Рішення

від 17.04.2009 по справі 41/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/112

17.04.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві "Фірма "Технокомплекс"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм"

Простягнення 40 927, 39  грн.

                                                                                                   Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:      Борис І.Д. –дов. - № 494 від 12.11.2008 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві "Фірма «Технокомплекс»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»про стягнення 40927, 39 грн., в тому числі інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати пов'язанні з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч умовам договору укладеного між сторонами не розрахувався за поставлені йому товари медичного призначення, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 35 449, 25 грн.

Ухвалою від 27.02.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.03.2009 року.

В судовому засіданні 30.03.2009 року, представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, а також додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 30.03.2009 року розгляд справи відкладено на 17.04.2009 року.

В судовому засіданні 17.04.2009 року, представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 35 449, 25 грн. основного боргу, 4118, 30 грн. інфляційних втрат, 579, 81 грн. 3 % річних, 795, 08 грн. пені.

Представник відповідача вдруге не з'явився, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

 В судовому засіданні 17.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

          Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                 В С Т А Н О В И В :

          01.09.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві  "Фірма "Технокомплекс"  (далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм" (замовник, відповідач) укладено договір поставки товарів медичного призначення №  415/ ВМ (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, постачальник поставляє та передає у власність змовнику, а замовник приймає та оплачує товари медичного призначення  (далі-товар) в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно до п.1.2 Договору, передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних та інших супровідних, що є невід'ємною частиною Договору.

В силу положень п.п. 2.1, 2.2 Договору, ціна товару формується у національній валюті України, виходячи з валютної вартості товару по курсу Національного банку України на момент відвантаження, у урахуванням торгової націнки та фіксується у товарній накладній.

Суму Договору складає загальна сума товару, відвантаженого згідно накладних, що підтверджується довіреностями на бланках суворої звітності замовника на отримання матеріальних цінностей, за  весь період дії Договору. В рамках Договору замовник вправі здійснити необмежену кількість замовлень та закупок товару.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом 3 згаданого Договору, відповідно до якого оплата за поставлену партію товару проводиться у національній валюті України шляхом виплати суми, яка вказана у накладній, на рахунок постачальника.

Попередня оплата проводиться згідно рахунку-фактури надісланого замовнику. Після отримання підтвердження про зарахування суми на розрахунковий рахунок постачальника оформляється видаткова накладна.

У випадку відстрочення платежу оплата за одержану партію товару проводиться згідно дати вказаної в товарній (видатковій) накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товари медичного призначення, що підтверджується видатковими накладними, оригінали, яких оглянуті в судовому засідання, а належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару в обумовлений договором строк не виконав, у зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 35 449, 25 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2008 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком від 24.12.2008 року (належним чином завірена копія міститься в справі), однак, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

        Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 35 449, 25 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за весь час прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені товари медичного призначення, керуючись п. 7.1. Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 795, 08 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 795, 08 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі  579, 81 грн. та 4118, 30 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмафарм" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1, м. Київ, вул. Гарматна, 23, код ЄДРПОУ 30110250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві  "Фірма "Технокомплекс"  (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 19117325) 35 449 (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 25 коп. основного боргу, 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 30 коп. інфляційних втрат,  579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. 3 % річних, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 08 коп. пені, 409 (чотириста дев'ять) грн. 43 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 О.М. Спичак

Дата підписання рішення

26.05.2009р.