Ухвала

від 30.01.2014 по справі 816/5442/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 р.Справа № 816/5442/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Гайдабури Д.В., відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5442/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі"

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Зіньківського відділення Гадяцької об єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2013 р. року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Астроінвест-Енерджі") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення (надалі - відовідач, Гадяцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 р. №532200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 324 829,13 грн., та №542200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1516664,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р. по справі № 816/5442/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р. по справі № 816/5442/13-а скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Астроінвест-Енерджі» задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ "ДДЗ-Ресурс" та ТОВ "БФ "Міра" мали реальний характер, оформлені належним чином первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вважає, що взаємовідносини вказаних постачальників позивача з їх контрагентами по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції між позивачем та ТОВ "ДДЗ-Ресурс", ТОВ "БФ "Міра". З огляду на викладене, зазначив, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих актом позапланової виїзної перевірки від 29.04.2013 р. № 425/22-35193237, а тому, підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вказує на те, що позивачем не надано первинних документів, які в повній мірі підтверджували б наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «БФ «Міра», ТОВ «ДДЗ-Ресурс». А саме, ТОВ «Астроінвест-Енерджі» не надано ані до перевірки, ані до суду першої інстанції товарно-транспорнтих накладних щодо доставки товару від ТОВ «БФ «Міра»; у видаткових накладних, виписаних вказаним контрагентом, наданих до перевірки, відсутні назви посад осіб, які підписали ці первинні документи; акти здачі-прийняття робіт за договором із ТОВ «ДДЗ-Ресурс» не містять конкретно визначених змісту й обсягу господарських операцій, які виконав підрядник; відсутня калькуляція на виготовлення розчину, а також докази списання придбаних хімреагентів; у ТОВ «ДДЗ-Ресурс» відсутні дозволи (сертифікати, ліцензії) на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. З посиланням на акт Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС від 25.12.2012 р. № 269/22-107/21188746 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БФ «Міра», яким встановлено неможливість реального здійснення вказаним платником податків операцій по ланцюгу постачання у березні, травні та вересні 2012 року, а також акт ДПІ у м. Полтаві від 07.07.2012 р. № 1817/22-5/34825525 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДДЗ-Ресурс», стверджує про відсутність у останнього виробничого та торгівельного обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, що унеможливлює виконання умов контракту № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 р. за рахунок власних потужностей. Враховуючи викладене, вважає вірними висновки акту перевірки ТОВ «Астроінвест-Енерджі» про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами та про порушення ТОВ «Астроінвест-Енерджі» вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі", ідентифікаційний код 35193237, є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Зінківському відділенні Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції (т.2, а.с.41, 43).

В період з 16.04.2013 р. по 22.04.2013 р. посадовими особами Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на підставі направлення №386 від 16.04.2013, наказу від 15.04.2013 р. №401 "Про проведення позапланової перевірки" проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.11.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ "ДДЗ-Ресурс", за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ "БФ Міра", за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. по розрахунках із ПП "Укртранс-Енерго", за результатами якої складено акт від 29.04.2013 р. № 425/22-35193237 (том 1 а.с. 12-42).

Зазначеним актом зафіксовано порушення ТОВ "Астроінвест-Енерджі" :

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1516664,50 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 р. року на суму 823064,90 грн., за 4 квартал 2011 р. року на суму 693599,60 грн.;

- п. 198.6 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного місяця на 324829,13 грн., в т.ч.: за липень 2011 року на 6882,78 грн., за серпень 2011 року на 66201,30 грн., за вересень 2011 року на 91528,90 грн., за жовтень 2011 року на 96839,34 грн., за листопад 2011 року на 41880,58 грн., за травень 2012 року на 21496,23 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними висновками акту перевірки від 29.04.2013 р. № 425/22-35193237, подав письмові заперечення, які за наслідками їх розгляду Гадяцькою ОДПІ були залишені без задоволення, а висновки вказаного акту перевірки - без змін.

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки Гадяцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 р. №532200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 6882,78 грн., за серпень 2011 року на 66201,30 грн., за вересень 2011 року на 91528,90 грн., за жовтень 2011 року на 96839,34 грн., за листопад 2011 року на 41880,58 грн., за травень 2012 року на 21496,23 грн., та №542200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1516664,50 грн.

Скориставшись правом, наданим пунктами 56.1-56.3 статті 56 Податкового кодексу України, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області про результати розгляду скарги №488/10/16-31-10-03-06 від 22.07.2013 р. та рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги №5454/6/99-99-10-01-15 скарги позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Гадяцької ОДПІ від 20.05.2013 р. №532200, №542200 - без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів реальності поставки товарів ТОВ «БФ «Міра» і виконання робіт ТОВ "ДДЗ-Ресурс", що у свою чергу, свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного місяця на 303332,90 грн., в т.ч.: за липень 2011 року на 6882,78 грн., за серпень 2011 року на 66201,30 грн., за вересень 2011 року на 91528,90 грн., за жовтень 2011 року на 96839,34 грн., за листопад 2011 року на 41880,58 грн. та заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1516664,50 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 823064,90 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 693599,60 грн. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що що висновок про порушення ТОВ «Астроінвест-енерджі» вимог п.198.6 ст.198 ПК України та завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень - листопад 2011 року, травень 2012 року на 324829,13 грн. відповідач пов'язує з відсутністю реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ДДЗ-Ресурс" щодо виконання робіт за контрактом по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища та з ТОВ "БФ Міра" щодо постачання фасонних виробів для виконання робіт з підключення свердловини № 2 Загорянського родовища у травні 2012 року.

При цьому, підставою для висновку про порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є твердження відповідача про відсутність реальності господарських операцій позивача лише із ТОВ "ДДЗ-Ресурс", оскільки операції по придбанню фасонних виробів ТОВ "Астроінвест-Енерджі" не відносилися до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

У свою чергу, наведені висновки зроблено відповідачем по справі виходячи з того, що позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів щодо господарських операцій із контрагентами ТОВ «БФ «Міра», ТОВ «ДДЗ-Ресурс», та з урахуванням даних акту Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС від 25.12.2012 р. №269/22-107/21188746 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БФ "Міра" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень, травень, вересень 2012 року, яким зафіксовано непідтвердження реальності господарських відносин ТОВ "БФ "Міра" із контрагентами (в т.ч. ТОВ "Астроінвест-Енерджі"), їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання у березні, травні та вересні 2012 року. Крім того, відповідачем враховани дані акту ДПІ у м. Полтаві від 28.01.2013 р. № 376/22.4-5/34825525 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. року по 23.10.2012 року, яким встановлено безтоварність господарських відносин ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з субпідрядними організаціями з придбання товарів (робіт, послуг), що у подальшому були реалізовані ТОВ "ДДЗ-Ресурс" позивачу, відсутність у ТОВ "ДДЗ-Ресурс" трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає вірними вищенаведені висновки відповідача про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень - листопад 2011 року, травень 2012 року на 324829,13 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на за 3 квартал 2011 року на 823064,90 грн., за 4 квартал 2011 року на 693599,60 грн., з огляду на таке.

З 01.01.2011 р. порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вказаної законодавчої норми дозволяє стверджувати, що податковий кредит складається не з будь-яких сум нарахованого податку, а лише з тих сум, які в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, за відсутності доказів у позивача щодо використання товарів/послуг для потреб власної господарської діяльності - отримання доходу та доказів використання таких товарів/послух в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (направленої на отримання доходу) витрати, здійснені на отримання таких послуг, не повинні відображатися у складі податкового кредиту платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, тощо:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено наступне використання платником податків від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу: бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав) або включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована гідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 134.1 статті 134 статті 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За правилами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування витрат, сплачених за придбання товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2012 р. між ТОВ "Астроінвест-Енерджі" (покупець) та ТОВ "БФ Міра" (продавець) укладений договір купівлі-продажу №02-2105/12 АІЕ, згідно з яким продавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця фасонні вироби (надалі - товар), у відповідності до специфікації, які оформлені додатками до даного договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Асортимент, кількість і вартість товару, що є предметом даного договору, визначається відповідною специфікацією (том 1 а.с.77-89).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Астроінвест-Енерджі" та ТОВ "БФ Міра" з придбання товару, у травні 2012 року останнім були виписані позивачеві податкові накладні від 25.05.2012 р. №526, №527 (том 1 а.с.90-93).

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних, позивачем було включено до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму 21496,23 грн.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "БФ Міра", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (том 2 а.с. 91-92). Зі змісту вказаних банківських виписок вбачається, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "БФ Міра" за придбані товарно-матеріальні цінності.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи копій будь-яких документів, якими б підтверджувалось транспортування (переміщення) товару (фасонних виробів для монтування наземної частини свердловини Загорянського ГКР) від ТОВ «БФ «Міра» до ТОВ «Астроінвест Енерджі».

Згідно з поясненнями представника відповідача, наданими в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, передача товарів відбувалася на умовах DDP - склад покупця м. Зіньків, Полтавська область. Відповідно до міжнародних правил тлумачення правових термінів «Інкотермс-2010» постачання товару на умовах DDP відбувається за рахунок продавця, який зобов'язаний укласти договір перевезення товару до визначеного місця призначення, передає в розпорядження покупця товар у визначеному місці призначення, не розвантажений з транспортного засобу, і несе всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару. У зв'язку з чим, за твердженням позивача, ТОВ «Астроінвест-Енерджі», яке є покупцем за договором № 02-2150/12 АІЕ від 25.12.2012 року, не може мати в наявності документи, що підтверджують транспортування товару на склад позивача у м. Зінькові, оскільки витрати на перевезення відповідно до умов вказаного договору поніс продавець - ТОВ «БФ «Міра» і такі документи повинні знаходитись у нього.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 168/2568 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів (п.11.1 Правил). Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (п.11.3 Правил). Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п.11.4 Правил).

У відповідності до п.11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (п.11.6 Правил). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.7 Правил). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (пункт 13.1).

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі-приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Зі змісту наведених норм вбачається, що обов'язок виписування товарно-транспортних накладних у перевізника не залежить від умов поставки, а наявність у вантажоодержувача, яким в даному випадку є позивач по справі, не поставлена в залежність від того, за чий рахунок здійснювалось транспортування.

Однак, позивачем не було надано ані до перевірки, ані до суду першої та апеляційної інстанцій доказів на підтвердження фактичного перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "БФ Міра", а саме товарно-транспортних накладних або подорожніх листів.

При цьому, з урахуванням віддаленості місць знаходження продавця (Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки) та покупця (м. Полтава, вул. Миру, 3), а також характеру придбаного товару, колегія суддів зазначає про неможливість здійснення таких міжміських перевезень за відсутності перевізних документів.

Колегія суддів зазначає, що згідно з поясненнями представника, наданими суду першої інстанції (т.2, а.с.49, 148-150), товар, придбаний ТОВ "Астроінвест-Енерджі" у ТОВ "БФ Міра", було доставлено до ТОВ "Монтажтрансгаз" - підрядника, який здійснював виконання робіт з підключення свердловини № 2 Загорянського родовища на підставі договору № 01-2305/12 АЕ від 23.05.2012 р. (том 2 а.с. 57-64), а тому не передавалися на складське зберігання.

За твердженням позивача, ТОВ "Монтажтрансгаз" проведено крупновузлове збирання доставлених і товарно-матеріальних цінностей і перевезено їх на свердловину № 2 Загорянського родовища для здійснення робіт підключення свердловини № 2 Загорянського газоконденсатного родовища до газопроводу. За результатами робіт між ТОВ "Астроінвест-Енерджі" та ТОВ "Монтажтрансгаз" складено акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (наявні в матеріалах справи), в яких відображено використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "БФ "Міра". Також, ТОВ "Астроінвест-Енерджі" складено акт на списання матеріально-технічних цінностей від 18.07.2012 р. та акт від 08.10.2012 р. робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення.

Крім того, представник позивача вказав, що 31 жовтня 2012 року в зв'язку з відсутністю вуглеводневої сировини на свердловині № 2 Загорянського родовища з метою уникнення розкрадання майна, наземна частина підключення свердловини № 2 Загорянського родовища, в складі якої знаходяться товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ "БФ "Міра", була розмонтована і перевезена на склад ТОВ "Астроінвест-Енерджі" у м. Зінькові, де зберігається до цього часу, що підтверджується актом від 31.10.2012 року на відповідальне зберігання елементів обв'язки підключення свердловини № 2 Загорянського ГКР, актом № 99 від 31.10.2012 р. на перевезення товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортною накладною від 31.10.2012 р.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що копія товарно-транспортної накладної, виписаної 31.10.2012 р. ТОВ "Астроінвест-Енерджі" на перевезення на склад ТОВ "Астроінвест-Енерджі" у м. Зінькові наземної частини свердловини № 2 Загорянського родовища, в складі якої знаходяться товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ "БФ "Міра", не є беззаперечним доказом того, що зазначені товарно-матеріальні цінності були отримані позивачем саме від ТОВ "БФ "Міра".

Слід вказати, що у відповідності до п.5.4 Договору купівлі-продажу № 02-2105/12 АІЕ між ТОВ «БФ «Міра» і ТОВ «Астроінвест-Енерджі», продавець здійснює передачу товару на підставі пред'явленої представником покупця належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Приймання-передавання проводиться за кількістю згідно з актами приймання-передачі (видатковими накладними), за якістю - згідно із сертифікатом якості або у відповідності з порядком, передбаченим діючим законодавством України (п.6.2 Договору). Перехід права власності та ризиків на Товар, що постачається, відбувається в момент його фактичної передачі Покупцю та підписання актів приймання-передачі (видаткових накладних).

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо виписки довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «БФ «Міра», а також сертифікатів якості на поставлений товар.

Крім того, в матеріалах справи відсутні також належні докази оприбуткування товару, придбаного у ТОВ «БФ «Міра».

Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 103 за серпень 2011 року, яка надана позивачем до суду містить лише перелік товарно-матеріальних цінностей, а отже, не підтверджує факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "БФ "Міра" (том 2 а.с. 154).

Надані до матеріалів справи копії акту на списання матеріально-технічних цінностей від 18.07.2012 р. (т.1, а.с.103-105) та акту приймання-передачі матеріалів від ТОВ «Астроінвест-Енерджі» до ТОВ «Монтажтрансгаз» від 17.05.2012 р. (т.1, а.с.106-107) не підтверджують факту отримання списаних позивачем та переданих підряднику матеріалів саме від ТОВ «БФ «Міра».

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції належних доказів реальності постачання товару від ТОВ "БФ "Міра".

З огляду на наведене, податкові накладні, видані ТОВ "БФ "Міра", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, у розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ПК України не є належною підставою для формування податкового кредиту, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення залишку від'ємного значення суми ПДВ за травень 2012 року на 21496,23 грн.

Щодо висновків перевірки про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень - листопад 2011 р. року на 303332,90 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами господарських операцій позивача з ТОВ "ДДЗ-Ресурс" щодо виконання робіт за контрактом по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Астроінвест-енерджі» (Компанія) та ТОВ "ДДЗ-Ресурс" (підрядник) було укладено договір № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 р. на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загорянського родовища, за умовами якого позивач доручає, а підрядник зобов'язується з використанням виробничих ресурсів підрядника та виробничих ресурсів компанії, використовуючи працю персоналу підрядника, в порядку та на умовах, що визначені даним контрактом виконати роботи по завершенню будівництва свердловини, а саме по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища, з метою отримання вуглеводневої продукції, а у випадку отримання продукції протягом строку дії даного контракту виконувати роботи по дослідженню свердловини на різних режимах роботи та дослідно-промисловій експлуатації свердловини. Компанія зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, приймати та оплачувати роботи, виконані підрядником належним чином та в строк (том 1 а.с. 124-180).

За змістом контракту № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 р. під продукцією контракту слід розуміти вуглеводневу сировину, отриману за результатами випробування та на протязі всього процесу дослідження свердловини, а саме природний газ, газовий конденсат, нафта.

Поняття вуглеводневої сировини також наведено у п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої вуглеводнева сировина - це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

На підтвердження передачі ТОВ "ДДЗ-Ресурс" робіт згідно укладеного контракту позивачем надано копії довідок про доходи і витрати, актів здачі-прийняття робіт та податковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи та надавалися позивачем до перевірки (том 1 а.с. 205-268).

Однак, з даних актів здачі-прийняття робіт неможливо встановити, які саме роботи були виконані підрядником позивача та чи вони відповідають предмету контракту № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 року, згідно якого позивачем здійснено оплату робіт ТОВ "ДДЗ-Ресурс", оскільки зазначені акти не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарських операцій.

Так, в актах зазначено про виконання робіт з дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища на різних режимах роботи з метою отримання вуглеводневої продукції, передбаченого контрактом № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 року. Разом з тим, у актах не вказано конкретний перелік робіт, які виконав підрядник ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з дослідження свердловини.

Відтак, неможливо встановити, які саме роботи були виконані ТОВ "ДДЗ-Ресурс" на виконання умов укладеного контракту саме у періодах, за які складено вказані акти, неможливо встановити зв'язок отримання видобутого газа та газоконденсату, що вказані у довідках про доходи і витрати ТОВ "Астроінвест-Енерджі", з роботами, що виконувалися саме у періодах, за які складалися акти.

Абзацом А п. 9.1 с.9 вказаного контракту передбачено, що оплата робіт ТОВ "ДДЗ-Ресурс" згідно даного контракту буде здійснюватися за результатами випробувань свердловини у випадку та з моменту отримання притоку вуглеводневої сировини (Продукції).

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень представника позивача, ТОВ «Астроінвест-Енерджі» оплачувалася ТОВ "ДДЗ-Ресурс" вартість робіт на підставі актів здачі-прийняття робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "ДДЗ-Ресурс", про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (том 2 а.с. 93-136).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, з 01.07.2011 р. по 31.11.2011 р. ТОВ "ДДЗ-Ресурс" проводило роботи з дослідження свердловини № 3 Загорянського родовища, які розпочалися 01.08.2010 р. і полягали в постійному аналізі параметрів роботи свердловини, аналізі пластової води, дослідження вуглеводневої сировини, визначення на основі отриманих даних рецептури хімічного розчину, що необхідний для закачування в свердловину, приготування хімічного розчину з використанням власних хімічних реагентів з метою закачування його в свердловину № 3 Загорянського родовища, проведення в разі потреби окремих операцій з дослідження свердловини, надання усних та письмових рекомендацій.

При цьому, для приготування вищевказаного хімічного розчину використовувалися хімічні реагенти попередньо придбані ТОВ "ДДЗ-Ресурс" у ТОВ "Геотехконсалдинг" та ПП "Спецсервіс".

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що актом ДПІ у м. Полтаві від 28.01.2013 р. № 376/22.4-5/34825525 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Геотехконсалдинг" та ПП "Спецсервіс" за період з 01.01.2011 р. по 23.10.2012р.", встановлено безтоварність господарських взаємовідносин ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з субпідрядними організаціями з придбання товарів (робіт, послуг), що у подальшому були реалізовані ТОВ "ДДЗ-Ресурс" позивачу (т.3, а.с.68-76).

Зокрема, перевіркою ДПІ у м. Полтаві, оформленою актом від 28.01.2013 р. № 376/22.4-5/34825525, встановлено, що у ТОВ "ДДЗ-Ресурс" немає власних виробничих потужностей та працівників. Всі роботи по виконанню контакту № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 р. проводили субпідрядники, які мають необхідну техніку, кваліфіковані кадри та відповідні дозволи (ліцензії). В період з липня 2011 р. року по грудень 2011 р. року на свердловині № 3 Загорянського родовища виконували роботи субпідрядники - Полтавське відділення українського державного геологорозвідувального інституту, ПП "Спецсервіс".

Також, позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "ДДЗ-Ресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Геотехконсалдинг" та ПП "Спецсервіс" за період з 01.01.2011 р. по 23.10.2012 встановлено, що ТОВ "ДДЗ-Ресурс" укладало договори із вказаними контрагентами, за умовами яких ТОВ "ДДЗ-Ресурс" закуповувало у вказаних суб'єктів господарювання хімреагенти.

Однак, перевіркою не підтверджено наявності поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників та наявність реалізації товарів (послуг) підприємствам-покупцям у періоді з 01.01.2011 р. по 23.10.2012 р.

Докази оскарження дій ДПІ у м. Полтаві щодо формування вищенаведених висновків у акті перевірки від 28.01.2013 р. № 376/22.4-5/34825525 та визнання таких дій у судовому порядку протиправними в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки проведеною перевіркою не підтверджено наявності поставок ТОВ "Геотехконсалдинг" та ПП "Спецсервіс" хімічних реагентів для ТОВ "ДДЗ-Ресурс", а відтак останнім не було отримано хімічного розчину з хімічних реагентів з метою закачування його в свердловину № 3 Загорянського родовища, що у свою чергу, свідчить про відсутність підтвердження реальності виконання робіт за контрактом по освоєнню та випробуванню свердловини № 3 Загорянського родовища.

Колегія суддів, не заперечуючи проти того, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення прав і обов'язків для осіб, діяльність (робота) яких перевірялася, на що посилається позивач по справі, між тим, зазначає, що такий акт є носієм доказової інформації, яка на спростована заінтересованими особами у встановленому законом порядку.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову від 29.11.2013 року старшого слідчого з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Полтавській області про закриття кримінального провадження № 3201318000000067, за відсутністю у діяннях службових осіб ТОВ «ДДЗ-Ресурс» складу кримінального правопорушення, оскільки факт прийняття вказаної постанови не спростовує неналежного оформлення первинних документів з питань господарських відносин між ТОВ «Астроінвест-Енерджі» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ставлять під сумнів реальність господарських операцій між ними.

Колегія суддів зазначає, що висновки Гадяцької МДПІ, викладені в акті перевірки від 29.04.2013 р. № 425/22-35193237, ґрунтуються, зокрема, на відомостях акту ДПІ у м. Полтаві № 1817/22-5/348-255525 від 07.07.2012 року позапланової документальної перевірки ТОВ «ДДЗ-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 51721 грн. та податку на прибуток у сумі 64652 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків вищевказаного акту перевірки від 07.07.2012 року ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0003152310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 80815 грн. (у т.ч. за основним платежем - 64652 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16163 грн.), та № 0003162310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 64651 грн. (у т.ч. 51721 - за основним платежем, 12930 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «ДДЗ-Ресурс» в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року по справі № 2а-1670/5107/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України віж 09.07.2013 року (т.3, а.с.151-158), у задоволенні позову ТОВ «ДДЗ-Ресурс» до ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Отже, вказаною постановою підтверджено відсутність реального характеру господарських операцій по ланцюгу постачання до ТОВ «ДДЗ-Ресурс» товарів (послуг), які були згодом реалізовані позивачеві по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції належних доказів реальності виконання робіт ТОВ "ДДЗ-Ресурс", що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного місяця на 303332,90 грн., в т.ч.: за липень 2011 р. року на 6882,78 грн., за серпень 2011 р. року на 66201,30 грн., за вересень 2011 р. року на 91528,90 грн., за жовтень 2011 р. року на 96839,34 грн., за листопад 2011 р. року на 41880,58 грн. та відповідно заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1516664,50 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 р. року на суму 823064,90 грн., за 4 квартал 2011 р. року на суму 693599,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 р. №532200 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 6882,78 грн., за серпень 2011 року на 66201,30 грн., за вересень 2011 року на 91528,90 грн., за жовтень 2011 року на 96839,34 грн., за листопад 2011 року на 41880,58 грн., за травень 2012 року на 21496,23 грн., та №542200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1516664,50 грн., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5442/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.02.2014 р.