Постанова

від 04.02.2014 по справі 904/3782/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 року Справа № 904/3782/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Тищик І.В., Джихур О.В.,

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

представники сторін:

від позивача: Бородій І.О. представник, довіреність б/н від 02.01.14;

від позивача: Чащихіна Т.М. представник, довіреність б/н від 02.01.14;

представник відповідача в судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року у справі №904/3782/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Ліфт-1", м. Дніпропетровськ

до обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року у справі № 904/3782/13 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено.

Розірвано договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" та товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт1".

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 147 грн.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року в частині своєчасних розрахунків, правом позивача відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України та розділу 3 вказаного договору у випадку порушення відповідачем своїх зобов'язань розірвати договір.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.35 Господарського процесуального кодексу України в частині ненадання судом належної оцінки рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі № 904/2327/13, яким встановлено факт чинності договору на реструктуризацію заборгованості від 01.10.2012 року та його належне виконання відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника, просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні вимоги містить і ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (відповідач) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року (далі - договір).

Відповідно до п.1 договору позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів, що утворилася станом на 01.10.2012 року на суму 253 750,08 грн.

Згідно з розділом договору "Права та обов'язки сторін" визначено, що відповідач зобов'язується забезпечити своєчасне погашення боргу за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів згідно з умовами, визначеними договором, сплачувати поточні платежі за технічне обслуговування ліфтів за жовтень - грудень 2012 року за договором №72 від 30.12.2011 року в повному обсязі.

Пунктом 3 договору передбачено, що позивач має право розірвати цей договір при невиконанні відповідачем своїх обов'язків за цим договором.

Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.07.2015 року (п. 1 розділу "Інші умови").

Причиною даного спору є порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати визначеної договором про реструктуризацію суми за квітень 2013 року.

Згідно п.1 договору за вказаний період - квітень 2013 року, відповідач мав сплатити до 30.04.2013 року 7 500,00 грн.

Між тим, сплачено ним лише 1 000,00 грн., що підтверджується випискою банківської установи по банківському рахунку на а.с.38.

Наявність часткової оплати за квітень 2013 року підтвердив відповідач і актом звірки взаємних розрахунків за договором реструктуризації, підписаним ним 07.05.2013 року (а.с.21).

Доводи відповідача про те, що факт належного виконання ним зобов'язання за спірний період встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі № 904/2327/13 та постановою Вищого господарського суду України у цій же справі від 24.09.2013 року є безпідставними, оскільки з описової частини вказаного рішення слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" зазначав на неналежне виконання до обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" умов договору про реструктуризацію та сплату поточних платежів за жовтень-грудень 2012 року (а.с.141). У даній справі позивачем заявлено про порушення виконання зобов'язання відповідачем за квітень 2013 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що укладаючи договір про реструктуризацію заборгованості та надаючи відповідачу розстрочку, позивач розраховував на отримання грошових коштів за затвердженим графіком. Тому у випадку порушення відповідачем графіку надходження коштів, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати щомісячних платежів є істотним в розумінні ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України та є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачено статтею 188 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що позивач повідомляв відповідача про намір розірвати укладений договір (лист від 26.02.2013 року на а.с.17).

Враховуючи встановлені обставини справи, дотримання позивачем передбаченого ст.188 Господарського кодексу України порядку розірвання договору, положення розділу 3 договору про реструктуризацію, доведеність позову, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є правильним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем апеляційна скарга не доведена, висновки оскаржуваного судового рішення не спростовано.

За вказаних обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року у справі № 904/3782/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: О.В.Джихур

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 05.02.2014 року