Рішення

від 27.04.2009 по справі 27/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/208

27.04.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково –виробнича фірма «ДФ -АГ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.»

простягнення  29786,09 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Павлик О.С. –представник за довіреністю від 17.03.2009 року № 66;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково –виробнича фірма «ДФ-АГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю «О.М.С.»про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 20289,82 грн., неустойки в сумі 2028,98 грн., 3% річних в сумі 458,60 грн., індексу інфляції в сумі 2008,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.04.2009 року.

Позивач у судове засідання 14.04.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 14.04.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.04.2009.

У судове засідання 27.04.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими  повідомленнями.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «О.М.С.»(надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково –виробнича фірма «ДФ -АГ»(надалі - виконавець) був укладений договір № 18 (надалі - Договір), за яким Замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по облаштуванню офісу системою відеонагляду та контролю доступу, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги,136 згідно з технічним завданням, що розробляє замовник та узгоджує виконавець.

Загальна ціна договору складається з ціни обладанання, матеріалі та ціни монтажних робіт і на день підписання договору складає: 65289,82 грн. (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору для початку робіт замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 45000,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

 На  виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 65289,82 грн., що підтверджується актом від 28.05.2008 приймання робіт та актом від 28.05.2008 вводу в експлуатацію.

Відповідно до п. 5.3 Договору замовник на підставі акту приймання виконаних робіт протягом 3 банківских днів з дня підписання сторонами зазначеного акту проводить остаточні розрахунки з виконавцем за фактично виконані роботи.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково перерахувавши на рахунок позивача 45000,00 грн. авансу.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 20282,82 грн. заборгованості за договором № 18 від 29.04.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 20289, 82 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2008,69 грн. та 3% річних у розмірі 458,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням умов договору п. 5.3  відповідач повинен був оплатити вартість робіт до 02.06.2008 року.   (акт приймання робіт підписаний 28.05.2008 + 3 банківських дня)

Суд погоджується з розрахунком  позивача індексу інфляції у сумі 2008,69 грн., а тому позовні вимоги в цій частині  підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Розмір 3% річних становить 20289,82 грн.* 3%: 365*273 (днів прострочки з 03.06.2008 по 02.03.2009) =455,27 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 458,60 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 455,27 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2028,98 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 7.4 Договору у разі порушення строків остаточних розрахунків згідно п. 5.3 замовник сплачує на користь виконавця неустойку у розмірі 0,5% від суми остаточних розрахунків, що вказана в акті приймання виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше 10% від цієї суми.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, позивач повинен був розрахуватися за надані послуги до 02.06.2008 року, тому пеня повинна нараховуватися з 03.06.2008 року.

Оскільки розмір пені з урахуванням обмеження строку її стягнення та розміру подвійної облікової ставки НБУ  становить 2428,11 грн. (20289,82 грн. (заборгованість) * 24% * 182  / 365 ) та перевищує 10% від суми боргу (п. 7.4 договору), то стягненню підлягає пеня у розмірі 2028,98 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2028,98  грн. підлягають задоволенню.

В зв'язку з зверненням позивача за юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених у зв'язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату юридичних послуг, відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

- копію договору про надання юридичних послуг № 23/02-09 від 23.02.2009 року, укладеного між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська група юридичного консалтингу», як виконавцем,  за умовами договору позивач доручив виконавцю підготувати процесуальні документи та представляти інтереси позивача у господарському суді;

- оригінали платіжних доручень № 9 від 26.02.2009 року на суму 4500, 00 грн., та № 8 від 25.02.2009 на суму 500,00 грн., відповідно до яких  позивач перерахував грошові кошти за надані юридичні послуги.

Позивачем не надано правового обґрунтування вимог про стягнення  вартості правових послуг. За правовою природою такі витрати позивача є судовими витратами.

Положеннями ст. 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiстi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статей 2, 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Позивачем не надано доказів того, що особа, яка представляла його інтереси в суді та виконувала іншу претензійно-правову роботу має посвідчення адвоката, а отже витрати понесені позивачем за наданні юридичні послуги не відносяться до судових витрат та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та  відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Крім того, державне мито у розмірі 50,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету у зв'язку з надмірною сплатою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

  2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.»(01135, м. Київ, пр-т. Перемоги,18: код ЄДРПОУ 32386037) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробнича фірма «ДФ-АГ» (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду,27; код ЄДРПОУ 21581538) основну суму заборгованості у розмірі 20289 (двадцять тисяч двісті вісмдесят дев»ять) грн. 82 грн., неустойку у  розмірі 2028 (дві тисячі двісті вісімдесят дев"ять) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 455 (чотириста п"ятдесят п"ять) грн. 27 коп., індекс інфляції у розмірі 2008 (дві тисячі вісім) грн. 98 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 247 (двісті сорок сім) грн. 86 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позову відмовити.

  4. Повернути з Державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробнича фірма «ДФ-АГ» (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 27; код ЄДРПОУ 21581538) державне мито у розмірі 50,00 грн. (п"ятдесят).

     5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 18.05.2009 року