Ухвала

від 29.01.2014 по справі 2а-12514/12/0170/31

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12514/12/0170/31

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12514/12/0170/31 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 05.12.13

за позовом Приватного підприємства "Ойлмаркет" (вул. Радянська, 10 кв. 94, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 адміністративний позов Приватного підприємства "Ойлмаркет" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0006962204 від 24.10.2012 р. та № 0006972204 від 24.10.2012 р., винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ойлмаркет" (95000, м. Сімферополь, вул. Радянська, б. 10, кв. 94, ідентифікаційний код - 32684356) судові витрати в розмірі 17164,50 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят чотири тисячі гривень п'ятдесят копійок).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що в ході проведення перевірки позивача, податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем: п 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР та пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 1113854 грн., п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 900 863 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС з 17.09.2012 р. протягом 5 робочих днів проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства "Ойлмаркет" з питань взаємовідносин з ТОВ "Кєол Крим" у грудні 2010 р. - травні 2011 р., ТОВ "Металлайн-Д" у квітні 2010 р. та ТОВ "Луна-09" у травні 2010 р. - серпні 2011 р., за результатами якої складений акт № 6648/22-3/32684356 від 28.09.2012 р.

В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем:

1. п 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР та пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 1113854 грн., у тому числі по періодах:

- 2 квартал 2010 року - 225 765 грн.;

- 3 квартал 2010 року - 469 558 грн.;

- 4 квартал 2010 року - 247 482 грн.;

- 1 квартал 2011 року - 30 453 грн.;

- 2 квартал 2011 року - 118 939 грн.;

- 3 квартал 2011 року - 21 657 грн.

2. п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 900 863 грн., у тому числі по періодам:

- квітень 2010 року - 45 000 грн.,

- травень 2010 року - 66 041 грн.,

- червень 2010 року - 69 571 грн.,

- липень 2010 року - 122 934 грн.,

- серпень 2010 року - 139 024 грн.,

- вересень 2010 року - 113 688 грн.,

- жовтень 2010 року - 91 068 грн.,

- листопад 2010 року - 67 067 грн.,

- грудень 2010 року - 39 851 грн.,

- січень 2011 року - 2 000 грн.,

- лютий 2011 року - 5 935 грн.,

- березень 2011 року - 16 427 грн.,

- квітень 2011 року - 18 786 грн.,

- травень 2011 року - 68 577 грн.,

- червень 2011 року - 16 062 грн.,

- липень 2011 року - 10 294 грн.,

- серпень 2011 року - 8 538 грн.

Спираючись на матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок, матеріалів, отриманих від відділу податкової міліції ДПІ у м. Сімферополі, обставин, встановлені в рамках кримінального провадження, податковою інспекцією був сформований висновок щодо неможливості підтвердження факту здійснення позивачем операцій з ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" по формуванню валових витрат та податкового кредиту в охоплений перевіркою період.

24.10.2012 р. на підставі акта № 6648/22-3/32684356 від 28.09.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006962204, про донарахування податку на додану вартість в сумі 900863 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 19978 грн.;

- №0006972204 про донарахування податку на прибуток в сумі 1113854 грн. та

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.05.2010 між ПП "Ойлмаркет" та ТОВ "Луна-09" укладено договір № 01/05-10, предметом якого є отримання від ТОВ "Луна-09" нафтопродуктів.

01.04.2011 р. між ПП "Ойлмаркет" та ТОВ "Луна-09" укладено договір поставки № 1/04, згідно якого ПП "Ойлмаркет" отримує від ТОВ "Луна-09" пально-мастильні матеріали в наступному асортименті: бензини автомобільні марок А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне паливо, пічне паливо, мазут, автомобільні та/або промислові масла і мастила.

На виконання зазначених договорів позивачу був поставлений товар (пально-мастильні матеріали) на загальну суму 4 834 062,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ "Луна-09" були виписані податкові накладні на загальну суму 4 834 062,00 грн., в т.ч. ПДВ - 805 677,02 грн.

Податкові накладні були отримані позивачем згідно реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, а сума коштів за цими накладними була сплачена позивачем у сумі 4 628 052,05 грн., у т.ч. ПДВ 771 342,01 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Окрім первинних документів вказані обставини також підтверджуються висновком проведеного в рамках цієї справи експертного дослідження.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2011 р. між ПП "Ойлмаркет" та ТОВ "Кєол Крим" укладено договір поставки № 2-01, предметом якого є поставка позивачу пально-мастильних матеріалів в наступному асортименті: бензини автомобільні марок А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне паливо, пічне паливо, мазут, автомобільні та/або промислові масла і мастила.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 договору поставка здійснюється на підставі заявки ПП "Ойлмаркет", на умовах FCA відповідно до Правил Інкотермс у редакції 2000 року.

На виконання зазначеного договору позивачу був поставлений товар (пально-мастильні матеріали) на загальну суму 301 115,46 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ "Кєол Крим" були виписані податкові накладні на загальну суму 301 115,46 грн., в т.ч. ПДВ - 50 185,91 грн., які отримані позивачем згідно реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Металлайн-Д" був укладений усний правочин купівлі-продажу (поставки), на виконання якого позивачу було поставлено 45 000,00 л дизельного палива на загальну суму 270 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 01.04.2010 р. № 79 грн.

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ "Металлайн-Д" була виписана податкова накладна № 79 від 01.04.2010 р. на загальну суму з ПДВ 270 000,00 грн., ПДВ - 45 000,00 грн., яка отримана позивачем згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно акта про залік взаємних вимог від 30.04.2010 р. ПП "Ойлмаркет" та ТОВ "Металлайн-Д" прийшли до угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку взаємних вимог на суму 270 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 000,00 грн.

Суми сплаченого ПДВ у загальному розмірі 900 863 грн. за вищевказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту, про що свідчать Додатки 5 до податкових декларацій з ПДВ за вказані звітні періоди.

Крім того, вартість пально-мастильних матеріалів, поставлених ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09", була віднесена позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування 2, 3, 4 кв. 2010 р. та 1,2 та 3 кв. 2011 р., що знайшло своє відображення в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за вказані періоди та було встановлено при експертному дослідженні.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна має містити всі обов'язкові реквізити, які визначені в п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який підлягав застосуванню на момент здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону було передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" та підставою для відображення сум за угодами в податковому обліку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів Приватне підприємство "Ойлмаркет" реалізовувало покупцям отримані від ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" пально-мастильні матеріали.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України № 05.3-06-01/1626 видами діяльності ПП "Ойлмаркет" за КВЕД є, серед іншого: 50.20.2 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення; 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним; 51.19.0 - посередництво в торгівлі різними товарами; 51.51.0 - оптова торгівля паливом.

Тобто, отримання пально-мастильних матеріалів від ТОВ "Кєол Крим" у грудні 2010 р. - травні 2011 р., ТОВ "Металлайн-Д" у квітні 2010 р. та ТОВ "Луна-09" у травні 2010 р. - серпні 2011 р. та подальша реалізація покупцям відповідає видам діяльності ПП "Ойлмаркет" та пов'язано з господарською діяльністю.

Крім того, подальша реалізація ПММ, отриманих від ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" , вказує на правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та підтверджує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, як одним з обов'язкових елементів встановлення факту здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на дослідження судової економічної експертизи надані договори оперативної оренди, згідно яких ПП "Ойлмаркет" орендує у ВАТ "ССАП-1203" приміщення, 1 поверх, заправну колонку, дві ємності для зберігання ПММ речовин, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Сельвінського, 108.

Крім того, на дослідження надані копії договорів ПП "Ойлмаркет" на подальшу реалізацію паливно-мастильних матеріалів, отриманих від ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим" за період з 01.04.2010 по 31.08.2011.

Відомість дослідження копій договорів, які значаться укладеними між ПП "Ойлмаркет" та покупцями, на подальшу реалізацію паливно-мастильних матеріалів, зазначена експертом в таблиці №11.

Експертом було встановлено, що бензин, отриманий від ТОВ "Луна-09" та ТОВ "Кєол Крим", був реалізований покупцям у кількості 45 314,00 л та залишився на складі у кількості 4 000,00 л. Детальний розрахунок руху ТМЦ "Бензин" за період з 01.05.2010 по 31.08.2011 наведений у додатках №№ 2-4 до експертного висновку.

Дизпаливо, отримане від ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим", було реалізовано покупцям у кількості 780 963,67 л та залишилося на складі у кількості 9,33 л. Детальний розрахунок руху ТМЦ "Дизпаливо" за період з 01.05.2010 по 31.08.2011 наведений у додатку № 1 до експертного висновку.

Відповідаючи на поставлені судом питання, експерт у висновку судової економічної експертизи № 15/349-2013 віл 04.10.2013 р. зазначив, що:

1. Наданими документами податкового та бухгалтерського обліку ПП "Ойлмаркет" висновок за актом перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 28.09.2012 № 6648/22-3/32684356 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1 113 854 грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2010 року - 225 765 грн., 3 квартал 2010 року - 469 558 грн., 4 квартал 2010 року - 247 482 грн., 1 квартал 2011 року - 30 453 грн., 2 квартал 2011 року - 118 939 грн., 3 квартал 2011 року - 21 657 грн., документально не підтверджується.

2. Наданими документами податкового та бухгалтерського обліку ПП "Ойлмаркет" висновок за актом перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 28.09.2012 № 6648/22-3/32684356 щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 900 863 грн., у тому числі по періодам: квітень 2010 року - 45 000 грн., травень 2010 року - 66 041 грн., червень 2010 року - 69 571 грн., липень 2010 року - 122 934 грн., серпень 2010 року - 139 024 грн., вересень 2010 року - 113 688 грн., жовтень 2010 року - 91 068 грн., листопад 2010 року - 67 067 грн., грудень 2010 року - 39 851 грн., січень 2011 року - 2 000 грн., лютий 2011 року - 5 935 грн., березень 2011 року - 16 427 грн., квітень 2011 року - 18 786 грн., травень 2011 року - 68 577 грн., червень 2011 року - 16 062 грн., липень 2011 року - 10 294 грн., серпень 2011 року - 8 538 грн., документально не підтверджується.

3. Отримання Приватним підприємством "Ойлмаркет" товарів (пально-мастильних матеріалів) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кєол Крим" в період грудень 2010 року - травень 2011 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлайн-Д" у квітні 2010 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луна-09" в період травень 2010 року - серпень 2011 року підтверджується видатковими накладними та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та 28 "Товари" у сумі 5 405 177,40 грн., у т.ч. ПДВ 900 862,90 грн.

4. Оплата Приватним підприємством "Ойлмаркет" товарів (пально-мастильних матеріалів), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луна-09" в період травень 2010 року - серпень 2011 року підтверджується виписками банку та зведеним регістром бухгалтерського обліку по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" у сумі 4 628 052,05 грн., в т.ч. ПДВ 771 342,01 грн.

Оплата Приватним підприємством "Ойлмаркет" товарів (пально-мастильних матеріалів), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кєол Крим" в період грудень 2010 року - травень 2011 року підтверджується виписками банку та зведеним регістром бухгалтерського обліку по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за період з 01.12.2010 по 31.05.2011 у сумі 35 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 833,33 грн.

Проведення розрахунків Приватним підприємством "Ойлмаркет" за товари (пально-мастильні матеріали), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлайн-Д" за квітень 2010 року підтверджується актом про залік взаємних вимог та зведеним регістром бухгалтерського обліку по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" у сумі 270 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 45 000,00 грн.

5. Використання в подальшій господарській діяльності Приватним підприємством "Ойлмаркет" пально-мастильних матеріалів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кєол Крим" в період грудень 2010 року - травень 2011 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлайн-Д" у квітні 2010 року, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луна-09" в період травень 2010 року - серпень 2011 року, підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме видатковими накладними та зведеними регістрами бухгалтерського обліку по рахункам 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та 28 "Товари".

Таким чином, рух активів, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ "Кєол Крим", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Луна-09" та їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2011 року, а також валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2, 3, 4 кв. 2010 р. та 1,2, 3 кв. 2011 р. неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо не прийняття посилання податкової інспекції на відсутність у контрагента позивача об'єктивної можливості для виконання поставки пально-мастильних матеріалів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Окрім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої, щодо не прийняття посилання відповідача на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.11.2012 р. у справі №1-0107/481/12, яким був встановлений факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим".

Правовідносини між ПП "Ойлмаркет" та вищевказаними контрагентами (ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим") не були предметом дослідження у кримінальній справі №1-0107/481/12.

Зазначені у вироку Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.11.2012 р. епізоди вчинення ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим" фіктивних угод самі по собі не є беззаперечним свідченням безтоварності усіх операцій, здійснених цими суб'єктами господарювання, та не можуть розцінюватися як імперативні ознаки фіктивності усіх укладених ними правочинів.

У той же час, податковою інспекцією не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків, свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності ТОВ "Луна-09", ТОВ "Металлайн-Д" та ТОВ "Кєол Крим" та про свідому побудову ПП "Ойлмаркет" фінансово-господарських правовідносин з фіктивними підприємствами з метою перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує свої податкові зобов'язання.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 у справі № 2а-12514/12/0170/31 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді Т.М. Дудкіна

Т.В. Дадінська