РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2012 року Справа № 18/13/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Олексюк Г.Є.
судді Пєтухов М.Г.
при секретарі Лелех І.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - не з’явився
відповідача-1 - не з’явився
відповідача-2 - ОСОБА_1, довіреність у справі; ОСОБА_2, керівник.
третьої особи-1 - не з’явився
третьої особи-2 - ОСОБА_3, керівник; ОСОБА_1, довіреність у справі.
від прокуратури - ОСОБА_4, помічник військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України
розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
на рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 р.
у справі № 18/13/2012/5003 (суддя Маслій І.В.)
за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до Літинської районної ради Вінницької області, Вінницька обл., Літинський р-н, смт. Літин
третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Літинська районна державна адміністрація
третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рада Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України
про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 (повний текст оформлено 28.05.2012р.) за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у позові відмовлено.
Рішення господарського суду Вінницької області мотивовано тим, що ні прокурором, ні позивачем не надано доказів, що земельна ділянка яку надано у постійне користування оскаржуваним рішенням, відноситься до земель оборони України, що у свою чергу не доводить порушення прав позивача оскаржуваним рішенням.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 скасувати в зв’язку із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків господарського суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Доводи апеляційної скарги базуються на тому, що спірна земельна ділянка з 1926 року знаходиться у віданні Міністерства оборони, що підтверджується обліковими документами КЕВ м. Вінниці. Спірна земельна ділянка набула статусу земель оборони згідно державного акту на право постійного користування землею виданого виконкомом Літинської районної ради від 12 квітня 1972 року. При цьому, земельна ділянка увійшла до складу військового містечка № 84 та залишається на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниці.
На думку апелянта, судом першої інстанції при прийнятті рішення не було надано належної оцінки того факту, що згідно даних органів державного комітету земельних ресурсів спірна земельна ділянка станом на 2008 рік має статус земель оборони, що підтверджується актом взаємозвірки з Держкомземом, який долучений до матеріалів позовної заяви.
Апелянт вказує, що належність спірних земель в с. Петрик Літинського району Вінницької області до категорії земель оборони підтверджуються даними 1993 року, а саме інвентаризацією земель Міністерства оборони України, яка була проведена державною комісією на підставі спільного наказу Голови державного комітету по земельних ресурсах і Міністерства оборони України 1992 року №34/203.
Крім того, судом не було взято до уваги обґрунтування позовних вимог та доводи прокурора та позивача про те, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та інші обставини в підтвердження позовних вимог вже були встановлені під час судового розгляду справи № 2-а-1682/10 (К9991/28026/11) в суді апеляційної та касаційних інстанцій, у зв’язку із чим відсутня потреба в їхньому додатковому доказуванні.
Також, апелянт звертає увагу судової колегії на те, що в обґрунтуванні рішення суд першої інстанції посилається на ту обставину, що за клопотанням Міністра оборони України було прийнято оскаржене на даний момент рішення Вінницької обласної ради "Про приведення у відповідність юридичного та фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик". Проте, ніяк не оцінює ту обставину, що суб’єктом права державної власності переданої земельної ділянки є Верховна Рада України, якою не приймалось рішення про надання згоди на вилучення та передачу спірної земельної ділянки.
Крім того, судом необґрунтовано відмовлено в задоволені позовних вимог щодо скасування п.п. 1, 2 рішення Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 28.02.1997 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею".
Дане рішення винесено на виконання п.п. 2, 3 скасованого рішення Вінницької обласної ради від 05.11.1996 року "Про приведення у відповідність юридичного та фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" і по своїй суті являється похідним до вказаного рішення, яке видано в ході виконання радою своїх організаційних функцій, а не розпорядчих.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 Літинська районна рада Вінницької області заперечує її доводи, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 без змін, а апеляційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України без задоволення.
На обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 вказує, що державний акт на право користування землею радгоспом "Вінницький" затверджений рішенням виконкому Літинської районної ради депутатів трудящих № 101 від 12.04.1973 року, належним чином був досліджений судом. Проте, даний документ не підтверджує належність земельної ділянки площею 523,2 га до земель оборони, тобто у ньому немає вказівки на те, що ця земельна ділянка відноситься до земель даної категорії, натомість чітко вказано її землекористувача - радгосп "Вінницький", якому вказаним Державним актом відведено у постійне користування 2885,7 га земель, в їх числі і спірна земельна ділянка. Також не підтвердили належність даної земельної ділянки до земель оборони, представлені апелянтом документи з відділу Держкомзему у Літинському районі, які були подані представником військової прокуратури без супровідного листа вказаної установи, та відповідно ніякої ясності у справу не внесли.
Не є обґрунтованим, побудоване на власних міркуваннях, твердження апелянта про те, що листом Міністра оборони України від 02.07.1996 року № 163/1/331, ВМГ "Петрик" лише надавався дозвіл на ведення військово-мисливського господарства на землях оборони. Адже у листі міністра чітко написано наступне (дослівно): "Прийнято рішення передати земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області у постійне користування військово-мисливському господарству "Петрик" з оформленням акту на землекористування згідно з діючим законодавством". У відповідності до діючого на той час законодавства, на задоволення клопотання міністра оборони України Вінницькою обласною радою прийнято рішення від 05.11.1996 року "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", яким вилучено із землекористування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель, яким фактично користувалося на той час ВМГ "Петрик", та надано їх у постійне користування останньому без змін цільового призначення. Звертаємо увагу суду на те, що на момент прийняття Вінницькою обласною радою рішення ВМГ "Петрик" було повноцінною юридичною особою, адже пройшло законну процедуру своєї реєстрації відповідно до розпорядження голови Літинської РДА Вінницької області від 20.09.1996 року № 259 "Про реєстрацію військово-мисливського господарства "Петрик" та його Статуту".
Щодо акту інвентаризації земель на території с. Петрик Літинського району створеною комісією по організації робіт по інвентаризації земель Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ розпорядженням представника Президента України у Літинському районі 26.03.1993 року № 76, на який посилається апелянт, як на доказ віднесення земель радгоспу "Вінницький" до земель оборони, то позивачем даний документ у якості доказу у суді першої інстанції не подавався. Але навіть при його наявності, акт інвентаризації не замінює передбаченого законом правовстановлюючого документу (статті 3, 22, 23 Земельного кодексу України від 1990 року).
Не базується на чинному законодавстві, а на власних міркуваннях, твердження апелянта і про те, що вищевказане рішення Літинської районної ради є по своїй суті похідним від рішення Вінницької обласної ради від 05.11.1996 року та прийнято районною радою в ході своїх організаційних, а не розпорядчих функцій. Дане рішення прийнято районною радою на підставі чинного законодавства в межах її компетенції визначеної статтями 3, 11, 22, 23 ЗК України 1990 року, із дотриманням порядку передбаченим Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою Наказом Держкомзему України від 15.04.1993 року № 28.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 Колективне підприємство "Військово-мисливське господарство "Петрик" заперечує її доводи, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 без змін, а апеляційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України без задоволення.
На обґрунтування своїх доводів відповідач-2 наводить ті ж факти, що і відповідач-1. Вказує, що спірну земельну ділянку було надано відповідачу у користування саме за клопотанням Міністра оборони в інтересах Вінницької гарнізонної Ради військово-мисливського товариства, яка, будучи фактичним користувачем на площі 523,2 га земель радгоспу "Вінницький" з 25.09.1959р. утворила на них військово-мисливське господарство "Петрик". Саме з цих років тягнеться історія господарства "Петрик" та господарювання його спірній території. Тому хибним є констатація апелянтом вибіркового факту державної реєстрації відповідача після винесення клопотання Міністра оборони, так як 20.09.1996р. відбулась лише чергова перереєстрація підприємства, а не створення нового.
У судове засідання 11 липня 2012 року представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-1 не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
09.07.2012 року від відповідача-1 було отримано клопотання від 03.07.2012 про розгляд справи без участі представника Літинської районної ради (вих. №13\01-01.17).
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.
Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року у справі №18/13/2012/5003 - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 1996 року 8 сесією 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів прийнято рішення "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" (а.с. 20, т. 1).
Вказаним рішенням, з метою приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", Вінницька обласна рада народних депутатів вилучила із користування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель, якими фактично користується військово-мисливське господарство "Петрик", в тому числі: ріллі - 3,0 га, суду - 1,0 га, під водою - 481 га, доріг - 4,0 га, під забудовою - 3,6 га, сіножаті - 29,0 га, інших угідь - 1,6 га та надала їх у постійне користування без змін цільового призначення військово-мисливському господарству "Петрик" Вінницької гарнізонної ради військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу (пункт 1 рішення).
Пунктом 2 рішення військово-мисливському господарству "Петрик" передбачено замовлення за власний рахунок відповідній проектній організації проведення робіт по встановленню меж переданих земель в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право постійного користування землею.
Пунктом 3 рішення визначено Літинській районній державній адміністрації, обласному управлінню земельних ресурсів забезпечити внесення відповідних змін до земельно-облікових документів.
Дане рішення прийнято на підставі листа начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника головного управління ЗС України від 13 березня 1996 року №163/1/111 адресованого голові Вінницької обласної ради народних депутатів, зі змісту якго вбачається, що Міністром оборони України прийнято рішення передати земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області у постійне користування військово-мисливському господарству "Петрик" з оформленням акту на землекористування згідно з діючим законодавством (а.с. 72, т. 1) та клопотання Міністра оборони України, яке було адресоване голові Вінницької обласної державної адміністрації у липні 1996 р. з проханням перезакріпити земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області за військово-мисливським господарством "Петрик" (а.с. 71, т. 1).
На підставі зазначеного рішення Вінницької обласної ради народних депутатів, 23 лютого 1997 року рішенням 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів затверджено технічну документацію по встановленню меж землекористування та видано Державний акт на право постійного користування землею, площею 494,4 га військово-мисливському господарству "Петрик" (а.с. 67, т. 1).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 431-р від 26.07.2006 р. " Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики", цілісний майновий комплекс військового радгоспу "Вінницький" (с. Петрик Літинського району Вінницької області) передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України (а.с. 77, т. 1).
На підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства оборони України №553/562 від 28.09.2006 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України" в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передано майно та землі військового радгоспу "Вінницький" Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України (а.с. 75-76, т. 1).
Наказом Міністерства аграрної політики України №529 від 24.07.2007 року "Про перейменування військового радгоспу "Вінницький", радгосп "Вінницький" було перейменовано в державне сільськогосподарське підприємство "Вінницьке".
Після чого, наказом Міністерства аграрної політики України №737 від 16.10.2007 р. " Про реорганізацію державного підприємства "Львівське" та державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Вінницьке" припинена діяльність державного підприємства "Вінницьке" шляхом реорганізації та приєднання до державного підприємства "Агроспецсервіс", та створено на базі його майна відокремлений структурний підрозділ без права юридичної особи (а.с. 74, т. 1).
Розпорядженням № 723 від 28.12.2007 р. Літинської районної державної адміністрації припинено право користування земельними ділянками колишнього військового радгоспу "Вінницький" на території Малинівської та Микулинецької сільських рад (а.с. 68, т. 1).
Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 23.03.2009 р. № 103 надано дозвіл на складання проектів землеустрою державному підприємству "Хмільницький лісгосп" площею 552 га та державному підприємству "Жмеринський лісгосп" площею 38 га щодо відведення зазначених земельних ділянок в постійне користування за рахунок земель лісового фонду, що були у користуванні військового радгоспу "Вінницький". Також відповідно до розпоряджень Літинської райдержадміністрації від 18.03.2011 р. № 131 та від 28.12.2011 р. № 762 затверджені проекти землеустрою про відведення земельної ділянки загальною площею 428,12 га в постійне користування Вінницькому Національному аграрному університету та громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель бувшого військового радгоспу "Вінницький".
Судова колегія погоджується з висновками господарського суду Вінницької області, що позивачем та прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка яку надано у постійне користування оскаржуваним рішенням Літинської районної ради народних депутатів, відноситься до земель оборони України виходячи з наступного.
Рішенням виконкому Літинської районної ради народних депутатів №101 від 12.04.1973 року дійсно затверджено акт на право постійного користування землею радгоспу «³нницькийВ» селище Петрик (а.с. 8-18, т. 1).
Проте, як встановлено вище, на даний час радгоспу "Вінницький" не існує.
В силу вимог ст. 11 Земельного кодексу України 1990 р., яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, надання земельних ділянок у користування, а також погодження проектів землеустрою відноситься до повноважень сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів.
Отже, Літинська районна рада народних депутатів під час прийняття оскаржуваного рішення діялах на підставах і в порядку, встановленому законом, в межах наданих їй повноважень.
Відповідно до ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1990 р., право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно приписів ст. 27 Земельного кодексу 1990 р., підставами припинення права користування земельною ділянкою є зокрема: добровільна відмова від земельної ділянки; припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.
Матеріалами справи не підтверджується факт передачі земель радгоспу "Вінницький" до Міністерства оборони України.
Згідно приписів частини 1 статті 70 Земельного кодексу України 1990 року, а також статті 1 Закону України "Про використання земель оборони" встановлений чіткий перелік суб’єктів права постійного користування землями оборони (як на день прийняття оскаржуваного рішення, так і на день розгляду справи), а саме, землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ.
Таким чином, оскільки радгосп "Вінницький" припинив свою діяльність, припинилося і право користування наданою йому земельною ділянкою. З матеріалів справи не вбачається та наданими суду доказами не підтверджується факт передачі спірної земельної ділянки будь-якому з інших визначених ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", а також ст. 77 Земельного Кодексу України суб’єктів права постійного користування землями оборони.
Той факт, що земельна ділянка перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниці також не свідчить про належність її на праві постійного користування Міністерству оборони України.
Судова колегія приймає до уваги доводи апелянта про те, що 12 квітня 2011 року Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі №2а-1682/10 про задоволення апеляційної скарги військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах КЕВ м. Вінниці до Вінницької обласної ради про оскарження дій та скасування рішення (залишено без змін Вищим адміністративним судом), додатковою постановою у вказаній справі від 19.04.2011 р. скасовано рішення Вінницької обласної ради народних депутатів 8 сесії 22 скликання від 05.11.1996 року.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення позову у зв’язку із скасуванням рішення Вінницької обласної ради народних депутатів 8 сесії 22 скликання від 05.11.1996 року виходячи з наступного.
Як встановлено вище, саме за клопотанням Міністра оборони України, яке адресоване голові Вінницької обласної державної адміністрації у липні 1996 р. з проханням перезакріпити земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області за військово - мисливським господарством "Петрик" було прийнято рішення "Про приведення у відповідність юридичного та фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик".
Крім того, спірна земельної ділянки вибула зі сфери управління Міністерства оборони України не на підставі скасованого рішення Вінницької обласної ради народних депутатів, а на підставі зазначеного вище спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства оборони України №553/562 від 28.09.2006 року, виданого на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 431 від 26.07.2006 р.
Із наведеного випливає висновок, що інтереси Міністерства оборони України внаслідок вибуття зі сфери його управління спірної земельної ділянки порушені не були.
Згідно приписів частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем та прокурором не надано належних та допустимих доказів незаконності рішення Літинської районної ради народних депутатів від 23 лютого 1997 року та, відповідно, державного акту на право постійного користування землею, площею 494,4 га військово-мисливського господарства "Петрик".
Судовою колегією не приймається твердження апелянта про те, що колективне підприємство "Військово-мисливське господарство "Петрик" було створено після подання клопотання Міністром оборони України у липні 1996 року, яке було адресоване голові Вінницької обласної державної адміністрації з проханням перезакріпити земельну ділянку площею 523,2 га військового радгоспу "Вінницький" Літинського району Вінницької області за військово-мисливським господарством "Петрик" як таке, що не підтверджується матеріалами справи.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду Вінницької області, щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення, шляхом повернення спірної земельної ділянки у розпорядження Міністерства оборони України, оскільки зазначена позовна вимога є похідною від основної - скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, підстав для задоволення яких немає.
Судова колегія прийшла до висновку, що ненадання судом першої інстанції правової оцінки постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по справі №2а-1682/10 про задоволення апеляційної скарги військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах КЕВ м. Вінниці до Вінницької обласної ради про оскарження дій та скасування рішення не вплинуло на правильність судового висновку що вирішення спору, тому у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови зазначив власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2012 року по справі №18/13/2012/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
3. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Пєтухов М.Г.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2012 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49823034 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні