Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-23537/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 січня 2014 року м. Київ В/800/126/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії:

головуючого Цвіркуна Ю.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Лосєва А.М., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року у справі №2а-23537/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання дій та податкового повідомлення-рішення незаконними,

встановив:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року, якою касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилено, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-23537/10/0570 залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2011 року №К-13605/09, від 24 лютого 2011 року №К-39755/10 та постанову Верховного Суду України від 15 червня 2010 року №10/96 .

Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Так, відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Крім того, відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" до рішень, на які може бути зроблено посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року у справі №2а-23537/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій та податкового повідомлення-рішення незаконними.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

А.М.Лосєв

М.О.Федоров