Ухвала

від 05.02.2014 по справі 2а-226/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року м. Київ К/800/11146/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року

у справі № 2а-226/10/1070

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - позивач, Білоцерківська ОДПІ)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Центр» (далі - відповідач, ТОВ «Ігросервіс-Центр»)

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Білоцерківська ОДПІ звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Ігросервіс-Центр» стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 70 890,00 гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року, позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Ігросервіс-Центр» несплачений борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42 250,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами розгляду матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме філій ТОВ «Ігросервіс-Центр» позивачем прийнято наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 000772235/1642 від 30.07.2008 року на суму 11 560,00 гривень; № 000146235/1416 від 27.05.2008 року на суму 4930,00 гривень; № 000344235/3719 від 25.12.2007 року на суму 1450,00 гривень; № 000063235/1468 від 25.04.2007 року на суму 600,00 гривень; № 000852235/2070 від 19.09.2008 року на суму 8500,00 гривень; № 000853235/2071 від 19.09.2008 року на суму 6800,00 гривень; № 000851235/2069 від 19.09.2008 року на суму 2380,00 гривень; № 000756235/1575 від 23.07.2008 року на суму 10 620,00 гривень, проте із них скасовано - 9520,00 гривень, залишок - 1100,00 гривень; № 000854235/2124 від 23.09.2008 року на суму 8500,00 гривень; № 000846235/2044 від 18.09.2008 року на суму 6120,00 гривень, № 000845235/2043 від 18.09.2008 року на суму 6810,00 гривень; № 000205235/1852 від 10.07.2008 року на суму 7140,00 гривень; № 000130235/1216 від 25.04.2008 на суму 4000,00 гривень; № 000131235/1217 від 25.04.2008 року на суму 1000,00 гривень. Таким чином, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій становить 70 890,00 гривень.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем оскаржено в судовому порядку.

За результатами зазначеного оскарження, у судовому порядку були скасовані наступні рішення позивача № 000344235/3719 від 25.12.2007 року на суму 1450,00 гривень; № 000853235/2071 від 19.09.2008 року на суму 6800,00 гривень; № 000851235/2069 від 19.09.2008 року на суму 2380,00 гривень; № 000756235/1575 від 23.07.2008 року на суму 10 620,00 гривень; № 000854235/2124 від 23.09.2008 року на суму 8500,00 гривень; № 000205235/1852 від 10.07.2008 року на суму 7140,00 гривень; № 000131235/1217 від 25.04.2008 року на суму 1000,00 гривень на загальну суму 28 370,00 гривень.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час розгляду даної справи по суті судом першої інстанції в силі залишено наступні рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 000772235/1642 від 30.07.2008 року на суму 11 560,00 гривень; № 000146235/1416 від 27.05.2008 року на суму 4930,00 гривень; № 000063235/1468 від 25.04.2007 року на суму 600,00 гривень; № 000852235/2070 від 19.09.2008 року на суму 8500,00 гривень; № 000846235/2044 від 18.09.2008 року на суму 6120,00 гривень; № 000845235/2043 від 18.09.2008 року на суму 6810,00 гривень; № 000130235/1216 від 25.04.2008 року на суму 4000,00 гривень. Отже, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, залишених в силі, становить 42 520,00 гривень.

Також, судами встановлено, що на час розгляду справи по суті в суді першої інстанції жодних доказів сплати відповідачем податкової заборгованості в сумі 42 520,00 гривень не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42 520,00 гривень за рішеннями позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які відповідачем були оскаржені в судовому порядку, проте не скасовані, а тому цілком правомірно прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року у справі № 2а-226/10/1070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. Костенко Помічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно