Рішення

від 24.06.2014 по справі 904/3782/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.14р. Справа № 904/3782/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "ЛІФТ-1", м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "ТОПОЛЬ", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Чащихіна Т.М, довіреність б/н від 02.01.2014 року, представник; Бородій І.О, довіреність б/н від 02.01.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Ліфт-1" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія" Тополь" про розірвання укладеного ними договору про реструктуризацію заборгованості від 01.10.2012 року.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року в частині своєчасних розрахунків. Зокрема, позивач зазначає що із належних до сплати 7500,00 грн. у квітні 2013 року, відповідач сплатив йому у цьому місяці лише 1000,00 грн. Серед правових підстав позову позивач посилається на приписи статті 651 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на своєчасну сплату щомісячних платежів у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року, позов задоволено повністю. Розірвано договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія"Тополь" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.22, кв.37, код ЄДРПОУ 23367565) та товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 9-а, код ЄДРПОУ 32293660). Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.22, кв.37, код ЄДРПОУ 23367565) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 9-а, код ЄДРПОУ 32293660) судовий збір в розмірі 1147 грн. (а.с. 206-209, 243-244 том 1).

07.02.2014 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року судом був виданий наказ (а.с. 246 том 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2013 року скасовано. Справу №904/3782/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 12-16 том 2).

При цьому Вищий господарський суд зазначив, що судами не надано належної юридичної оцінки пунктам 1, 2 розділу "Відповідальність сторін" договору, яким встановлена відповідальність відповідача за прострочку платежів за спірним договором, тобто неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Не досліджено наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 26, 28, 32, 35-37, 39, 165 - 182 том 1), акт звірки взаємних розрахунків від 27.05.2013 року (а.с. 77 том 1) та не з'ясовано чи належним чином відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за пунктами 2 розділу "Права і обов'язки сторін" договору від 01.10.2012 року. Якщо неналежним, то чи є таке виконання підставою для дострокового розірвання спірного договору чи в такому випадку порушник несе відповідальність за пунктами 1,2 розділу "Відповідальність сторін" договору. Також звернуто увагу на те, що суди взагалі не встановили обставин, які б підтверджували сукупність і наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Згідно з частиною першою статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Автоматизованою системою розподілу справ справу № 904/3782/13 передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2014 року справу № 904/3782/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.05.2014 року.

15.05.2014 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "ЛІФТ-1" надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив стягнути з відповідача 190400,08 грн. заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку. Суд, дослідивши подану представником позивача письмову заяву, ухвалив повернути зазначену заяву з підстав статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не зазначено, а відтак і не надано у повному обсязі доказів на підтвердження обставин, зазначених ним в обґрунтування заяви про зміну предмета позову.

До початку розгляду справи по суті представник позивача 02.06.2014 року подав через канцелярію суду заяву від 30.05.2014 року про доповнення позову новими обставинами. А саме, обгрунтовуючи наявність підстав для розірвання договору, позивач зазначає, що зобов'язання з погашення реструктуризованої заборгованості за встановленим графіком відповідачем не виконуються. Зокрема:

у квітні 2013 року ним було сплачено лише 1000,00 грн., залишок у сумі 6500,00 грн. сплачено 22-23.05.2013 року;

у червні 2013 року у строк було сплачено лише 4150,00 грн., залишок у сумі 3350,00 грн. сплачено 04.07.2013 року;

у серпні 2013 року сплачено лише 5850,00 грн., залишок 1650,00 грн. не сплачено;

у вересні 2013 року у строк до 30.09.2013 року ніяких коштів від відповідача не надходило;

у жовтні 2013 року отримано лише 5000,00 грн., не доплачено у строк до 31.10.2013 року 2500,00 грн.;

з листопада 2013 року по травень 2014 року ніяких коштів від відповідача не надходило.

При цьому позивач вказує на те, що внасліде недотримання графіку платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, яка для нього є вагомою, відповідач істотно порушує умови цього договору, внаслідок чого позивач несе збитки від неотримання регулярних платежів для застосування їх у господарській діяльності для розрахунків із своїми контрагентами, на які він розраховував.

Враховуючи зазначені обставини позивач наполягає на задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року.

У відзиві на позовну заяву, що надійшла до суду 03.06.2014 року, відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на наступне. На думку відповідача у разі порушення відповідачем строку платежу за договором, у позивача виникає право на нарахування штрафних санкцій, а не розірвання договору. Відповідач вважає, що він виконує взяті на себе зобов'язання за договором, що унеможливлює розірвання договору. Також відповідач звертає увагу на те, що відсутні обставини, які б підтверджували сукупність і наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, для розірвання договору (а.с. 54 - 56 том 2).

24.06.2014 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи представник відповідача обгрунтовує триваючим між сторонами процесом узгодження проекту мирової угоди, надісланої відповідачем, а також необхідністю підготовки акту звірки взаємних розрахунків за увесь період взаємовідносин сторін за спірним договором та потребою заслухати у судовому засіданні пояснення головного бухгалтера підприємства відповідача щодо двостороннього акту звірки розрахунків, наданого представником відповідача на вимогу суду (а.с. 63 том 2).

В основі клопотання про продовження строку розгляду справи - необхідність надання додаткових документів та заслухати пояснення головного бухгалтера (а.с. 64 том 2).

Представники позивача проти задоволення заявлених клопотань заперечують з огляду на їх безпідставність та намір представника відповідача затягнути судовий процес. У відповідь на подану представником відповідача інформацію щодо узгодження сторонами проекту мирової угоди представник позивача надав суду письмову заяву від 24.06.2014 року з якої вбачається, що від відповідача засобами електронної пошти дійсно надходив проект мирової угоди, яка керівництвом позивача розглянута з прийняттям рішення про недоцільність її затвердження, про що представник відповідача був повідомлений телефонним засобом зв'язку (а.с. 65 том 2).

Заявлені клопотання задоволенню не підлягають.

Так, за обставинами справи перебування сторін у процесі досудового врегулювання спору не підтвержено.

Наданий представником відповідача на вимогу суду акт звірки взаємних розрахунків, підтверджених наявними у справі платіжними документами, охоплює увесь період господарських взаємовідносин сторін за спірним договором. Цей акт складений за підписом керівників підприємств та скріплений їх печатками. Достатніх обгрунтувань, які б ставили під сумнів викладені в них обставини і вимагали б складання нового акту чи відповідних пояснень бухгалтера представник відповідача суду не надав. У судове засідання 24.06.2014 року для надання відповідних пояснень він не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у попередньому судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 03.06.2014 року (а.с. 57 том 1).

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З огляду на викладене, а також за обставин закінчення 28.06.2014 року двомісячного строку розгляду справи, правові підстави для відкладення розгляду справи, у тому числі у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також для продовження строку розгляду справи відсутні.

Розгляд справи призначався на 19.05.2014 року, 03.06.2014 року, 24.06.2014 року.

У судовому засіданні 24.06.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (далі - Позивач, Підрядник) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (далі - Відповідач, Замовник) укладено підрядний договір № 72 на технічне обслуговування ліфтів.

01.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (далі - Позивач, Підприємство 1) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (далі - Відповідач, Підприємство 2) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 договору підприємство 1 надає підприємству 2 розстрочку у погашенні заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів на суму 253750,08 грн., що утворилася станом на 01.10.2012 року, з розподілом по рокам та місяцям за наступним графіком:

Період Сума, грн.Кінцевий строк погашення 2013 рік Січень 7 500,00 31.01.2013 рік Лютий 7 500,00 28.02.2013 рік Березень 7 500,00 31.03.2013 рік Квітень 7 500,00 30.04.2013 рік Травень 7 500,00 31.05.2013 рік Червень 7 500,00 30.06.2013 рік Липень 7 500,00 31.07.2013 рік Серпень 7 500,00 31.08.2013 рік Вересень 7 500,00 30.09.2013 рік Жовтень 7 500,00 31.10.2013 рік Листопад 7 500,00 30.11.2013 рік Грудень 7 500,00 31.12.2013 рік 2014 Січень 7 500,00 31.01.2013 рік Лютий 7 500,00 28.02.2013 рік Березень 7 500,00 31.03.2013 рік Квітень 7 500,00 30.04.2013 рік Травень 7 500,00 31.05.2013 рік Червень 7 500,00 30.06.2013 рік Липень 7 500,00 31.07.2013 рік Серпень 7 500,00 31.08.2013 рік Вересень 7 500,00 30.09.2013 рік Жовтень 7 500,00 31.10.2013 рік Листопад 7 500,00 30.11.2013 рік Грудень 7 500,00 31.12.2013 рік 2015 Січень 7 500,00 31.01.2013 рік Лютий 7 500,00 28.02.2013 рік Березень 7 500,00 31.03.2013 рік Квітень 7 500,00 30.04.2013 рік Травень 7 500,00 31.05.2013 рік Червень 7 500,00 30.06.2013 рік Липень 7 500,08 31.07.2013 рік Згідно з розділом договору "Права та обов'язки сторін" визначено, що підприємство 2 зобов'язується забезпечити своєчасне погашення боргу за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів згідно з умовами, визначеними договором, сплачувати поточні платежі за технічне обслуговування ліфтів за жовтень - грудень 2012 року за договором №72 від 30.12.2011 року в повному обсязі.

Договір набуває чинності з моменту укладення і діє до 31.07.2015 року (пункт 1 розділу "Інші умови" договору).

Відповідно до презумпції правомірності правочину, передбаченої статтею 204 Цивільного кодексу України, спірний договір на час розгляду справи є правомірним.

Листом № 45/02/13 від 26.02.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з несплатою ним у повному обсязі поточних платежів за жовтень - листопад 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Ліфт-1" з 27.02.2013 року розриває договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року та пропонує терміново сплатити наявний борг (а.с. 17 том 1).

Листом № 7 від 04.03.2013 року відповідач надав відповідь, яким визнав заборгованість та зобов'язався її погасити до 01.05.2013 року (а.с. 18 том 1).

Листом № 69/04/35 від 17.04.2014 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з несплатою ним у повному обсязі поточних платежів за вересень 2013 року - березень 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" розриває договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 та пропонує негайно в строк до 25.04.2014 року сплатити залишок розстроченої заборгованості у сумі 190 400,08 грн. (а.с. 50 - 52 том 2).

Відповіді на зазначений лист відповідач не надав.

Причиною виникнення спору є вимога позивача про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь".

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин першої - третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 3 розділу "Права та обов'язки сторін" договору передбачено, що підприємство 1 має право розірвати цей договір при невиконанні підприємством 2 своїх обов'язків за цим договором.

Поданий позивачем позов із наступним доповненням його новими обставинами за заявою від 30.05.2014 року (а.с. 34 - 47 том 2) свідчить про реалізацію позивачем передбаченого договором його права на розірвання договору саме у судовому порядку, що повністю відповідає нормативним приписам частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

З акту звірки взаємних розрахунків сторін за спірним договором станом на 20.06.2014 року (а.с. 62 том 2) вбачається наступне.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2013 року - 253 750,08 грн.

За січень - березень 2013 року здійснення відповідачем платежів по 7500,00 грн. щомісяця відбувалось без порушень, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 40 - 45, 47 том 2).

У квітні 2013 року відповідач із 7500,00 грн. сплатив за платіжним дорученням № 60 від 05.04.2013 року лише 1000,00 грн. (а.с. 38 том 1), а заборгованість у сумі 6 500,00 грн. сплатив протягом травня 2013 року за платіжними дорученнями № 80 від 05.05.2013 року, №139 від 22.05.2013 року, №№ 81, 140 від 23.05.2013 року (а.с. 165 - 168 том 1).

У червні 2013 року у строк було сплачено відповідачем лише 4150,00 грн. відповідно до платіжних доручень № 167 від 21.06.2013 року, № 171 від 25.06.2013 року на загальну суму 4000,00 грн. (а.с. 171, 172 том 1) та за рахунок наявної станом на 01.06.2013 року переплати у сумі 150,00 грн., здійсненої протягом травня 2013 року, що підтверждується наявними у справі платіжними дорученнями № 80 від 05.05.2013 року, № 139 від 22.05.2013 року, №№81, 140 від 23.05.2013 року, №№ 86, 144 від 27.05.201 (а.с. 165 - 170 том 1). Залишок у сумі 3350,00 грн. був сплачений відповідачем за платіжними дорученнями № 177 від 03.07.2013 року та № 100 від 04.07.2013 року (а.с. 174 том 1, а.с. 46 том 2).

У серпні 2013 року у рахунок погашення передбаченого за графіком платежу у сумі 7500,00 грн. позивач зарахував наявну станом на 01.08.2013 року переплату у сумі 5850,00 грн., що виникла внаслідок здійснених відповідачем платежів у липні 2013 року на загальну суму 16700,00 грн. за платіжними дорученнями № 177 від 03.07.2013 року, № 100 від 04.07.2013 року, № 178 від 04.07.2013 року, №№ 107, 199 від 25.07.2013 року, №№ 108, 201 від 26.07.2013 року (а.с. 174 том 1, а.с. 46, 49 том 2), з яких: 3350,00 грн. - віднесено на погашення заборгованості за червень 2013 року; 7500,00 грн. віднесено як платіж за липень 2013 року (16700,00 грн. - 3350,00 грн. - 7500,00 грн. = 5850,00 грн.). Залишок 1650,00 грн. (7500,00 грн. - 5850,00 грн. = 1650,00 грн.) у серпні 2013 року не сплачений.

У вересні 2013 року у строк до 30.09.2013 року ніяких коштів від відповідача не надходило.

У жовтні 2013 року відповідач сплатив лише 5000,00 грн. за платіжними дорученнями №№ 304 від 23.10.2013 року та № 309 від 25.10.2013 року, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 48 том 2). Сума недоплати за цей місяць складає 2500,00 грн. (7500,00 грн. - 5000,00 грн. = 2500,00 грн.).

Протягом семи місяців, а саме з листопада 2013 року по травень 2014 року, ніяких коштів від відповідача на користь позивача не надходило.

Здійснений відповідачем за платіжним дорученням № В16/13 від 01.10.2013 року платіж у сумі 18052,03 грн. на рахунок позивача не надходив, а перераховувався відповідачем на користь Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ на часткову сплату за вимогою останнього відповідно до наказу № 904/2327/2013 від 05.08.2013 року, виданого господарським судом Дніпропетровської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року у справі №904/2327/2013, яка постановою Вищого господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року була скасована (а.с.180, 183 -197 том 1).

Відповідно до наданого на вимогу суду двостороннього акту звірки розрахунків за спірним договором станом на 20.06.2014 року загальна заборгованість відповідача складає 190 400,08 грн.

Зазначені обставини свідчать про неналежне виконання та невиконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості.

Суд погоджується із твердженням позивача та з наведеним ним обгрунтуванням про те, що допущені відповідачем порушення умов спірного договору є для позивача істотними у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Так, відповідач станом на час укладення спірного договору від 01.10.2012 року про реструктуризацію уже мав перед позивачем заборгованість у сумі 253 750,08 грн. за виконані роботи за договором № 72 на технічне обслуговування ліфтів, яка для позивача є значною.

Укладаючи договір про реструктуризацію заборгованості та надаючи відповідачу розстрочку, позивач розраховував на отримання грошових коштів за затвердженим графіком. Тому за обставин невиконання відповідачем умов договору стосовно дотримання графіку надходження коштів, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати щомісячних платежів, позбавляє позивача використовувати їх у господарській, у тому числі підприємницькій діяльності, яка відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України здійснюється з метою отримання прибутку.

За вказаних обставин позовні вимоги є обгрунтованими. Заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним. Доводи останнього щодо необхідності встановлення обставин, які підтверджували б наявність у сукупності усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України для розірвання договору судом до уваги не приймаються як безпідставні.

Так, позивач, звертаючись з позовом до суду, посилається на норми статті 651 Цивільного кодексу України та положення умов договору, стверджуючи про їх істотне порушення в частині внесенння платежів за узгодженим сторонами графіком.

Стаття 652 Цивільного кодексу України стосується зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Вказана норма закону відсутня у правовому обгрунтуванні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 147,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.22, кв. 37, ідентифікаційний код 23367565) та Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 9-а, ідентифікаційний код 32293660).

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.22, кв. 37, ідентифікаційний код 23367565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 9-а, ідентифікаційний код 32293660) судовий збір у сумі 1147,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2014 року.

Суддя І.І. Колісник