Ухвала

від 07.02.2014 по справі 910/7611/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 лютого 2014 року Справа № 910/7611/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі№ 910/7611/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" до 1. Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівництва та архітектури" (відповідач-2) пророзірвання договору та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-6" касаційна скарга (вих. № 04/525-юр від 27.12.2013 р.) на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі № 910/7611/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2013 р. - 1 147,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. у справі № 910/7611/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р., позов задоволено повністю; розірвано договір підряду № 25 від 13.08.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр будівництва та архітектури" та Публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-6"; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно-Будівельна Компанія "Квартал-Буд" грошові кошти в сумі 86 197,20 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі № 910/7611/13 у повному обсязі.

Враховуючи викладене, у даному випадку судовий збір із касаційної скарги (на день звернення) підлягав сплаті у розмірі 1 664,87 грн. (861,97 грн. за вимогу майнового характеру + 802,90 грн. за вимогу немайнового характеру).

Натомість до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додане платіжне доручення № 2087 від 26.12.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 1 435,47 грн.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено.

Окрім того, слід зазначити, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (надалі - "Інструкція"), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Зокрема, згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У наданому платіжному дорученні № 2087 від 26.12.2013 р. у графі "Призначення платежу" зазначено "22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254 (Апарат треста) (Квартал Буд) Без ПДВ". Таким чином, графа "Призначення платежу" зазначеного платіжного доручення не містить відомостей про те, що саме та у якій саме справі оплачено судовим збором.

За таких обставин, вказане платіжне доручення, надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі № 910/7611/13 підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст.111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статей 53, 110 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" на рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. у справі № 910/7611/13 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Трест Київміськбуд-6" судовий збір у сумі 1 435 (одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн. 47 коп., сплачений за платіжним дорученням № 2087 від 26.12.2013 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

О.А. Кролевець