АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/26/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 з участю прокурораОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
підсудного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України направлено прокурору м. Черкаси для проведення по справі додаткового розслідування у зв`язку з суттєвою неповнотою досудового слідства, -
в с т а н о в и л а :
Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, працюючи керівником інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, в серпні 2012 року вимагав у ОСОБА_8 , який представляв інтереси ПП «Везувій» грошові кошти в сумі 70000 грн. за не притягнення службових осіб вказаного підприємства до відповідальності за порушення ними вимог чинного законодавства, що полягало у недопущенні посадових осіб інспекції з захисту прав споживачів у Черкаській області до проведення позапланової перевірки діяльності ПП «Везувій», не накладення за дане порушення будь-яких штрафних санкцій, а також за не проведення інспекцією у подальшому протягом одного року перевірок приватного підприємства. При цьому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання через сторонніх осіб хабара від ОСОБА_8 , і таким чином для приховування своєї причетності до вчинення даного злочину, через ОСОБА_9 , якого не поставив до відома про справжній характер своїх намірів та який не був обізнаний про його злочинний умисел, поставив ОСОБА_8 вимогу перерахувати вказану суму коштів за позитивне вирішення ним вищевказаних питань на ім`я громадянина ОСОБА_10 .
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 жовтня 2013 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України направлено для проведення додаткового розслідування.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію в якій ставить питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в зв`язку з неповнотою та однобічністю судового слідства та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Державний обвинувач вказує на те, що твердження суду про те, що досудове слідство проведено неповно не відповідає дійсності, та є помилковим, оскільки прокурор вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити з наведених в ній підстав, підсудного ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_6 , які просили залишити без зміни рішення суду першої інстанції та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства прокурор і слідчий зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи з метою доказування події злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону органами досудового слідства не були виконані. В ході розслідування кримінальної справи не було вжито можливих і передбачених законом заходів для з`ясування необхідних і достатніх даних для усунення протиріч в показах підсудного стосовно встановлення відносин співучасті між ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , оскільки свідок ОСОБА_8 прямо вказує на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як на осіб, причетних до злочину. ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були довіреними особами ОСОБА_7 при отриманні останнім хабара. Вони неодноразово телефонували ОСОБА_8 з вимогою якнайшвидше перерахувати кошти в розмірі 70000 грн. на рахунок ОСОБА_10 , тобто були обізнані про характер та призначення цього платежу, а саме, що це є хабар для ОСОБА_7 . Крім того, з вказаного питання ОСОБА_8 зустрічався з ОСОБА_10 особисто.
ОСОБА_9 досудовим слідством допитаний не був, а згідно показань ОСОБА_10 , оголошених та досліджених в судовому засіданні, ані ОСОБА_9 , ані ОСОБА_7 йому невідомі, ні про які грошові кошти в сумі 70000 грн. на його рахунку він не знає, кошти не знімав та ними не користувався.
Зокрема, суд першої інстанції намагався в судовому засіданні усунути неповноту досудового слідства шляхом винесення постанов про застосування примусового приводу до свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т.3 а.с. 23, 33-34, 36, 43, 45 ) проте, примусові приводи залишились не виконаними, на судові виклики ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не реагують, а тому усунути протиріччя в показах підсудного, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та встановити їх причину не виявилось можливим.
Отже вищезазначені протиріччя та неповнота досудового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні, а без усунення якої, в подальшому, не може бути постановлений законний та обґрунтований вирок, як виправдувальний так і обвинувальний.
У даному випадку за вказаних обставин суд дійсно позбавлений можливості в судовому засіданні усунути виявлену неповноту досудового слідства і забезпечити своєчасний судовий розгляд справи по суті в розумні строки, а тому є законним рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно вжити всіх передбачених кримінальним процесуальним законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, збирання та перевірки доказів з метою встановлення обставин, зокрема і тих, які характеризують особу підозрюваного та його місцезнаходження.
Згідно ст.281 КПК України 1960 року та відповідно до роз`яснення, що міститься в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. N 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, кримінальну справу може бути направлено на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового розслідування, які суд позбавлений можливості усунути в судовому засіданні.
За таких обставин постанова суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування є законною та обгрунтованою, а апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора в його апеляції, оскільки під час досудового слідства допущена така неповнота досудового слідства, яка виключає можливість постановити обґрунтоване та законне рішення в справі, а тому апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України направлено прокурору для проведення по справі додаткового розслідування у зв`язку з суттєвою неповнотою досудового слідства - залишити без зміни.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2014 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 37065170 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Черкаської області
Шкреба Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні