Рішення

від 09.06.2009 по справі 43/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/64

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.06.09 р.                                                                                                       Справа № 43/64                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛВІСТ”, м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Н.Т.Е”,                                   м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних врат та 3% річних у розмірі 27203,70грн. (основний борг – 21440грн., пеня – 2833,45грн., інфляційні втрати – 2597,60грн., 3% річних – 332,65грн.).

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Косогова Л.О. за дов. б/н від 01.04.09р., директор Семенова О.С. на підставі протоколу б/н від 30.03.07р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕЛВІСТ”, м. Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Н.Т.Е”, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних врат та 3% річних у розмірі 27203,70грн. (основний борг – 21440грн., пеня – 2833,45грн., інфляційні втрати – 2597,60грн., 3% річних – 332,65грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №12 від 23.04.08р., в частині сплати вартості банківських сейфів. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №12 від 23.04.08р., акт звірки станом на 01.01.09р., видаткові накладні №РН-0000125 від 26.09.08р., №РН-0000144 від 27.11.08р., видаткові накладні (повернення) №ДО-0000019 від 30.12.08р., №ДО-0000020 від 30.12.08р., банківські виписки, довіреності с. ЯПД №624718 від 24.09.08р., с.ЯПД №624733 від 26.11.08р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 02.04.09р., 22.04.09р., 19.06.09р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №№11229472, 11390940, 11546575. Проте відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1472 від 16.04.09р., станом на 09.04.09р., Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Н.Т.Е.» (ідентифікаційний код - 33653495) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.08р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), був укладений договір №12. За умовами договору виконавець зобов'язався виготовити сейф банківський “Титан 72-1577” (1500х720х770), який відповідає 5 класу ДСТУ 4012-1:2005, у кількості 53 одиниці, сейф банківський “Титан 72-777” (700х720х770), який відповідає 5 класу ДСТУ 4012-1:2005, у кількості 17 одиниць, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити обумовлені вироби у строки визначені договором (розділи 1, 2 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 5.1. договору).

Означений договір підписаний сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України) та правила підряду (глава 61 ЦК України).

Згідно видаткових накладних №РН-0000125 від 26.09.08р., №РН-0000144 від 27.11.08р. позивач передав відповідачу сейфи “Титан 72-1577”, 5 кл. сертифікації (1500х720х770), у кількості 2 одиниці, вартістю 26400грн. та сейфи “Титан 72-777”, 5 кл. сертифікації (700х720х770) у кількості 2 одиниці, вартістю 18400грн. Відповідачем прийнято означений товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, внаслідок чого обов'язок передачі позивачем товару у загальній сумі 44800грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов розділу 2 договору.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, надані позивачем видаткові накладні – є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття цього товару останнім.

Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо передачі товару – суду не надані.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 2.2. договору, оплата здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі 40% передплати згідно пред'явленого рахунку, протягом 5-ти банківських днів, остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання акту прийому-передачі або видаткової накладної.

За висновками суду остаточне право позивача вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання у сумі 25440грн. (з урахуванням часткової проплати) виникло 02.10.08р. та – грошового зобов'язання у сумі 18400грн. виникло 04.12.08р.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав.

Згідно видаткових накладних (повернення) №ДО-0000019 від 30.12.08р., №ДО-0000020 від 30.12.08р. відповідачем повернено позивачу сейф “Титан 72-1577”, 5 кл. сертифікації (1500х720х770), вартістю13200, та сейф “Титан 72-777”, 5 кл. сертифікації (700х720х770), вартістю 9200грн.

Внаслідок викладеного, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 21440грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 21440грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання за умовами пункту 2.3. договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 2833,45грн., нарахованої у періоди жовтень-грудень 2008р. (кількість днів прострочення 89) – сума боргу 25440грн., грудень 2008р. - лютий 2009р. (кількість днів прострочення 60) – сума боргу 12240грн., грудень 2008р. (кількість днів прострочення 27) – сума боргу 18400грн., грудень 2008р. – лютий 2009р. (кількість днів прострочення 60) – сума боргу 9200грн., та встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені.

За висновками суду розмір пені, який підлягає стягненню становить 2586,71грн., де періоди нарахування з 03.10.08р. по 29.12.08р. – сума боргу 25440грн., з 30.12.08р. по 28.02.09р. – сума боргу 12240грн., з 05.12.08р. по 29.12.08р. – сума боргу 18400грн., з 30.12.08р. по 28.02.09р. – сума боргу 9200грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, сума інфляційних та 3% річних за періоди жовтень-грудень 2008р. (кількість днів прострочення 89) – сума боргу 25440грн., грудень 2008р. - лютий 2009р. (кількість днів прострочення 60) – сума боргу 12240грн., грудень 2008р. (кількість днів прострочення 27) – сума боргу 18400грн., грудень 2008р. – лютий 2009р. (кількість днів прострочення 60) – сума боргу 9200грн., становить 2597,60грн. та 332,65грн. відповідно.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок інфляції та 3% річних.

Розмір інфляції, який є арифметично вірним складає 1952,84грн., розмір 3% річних – 323,35грн. (періоди з 03.10.08р. по 29.12.08р. – сума боргу 25440грн., з 30.12.08р. по 28.02.09р. – сума боргу 12240грн., з 05.12.08р. по 29.12.08р. – сума боргу 18400грн., з 30.12.08р. по 28.02.09р. – сума боргу 9200грн.)

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 02.04.09р., 22.04.09р., 19.06.09р. не виконав.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем (акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.09р.), вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 26302,90грн.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 549-551, 625, 655-697 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, п.2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛВІСТ”,                    м. Луганськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Н.Т.Е”,                       м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних врат та 3% річних у розмірі 27203,70грн. (основний борг – 21440грн., пеня – 2833,45грн., інфляційні втрати – 2597,60грн., 3% річних – 332,65грн.) – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Н.Т.Е” (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60/203; код ЄДРПОУ 33653495, р/р 260050600084677 МФ “ПриватБанк” в м. Маріуполь, МФО 335429, р/р 26001103433001 в ЗАТ “Альфа-Банк” в м. Київ, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛВІСТ” (91055, м. Луганськ, вул. Тельмана, 25а; код ЄДРПОУ 13386834, р/р 26009959676854 в Філії Перший Український Міжнародний Банк в м. Луганськ, МФО 304966) основний борг – 21440грн., пеню – 2586,71грн., інфляційні втрати – 1952,84грн., 3% річних – 323,35грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 263,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Зубченко І.В.