Рішення

від 29.01.2014 по справі 910/20000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20000/13 29.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервис"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лис-С"

про стягнення 633 184,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гордієнко М.М. - довіреність б/н від 03.10.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервис" про стягнення 633 184,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати згідно умов Договору оренди № 3/012/04 від 01.03.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 161 920,00 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 151 264,00 грн. - пені, 320 000,00 грн. - суму вартості орендованих цистерн.

Ухвалою від 17.10.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.11.2013 року.

08.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог.

12.11.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

12.11.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав подану, через відділ діловодства суду заяву про зміну розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, судом відкладено розгляд справи до 26.11.2013 року.

26.11.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

26.11.2013 року у судовому засіданні у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.12.2013 року.

12.12.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 227 440,00 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 241 988,00 грн. - пені, 12 663,68 грн. - судового збору.

17.12.2013 року через відділ діловодства суду від представника ТОВ "Лис-С" надійшла заява про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

17.12.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Лис-С".

Ухвалою суду від 17.12.2013 року, розгляд справи відкладено на 25.12.2013 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИС-С" (ТОВ"ЛИС-С") - 03067, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 8, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 35890553) та зобов'язано надати письмові пояснення щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 25.12.2013 року відкладено розгляд справи на 22.01.2014 року, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лис-С" надати письмові пояснення щодо предмету спору.

22.01.2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 237 451,18 грн. - основного боргу, 195 705,80 грн. - пені, 12 663,68 грн. судового збору.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Ярмак О.М.) від 22.01.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 29.01.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 25.01.2014 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 25.01.2014 року справу прийнято до провадження.

В судове засідання 29.01.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу та третій особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 17.10.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2014 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл" (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервис" (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 3/2012/04 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Орендодавець передає в оренду Орендарю, а Орендар приймає технічно справні, придатні до експлуатації порожні залізничні цистерни (далі - цистерни) за актом прийому-передачі. Цистерни можуть використовуватися для перевезення світлих і / або темних нафтопродуктів.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренда цистерн починається в день, зазначений в Акті прийому передачі цистерн від Орендодавця до Орендарю, день, зазначений в акті прийому-передачі , вважається першим днем оренди.

Згідно з п 2.3. Договору оренда цистерн припиняється в день , зазначений в Акті прийому-передачі цистерн від Орендаря до Орендодавця, день, зазначений в акті прийому-передачі, вважається останнім днем оренди.

Відповідно до п. 2.4. Договору по закінченні терміну оренди Орендар зобов'язується повернути Орендодавцю цистерни у справному стані, з урахуванням нормального зносу. Усі цистерни повинні бути очищені від залишків раніше перевезених вантажів, а також пропарені. Якщо цистерни повертати не пропареними, то Орендар відшкодовує Орендодавцю понесені ним витрати пов'язані з промиванням/пропарюванням цистерн. Орендна плата за час знаходження цистерн на станції пропарювання налічується .

Згідно з п. 3.1. Договору вартість оренди однієї цистерни протягом однієї доби становить 280,00 гривень (двісті вісімдесят гривень 00 копійок) в т.ч. ІІДВ 20 % 46,67 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата нараховується з дня зазначеного в Акті прийому-передачі цистерн від Орендодавця до Орендарю, день, зазначений в акті прийому-передачі вважається першим днем оренди.

Згідно з п. 3.4. Договору нарахування орендної плати припиняється в день зазначений в Акті прийому-передачі цистерн від Орендаря до Орендодавця, день, зазначений в акті прийому-передачі вважається останнім днем оренди.

Відповідно до п. 3.8. Договору оплату за доставку цистерн по території України до станції прийому-передачі в оренду одноразово здійснює Орендодавець. Оплату за доставку цистерн по території Росії та інших держав, крім України до станції прийому-передачі в оренду одноразово здійснює Орендар. Оплату за повернення з оренди оплачує Орендар, згідно з інструкціями Орендодавця і затверджених залізничних тарифів.

Згідно з п. 3.11. Договору орендар зобов'язується щомісяця (не пізніше 10-го числа поточного місяця здійснювати 100% передоплату вартості послуг з оренди) здійснювати платежі за оренду, згідно виставленого Орендодавцем рахунку на оплату.

Факт приймання-передачі цистерн в кількості 4 (чотири) штуки (№50280650, №51134880, №57223331, № 57152167) підтверджується підписаним між сторонами 01.03.2012 року Актом прийому-передачі рухомого складу (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Відповідачем було повернуто позивачу 2 (дві) цистерни, а з 05.03.2013 року в оренді в відповідача залишено 2 (дві) цистерни (№50280650, №51134880).

31.12.2013 року ТОВ «Спецвагон Транслізинг» повернуло позивачу 2 (дві) цистерни (№50280650, №51134880), на підтвердження чого позивач надав суду підписаний між сторонами (позивачем та ТОВ «Спецвагон Транслізинг») Акт виконаних робіт.

18.11.2013 року ТОВ «Спецвагон Транслізинг» виставило позивачу рахунок № 560 на суму 10 011,18 грн. з оплати послуг за повернення цистерн.

Отже, ТОВ «Спецвагон Транслізинг» надало позивачу послуги з повернення цистерн, які були в оренді у відповідача, і за які згідно з п. 3.8. Договору повинен сплатити відповідач.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 237 451,18 грн. (з яких: 227 440,00 грн. - заборгованості за оренду цистерн, за період з грудня 2012 року по листопад 2013 року включно; 10 011,18 грн. - за послуги з повернення цистерн).

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду Акти виконаних робіт: №10 від 31.12.2012 року на суму 34 720,00 грн., №11 від 31.01.2013 року на суму 34 720,00 грн., №12 від 28.02.2013 року на суму 31 360,00 грн., № 13 від 31.03.2013 року на суму 20 160,00 грн., №14 від 30.04.2013 року на суму 16 800,00 грн., №15 від 31.05.2013 року на суму 17 360,00 грн., №16 від 30.06.2013 на суму 16 800,00 грн. (вищевказані акти підписані між сторонами), №17 від 31.07.2013 року на суму 17 360,00 грн., №18 від 30.08.2013 року на суму 17 360,00 грн., №19 від 30.09.2013 року на суму 16 800,00 грн., №20 від 31.10.2013 року на суму 14 000,00 грн. - які повинен був оплатити відповідач в якості орендних платежів; а також надав суду рахунок на оплату №560 від 18.11.2013 року на суму 10 011,18 грн. - який повинен був оплатити відповідач в якості оплати вартості послуг за повернення цистерн. На підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування цистерни на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив в повній мірі позивачу орендну плату та послуги за повернення цистерн і має перед ним заборгованість в розмірі 237 451,18 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що погоджується з сумою заборгованості в розмірі 145 120,92 грн. (а.с. 193), не погоджується з сумою нарахованої пені, а також зазначає що цистерни знаходилися в оренді в ТОВ «Лис-С», а відповідач не мав змоги їх повернути та користуватися у зв'язку з тим, що цистерни були доказом і утримувались РОВД Мужалганського району Актюбинської області. Однак на підтвердження даного факту відповідачем не надано належних та допустимих доказів, а тому відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалами справи документами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 237 451,18 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 5.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 241 988,00 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору у разі порушення термінів оплати, обумовлених у п.3.11, п.3.12., п. 5.5 Орендар виплачує пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно виплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 5.2 визначено розмір пені (як штрафної санкції), який за кожний день прострочення становить 0,5% від суми простроченого платежу, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011 року (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку, що проведений за період прострочення не більше шести місяців з дати настання строку платежу за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) та з урахуванням кількості днів у 2012 році - 366, у 2013 році - 365.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 15 149,48 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехсервис" (01135, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 124, код ЄДРПОУ 31927542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагонтрансойл" (03680, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ДИМИТРОВА, будинок 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 36309600) 227 440 (двісті двадцять сім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. - заборгованості за оренду цистерн, 10 011 (десять тисяч одинадцять) грн. 18 коп. - вартості послуг за повернення цистерн, 15 149 (п'ятнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 48 грн. - пені, 7 385 (сім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 05 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.02.2014 року.