Ухвала

від 29.01.2014 по справі 820/10126/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.Справа № 820/10126/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника відповідача Ковальчук Т.О.

представників позивача Бідного Б.Т., Спасибо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 820/10126/13-а

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13 листопада 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення-рішення №0000054300 від 11.10.2013 року.

Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів, не погодившись із висновками суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року по справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заявник вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підтвердження заявлених вимог вказує, що за наявною податковою інформацією, що була отримана в ході відпрацювання ТОВ "Інтако", ТОВ "НВФ "Електросервіс" (постачальники контрагентів позивача ТОВ "Салига" та ТОВ "НМУ Техенергокомплект"), було встановлено порушення ними вимог податкового законодавства, що призвело до неможливості встановити зв'язок понесених витрат КП "Харківські теплові мережі" в частині взаємовідносин з ТОВ "Салига" та ТОВ "НВО Техенергокомплект" по ланцюгу постачальників. Стосовно іншого контрагента позивача - ТОВ "С.Б.Б." виявлено формування податкового кредиту з контрагентами - постачальниками із ознаками "ризиковості", що в свою чергу унеможливило встановлення зв'язку понесених позивачем витрат в частині відносин із ТОВ "С.Б.Б.".

У запереченнях на апеляційну скаргу КП "Харківські теплові мережі" просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року по справі залишити без змін з огляду на її відповідність нормам матеріального права та її ухвалення з дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", за результатами якої складено акт від 25.09.2013р. №107/43-00- 14/31557119 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2013р. по взаємовідносинах з ТОВ "НВО Техенергокомплект" (код за ЄДРПОУ 21172426) у липні 2012р. - вересні 2012р., ТОВ "Салига" (код за ЄДРПОУ 36371239) у липні 2012р. - серпні 2012р. та ТОВ "С.Б.Б." (код за ЄДРПОУ 36455816) у квітні 2011р. - липні 2011р., вересні 2011р., листопаді 2011р., січні 2012р., квітні 2012р., травні 2012р." .

Згідно зазначеного Акту з боку КП "ХТМ" перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 562 219 грн., в тому числі: по взаємовідносинах з ТОВ "Салига" на загальну суму 90 513 грн.; по взаємовідносинах з ТОВ "НВО Техенергокомплект" на загальну суму 185 563 грн.; по взаємовідносинах з ТОВ "С.Б.Б." на загальну суму 286 143 грн.

До такого висновку Відповідач дійшов на підставі аналізу взаємовідносин безпосередніх контрагентів по правочинам КП "ХТМ": ТОВ "Салига", ТОВ "НВО Техенергокомплект" та ТОВ "С.Б.Б." з третіми особами по ланцюгу постачання, що "мають ознаки нереальності".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000054300 від 11.10.2013р., яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 562219,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 281109,50 грн., на загальну суму 843328,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, всупереч вимозі ч. 2 ст. 71 кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.10.2013 року №0000054300.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Згідно матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ "САЛИГА" укладено Договір №270273 від 15.04.2009р. купівлі - продажу запірної арматури, де КП "ХТМ" - Покупець, а ТОВ "САЛИГА" - Продавець.

Згідно з розділом 1 Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність (поставити) Покупцю протягом терміну дії договору, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити запірну арматуру, код 29.13.1, (далі по тексту-товар) найменування та асортимент, кількість та ціна яких вказана у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Сума договору - 20 400 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 3 400 000,0грн.

На підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської операції, тобто виконання зазначеного Договору, перевіряючим було надано всі первинні документи стосовно даного правочину. Факт надання документів підтверджується даними Акту, який вміщує повний перелік документів з викладанням їх змісту, зокрема, Договір №270273 від 15.04.2009р. купівлі -запірної арматури.

Також на підтвердження факту отримання товару за Договором було надано: податкові накладні; видаткові накладні; журнал реєстрації довіреностей за період 20.10.2010р. - 02.11.2012р.; сертифікати відповідності та паспорти на вищезазначені вироби; прибуткові ордери на склад; на підтвердження факту перевезення товару - товарно-транспортні накладні; на підтвердження факту взаєморозрахунків за товар в межах Договору - реєстр платіжних доручень, згідно до даних якого КП "ХТМ" сплачено за товар - 341456,0грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛИГА" код ЄДРПОУ - 36371239, перебуває на обліку в органах ДПС, не має податкового боргу, зареєстроване в якості платника ПДВ, індивідуальний податковий номер - 363712320314, номер свідоцтва платника ПДВ - 100222446, дата початку дії свідоцтва -14.04.2009 р.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем та ТОВ "НВО ТЕХЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" укладено Договір №571106 від 23.12.2005р., де КП "ХТМ" - Покупець, а ТОВ "НВО ТЕХЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" - Продавець.

Згідно з розділом 1 Предметом договору №571106 є зобов'язання Продавця продати, а Покупця оплатити та прийняти продукцію технічного призначення (метал, труби, запірна арматура, насоси, електродвигуни, кабельна продукція, прибори та інше) згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з розділом 3 Договору №571106 поставка продукції здійснюються згідно документів на відвантаження на умовах самовивозу.

Загальна сума по договору - 20 000 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 3 333 333,33 грн.

На підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської операції, тобто виконання зазначеного Договору №571106, позивачем було надано всі первинні документи стосовно даного правочину. Факт надання документів підтверджується даними Акту, який вміщує повний перелік документів з описом їх змісту, зокрема, Договір №571106 від 23.12.2005р.

Також на підтвердження факту отримання товару за Договором №571106 було надано: податкові накладні; видаткові накладні; журнал реєстрації довіреностей за період 20.10.2010р. - 02.11.2012р.; сертифікати відповідності та паспорти на вищезазначені вироби; прибуткові ордери на склад; на підтвердження факту перевезення товару - товарно-транспортні накладні ;на підтвердження факту взаєморозрахунків за товар в межах Договору №571106 - реєстр платіжних доручень, згідно до даних якого КП "ХТМ" сплачено за товар -215832 грн.

ТОВ "НВО ТЕХЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" код ЄДРПОУ - 33413574, перебуває на обліку в органах ДПС, не має податкового боргу, зареєстроване в якості платника ПДВ, індивідуальний податковий номер - 334135720314, номер свідоцтва платника ПДВ - 28762535, дата початку дії свідоцтва - 21.04.2005 р.

Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем та ТОВ "С.Б.Б." було укладено Договір №570157 від 17.03.2010р. (із змінами згідно додаткової угоди від 28.07.10 №1) на виконання робіт по відновленню асфальтобетонного покриття доріг та тротуарів після проведення ремонтних робіт теплотрас, де КП "ХТМ" - Замовник, а ТОВ "С.Б.Б." - Підрядник.

Згідно п.1.1 договору №570157 Підрядником виконуються роботи по відновленню асфальтобетонного покриття доріг та тротуарів після проведення ремонтних робіт теплотрас. Згідно п.1.2 Перелік об'єктів і строки виконання робіт узгоджуються сторонами і визначаються в заявці Замовника в зручній для сторін формі: усній або письмовій.

А відповідно до п.2.2 загальна вартість робіт по договору, згідно кошторисної документації, складає 7 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 166 666,67 грн.

Згідно п.3.1 Початок робіт за договором березень 2010р., закінчення робіт - грудень 2013р.

Відповідно до п.7.1 договору Підрядник має право залучати, при необхідності, для виконання будівельно-монтажних робіт та надання послуг, спеціалізовані організації, погодивши це питання з Замовником.

На підтвердження руху активів у процесі здійснення господарської операції, тобто виконання зазначеного Договору №570157, позивачем було надано всі первинні документи стосовно даного правочину. Факт надання документів підтверджується даними Акту, який вміщує повний перелік документів з описом їх змісту, зокрема, Договір №570157 від 17.03.2010р.

Також на підтвердження факту прийняття виконаних будівельних робіт за Договором №570157 було надано: податкові накладні; акти приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження факту взаєморозрахунків за виконані роботи в межах Договору .У2570157 - платіжні доручення, згідно до даних якого КП "ХТМ" сплачено за виконані роботи - 1450 000 грн.

На підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані ТОВ "С.Б.Б.", Позивачем до податкового кредиту було віднесено суму 286 143 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", код ЄДРПОУ - 36455816, у квітні 2011р. - травні 2012р. перебувало на обліку в органі ДПС, було зареєстроване в якості платника ПДВ, мало індивідуальний податковий номер - 364558120336, свідоцтво платника ПДВ за номером 100265452, дата початку дії свідоцтва - 21.04.2005 р.

ТОВ "С.Б.Б." мало ліцензію серії АВ №512815 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області від 19 лютого 2010 року, наказ №3-П. Згідно додатку до ліцензії - до переліку робіт відносилися зокрема такі:3.06.00 УЛАШТУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ СПОРУД; 3.06.02 Покриття доріг автомобільних 3.06.02.02 місцевого призначення; 3.06.02.03 Вулиць, доріг, майданів населених пунктів.

Термін дії ліцензії з 19.02.2010 року по 19.02.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Надані позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Щодо тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що неможливо встановити зв'язок витрат, понесених позивачем, в частині взаємовідносин з ТОВ "Салига", ТОВ "НВО Техенергокомплект" з господарською діяльністю, оскільки податковий кредит позивачем сформований за операціями з придбання товарів (послуг) через ланцюги постачальників - платників податку, які не виконали своїх податкових зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі змістом норм розділу V Податкового кодексу України, платники податку на додану вартість відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Закон не ставить право на формування податкового кредиту та в подальшому на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від факту підтвердження сплати податку на додану вартість усіма постачальниками у ланцюгу постачання товару.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з таких суб'єктів господарювання.

Доводи заявника у апеляційній скарзі щодо непідтвердженого реального характеру взаємовідносин з ТОВ "С.Б.Б." у зв'язку з тим, що податкова звітність сформована даним контрагентом позивача за наслідками договірних відносин з "ризиковими" постачальниками, колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 820/10126/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.