Постанова

від 04.02.2014 по справі 18/13/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа № 18/13/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю прокурора: Рижого Ю.С., служб. посв. №011977 від 30.10.2012 р.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача 1 - не з'явився;

Від відповідача 2 - Байнак І.П. (дов. б/н від 03.02.2014 р.);

Від третьої особи Літинської районної державної адміністрації - не з'явився;

Від третьої особи ради Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України - Троян І.В. (голова), Байнак І.П. (дов. б/н від 03.02.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача2 Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" на рішення господарського суду Вінницької області від "17" липня 2013р. у справі № 18/13/2012/5003

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Літинської районної ради Вінницької області

до Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Літинська районна державна адміністрація

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України

про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року у справі №18/13/2012/5003 в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Павлюк І.Ю. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Сініцина Л.М., суддя Миханюк М.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Літинської районної ради, Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик", в якому просив суд: 1) скасувати пункт 1 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині затвердження технічної документації по встановленню меж землекористування та видачі державного акту на право постійного користування землею військово-мисливському господарству "Петрик" площею 494,4 га.; 2) пункт 2 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині видачі державного акту на право постійного користування землею військово-мисливському господарству "Петрик" на площу 494,4 га.; 3) визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 року на загальну площу 494.4 га виданого військово-мисливському господарству "Петрик"; 4) відновити становище, яке існувало до прийняття скасованого рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 року "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" від 23.02.1997р. та видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН №000008 від 28.02.1997 року, шляхом повернення земельної ділянки площею 494,4 га вартістю 5 867 237,61 грн. у розпорядження Міністерства оборони України.

Позов мотивовано тим, що військовою прокуратурою Вінницького гарнізону у 2010 році проведено прокурорську перевірку законності використання земель оборони у Літинському районі Вінницької області, в ході якої встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" вилучено із землекористування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель без зміни цільового призначення на користь військово-мисливського господарства "Петрик".

Похідним від цього рішення є рішення від 23.02.1997 р. 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області, яким затверджено технічну документацію по встановленню меж землекористування та видачу державного акту на право постійного користування Колективному підприємству "Військово - мисливське господарство "Петрик". Останньому на підставі рішення Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області видано державнмий акт на право постійного користування земельною ділянкою серії 1-ВН № 000008.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р. у справі № 2а-1682/10 задоволено позов прокурора та скасовано як незаконне рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик".

Посилаючись на наведене, прокурор вважає, що земельна ділянка належить Міністерству оборони України, оскільки відповідно до державного акту на право користування землею, виданого виконкомом Літинської районної ради від 12 квітня 1972 року, військовому радгоспу "Вінницький" була надана в постійне користування земельна ділянка площею 523,2 га в с. Петрик Вінницької області, а військовий радгосп "Вінницький" був структурною одиницею Міністерства оборони України та входив до сфери його управління. Отже, рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області, яке є похідним від скасованого судом рішення Вінницької обласної ради народних депутатів, та державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою Військово-господарського господарства "Петрик" повинні бути скасовані, а становище, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення відновлено, шляхом повернення земельної ділянки у розпорядження Міністерства оборони України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 (повний текст оформлено 28.05.2012р.) за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у позові відмовлено.

Дане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р. у справі №18/13/2012/5003.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012 р. у справі №18/13/2012/5003 скасовано вказані рішення господарського суду Вінницької області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду, а справу №18/13/2012/5003 направлено на новий розгляд.

Постанова Вищого господарського суду мотивована тим, що здійснюючи судовий розгляд справи, судом першої інстанції було залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки встановленого у справі № 2а-1682/10 факту віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони на предмет його преюдиційності у даній справі. Водночас, суд апеляційної інстанції мотивуючи власну правову кваліфікацію спірних відносин сторін, оцінки фактам, встановленим у справі № 2а-1682/10 на предмет їх преюдиційності та мотивів їх відхилення також не навів. Без дослідження вказаних обставин, висновок попередніх судів про відсутність порушених прав позивача на спірну земельну ділянку - є передчасним. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області. При Цьому Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.07.2013р. позов залишено без розгляду в частині вимог про відновлення становища, яке існувало до прийняття скасованого рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 року "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" від 23.02.1997р. та видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН №000008 від 28.02.1997 року, шляхом повернення земельної ділянки площею 494,4 га вартістю 5867237,61 грн у розпорядження Міністерства оборони України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.07.2013 р. у справі №18/13/2012/5003 позов задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 1 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 23.02.1997 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині затвердження технічної документації по встановленню меж землекористування Військово-мисловському господарству "Петрик" площею 494,4 га.

Визнано недійсним пункт 2 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 23.02.1997 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині видачі державного акту на право постійного користування землею Військово-мисловському господарству "Петрик" площею 494,4 га.

Визнано недійсним державний акт 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 494,4 га, виданий Військово- мисловському господарству "Петрик".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач 2 Колективне підприємство "Військово-мисливське господарство "Петрик" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.2013 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

На думку скаржника, місцевий господарський суд, не врахувавши всі обставини справи, дійшов помилкового висновку що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони.

Крім того, в мотивувальній частині рішення суд посилається на відповідні рішення органів місцевого самоврядування та аналізує їх зміст, не зазначаючи при цьому, всупереч приписам ч.11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чи відповідають зазначені рішення вимогам чинного законодавства, а якщо не відповідають, то з яких підстав.

Скаржник звертає увагу, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги те, що Вінницька обласна рада при прийнятті рішення враховувала згоду землекористувача про вилучення земельної ділянки, як це передбачено ст. 27 Земельного кодексу України 1990 року. Господарським судом не враховано також те, що на спірній земельній ділянці побудовані будівлі і споруди, які згідно наказу по прикарпатському військовому окрузі від 10.08.1992 р. №88 у вересні 1992 року по акту, наявному у матеріалах справи, передані на самостійний баланс Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗС України, а не в користування, як зазначено судом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 підтримує її доводи, вважає, що оскаржуване рішення прийняте за умов неповного з'ясування та недоведеності обставин. Що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача 2 (апелянта) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній. Просить апеляційну скаргу задоволити, рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.2013 р. у справі №18/13/2012/5003 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники позивача, відповідача 1 та третьої особи Літинської районної державної адміністрації не з'явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників сторін.

Дослідивши докази у справі Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

12.04.1973 р. виконкомом Літинської районної Ради депутатів трудящих прийнято рішення № 101 від 12.04.1973р. "Про затвердження акту на право користування землею радгоспу "Вінницький" селище Петрик", яким затверджено окружну границю землекористування радгоспу "Вінницьке", селище Петрик, згідно складеного проектного плану акту на право користування землею. Радгоспу "Вінницький" видано державний акт на право користування землею (а.с. 10-18, т.1).

На цей час радгосп "Вінницький" входив до складу підрозділів Міністерства оборони.

20 вересня 1996 року створений суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа колективне підприємство Військово-мисливське господарство "Петрик", яке не є структурною одиницею Міністерства Оборони України, засноване на колективній формі власності (а.с. 19, т.1).

05 листопада 1996 року 8 сесією 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів прийнято рішення "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" (а.с. 20, т. 1).

Вказаним рішенням, з метою приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", Вінницька обласна рада народних депутатів вилучила із користування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель, якими фактично користується військово-мисливське господарство "Петрик", в тому числі: ріллі - 3,0 га, суду - 1,0 га, під водою - 481 га, доріг - 4,0 га, під забудовою - 3,6 га, сіножаті - 29,0 га, інших угідь - 1,6 га та надала їх у постійне користування без змін цільового призначення військово-мисливському господарству "Петрик" Вінницької гарнізонної ради військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу (пункт 1 рішення).

Пунктом 2 рішення військово-мисливському господарству "Петрик" передбачено замовлення за власний рахунок відповідній проектній організації проведення робіт по встановленню меж переданих земель в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право постійного користування землею.

Пунктом 3 рішення визначено Літинській районній державній адміністрації, обласному управлінню земельних ресурсів забезпечити внесення відповідних змін до земельно-облікових документів.

Дане рішення прийнято на підставі листа начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника головного управління ЗС України від 13 березня 1996 року №163/1/111 адресованого голові Вінницької обласної ради народних депутатів, зі змісту якого вбачається, що Міністром оборони України прийнято рішення передати земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області у постійне користування військово-мисливському господарству "Петрик" з оформленням акту на землекористування згідно з діючим законодавством (а.с. 72, т. 1) та клопотання Міністра оборони України, яке було адресоване голові Вінницької обласної державної адміністрації у липні 1996 р. з проханням перезакріпити земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області за військово-мисливським господарством "Петрик" (а.с. 71, т. 1).

На підставі зазначеного рішення Вінницької обласної ради народних депутатів, 23 лютого 1997 року рішенням 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів затверджено технічну документацію по встановленню меж землекористування та видано Державний акт на право постійного користування землею, площею 494,4 га військово-мисливському господарству "Петрик" (а.с. 67, т. 1).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 431-р від 26.07.2006 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики", цілісний майновий комплекс військового радгоспу "Вінницький" (с. Петрик Літинського району Вінницької області) передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України (а.с. 77, т. 1).

На підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства оборони України №553/562 від 28.09.2006 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України" в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передано майно та землі військового радгоспу "Вінницький" Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України (а.с. 75-76, т. 1).

Наказом Міністерства аграрної політики України №529 від 24.07.2007 року "Про перейменування військового радгоспу "Вінницький", радгосп "Вінницький" було перейменовано в державне сільськогосподарське підприємство "Вінницьке".

Після чого, наказом Міністерства аграрної політики України №737 від 16.10.2007 р. "Про реорганізацію державного підприємства "Львівське" та державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" припинена діяльність державного підприємства "Вінницьке" шляхом реорганізації та приєднання до державного підприємства "Агроспецсервіс", та створено на базі його майна відокремлений структурний підрозділ без права юридичної особи (а.с. 74, т. 1).

Розпорядженням № 723 від 28.12.2007 р. Літинської районної державної адміністрації припинено право користування земельними ділянками колишнього військового радгоспу "Вінницький" на території Малинівської та Микулинецької сільських рад (а.с. 68, т. 1).

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 23.03.2009 р. №103 надано дозвіл на складання проектів землеустрою державному підприємству "Хмільницький лісгосп" площею 552 га та державному підприємству "Жмеринський лісгосп" площею 38 га щодо відведення зазначених земельних ділянок в постійне користування за рахунок земель лісового фонду, що були у користуванні військового радгоспу "Вінницький". Також відповідно до розпоряджень Літинської райдержадміністрації від 18.03.2011 р. № 131 та від 28.12.2011 р. № 762 затверджені проекти землеустрою про відведення земельної ділянки загальною площею 428,12 га в постійне користування Вінницькому Національному аграрному університету та громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель бувшого військового радгоспу "Вінницький".

У 2010 році військовий прокурор Вінницького гарнізону звернувся до Ленінського районного суду в інтересах Міністерства оборони України з адміністративним позовом про скасування рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05 листопада 1996 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.09.2010 р. у адміністративній справі № 2а-1682-10 в позові прокурору відмовлено. Дана постанова скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду у вказаній справі від 19.04.2011р., яка залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011р., скасовано рішення Вінницької обласної ради народних депутатів 8 сесії 22 скликання від 05.11.1996 року. Підставою скасування зазначено невідповідність даного рішення законодавству, оскільки ним незаконно вилучено землі оборони з постійного користування Міністерства оборони та передано у користування колективному підприємству "Військово-мисливське господарство "Петрик".

У 2011 році військовий прокурор Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою 1-ВН № 000008 від 28.02.1997р. та повернення земельної ділянки. Відповідачем у цій справі було КП "Військово-мисливське господарство "Петрик"; третіми особами на стороні відповідача - Літинська районна державна адміністрація Вінницької області та Вінницька гарнізонна організація "Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України". Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 р. у господарській справі № 9/163/2011/5003, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р., в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII (чинного на момент прийняття спірного рішення), у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Не можуть передаватись у колективну та приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади; землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

Відповідно до ст. 70 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Згідно зі ст. 29 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII , припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, стосовно якої розглядається спір, відноситься до земель оборони. Так, згідно з рішенням № 101 виконкому Літинської районної ради депутатів трудящих від 12.04.1973 р., яким затверджено акт на право користування землею (а.с. 8-16, т. 1), ця земельна ділянка знаходиться у користування радгоспу "Вінницький". Своєю чергою, Військовий радгосп "Вінницький" заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України. Радгосп створений з метою виробництва сільськогосподарської продукції на планове забезпечення нею військових частин, установ і організацій Збройних Сил України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 602879, статутом військового радгоспу Вінницький" МО України, розпорядженням Кабінета Міністрів України від 26.07.2006 р. №431-р. (а.с. 53, 62-89,234, т.3).

Факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони підтверджується також документами щодо припинення землекористування та надання їх військово-мисливському господарству "Петрик" (рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р.). Статус вказаних земель як земель оборони на час прийняття Літинською районною радою народних депутатів оскаржуваного рішення не заперечується і відповідачами. На даний час вказана земельна ділянка також перебуває на обліку в органах Держкомзему як землі оборони (а.с. 32,33, т.2).

Колегія суддів також враховує, що згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу. Розподіл земель за категоріями проводиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

На даний час порядок віднесення земель до тієї чи іншої категорії визначено ст.ст. 19-20 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що уповноваженим органом у встановленому законом порядку приймалося будь-яке рішення стосовно зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та, відповідно, віднесення її до земель іншої категорії згідно приписів земельного законодавства України.

Отже, виходячи з вищенаведеного, станом на момент розгляду справи судами обох інстанцій спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони.

Таким чином, доводи відповідача 2 щодо того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони лише у зв'язку з тим, що у назві користувача присутнє слово "Військово-мисливське", правомірно відхилені судом першої інстанції як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про вилучення земельної ділянки із землекористування військового радгоспу "Вінницький" та надання її у постійне користування без змін цільового призначення Військово-мисливському господарству "Петрик" скасовано як незаконне постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011р. у справі №2а-1682/10, яка залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011р.

В свою чергу Рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів від 23.02.1997 р. у оскаржуваній частині, яке прийнято на підставі та на виконання скасованого рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р., виходячи з вищенаведеного, не відповідає зокрема ст.ст. 4, 70, 29 Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року (чинного на момент його прийняття), оскільки землі оборони не могли бути передані у користування колективному підприємству (Військово-мисливському господарству "Петрик") за рішенням Літинської районної ради народних депутатів. Таким чином, приймаючи дане рішення Літинська районна рада вийшла за межі наданих Законом повноважень.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вказане рішення у оскаржуваній частині підлягає визнанню недійсним як і державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 року, який виданий на підставі зазначеного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги посилання відповідачів на преюдиційність рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 р. у справі № 9/163/2011/5003, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р., оскільки сторони у даних справах інші, що суперечить ч.2 ст. 35 ГПК України. Крім того, єдиним предметом спору у справі №9/163/2011/5003 було визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 1-ВН 000008 від 28.02.1997 р. Одна із підстав відмови у задоволенні позову у справі №9/163/2011/5003 та, що на момент вирішення спору рішення Літинської районної ради від 28.02.1997 р., на підставі якого видавався державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 1-ВН 000008 від 28.02.1997 р., було чинним.

Також правомірно не прийняті судом першої інстанції доводи відповідача 2 про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель оборони в силу того, що військовий радгосп "Вінницький" переданий до відання Міністерства агрополітики України, а тому, у разі наявності спірної земельної ділянки у користуванні радгоспу на час зміни підпорядкування, вона ймовірно була б передана до відання Міністерства агрополітики України. Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях. Спірні правовідносини виникли задовго до передачі військового радгоспу "Вінницький" з відання Міністерства оборони України до іншого міністерства.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи відповідача 2, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 104 ГПК України, не вбачається.

Судові збір за подання апеляційної скарги у зв'язку із відмовою у її задоволенні покладається на скаржника в силу приписів ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" на рішення господарського суду Вінницької області від 17 липня 2013 року у справі №18/13/2012/5003 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 липня 2013 року у справі №18/13/2012/5003 залишити без змін.

3. Матеріали справи №18/13/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Миханюк М.В.