Постанова

від 21.05.2009 по справі д1/7

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Д1/7

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2009                                                                                       Справа№  Д1/7

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.

при    секретарі    судового засідання:Корх Д.В.

За участю прокурораКріпак Наталія Володимирівна, посвідчення №180 від 19 вересня 2008 року.

за  участю   представників сторін:

від позивачапредставник позивача в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

від відповідача -1 Легенченко Максим Олегович представник, довіреність №4/11-6  від 12.01.09;

від відповідача -2Санжара Олександр Олександрович представник, довіреність №б/н  від 30.10.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу та апеляційне поданняДніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ та апеляційного подання прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ

на рішеннявід 08.12.2008 року

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ Д 1/7

за  позовом Прокурора Дніпропетровської області  м. Дніпропетровськ,  в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  м. Дніпропетровськ,  та представництва Фонду державного майна України у м. Дніпропетровську

доВ-1 Дніпропетровської міської ради  м.ДніпропетровськВ-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпронафта”                            м. Дніпродзержинськ

провизнання недійсним розпорядження та договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень

        У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :          

        Прокурор Дніпропетровської області в інтересах виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів та Представництва Фонду державного майна України у м. Дніпропетровську звернувся до суду із позовом до Дніпропетровської міської ради народних депутатів та товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Дніпронафта», в якому просив визнати недійсним розпорядження голови Дніпропетровської міської ради народних депутатів №4-р від 15.04.1997року та договори купівлі-продажу №495/н, №496/н, №497/н, №498/н від 17.04.1997року, укладені між Представництвом Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську та ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта».

       Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998року у справі №Д1/7 задоволені позовні вимоги. Визнано недійсним розпорядження голови Дніпропетровського міської ради народних депутатів №4-р від 15.04.1997року та договори купівлі-продажу №495/п, №496/н, №497/н, №498/н від 17.04.1997року, укладені між представництвом Фонду державного майна України в м. Дніпропетровськ та ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта». Зобов'язано ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»повернути представництву Фонду державного майна України в м. Дніпропетровськ до 15.04.1998 року отримані приміщення. Стягнуто із відповідачів судові витрати. Стягнуто із виконавчого комітету Дніпропетровського міської ради народних депутатів та Дніпропетровської міської ради народних депутатів по 1700 грн. штрафу за невиконання вимог суду.

       Постановою Голови арбітражного суду Дніпропетровської області від 18.05.1998 року рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року у справі №Д1/7 змінене в частині стягнення штрафу пункт 4 рішення змінено із 1700 грн. до 35 грн. В іншій частині залишене без змін.

       Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року зазначені рішення та постанову голови арбітражного суду Дніпропетровської області скасовано; в позові відмовлено.

       25.03.2008 року постановою Верховного Суду України зазначену постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року було скасовано, а постанову голови арбітражного суду Дніпропетровської області про перегляд рішення в порядку нагляду від 18.05.1998 року залишено без змін.

       ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року та постанови Голови арбітражного суду Дніпропетровської області від 18.05.1998 року за нововиявленими обставинами. У заяві вказувало, що 27 червня 2008 року адвокат Непорада А.Г. з метою надання правової допомоги ТОВ «Ковбаса»та ТОВ ВФ „Дніпронафта" з питань, пов'язаних з правовим статусом представництва Фонду державного майна в м. Дніпропетровську звернувся с запитом до Дніпропетровської міської ради. В запиті він просив надати йому можливість ознайомитися з рішеннями Дніпропетровської міської ради і виконкому Дніпропетровської міської ради в період з 1993 року. по 1999 рік, а також отримати копії необхідних документів, які стосуються Представництва Фонду державного майна в м. Дніпропетровську та вищезазначених юридичних осіб. 14 липня 2008 року під час ознайомлення Непорадою А.Г. серед інших також були виявлені наступні документи: Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 548 від 17.04.1997р. «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу»та додаток до цього рішення - Перелік об'єктів (приміщень) комунальної власності міста, що підлягають приватизації в 1997 році шляхом викупу; рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 16 від 30.07.1997 року «Про рішення виконкому щодо об'єктів приватизації, способів приватизації та засобів платежу»та додаток до цього рішення - Перелік рішень виконкому міської ради щодо об'єктів приватизації. На думку заявника, фактичні дані, які встановлюються цими документами, є нововиявленими обставинами по справі № Д1/7, про які заявникові та суду під час провадження по цій справі відомо не було.

      08.12.2008 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області було задоволено заяву ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»про перегляд рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання повернути придбане за договорами купівлі-продажу майно. Рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року з урахуванням постанови Голови арбітражного суду Дніпропетровської області від 18.05.1998 року змінено, викладено в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання повернути придбане за договорами купівлі-продажу майно в наступній редакції: визнати недійсними договори купівлі-продажу №495/н, №496/н, №497/н, №498/н, укладені 17.04.1997 року між Представництвом Фонду державного майна України в м. Дніпропетровськ та ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»в частині, що стосується посилань на Розпорядження Голови Дніпропетровського міської ради народних депутатів №4-р від 15.04.1997 року (акт, визнаний судом недійсним), а саме: в преамбулі цих договорів купівлі-продажу, пунктах 1.3, 1.4 та пункт 1.6 договорів в частині проведення оплати за придбане майно приватизаційними майновими сертифікатами. В позовних вимогах щодо зобов'язання повернення ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»Представництву Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську придбаного за договорами купівлі-продажу №495/н, №496/н, №497/н, №498/н майна - відмовлено. Стягнуто з Дніпропетровської міської ради на користь ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»витрати по сплаті державного мита за перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 63,75 грн.

       На рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2008 року Дніпропетровською міською радою була подана апеляційна скарга, прокурором Дніпропетровської області - апеляційне подання.

       Апелянти посилались на порушення норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що договори купівлі-продажу повинні бути визнані недійсними повністю, оскільки розрахунок за вказаними договорами здійснювався приватизаційними майновими сертифікатами. Також посилалися на те, що Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 548 від 17.04.1997 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу»та додаток до цього рішення - Перелік об'єктів (приміщень) комунальної власності міста, що підлягають приватизації в 1997 році шляхом викупу; рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 16 від 30.07.1997 року «Про рішення виконкому щодо об'єктів приватизації, способів приватизації та засобів платежу»та додаток до цього рішення - Перелік рішень виконкому міської ради щодо об'єктів приватизації, не є нововиявленими обставинами по справі, існування таких рішень жодним чином не впливає на законність договорів купівлі-продажу №495/н, №496/н, №497/н, №498/н. Вказували також на те, що такі рішення не є рішеннями про відчуження нерухомості, а лише затверджують перелік майна, що має бути приватизоване.

      Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

      Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, які мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.

      Предметом спору у суді першої інстанції і це підтверджено вищестоячими судовими інстанціями є визнання недійсним розпорядження голови Дніпропетровської міської ради № 4р від 15.04.1997 року з тієї підстави, що воно прийняте не уповноваженою особою і ця обставина спричиняє і недійсність договорів купівлі-продажу не житлових приміщень від 17.04.1997 року № 495/н,496/н,497/н,498/н. Єдиним уповноваженим органом розпорядитися об'єктами комунальної власності за діючим на той час законодавством була міська рада народних депутатів. Ці фактичні обставини справи підтверджено і Верховним Судом України у цій справі, який скасував постанову Вищого господарського Суду України від 01.11.2007 року.

      Разом з тим, до заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами додані дані, які свідчать про те, що на момент прийняття всіх судових рішень існували і інші обставини, які не були відомі судам.

      Так, 27.06.2008 року адвокат Непорада А.Г. звернулася з запитом до голови Дніпропетровської міської ради І.І. Куліченка , в якому просила надати для ознайомлення рішення виконкому  Дніпропетровської міської ради періоду 1993-1999 років. До заяви додана копія рішення виконкому № 548 від 17.04.1997 pоку, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації у 1997 році шляхом викупу. Це рішення 30.07.1997 року було затверджено рішенням сесії Дніпропетровської районної ради народних депутатів за №16 ( т.З а.с. 62-66). Та обставина, що рішення виконкому № 548 від 17.04.1997 року прийнято, 17.04 1997 року укладені спірні договори, а 30.07.1997 року з цього приводу висловлена колективна думка депутатського корпусу, не позбавляє оспорювані договори юридичної сили. Суттєвою у даній справі є та нововиявлена обставина, що колективний орган місцевого самоврядування затвердив рішення виконкому № 548 від 17.04 1997 року, яким передбачено продаж відповідачу-2 спірних приміщень, а тому сам продаж не можна вважати незаконним.

      Отже аналіз всіх обставин справи з урахуванням нововиявлених дозволяє стверджувати , що при прийнятті рішення про приватизацію спірних приміщень, крім незаконного розпорядження № 4р від 15.04.1997 року були прийняті і законні , в тому числі колегіальні рішення, у яких виражена колективна воля органу місцевого самоврядування на продаж спірних приміщень, що робить законним і сам продаж, хоч в договорах купівлі-продажу міститься посилання на незаконне розпорядження посадової особи, що не спричиняє недійсність договорів.

      Заперечення прокурора з цього приводу і представника міської ради не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спірні не житлові приміщення орендувалися відповідачем-2 і надані саме йому для викупу правомірно (а.с.64 т. 3). При цьому у рішенні не зазначені ніякі інші фізичні чи юридичні особи, які могли б у той період претендувати на спірні споруди.

     Цими обставинами повністю спростовуються висновки рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року , і доводи, викладені в позовній заяві прокурором про те, що посадова особа виконавчого органу діяла протизаконно і одноособово вирішила питання, яке підлягало колегіальному вирішенню.

     При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недійсність зазначених договорів тільки в частині, яка визначає часткову оплату придбаного майна приватизаційними сертифікатами, оскільки такі умови договору суперечать статті 5 Закону України „Про приватизаційні папери" №2173-ХП.

     Судом першої інстанції вірно встановлено, що договори купівлі-продажу №495/н, №496/н, №497/н, №498/н не можуть бути визнані недійсними в цілому, оскільки, у відповідності до статті 60 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

     Суд першої інстанції дійшов вірного висновку і про те, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 548 від 17.04.1997 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу»та рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 16 від 30.07.1997 року «Про рішення виконкому щодо об'єктів приватизації, способів приватизації та засобів платежу»є нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. За наявності зазначених рішень укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу не суперечить чинному на момент укладення законодавству. Апелянтами не надано відомостей про оскарження чи скасування зазначених рішень, тобто такі рішення є чинними.

      Доводи представника Дніпропетровської міської ради про те, що зазначені рішення не є рішеннями про відчуження майна, а лише затвердженням певного переліку, що не має правовим наслідком укладення приватизаційних договорів, не приймаються до уваги колегією суду, оскільки у пункті 2 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 548 від 17.04.1997 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу»доручено представництву Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську здійснити приватизацію об'єктів комунальної власності в 1997 році згідно з переліком.

     Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»на підставі договорів №495/н, №496/н, №497/н, №498/н набула права власності на об'єкти нерухомого майна.

     Статтею 41 Конституції України передбачається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

     Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

     Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

     Виходячи із змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стрейч проти Сполученого Королівства»від 24.06.2003 року, майном у значенні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Поширення наведених норм Конвенції на спірні правовідносини підтверджується висновками, які містяться в постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 року.

     Із матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності винної, протиправної поведінки ТОВ «Виробнича фірма «Дніпронафта»під час купівлі-продажу нежитлових приміщень, а отже, за таких умов, можливі порушення органів публічної влади не можуть бути безумовною підставою для повернення приватизованого майна в комунальну власність в порушення права власності покупця.

     У відповідності до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

      Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

      Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

                                                        ПОСТАНОВИВ:

      Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ та апеляційного подання прокурора Дніпропетровської області,                             м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

      Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2008 року у справі № Д1/7–залишити без змін.         

      Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                             Л.М. Білецька

Суддя                                                                    І.М. Науменко  

         Суддя                                                                    О.В. Голяшкін