Ухвала

від 20.01.2014 по справі 11/266

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 січня 2014 року Справа № 11/266

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Шевчук С.Р., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі№ 11/266 за позовом комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_6 простягнення заборгованості у розмірі 26 129, 94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.08.2012 у справі №11/266 позов задоволено частково: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на користь комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" борг у сумі 12 058, 80 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі №11/266 рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2012 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги по водопостачанню у розмірі 26 129, 94 грн. задоволено частково: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на користь комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" борг у сумі 2 009, 80 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №11/266 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №11/266, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а постанову суду апеляційної інстанції від 02.10.2012 залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм процесуального та матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі №17/5009/2682/11, від 08.11.2011 у справі №13/5009/1684/11 та від 20.11.2013 у справі №908/2098/13.

Разом з тим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для її подання.

Відповідно до статті 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Оскільки постанова Вищого господарського суду України у справі №908/2098/13, на яку посилається заявник, прийнята 20.11.2013, а заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі №11/266 відповідно до штампу на поштовому конверті, в якому надійшла заява, надіслана до Вищого господарського суду України 03.12.2013, суд зазначає, що заявником не пропущений процесуальний строк для звернення з відповідною заявою.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 11.12.2012 у справі №11/266, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи стосовно того, що початком безоблікового водокористування у зв'язку з виявленням 03.08.2011 несправності на водопровідній мережі відповідача є день виявлення витоку самим відповідачем - 29.07.2011, з огляду на що вартість витрат води у зв'язку з безобліковим водокористуванням має розраховуватися за період з 29.07.2011 по 03.08.2011.

Водночас, приймаючи постанову від 20.09.2012 у справі №17/5009/2682/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову про стягнення суми боргу за безоблікове водокористування з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що період витоку води саме за 2 дні є доведеним належними доказами, зокрема початок витоку води та його закінчення підтверджується актом позивача, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення боргу за зазначений період.

У постанові від 08.11.2011 у справі №13/5009/1684/11 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з водопостачання, виходячи при цьому з установлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що позивачем не доведено безоблікового споживання відповідачем питної води у спірний період, оскільки відповідач своєчасно (у строк, визначений позивачем в акті технічного обстеження) вжив заходів для припинення витоку води в мережі відповідача, що було зафіксовано в акті технічного обстеження водопроводу.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судові рішення у цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Крім того, у постанові від 20.09.2012 у справі №17/5009/2682/11, на яку посилається заявник, та у постанові від 11.12.2012 у справі №11/266, про перегляд якої подано заяву, відсутні неоднакові правові висновки суду касаційної інстанції, що унеможливлює посилання на неї як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Разом з тим постанова Вищого господарського суду України від 20.11.2013 у справі №908/2098/13 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з огляду на відмінність предмета позову у даній справі порівняно зі справою №11/266, у якій подано заяву про перегляд постанови. Так, у справі №11/266 предметом позову є стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання, а у справі №908/2098/13 позов подано про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати умови договору, що визначає також різні підстави позовів та виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 111 16 ГПК України.

При цьому Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, у порядку, встановленому розділом ХІІ 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи №11/266 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В.Селіваненко

Судді С.Владимиренко

Т.Добролюбова

С.Могил

С.Шевчук