Постанова

від 11.02.2014 по справі 922/2564/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 922/2564/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Барицької Т.Л.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2013 року

у справі № 922/2564/13

господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору Публічне акціонерне товариство "Весотра-Харків"

про визнання договору укладеним

за участю представників

позивача - Спасібухов Р.А.

відповідача - Сідненко О.П.

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмежено відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв. м. та майна у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284), що знаходяться на балансі ПАТ "Весотра-Харків", за адресою: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 г, укладеним між відповідачем - регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та позивачем - Товариством з обмежено відповідальністю НВП "Металург".

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 січня 2013 року (суддя Інте Т.В.) у справі № 922/2564/13-г позов задоволено. Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області договір купівлі продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв. м. та майна у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284), що знаходяться за адресою: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 г, в редакції відповідача з моменту набрання рішенням законної сили. Стягнуто з регіонального відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2013 року (судді Пелипенко Н.М., Черленяк М.І., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 21 серпня 2013 року у справі № 922/2564/13 скасовано та прийняти нове рішення, яким в позові відмовлено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 листопада 2012 року у державному інформаційному бюлетені про приватизацію "Відомості приватизації" №46 (739) було надруковане інформаційне повідомлення про продаж на аукціоні об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв. м. та майна у кількості 6 одиниць. У зазначеному інформаційному повідомленні містились, зокрема, наступні відомості: Назва об'єкта: нежитлова будівля трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв.м. та майно у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284). Балансоутримувач - код за ЄДРПОУ 05461326, Публічне акціонерне товариство "Весотра-Харків", 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Автомобіль на, 8. Адреса об'єкта: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Авто мобільна, 8г. Початкова ціна об'єкта з урахуванням ПДВ - 52 432,80 грн., без ПДВ - 43 694,00 грн., ПДВ - 8 738,80 грн., у тому числі: вартість нежитлової будівлі трансформаторної підстанції з урахуванням ПДВ - 45336,00 грн., без ПДВ - 37780,00 грн.; вартість майна з урахуванням ПДВ - 7096,80 грн., без ПДВ - 5914,00 грн.

Аукціон мав відбутися 7 грудня 2012 року об 11.00 у приміщенні Харківського аукціонного центру - філії Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціон центрів" за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 193Б (а.с. 16).

03 грудня 2012 року ТОВ НВП "Металург" подало до відповідача заяву на приватизацію майна з усіма необхідними додатками, а 04 грудня 2012 року заява була зареєстрована РВ ФДМУ по Харківській області, реєстраційний номер А-1097/63 (а.с.17).

07 грудня 2012 року аукціон з продажу державного майна об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв.м. та майна у кількості 6 од. не відбувся у зв'язку з тим, що відповідачу надійшла тільки одна заява на участь в даному аукціоні, тобто заява позивача.

17 грудня 2012 року ТОВ НВП "Металург" отримало лист від відповідача № 08-7124 від 12 грудня 2012 року (а.с. 18), в якому РВ ФДМУ по Харківській області зазначило, що відповідно до п.7 ст. 17 закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єкт аукціону, а саме нежитлова будівля транс форматорної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв.м. та майно у кількості 6 одиниць, може бути проданий ТОВ НВП "Металург" як заявнику, який єдиний подав заяву на участь в аукціоні з продажу цього об'єкту і просило письмово повідомити РВ ФДМУ по Харківській області стосовно згоди на приватизацію на умовах, визначених в публікації у державному інформаційному бюлетені про приватизацію "Відомості приватизації" №46 (739) від 14 листопада 2012 року, та надати пропозиції щодо ціни зазначеного об'єкту.

25 грудня 2012 року ТОВ НВП "Металург" направило лист до відповідача за №12/25, в якому повідомлялось про згоду ТОВ НВП "Металург" на придбання зазначеного майна на умовах, визначених в публікації у державному інформаційному бюлетені про приватизацію "Відомості приватизації" №46(739) від 14 листопада 2012 року за ціною 52500,00 гривень (а.с. 19).

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 30 січня 2012 року ТОВ НВП "Металург" отримало від відповідача проект договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв.м та майна у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284), що знаходяться на балансі ПАТ "Весотра-Харків", за адресою: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, Скт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 г. У супровідному листі відповідачем зазначалось, що проект договору направляється для ознайомлення та подальшого підписання сторонами (а.с. 23).

30 березня 2013 року ТОВ НВП "Металург" підписало отриманий проект договору без внесення в нього будь-яких змін та доповнень та надіслало підписаний документ на адресу відповідача для підписання договору останнім та подальшого нотаріального посвідчення (а.с. 24). Відповідач отримав підписаний договір 03 квітня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення цінного листа (а.с. 26).

09 червня 2013 року ТОВ НВП "Металург" отримало по каналам електронної пошти від відповідача копію листа № 08-2494 від 26 квітня 2013 року (а.с. 27), в якому відповідач зазначає, що укладання та подальше нотаріальне засвідчення договору купівлі-продажу не можливе в зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки під зазначеною нежитловою будівлею трансформаторної підстанції.

Позивач вважає, що ним дотримано усіх вимог, з якими закон пов'язує приватизацію державного майна та оформлення за її наслідками договору купівлі-продажу. В зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв. м. та майна у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284), що знаходяться на балансі ПАТ "Весотра-Харків", за адресою: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 г, укладеним між відповідачем - регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та позивачем - Товариством з обмежено відповідальністю НВП "Металург".

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що РВ ФДМУ по Харківській області направило ТОВ НВП "Металург" проект договору купівлі-продажу державного майна, в якому були визначені всі умови договору, а ТОВ НВП "Металург" підписало даний договір зі своєї сторони і направило відповідачу в трьох примірниках для підписання та подальшого нотаріального посвідчення. Проте, всупереч вимогам ст. 181 Господарського кодексу України, відповідачем не було складено протокол розбіжностей, не було зроблено відповідного застереження у договорі, не було надіслано у двадцятиденний строк позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом із підписаним договором.

З огляду на приписи п.1 ст. 638 ЦК України, суд першої інстанції вважав, що пропозиція (оферта) відбулась з боку відповідача 30 січня 2013 року шляхом надіслання проекту договору купівлі-продажу об'єкту позивачу, а 30 березня 2013 року позивач прийняв цю пропозицію (акцепту), надіславши підписаний проект договору без внесення в нього будь-яких змін та доповнень.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача підписати договір купівлі-продажу в зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки під об'єктом, щодо якого заявлено позовні вимоги, не є правомірною з огляду на те, що позивачем дотримано усіх вимог, з якими закон пов'язує приватизацію державного майна та оформленням за її наслідками договору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області договір купівлі продажу об'єкта малої приватизації (група А) - нежитлової будівлі трансформаторної підстанції літ. "И-1" (інв. № 258) загальною площею 55,0 кв. м. та майна у кількості 6 одиниць, а саме: трансформатор ГМ-330 (ТМ 250) (інв. № 250), електрошафа С-35 (інв. № 260), електрошафа С-101 (інв. № 261), електрошафа 70с х 170 (інв. № 265), місток шинний (інв. № 6201), трансформатор МТП 250 (інв. № 284), що знаходяться за адресою: 62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Автомобільна, 8 г, в редакції відповідача з моменту набрання рішенням законної сили.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції, відмовила у задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи своє рішення тим, що визнання договору укладеним не можливе в зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки під зазначеною нежитловою будівлею трансформаторної підстанції.

Ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

В силу приписів ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) означає, що такий договір не відбувся.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції, частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власника об'єктом нерухомості не може бути залежним від права суб'єкта користуватися, володіти і розпоряджатися земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості.

Згідно статті 79 Земельного кодексу земельна ділянка є окремим об'єктом власності, суб'єкти права власності на земельні ділянки також наділені суб'єктивним правом володіти, користуватися і розпоряджатися цим об'єктом власності.

Стаття 377 Цивільного кодексу України має імперативний характер, оскільки в ній зазначається, що до особи яка придбала житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку чи право користування частиною земельної ділянки. Тобто, особа, яка придбала будівлю чи споруду фактично стає власником земельної ділянки, якщо не змінюється її цільове призначення і в договорі зазначені розміри цієї ділянки.

Норми статті 120 Земельного кодексу України передбачають можливість переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання у власність будівлі чи споруди.

Приписи цієї статті мають диспозитивний характер, оскільки у частині 1 статті 120 Земельного кодексу зазначається, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Отже, згідно з Земельним кодексом України право на земельну ділянку переходить до власника нерухомості за умови, якщо у цивільно-правовій угоді на придбання будівлі врегульовані питання набуття прав на землю під об'єктом нерухомості.

Тобто, з аналізу зазначених норм випливає, що у зв'язку із переходом права власності на будівлі (споруди) перехід права власності чи користування на земельну ділянку вимагає самостійної договірно-правової регламентації і не може вплинути на дійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

В пункті 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначається, що з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. З виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Нормами чинного законодавства України не передбачено заборони відчуження нерухомого майна без відведення земельної ділянки, на якій воно розміщено.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області під час прийняття рішення у справі №922/2564/13 повно та всебічно з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом. Проте постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 21 серпня 2013 року - залишенню без змін.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 53, 93, 106, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металург" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2013 року скасувати.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 21 серпня 2013 року зі справи №922/2564/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Т. Л. Барицька

С. С. Самусенко