Рішення

від 14.05.2009 по справі 43/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  43/64

14.05.09

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг"

до                    товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек -Універсал, ЛТД" 

про                     стягнення 18 612, 61 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:  

від позивача         Олексенко Н.В. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек -Універсал, ЛТД" про стягнення 18 612, 61 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 377к від 10.10.05.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2009 порушено провадження у справі           № 43/64, розгляд справи призначено на 08.04.2009.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не з'явилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено.

В судове засідання призначене на 14.05.09 представник Відповідача повторно не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва не виконав.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.05 між товариством з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ітек -Універсал, ЛТД"  (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № 377к.

За умовами Договору Позивач зобов'язувався постачати, а Відповідач прийняти та оплачувати товар в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладної № 16493 від 23.09.08  передав Відповідачу товар на загальну суму 15 718, 00 грн.

Згідно п.2.2 Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати товар протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

31.12.08 між сторонами було підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого Відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 15 717, 99 грн.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором                  поставки № 377к від 10.10.05 складає: 15 718, 00 грн. основного боргу, 848, 77 грн. інфляційних нарахувань, 1 442, 96 грн. пені та 602, 88 грн. 10 % річних за користування грошовими коштами. Сплата пені та 10 % річних передбачена п. 4.1, 4.2 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 15 718, 00 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором  відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача у розмірі 848, 77 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача у розмірі 1 442, 96 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 10 % за користування грошовими коштами у розмірі 602, 88 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, сплата відсотків за користування грошовими коштами не відноситься до складу штрафних санкцій,  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання грошових зобов'язань.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача в обсязі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек -Універсал, ЛТД"  (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38, код ЄДРПОУ 21491278, з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг" (юр.адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 95; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, оф. 412, код ЄДРПОУ 33691127, п/р 26002053105194 в ГРУ «Приватбанк», МФО 321842) 15 718 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 00 коп. основного боргу, 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 77 коп. інфляційних нарахувань, 1 442 (одна тисяча чотириста сорок дві) гривні 96 коп. пені, 180 (сто вісімдесят) гривень 10 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 602, 88 грн. 10 % річних за користування грошовими коштами відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько