Постанова

від 05.08.2009 по справі д1/7

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Д1/7

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 серпня 2009 р.                                                                                    № Д1/7  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого       Остапенка М.І., Гончарука П.А.,

суддів : Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційне  подання

та  касаційну скаргу    Заступника  прокурора  Дніпропетровської  областіДніпропетровської  міської  ради

на  постанову

Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду  від   21.05.2009  року

у справі за позовомПрокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особіВиконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Представництва Фонду державного майна України ум. Дніпропетровську

до 1)Дніпропетровської міської ради2) ТОВ "Виробнича фірма "Дніпронафта"

про визнання  недійсним  розпорядження  та  договорів  купівлі-продажу  нежитлових  приміщень

 За  участю  прокурора:  Івченко О.А.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 1997 року прокурор Дніпропетровської області звернувся в арбітражний суд Дніпропетровської області із позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та представництва Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську  до Дніпропетровської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Дніпронафта ЛТД"  про визнання недійсними розпорядження голови Дніпропетровської міської ради від 15 квітня 1997 року та укладених на його підставі договорів купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовувались посиланням на те, що рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області у справі № Да1-28 від 19 листопада 1996 року визнано недійсними рішення Виконкому № 1737 від 21 грудня 1995 року щодо продажу нежилих приміщень по просп. Карла Маркса, 58 та 94-А, вул. Мечнікова, 4, просп. ім. Газети "Правда", 117 у м. Дніпропетровську та укладені на підставі вказаного рішення договори купівлі-продажу зазначених приміщень.

Діючи з перевищенням наданих йому повноважень голова міськради всупереч зазначеному рішенню арбітражного суду видав оспорюване розпорядження № 4р від 15 квітня 1997 року "Про підтвердження факту продажу нежитлових приміщень міської комунальної власності по просп. Карла Маркса, 58 А-9, вул. Мечнікова, 4, просп. ім. Газети "Правда", 117 А-9, просп. Карла Маркса, 94а А-4 у м. Дніпропетровську" та за його розпорядженням між Представництвом ФДМУ та товариством укладено нові договори купівлі-продажу №№ 495/н, 496/н, 497/н, 498/н від 17 квітня 1997 року вказаного майна. Також прокурор зазначив, що під час проведення перевірки прокуратурою було встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу 70% вартості зазначених приміщень було сплачено приватизаційними майновими сертифікатами. При цьому прокурор послався на порушення вимог пункту і статті 4, статті 5 та пункту 1 статті 7 Закону України "Про приватизаційні папери".

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 19 березня 1998 року позов задоволено. Визнано недійсними розпорядження голови Міськради № 4р від 15 квітня 1997 року "Про підтвердження факту продажу нежитлових приміщень міської комунальної власності по просп. Карла Маркса, 58 А-9, вул. Мечнікова, 4, просп. ім. Газети "Правда", 117 А-9, просп. Карла Маркса, 94а А-4 у м. Дніпропетровську"  та договори купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 495/н, 496/н, 497/н, 498/н від 17 квітня 1997 року, укладені між представництвом ФДМУ та товариством. Зобов'язано товариство повернути представництву ФДМУ в строк до 15 квітня 1998 року зазначені приміщення комунальної власності.  

       Постановою голови арбітражного суду Дніпропетровської області про перегляд рішення в порядку нагляду від 18 травня 1998 року зазначене рішення цього суду від 19 березня 1998 року змінено в частині розміру стягнутого штрафу. В решті рішення залишено без змін.

        Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року та постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 18.05.1998 року   скасовано,  та  постановлено  нове  рішення  про    відмову  в  позові.

        Постановою Верховного суду України від 25.03.2008 року постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року   скасовано, а постанову голови арбітражного суду Дніпропетровської області   від 18.05.1998 року  залишено   без  змін.

          За наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами,  рішенням  господарського суду  Дніпропетровської  області  від 08.12.2008 року  заяву  ТОВ "Виробнича фірма "Дніпронафта" задоволено, рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.1998 року (з урахуванням постанови голови арбітражного суду Дніпропетровської області про перегляд рішення в порядку нагляду від 18.05.1998 року) змінено  в частині визнання недійсними договорів  та   зобов'язання повернення майна,  визнано  недійсними  зазначені  договори купівлі-продажу в частині, що стосується посилань  на розпорядження голови міської ради  №4-р від 15.04.1997 року (акт, визнаний судом недійсним), а саме: в преамбулі цих договорів, п. п. 1.3, 1.4, 1.6 в частині проведення оплати за придбане майно приватизаційними майновими сертифікатами. Постановлено в позовних вимогах щодо зобов'язання повернення ТОВ ВФ "Дніпронафта"  Представництву Фонду державного майна України у м. Дніпропетровську придбаного за договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень  відмовити.

         За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду  від   21.05.2009 апеляційну скаргу  Дніпропетровської  міської  ради  та  апеляційне  подання  прокурора  Дніпропетровської  області  залишено  без задоволення, а  рішення господарського суду першої інстанції -  без  змін.

       Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку            й  ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2009 року порушено касаційне провадження за касаційним  поданням  прокурора  та  касаційною скаргою Дніпропетровської  міської  ради, у яких  вони    посилається на порушення  судами норм матеріального та  процесуального  права  і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення,  яким  у  задоволенні  заяви  про  перегляд  рішення  за  нововиявленими  обставинами    відмовити.

           Заслухавши суддю –доповідача, думку  прокурора  та   пояснення  представників Дніпропетровської  міської  ради,  відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги  та  касаційного  подання  судова колегія не вбачає підстав для їх  задоволення виходячи  із  наступного.

Відповідно до  ст.  112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За  роз'ясненнями,  наданими  у п. 5 постанови   Пленуму  Верховного Суду України   від 27 лютого 1981 року №1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили"  як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Як   вбачається  із  матеріалів  справи,  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 548 від 17.04.1997 року "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу" та додаток до цього рішення - Перелік об'єктів  комунальної власності міста, що підлягають приватизації в 1997 році шляхом викупу та   рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 16 від 30.07.1997 року "Про рішення виконкому щодо об'єктів приватизації, способів приватизації та засобів платежу" та додаток до цього рішення - Перелік рішень виконкому міської ради щодо об'єктів приватизації, мають  істотне  значення  для  правильного  вирішення  даної  справи,  про  наявність  цих  рішень  не  було  відомо  сторонам  і  суду  та  не  враховано  при  прийнятті  рішення арбітражним судом  Дніпропетровської області від 19.03.1998 року  та  постанови головою арбітражного суду  Дніпропетровської  області  від  18.05.1998 року,  а  тому  місцевий  господарський  суд  вправі був переглянути рішення  арбітражного суду у порядку глави  ХІІІ  ГПК України.

           Переглядаючи  справу  за  нововиявленими  обставинами  господарським  судом  першої  інстанції  та  апеляційним  господарським судом  встановлено,  що  на  час  укладання  спірних  договорів  купівлі-продажу  комунального  майна  мало  місце  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від  17.04.1997 року   № 548 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу" та додаток до цього рішення - Перелік об'єктів  комунальної власності міста, що підлягають приватизації в 1997 році шляхом викупу до складу  якого    увійшло  нерухоме  майно  за  адресами  :  м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 4 А-8, пр. Карла Маркса, 94а А-4,  пр. Карла Маркса,  58, пр. Газети "Правда", 117 А-9.  

Зазначене рішення  виконкому затверджено  рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 30.07.1997 року № 16 "Про рішення виконкому щодо об'єктів приватизації, способів приватизації та засобів платежу" та додаток до цього рішення - Перелік рішень виконкому міської ради щодо об'єктів приватизації,  в  якому  є  рішення  від 17.04.1997 року  № 548 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом викупу".

Визначення  переліку  об'єктів  комунальної  власності,  які  підлягають  приватизації,  порядку  та  умов  приватизації   належить  до  виключної  компетенції  ради,  як  представницького  органу   місцевого  самоврядування,  а  тому  з  огляду  на  прийняте  компетентними  органами  рішення    про  умови  та  порядок  відчуження  спірного  майна,   положень  Конституції  України,  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР,  за  змістом  якої  дії  органу  публічної  влади  не  можуть  бути  мотивом  позбавлення  набувача  права  власності  на  майно,  при  відсутності  вини  останнього,  господарський суд  першої  інстанції  та  апеляційний  господарський суд    правильно  постановили  про  відмову  у  визнанні  у  повному  обсязі   недійсними    договорів  купівлі-продажу  від  17.04.1997 року   №495/п, №496/н, №497/н  і   №498/н  укладеними  між  ТОВ "Виробнича фірма "Дніпронафта"  та  представництвом  Фонду державного майна України у  м. Дніпропетровську                 і  підстав для скасування оскаржених  судових  рішень, за наведених у касаційній скарзі та  касаційному  поданні  мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -  

    П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу та  касаційне  подання залишити без задоволення,  а   постанову  Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду  від   21.05.2009  року  -  без   змін.

Головуючий                                                                              М.І. Остапенко

Судді                                                                                               П.А. Гончарук

                                                                                                   Л.В. Стратієнко