема, сторони домовилися, що моментом поставки продукції вважається підписання покупцем видаткової накладної (п.3.3).

Також сторони дійшли згоди, що кожну партію продукції постачальник супроводжує наступними документами: замовлення; специфікація; рахунок-фактура за відвантажену продукцію; видаткова накладна; податкова накладна; сертифікат якості (п.3.4).

Судом встановлено, що з метою належного виконання, передбачених в п.3.2 договору, зобов'язань, покупцем на розрахунковий рахунок постачальника було перераховано 50% попередньої оплати від суми виставленого на адресу ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» рахунку-фактури №СФ-0000021 від 02.08.2012 року у розмірі 334170,00 грн., доказом чого є банківська виписка від 03.08.2013 року /а.с.32/.

03.08.2012 року на підставі видаткової накладної №РН-0000051 /а.с.40/ постачальником було поставлено на адресу покупця частину партії продукції, а саме: ексцентрик 1275.03.300сб, конус дробарний 1275.05.400сб, подпятник сферичний 1275.04.304 та чаша опорна 1275.04.200 загальною сумою 617100,00 грн..

В подальшому 06.08.2013 року постачальником було виписано рахунок-фактуру №СФ-0000022 та видаткову накладну №РН-0000052 /а.с.41/ на плиту розподільчу 1275.05.312 вартістю 19200,00 грн.. Однак, як вбачається з матеріалів справи, за вказаним рахунком кошти не сплачувались.

Крім того, місцевим господарським судом правомірно враховано погоджений сторонами в п.3.3 Договору від 06.06.2012 момент поставки продукції - підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів на підтвердження факту здійснення поставки за видатковою накладною №РН-0000052 плити розподільчої 1275.05.312 вартістю 19200,00 грн..

Щодо поставки товару згідно видаткової накладної №РН-0000051, то суди враховують, що згідно з частиною 1 статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Судами обох інстанцій встановлено, що продукція, поставлена постачальником 03.08.2012 року в рахунок виконання зобов'язання за договором №58 від 06.06.2012 року не була прийнята покупцем, оскільки постачальником, в порушення п.3.4 договору, не було надано передбачених договором документів, наявність яких є необхідною умовою для оформлення приймання та оприбуткування товару.

Так, згідно приписів статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

01.09.2013 року покупцем на адресу постачальника товару було направлено лист-вимогу №1041 від 31.08.2012 року /а.с.33/ з проханням в строк до 10.09.2012 року згідно накладної №РН-0000051 від 03.08.2012 року надати ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» наступні документи: оригінал видаткової накладної №РН-0000051 від 03.08.2012 року, податкову накладну, товарно-транспортну накладну та сертифікат якості на запчастини.

Крім того, постачальника було повідомлено, що 30.08.2012 року представник ПП "Гран-інвест" на виклик ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» для складання акту огляду запчастин не прибув. Запчастини були опломбовані номерними пломбами комісією у складі представників підприємства за участі представника сторонньої організації.

Оскільки приналежності до запчастин та документи на них покупцю у встановлений в листі від 31.08.2012 року строк передані не були, ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр», на підставі частини 2 статті 666 ЦК України, 28.11.2012 року направило ПП «Гран-інвест» лист №1477 від 21.11.2012 року /а.с.35/ про відмову від договору №58 від 06.06.2012 року в частині купівлі-продажу конуса дробильного, вала-ексцентрика, чаши опорної та підп'ятника; вимагало повернути отриману передоплату по вказаному вище договору в сумі 334170,00 грн. в строк до 30.11.2012 року та просило прибути представників ПП «Гран-інвест» (з належним чином оформленими документами в підтвердження повноважень) для повернення конуса дробильного, вала-ексцентрика, чаши опорної та підп'ятника.

Згідно пояснень представника позивача за зустрічним позовом наданих суду першої інстанції, листи покупця №1041 від 31.08.2012 року та №1477 від 21.11.2012 року були залишені постачальником без відповіді та задоволення, поставлений згідно накладної №РН-0000051 від 03.08.2012 року товар з підприємства ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» вивезений не був.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься претензія постачальника №1 від 12.04.2013 року /а.с.11/, згідно якої ПП «Гран-інвест», з посиланням на статті 173, 174, 179, 193, 198, 265-267 ГК України та статтю 526 ЦК України, просить ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» погасити заборгованість за поставлений згідно договору №58 від 06.06.2012 року товар у розмірі 302130,00 грн. у 14 денний термін або надати мотивовану відмову.

У відповідності до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки покупцю товару на суму 617100,00 грн. та перерахування на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати у розмірі 334170,00 грн..

Місцевим господарським судом правомірно встановлено право покупця на відмову від договору, з огляду на прострочення постачальником виконання зобов'язання, передбаченого п.3.4 договору; положення статті 666 ЦК України та дотриманий покупцем в листах №1041 від 31.08.2012 року та №1477 від 21.11.2012 року порядок здійснення відмови.

Оскільки, покупець листом №1477 від 21.12.2012 року відмовився від договору №58 від 06.06.2012 року в частині купівлі-продажу, поставленого на його адресу без супроводжуючих документів конуса дробильного, вала-ексцентрика, чаши опорної та підп'ятника, вартість яких, згідно рахунку-фактури №СФ-0000021 від 02.08.2012 становить 617100,00 грн., за яким було сплачено на рахунок продавця 50% попередньої оплати від загальної суми їх вартості в розмірі 308550,00 грн., вимоги позивача за зустрічним позовом колегія суддів вважає обґрунтовано заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на вищевказану суму.

Водночас, вимоги позивача за первісним позовом в частині оплати вартості товару на суму 302130,00 грн., суд першої інстанції правильно вважає необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, а тому правомірно відмовив у їх задоволенні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 29.10.13 р. у справі №906/1122/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Россінвест" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1122/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.