Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2а-4987/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 січня 2014 року м. Київ В/800/139/14

№ В/800/139/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Головного управління Міндоходів у Київській області про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-4987/10/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Ліміт»

до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 касаційну скаргу ДПІ в Обухівському районі Київської області залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишено без змін.

Обухівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норм підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Як на приклад неоднакового застосування цих норм ОДПІ в Обухівському районі Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.10.2008 у справі № 34-23/93-06/2208А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-ОД-3» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Залишаючи без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.10.2013 застосував підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та дійшов висновку, що у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані (в судовому процесі встановлено, що ТОВ «Ліміт» включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних в межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з дати виписування податкових накладних).

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцентбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Статтею 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки метою правового регулювання допуску адміністративної справи до перегляду Верховним Судом України є усунення неоднакового правозастосування в судових рішеннях суду касаційної інстанції та висловлення Верховним Судом України своєї правової позиції з приводу застосування певної норми матеріального права, за наявності такої правової позиції та відповідності їй ухвали Вищого адміністративного суду від 02.10.2013 заява про допуск справи до провадження про її перегляд в порядку, встановленому главою 3 розділу ІV КАС України, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Обухівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-4987/10/1070 Київського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліміт» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: Є.А. Усенко

Судді: М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

Н.Г. Пилипчук

А.О. Рибченко