Постанова

від 03.02.2014 по справі 911/3646/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа№ 911/3646/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Богонос В.А. (довіреність №5 від 09.01.2014 р.)

від відповідача - Хатишев О.В. (довіреність б/н від 12.11.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство»

на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року

у справі №911/3646/13 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаванасінняпром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаванасінняпром» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» про стягнення 1098867,58 грн. основної заборгованості, 252225,17 грн. 15% річних за користування товарним кредитом, 53723,61 грн. пені, 109886,76 грн. штрафу та 11479,01 грн. 3% річних за весь час прострочення.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1098867,58 грн. основної заборгованості, 252225,17 грн. 15% річних за користування товарним кредитом, 53723,61 грн. пені, 109886,76 грн. штрафу та 11479,01 грн. 3% річних та 30523,64 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення скасувати.

В судовому засіданні 03.02.2014 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням ухвали про призначення розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю, у зв'язку з чим ухвалила розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Слід зазначити, що на зворотньому боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2014 р. міститься відбиток штампу про відправлення поштової кореспонденції датований 25.01.2014 р., який свідчить про належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.01.2012 р. між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» (постачальник) та ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (покупець) було укладено договір поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНП-0162, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур урожаю 2011 року, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в сумі, строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. вказаного договору поставки визначено, що найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, строк та базис поставки товару, а також інші умови, визначаються сторонами в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.5. договору поставки, датою переходу права власності на товар до покупця є дата передачі товару зазначена у видатковій накладній.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що товар поставляється на умовах відстрочення платежу строком на дванадцять місяців, що обліковується з моменту передачі товару.

Пунктом 2.2. договору поставки встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні розрахунків по договору покупець зобов'язується сплати 100 % від загальної вартості товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом, розраховані згідно п. 2.5. цього договору з дня поставки товару, зазначеного у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів за поставлений товар у строк вказаний у додатках (специфікаціях).

Пунктом 2.4. договору поставки визначено, що загальна вартість товару по цьому договору встановлюється сторонами в сумі 1373735,50 грн.

Пунктом 2.5. договору поставки передбачено, що за право користування товарним кредитом за цим договором покупець сплачує відсотки, шо розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою постачальника, із розрахунку 15 % річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році - 365 днів).

Пунктом 2.7. договору поставки встановлено, що кінцева загальна вартість цього договору визначається сторонами за підсумками всіх укладених сторонами додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.2. договору поставки, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до Атестату на насіння або Свідоцтву на насіння.

Пунктом 5.1. договору поставки визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

19.01.2012 р. між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» було підписано специфікацію № 1 до договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНП-0162 від 19.01.2012 р., згідно умов якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити вказаний товар (насіння) на загальну суму 38680,00 грн.; оплата здійснюється в строк до 20.03.2013 р.; сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 20.03.2012 р. по 20.03.2013 р. - 365 днів, згідно п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р. складає 5802,00 грн.; загальна вартість товару, що поставляється за даною специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 44482,00 грн.; у разі фактичного строку розрахунків сума нарахованих відсотків та загальна вартість товару підлягає коригуванню з урахуванням фактичної кількості днів користування кредитом на умовах п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р., що оформляється додатковою угодою до договору.

15.12.2011 р. між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» було підписано специфікацію № 2 до договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНП-0162 від 19.01.2012 р., згідно умов якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити вказаний товар (насіння) на загальну суму 1323855, 50 грн.; оплата здійснюється в строк до 20.03.2013 р.; сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 20.03.2012 р. по 20.03.2013 р. - 365 днів, згідно п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р. складає 198578, 33 грн.; загальна вартість товару, що поставляється за даною специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 1522433,83 грн.; у разі фактичного строку розрахунків сума нарахованих відсотків та загальна вартість товару підлягає коригуванню з урахуванням фактичної кількості днів користування кредитом на умовах п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р., що оформляється додатковою угодою до договору.

19.01.2012 р. між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» було підписано специфікацію № 3 до договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНП-0162 від 19.01.2012 р., згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити вказаний товар (насіння) на загальну суму 11200,00 грн.; оплата здійснюється в строк до 20.03.2013 р.; сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 20.03.2012 р. по 20.03.2013 р. - 365 днів, згідно п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р. складає 1680,00 грн.; загальна вартість товару, що поставляється за даною специфікацією з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 12880,00 грн.; у разі фактичного строку розрахунків сума нарахованих відсотків та загальна вартість товару підлягає коригуванню з урахуванням фактичної кількості днів користування кредитом на умовах п. 2.5. договору № ПНП-0162 від 15.12.2011 р., що оформляється додатковою угодою до договору.

На виконання умов вказаного договору поставки, ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» у 2012 році було передано відповідачу товар на загальну суму 1298867,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № 418 від 21.03.2012 р. на суму 9520,00 грн., видатковою накладною № 419 від 21.03.2012 р. на суму 11200,00 грн., видатковою накладною № 352 від 22.03.2012 р. на суму 320000,00 грн., видатковою накладною № 611 від 02.04.2012 р. на суму 38680,00 грн., видатковою накладною № 417 від 05.04.2012 р. на суму 88055,50 грн., видатковою накладною № 491 від 09.04.2012 р. на суму 104500,00 грн., видатковою накладною № 557 від 20.04.2012 р. на суму 60912,08 грн., видатковою накладною № 886 від 10.05.2012 р. на суму 15000,00 грн., видатковою накладною № 1167 від 31.05.2012 р. на суму 640000,00 грн., видатковою накладною № 1173 від 14.06.2012 р. на суму 11000,00 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору поставки відповідачем було частково оплачено вартіть отриманого ним товару та перераховано ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» грошові кошти у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 04.04.2013 р. на суму 200000,00 грн., наявною у матеріалах справи.

28.03.2013 р. ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» звернулось до відповідача з вимогою № 8 від 21.03.2013 р., в якій просить відповідача погасити основну заборгованість за отриманий товар та відсотки за користування товарним кредитом у загальному розмірі 1536839,21 грн. Факт направлення ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» вказаної вимоги відповідачу підтверджується реєстром поштових відправлень від 22.03.2013 р., фіскальним чеком № 5436 від 22.03.2013 р. про відправлення рекомендованого листа і повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.06.2013 р. між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» (первісний кредитор) та ТОВ «Полтаванасінняпром» (новий кредитор) було укладено договір № ВПВ 20/06/13-06 про відступлення права вимоги, згідно умов п. 1.1. якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкЛ-0162 від 19.01.2012 р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство».

Згідно п. 1.2. договору відступлення права вимоги, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, в тому числі і стягнення відсотків за користування товарним кредитом передбачених договором, інфляційних втрат, 3 % річних від простроченої суми та штрафних санкцій передбачених основним договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.1. договору відступлення права вимоги, згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 1271893,11 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора.

Пунктом 5.1. договору відступлення права вимоги визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

26.06.2013 р. ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» звернулось до боржника - ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» з повідомленням б/н від 20.06.2013 р. про відступлення права вимоги, у якому повідомило відповідача про те, що ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» за договором про відступлення права вимоги № ВПВ 20/06/13-06 від 20.06.2013 р., відступило ТОВ «Полтаванасінняпром» право вимоги грошових коштів, що виникло на підставі договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкП-0162 від 19.01.2012 р., укладеного між ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» та первісним кредитором, у зв'язку з чим сума боргу по договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкП-0162 від 19.01.2012 р., у тому числі і відсотки за користування товарним кредитом передбачених договором, інфляційні втрати, 3 % річних від простроченої суми та штрафні санкції передбачені зазначеним договором підлягають сплаті новому кредитору. Факт направлення ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» повідомлення відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 6630 від 26.06.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 26.06.2013 р.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлений договором строк та станом на час розгляду даної справи в господарському суді відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1098867, 58 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1098867, 58 грн. є обгрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом, передбачені договором поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНП-0162 від 19.01.2012 р., за період користування товарним кредитом з 21.03.2012 р. по 10.09.2013 р. всього на загальну суму 252225,17 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.5. договору поставки передбачено, що за право користування товарним кредитом за цим договором покупець сплачує відсотки, шо розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою постачальника, із розрахунку 15 % річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році - 365 днів).

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає розрахунок позивача обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 252225,17 грн. за період з 21.03.2012 р. по 10.09.2013 р. є обгрунтованими та підлягають заздоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 53723,61 грн. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 22.03.2013 р. по 10.09.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору поставки передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення оплати вартості товару, в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов договору, буде перевищувати 3 банківських дні, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Апеляційний господарськи суд, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає розрахунок суми пені, виконаний позивачем, обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 53723,61 грн. за період з 22.03.2013 р. по 10.09.2013 р. є обгрунтованими та підлягають заздоволенню у вказаному розмірі

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 109886, 76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалось п. 7.2. договору поставки передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення оплати вартості товару, в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов договору, буде перевищувати 3 банківських дні, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 109 886, 76 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті товару з 22.03.2013 р. по 10.09.2013 р. на загальну суму 11479,01 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11479,01 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Щодо доводів скаржника про те, що розрахунок позовних вимог є невірним, апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем у судовому засіданні не надано, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування позовних вимог. Крім того, свого контррозрахунку відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 р. у справі №911/3646/13 залишити без змін.

Справу №911/3646/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Б.О. Ткаченко