Рішення

від 03.02.2014 по справі 913/2/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 лютого 2014 року Справа № 913/2/14

Провадження № 6/913/2/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІС-ГРУП", м. Кіровоград

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 154 183 грн. 95 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Бородіна А.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - Шнейдер А.Л., довіреність б/н від 10.01.2014;

від відповідача - Зубова Л.І., довіреність № 01-026-2330 від 25.12.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № АМК-1149-2013-пдр від 17.05.2013 в сумі 154 183 грн. 95 коп. , в тому числі: 152 790 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 1 393 грн. 95 коп. - 3 % річних.

Позивачем до суду надані додаткові пояснення від 28.01.2014 щодо суті заявлених вимог.

Судом пояснення позивача прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 20.01.2014, за яким останній зазначає, що 17.05.2013 між сторонами у справі було укладено договір № АМК-1149-2013-пдр на виконання робіт щодо влаштування бетонного покриття. На виконання умов вказаного договору позивачем були перераховані кошти відповідачу в сумі 291 108 грн. 00 коп.

Між сторонами було підписано акти приймання-здачі робіт № 1 від 19.06.2013 на суму 271 920 грн. 00 коп., № 2 від 20.08.2013 на суму 171 978 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням суми попередньої оплати, заборгованість відповідача складає 152 790 грн. 00 коп.

Разом з цим, відповідач вказує, що позивачем неправомірно нараховані 3 % річних у заявленій сумі, оскільки за умовами договору передбачено, що кінцевий розрахунок повинен здійснюватися після підписання акту робочої комісії та протягом 20 днів після підписання акту здачі об'єкту в експлуатацію. Позивач нараховує прострочку від дати підписання актів, а потрібно рахувати відповідно до ст. 530 ЦК України від дати направлення вимоги. Така вимога була отримана відповідачем 30.10.2013

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між ТОВ «Оліс-Груп» (позивач у справі) та ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (відповідач у справі) був укладений договір будівельного підряду № АМК-1149-2013-пдр від 17.05.2013. За умовами вказаного договору позивач як підрядник зобов'язався виконати на користь відповідача як замовника певні підрядні роботи, які замовник повинен прийняти та оплатити.

Відповідачем, за платіжним дорученням № 8918 була здійснена часткова попередня оплата в сумі 291 108 грн. 00 коп.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв відповідні роботи і між сторонами були підписані акти виконаних робіт № 1 від 19.06.2013 на суму 271 920 грн. 00 коп., а також акт № 2 від 20.08.2013 на суму 171 978 грн. 00 коп., а всього відповідачем прийнято робіт на загальну суму 443 898 грн. 00 коп.

Оскільки відповідачем оплата за підрядні роботи була здійснена частково шляхом передплати, залишилась заборгованість в сумі 152 790 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Крім цього, позивачем нараховані 3 % річних за період з 04.09.2013 по 23.12.2013 в сумі 1 393 грн. 95 коп.

В обґрунтування вимог за позовом позивач посилається на норми ст. ст. 629, 625, 525, 530, 875 ЦК України та інші.

Відповідач позовні вимоги визнав в сумі основного боргу.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

17.05.2013 між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (відповідач у справі, замовник) та ТОВ «Оліс-Груп» (позивач у справі, підрядник) було укладено договір №АМК-1149-2013-пдр (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи з влаштування бетонного покриття товщиною 200 мм за об'єктом «Благоустрій території в районі будівлі заводоуправління ПАТ «АМК». В свою чергу замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1 договору ціна договору становить 582 216 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.1 договору сторони узгодили, що поточна оплата здійснюється замовником щомісячно відповідно до акту виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) протягом 10 банківських днів.

Згідно п. 3.2 договору розрахунки здійснюються після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.3 договору кінцевий розрахунок здійснюється після підписання акта робочої комісії і протягом 20 днів після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію.

Згідно п. 3.4 оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в с урахуванням фактично виконаних робіт.

Згідно п. 3.5 договору до початку виконання робіт замовник перераховує попередню оплату в розмірі 50 % від вартості робіт, що підлягають виконанню.

На виконання умов договору, відповідач перерахував позивачу в якості попередньої оплати кошти в сумі 291 108 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 8918 від 24.05.2013.

В той же час, 19.06.2013 між сторонами був підписаний та скріплений відповідними печатками підприємств акт № 1 приймання виконаних робіт за червень 2013 року, за яким позивач виконав, а відповідач прийняв відповідні роботи, вартість яких склала 271 920 грн. 00 коп. Також, 20.08.2013 між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за серпень 2013 року на суму 171 978 грн. 00 коп. Всього сторонами було підписано два акти виконаних робіт на загальну суму 443 89 грн. 00 коп.

Оскільки відповідачем оплата виконаних робіт була здійснена частково, то залишилась несплаченою сума в розмірі 152 790 грн. 00 коп.

Відповідачем вказані обставини визнані та підтверджені за відзивом на позовну заяву.

Договір № АМК-1149-2013-пдр від 17.05.2013 за своєю правовою природою є договором підряду.

Положення про підряд встановлені главою 61 „Підряд" ЦК України.

Відповідно до статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Виконання роботи з матеріалу замовника врегульовано статтею 840 ЦК України, за змістом цієї норми, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

За правилами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Із матеріалів справи вбачається, що фактично акт робочої комісії за наведеним вище об'єктом не складався, також не було складено та підписано акт здачі об'єкту в експлуатацію, але фактично роботи були виконані.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 152 790 грн. 00 коп. В той же час, з метою отримання заборгованості за виконані роботи позивач направляв відповідачу вимогу від 03.10.2013, яка була отримана відповідачем 30.10.2013.

Вказана вище сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 152 790 грн. 00 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 393 грн. 95 коп. за період з 04.09.2013 по 23.12.2013 слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було вказано вище та вбачається з умов договору, фактично відповідач повинен був оплатити виконані роботи на підставі актів приймання-передачі, що підтверджують фактичний обсяг виконаних робіт, незважаючи на те, що фактично акт робочої комісії за наведеним вище об'єктом не складався, також не було складено та підписано акт здачі об'єкту в експлуатацію.

Так, згідно п. 3.1 договору поточна оплата здійснюється на підставі актів протягом 10 банківських днів з дати підписання. Тобто, оскільки акт № 2 був підписаний 20.08.2013 оплата повинна бути здійснена не пізніше 03.09.2013, що відповідачем зроблено не було.

Тобто, нарахування процентів за прострочення платежу за вказаний період в сумі 1 393 грн. 95 коп. є правомірним, у зв'язку з чим позовну вимоги в цій частині також слід задовольнити.

В той же час, доводи відповідача за відзивом щодо необхідності здійснення розрахунку річних з урахуванням ст. 530 ЦК України від дати отримання вимоги позивача, а саме з 07.11.2013 судом відхиляються, виходячи з того, що при підписанні договору сторонами був обумовлений порядок оплати виконаних робіт, а саме на підставі актів виконаних робіт за фактичним обсягом.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені матеріалами справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі, як на сторону винну в порушенні зобов'язань за договором.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, код 05441447, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-Груп», м. Кіровоград, вул. В.Чорновола, буд. 14/2, кв.2, код 35193085, борг в сумі 152 790 грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 1 393 грн. 95 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3 083 грн. 68 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 06.02.2014.

Суддя Т.А. Василенко