Постанова

від 04.02.2014 по справі 908/3199/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.01.2014 справа №908/3199/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівПопкова Д.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: Жавжаров В.В. - голова; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 17.10.2013р. (повний текст підписано 22.10.2013р.) у справі№908/3199/13 (суддя Серкіз В.Г.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення 2 287,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.10.2013р. у справі №908/3199/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, Запорізька область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в розмірі 2 287,95 грн. - задоволені у повному обсязі.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що споживання теплової енергії повинно відпускатись лише на підставі відповідного договору, який між сторонами не підписаний, та позивачем не надано доказів в підтвердження відпуску теплової енергії, не надано актів на підключення/відключення теплопостачання у приміщенні відповідача.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення скасувати, в позові - відмовити.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання сповіщений належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, Запорізька область звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з 01.01.2013р. по 31.05.2013р. у сумі 2 287,95 грн.

Позовні вимоги до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область обґрунтовані припиненням договірних відносини між сторонами з 01.01.2013р. у зв'язку із закінченням строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 141/1 від 28.07.2009р., що встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 року у справі № 908/1305/13, та за твердженням позивача, відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, є підставою для сплати безпідставно отриманої теплової енергії за період з 01.01.2013р. по 31.05.2013р.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.387, 1212, 1213 ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог з огляду на споживання відповідачем теплової енергії після закінчення строку дії договору.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, 28 липня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (Позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Схід" (Відповідач) укладено договір № 141/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1.1. Договору, ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" зобов'язувалось у період опалювального сезону безперебійно відпускати теплову енергію на потреби опалення об'єкта Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", що розташований за адресою: м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 94, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", відповідно до п.п 1.1, 4.7 Договору, зобов'язався щомісячно сплачувати за отриману послугу не пізніше 20 числа наступного за звітним.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір укладений строком з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. і вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодної із строін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2013р. у справі №908/1305/13, яке не оскаржувалось і набрало законної сили, позов задоволено частково: стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід" 1 729,17 грн. заборгованість за поставлену теплову енергію, в іншій частині позову відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що дія договору № 141/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 28.07.2009р. припинилась 01.01.2013р. відповідно до п. 8.1. Договору.

Даний факт є преюдиціальним для даної справи у розумінні ч.2 ст.35 Господарського кодексу України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з 01.01.2013року споживання теплової енергії є бездоговірним, в зв'язку з тим, що приміщення, яке займає Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", є вбудованим і система опалення нежитлового приміщення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід" є невід'ємною частиною системи опалення будинку.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №1679 від 01.07.2013р. та пояснення № 2182 від 13.08.2013 року, в яких запропоновано сплатити вартість спожитої у період з 01.01.2013р. по 31.05.2013р. теплової енергії у розмірі 2287,95грн.

За твердженням позивча, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, грошові кошти за теплову енергію не сплачені.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з вимогою до відповідача про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з 01.01.2013р. по 31.05.2013р. у розмірі 2287,95грн. з посиланням на ст. ст.1212, 1213 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та обґрунтованості даного позову з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення позивачем суми боргу за використану теплову енергію.

Спірні правовідносини повинні регулюватися Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875), Правилами користування тепловою енергією затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.

Згідно зі ст.1 Закону України №2633-1У теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Законом України №2633-1У також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (п.4 ст.19 Закону).

Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України №1875 споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 19 Закону України №1875 передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на підставі договору.

Правила користування тепловою енергією затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 та визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії ( далі - Правила).

Пунктом 3 цих Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією (п. 4 Правил).

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ст.179 Господарського кодексу України зазначено, що укладення господарського договору є обов"язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов"язковим для суб"єкта господарювання у випадках, передбаченим законом або існує пряма вказівка закону щодо обов"язковості укладення договору для певних категорій суб"єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Абзацом 5 п.5 зазначених Правил встановлено, що теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

До обов"язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (абз.6 п.40 Правил)

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов"язковою та такою, що передбачена Законом.

Як встановлено судом першої інстанції, дія договору № 141/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, укладеного сторонами 28 липня 2009 року припинилась 01.01.2013р. відповідно до п. 8.1. Договору.

Доказів укладання інших угод стосовно постачання теплової енергії сторони не надали, як і не представили відомостей щодо проведення дій для укладення угоди, обов'язковість якої передбачена законодавством України.

В свою чергу, як за значено вище, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

За приписом ч.ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, вищевказана норма права встановлює підстави виникнення зобов'язання повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, якими є сукупність наступних умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (здійснення будь - яких неправомірних діянь з метою отримання безпідставного збагачення).

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставне набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, вирішуючи спір такої категорії, господарській суд повинен був дослідити питання щодо факту набуття особою майна, до якої звернулася потерпіла особа з відповідними вимогами, а також відсутність чи наявність підстав для його набуття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на журнал обліку відпущеної теплової енергії на опалення від котельної № 1 ЦТП-2 та перелік споживачів теплової енергії за котельнею № 1 за січень-квітень 2013 року, з яких вбачається, що крім позивача теплопостачання здійснювалось й іншим підприємствам та організаціям.

Проте, журнал обліку відпущеної теплової енергії та перелік споживачів теплової енергії взагалі не містять зазначення саме щодо відповідача опалювальної площі, теплового навантаження, кількості теплової енергії.

Позивач також вказує, що при розрахунку обсягу спожитої теплової енергії застосовано теплове навантаження, зазначене в договорі № 141/1, який припинено з 01. 01.2013р.

Разом з тим, двосторонніх актів про підключення та відключення приміщення відповідача до опалення, доказів, які б підтверджували подачу теплової енергії у спірний період, позивачем не надано, тобто останнім взагалі не надано до матеріалів справи доказів, які підтверджують надання у спірний період послуг з опалення саме відповідачу, опалювальну площу останнього, проектне теплове навантаження та кількість спожитої теплової енергії.

Таким чином, при наявності даних обставин, колегія суддів вважає висновок господарського суду щодо доведеності позовних вимог не обґрунтованим, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факт отримання відповідачем теплової енергії, її кількість та вартість, а отже позовні вимоги до відповідача не підлягають задоволенню як недоведені та необгрунтовані.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного прийняття рішення по даній справі.

З огляду на зазначене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позов.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, оскаржуване рішення не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.2013р. у справі №908/3199/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, Запорізької області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії стягнення 2 287,95 грн.- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Схід", м. Бердянськ, Запорізька область витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в cумі 860,25грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 28.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 31.01.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О.Попков

В.М.Татенко