Постанова

від 21.01.2014 по справі 906/1178/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 906/1178/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Малий А.В. (довіреність № б/н від 01.09.2013 р. )

від відповідача - Берещенко Р.О. (довіреність № б/н від 14.10.2013 р. )

від третьої особи - Кириченко О.В. ( довіреність № 442 від 26.12.2012 р.)

від органу прокуратури - Марщівська О.П. ( посвідчення № 019161 видане 30.07.2013 р.)

розглядаючи апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Сеплай-Трейд" та третьої особи Фонд державного майна України на рішення господарського суду Житомирської області від 14.11.13 р. у справі № 906/1178/13

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" (м.Житомир)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд" (м.Київ)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Фонд державного майна України

за участю прокуратури Житомирської області

про визнання договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у справі № 906/1178/13 (суддя Гнисюк С.Д.) позов задоволено. Визнано недійсним долговір № 4 від 01.07.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладений між відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд". Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд" на користь відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" 1147,00 грн. судового збору.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним у зв'язку з відсутністю повноважень у арбітражного керуючого на право укладати договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги в яких просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мпають значення для справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, відповідач у своїй скарзі вказує, що керуючий санацією ВАТ "Житомрський завод хімічного волокна" Седлецький О.В. на момент укладення договору мав всі передбачені законом повноваження, в тому числі щодо укладення від імені боржника цивільно-правових та інших правочинів (договорів). Вважає помилковим висновок суду щодо відсутності процесуальних документів, якими б продовжувались повноваження керуючого санацією Седлецького О.В. Також зазначає, що судом зроблені не об'єктивні та помилкові висновки щодо відсутності зв'язку між спірним договором та проектом договору оренди майна, наданим керуючим санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" для підписання. Відзначає, що оспорюваний договір не відноситься до значних правочинів в процедурі банкрутства та до правочинів, щодо яких є заінтересованість арбітражного керуючого. Вказує, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони щодо надання фінансової допомоги боржнику після порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином, спірний договір є вчиненим у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Особа, яка вчинила спірний правочин, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності та правоздатності.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Третя особа у своїй апеляційній скарзі також зазначає, що аналізом процесуальних документів у справі про банкрутство ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" стверждується наявність повноважень керуючого санацією боржника Седлецького О.В. на момент укладення спірного договору. Лише ухвалою суду від 04.07.2013 року зі справи № 1/5/132"Б" усунуто арбітражного керуючого Седлецького О.В. від виконання повноважень керуючого санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна". Звертає увагу, що спірний договір не являється значною угодою, оскільки його сума не перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника. Відтак є безпідставним твердження позивача, що оспорюваний договір потребував згоди на його укладення від комітету кредиторів боржника. Вважає, що договір укладено правомірно, а тому висновки суду щодо його недійсності не відповідають чинному законодавству та обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав викладені у скарзі доводи та просить її задоволити.

Позивач письмового відзиву на апеляційні скарги не подав. В судовому засіданні представник позивача усно заперечив проти доводів апелянтів та вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим.

Прокуратурою Житомирської області надіслані до суду письмові пояснення з приводу апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, у яких остання повідомляє, що повністю підтримує апеляційну скаргу Фонду державного майна України та вважає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки обставинам справи, внаслідок чого помилково прийнято рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав надані пояснення.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року внесено зміни до складу колегії суддів у справі № 906/1178/13 в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та визначено наступний її склад: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Дужич С.П.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

01.07.2013 р. між Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд" (позикодавець) укладений договір № 4 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (далі договір) (а.с. 83-85).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі передбаченому п. 2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути надану поворотну фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 83000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Як вбачається з тексту договору № 4 від 01.07.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики) Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" уклало договір в особі керуючого санацією Седлецького Олександра Валентиновича, що діє на підставі ухвали господарського суду Житомирської області у справі № 1/5/132 "Б" від 19.02.2009 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що договір № 4 від 01.07.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики) укладено з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимог цивільного та господарського законодавства України; укладання спірного договору повинно бути схвалено комітетом кредиторів через затвердження плану санації, чого зроблено не було; договір укладено внаслідок зловмисної домовленості сторін.

Суд першої інстанції зазначив, що за допомогою системи Діловодства спеціалізованого суду та бази даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.02.2009 р. у справі № 1/5/132"Б" (суддя Лозинська І.В.), зокрема продовжено процедуру санації ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" на шість місяців до 19.06.2009 р. та призначено керуючим санацією Седлецького Олександра Валентиновича, який має ліцензію арбітражного керуючого. Тобто, вищевказаною ухвалою повноваження керуючого санацією підтверджуються лише до 19.06.2009 р. Інших процесуальних документів, якими б продовжувалися повноваження керуючого санацією Седлецького О.В. суду не було надано та спірний договір посилань на такі документи не містить. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент укладення договору № 4 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.07.2013 року повноваження керуючого санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" Седлецького О.В. не підтверджені належними документами, а тому договір укладений з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується та зазначає наступне.

Система Діловодства спеціалізованого суду та база даних Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать, що у справі № 1/5/132"Б" господарським судом Житомирської області приймались ухвали про продовження строку процедури санації ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" після 19.02.2009 року, зокрема - від 19.08.2009 р., від 20.10.2009 р., від 17.12.2009 р., від 02.02.2011 р., від 25.01.2012 р., від 18.12.2012 р. Ухвалою від 19.02.2013 року № 1/5/132"Б" було продовжено строк процедури санації та повноваження керуючого санацією Седлецького О.В. на шість місяців - до 19.08.2013 р. В послідуючому, ухвалою суду від 04.07.2013 року було усунуто арбітражного керуючого Седлецького О.В. від виконання повноважень керуючого санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та призначено новим керуючим санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича.

З викладеного вбачається, що арбітражний керуючий Седлецький О.В. виконував повноваження керуючого санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" у період з 19.02.2009 року по 04.07.2013 року. Таким чином висновок суду першої інстанції, що спірний договір укладений з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки станом на 01.07.2013 року не були продовжені повноваження керуючого санацією Седлецького О.В., не відповідає обставинам справи.

Стосовно твердження позивача, що оспорювана угода укладена з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом зазначається наступне.

Позивач вказує, що відповідно до вимог Закону про банкрутство значні правочини (договори) та правочини, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації боржника. Однак такого погодження вчинено не було.

Судом відмічається, що провадження у справі про банкрутство ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, прийнятій до 19.01.2013 року.

Частина 9 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Відповідно до визначення термінів, наведених у ст. 1 Закону про банкрутство, значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

З наданої до матеріалів справи копії балансу ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" станом на 30.06.2013 р. (а.с. 61) вбачається, що сума договору № 4 від 01.07.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики) не перевищує одного відсотка балансової вартості активів боржника. Відтак, твердження позивача в цій частині є безпідставним.

Угоди, щодо яких є заінтересованість - угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів. При цьому заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, щол входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Судом відзначається, що позивач жодним доказом не підтвердив наявність заінтересованості будь-кого з учасників провадження у справі про банкрутство по відношенню до договору № 4 від 01.07.2013 р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики). Таким чином доводи в цій частині також є безпідставними.

Також суд вважає необгрунтованим посилання позивача на те, що отримана за договором № 4 від 01.07.2013 р. фінансова допомога була спрямована за злочинною домовленістю між ТОВ "Сеплай-Трейд" та керуючим санацією Седлецьким О.В. на погашення вимог ТОВ "Корост-Беп" з метою виключити останнього з комітету кредиторів.

Позивачем не доведено, що отримані кошти не могли спрямовуватись на погашення реєстрової заборгованості ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та жодним чином не підтверджено, що внаслідок погашення вимог ТОВ "Корост-Беп" і виключення останнього з комітету кредиторів, сторони договору або інші особи можуть отримати певні преференції чи будь-які вигоди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що позов не підтверджений належними доказами, а тому є безпідставним і необгрунтованим. Відтак, рішення господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у справі № 906/1178/13 підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат та покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд" від 27.11.2013 року та Фонду державного майна України від 04.12.2013 р. задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.11.2013 року у справі № 906/1178/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сеплай-Трейд" витрати по сплаті судового збору в сумі 573,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" на користь Фонду державного майна України витрати по сплаті судового збору в сумі 573,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

3. На виконання постанови господарському суду Житомирської області видати накази.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Дужич С.П.