Ухвала

від 21.01.2014 по справі 818/6760/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 818/6760/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України та Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 818/6760/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства доходів і зборів України

про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Міністерства доходів і зборів України та Сумський митниці Міндоходів, та просив суд: визнати незаконним наказ Державної митної служби України № 1065-к від 14.06.2010 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині припинення перебування на державній службі у митних органах України, звільнення із займаної посади провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Глухівської митниці ОСОБА_1 та наказ Глухівської митниці № 534-к від 06.09.2010р. в частині звільнення провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Глухівської митниці ОСОБА_1 із займаної посади 06.09.2010р.; зобов'язати Міністерство доходів і зборів України, Сумську митницю Міндоходів поновити позивача на посаді провідного інспектора чи іншій рівнозначній посаді в пункті пропуску «Бачівськ» Сумської митниці Міндоходів; стягнути з Сумської митниці Міндоходів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2010р. по день поновлення на роботі; стягнути з Міністерства доходів і зборів України та Сумської митниці Міндоходів по 3 500,00 грн. з кожного як відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 818/6760/13-а вимоги позивача були задоволені частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної митної служби України № 1065-к від 14.06.2010р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині припинення перебування на державній службі у митних органах України та звільнення із займаної посади провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Глухівської митниці ОСОБА_1

Визнано протиправним і скасовано наказ Глухівської митниці № 534-к від 06.09.2010р. в частині звільнення з посади 06.09.2010р. провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Глухівської митниці ОСОБА_1

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Сумської митниці Міндоходів.

Стягнуто з Сумської митниці Міндоходів (40020, м. Суми, вул. Воровського, 24, код ЄДРПОУ 38725050) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 75 704,08 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора митного поста «Бачівськ» Сумської митниці Міндоходів та стягнення на його користь з Сумської митниці Міндоходів середнього заробітку за один місяць у розмірі 3 353,09 грн.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 818/6760/13-а відповідачі подали апеляційні скарги, просять її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважають, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 818/6760/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представника відповідачів, колегія суддів встановила, що позивач прийнятий на роботу інспектором митного поста «Катеринівка» Глухівської митниці з 27.06.1997р. З 30.06.1998 р. переведений на посаду інспектора митного поста "Бачівськ" Глухівської митниці і до середини квітня працював на вказаному митному посту «Бачівськ» Глухівської митниці, обіймаючи різні посади. Відповідно до наказу № 155-к Глухівської митниці від 10.04.2009р. в порядку переводу призначений на посаду провідного інспектора митного поста «Бачівськ», де працював до моменту звільнення з митних органів, що підтверджується записами в його трудовій книжці (т. 1, а.с. 17-28).

Відповідно до п. 12 протоколу № 20/4 наради у заступника Державної митної служби України від 01.05.2010р., начальника Глухівської митниці зобов'язано провести перевірку дотримання вимог митного законодавства при здійсненні митного оформлення транзитних вантажів у зоні діяльності Глухівської митниці та у випадку виявлення порушень вимог законодавства з питань митної справи притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до наказу Глухівської митниці від 05.05.2010р. № 274 (т. 1, а.с. 100-101) комісією у складі посадових осіб митниці проведено перевірку з метою з'ясування обставин здійснення на митному посту «Бачівськ» (в період з 1 січня - 1 травня 2010 року) митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які переміщували товари на адресу фірми «VIGA» LLC, 127591, Moscow, Dubninskaya St., d. 79 A, p. 8 INN/KPP 713636779/771301001 (далі - перевірка), за результатами якої складено акт перевірки від 19.05.2010р. (т. 1, а.с. 109-117).

В ході перевірки з'ясовано, що сім транспортних засобів з реєстраційними номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 оформлені протягом 30.04.- 01.05.2010р. в зворотному напрямку (тобто в напрямку «в'їзд») в режимі «транзит» через митний пост «Бачівськ» Глухівської митниці як такі, що повернуті Брянською митницею з порушенням п. 8.4. Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України від 21.11.2001р. № 755. Митний контроль та митне оформлення однієї із зазначених транзитних ВМД у напрямку «в'їзд» на митну територію України здійснено провідним інспектором митного поста «Бачівськ» ОСОБА_1

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про транзит», транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути зокрема міжнародна автомобільна накладна (CMR). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару. У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR). Відповідно до п. 8.4. Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України від 21.11.2001р. № 755, у разі відмови митниці суміжної країни в пропуску на свою територію товарів, випущених за книжкою МДП митними органами України за межі митної території України, шляхом внесення відповідних записів до товаротранспортних документів і повернення митницею суміжної країни таких товарів на митну територію України, посадова особа митного органу вносить до графи 5 невідривного корінця № 1 та графи «Для офіційного користування» відривного аркуша № 1 книжки МДП запис «Товари повернуто з країни призначення/або проміжної митниці країни транзиту», який засвідчує відбитком ОНП і своїм підписом та направляє товари у митницю відправлення, складається нова вантажна митна декларація (далі - ВМД) відповідно до митного режиму «транзит». Тобто, товаросупровідні документи залишаються незмінними в разі відмови суміжної держави в пропуску на свою територію таких вантажів та поверненні їх на митну територію України, тому разом із ВМД, складеними через повернення в результаті відмови в пропуску Брянською митницею вантажу на митну територію України в режимі «транзит», мали подаватися товаросупровідні документи із проставленими штампами зазначеної митниці щодо відмови в пропуску на свою територію товарів, випущених за книжкою МДП.

Але на товаросупровідних документах до вищезазначених ВМД (міжнародних товаротранспортних накладних MR, інвойсів) встановлено відсутність на CMR та інвойсах (поданих декларантом разом із транзитними ВМД в напрямку «в'їзд» на митну територію України на митному посту «Бачівськ»), відповідних записів Російської Федерації стосовно відмови у пропуску на митну територію цієї держави товарів, що переміщувалися вищезазначеними вантажними транспортними засобами.

Також на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), поданих до митного оформлення при в'їзді на митну територію України через митний пост «Бачівськ», відсутній підпис відправника, що є обов'язковою вимогою за ст. 5 «Конвенции о договоре международной дорожной перевозки грузив», згідно з якою «накладная составляется в трех оригинальных экземплярах, подписанных отправителем и транспортером, причем эти подписи могут быть напечатаны или заменены штемпелями отправителя и транспортера, если это допускается законодательством страны, в которой составлена накладная». У той же час, на CMR, поданих до митного оформлення при виїзді з митної території України, такий підпис відправника у графі 22 цих документів наявний. Отже, враховуючи відсутність обов'язкових реквізитів на товарно-транспортних накладних, поданих до митного оформлення в напрямку «в'їзд» на митному посту «Бачівськ» Глухівської митниці (в той час як у напрямку «виїзд» вони були присутніми), нетотожність документів при виїзді з митної території України та в'їзді на митну територію України за їх номерами та змістом, відбулася заміна товаросупровідних документів, які було прийнято до митного контролю та митного оформлення головним інспектором митного поста «Бачівськ» ОСОБА_1

Крім того, у ході перевірки також встановлено, що товаросупровідні документи, що знаходилися в пакеті документів до відповідних ВМД в напрямку «в'їзд» на територію України не співпадають з товаросупровідними документами, які знаходились у пакеті документів до книжок МДП, за якими переміщувалися товари та транспортні засоби в напрямку «виїзд» з митної території України.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України, який був чинний на час виникнення спірних відносин, посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у ст. 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у ч. 2 ст. 17 Закону № 3723-ХІІ: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

З текст Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання державним службовцем своїх обов'язків.

Таким чином, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 3723-XII до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно ст. 408 Митного кодексу України, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці 1 преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому, в абзаці 2 преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

У відповідності до ст. 21 Статуту визначене поняття порушення службової дисципліни, а саме - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно ст. 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом ДМСУ від 13.08.2010р. № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України. Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час його проведення.

Згідно з абзацом 9 п. 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).

За вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни (дисциплінарних правопорушень) допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у ч. 2 ст. 22 Статуту, ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недотримання державним службовцем правових та етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та інша дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладене вище, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, МК, а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби України у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, встановленої спеціальним законом, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу за таким актом має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 21.05.2013р. у справі № 21-403а12, від 09.07.2013р. у справі № 21-217а13, які відповідно до приписів ст. 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, фактичною підставою для звільнення позивача стало порушення ним службової дисципліни, яке полягало в порушенні вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, порушенні порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтоване застосування відповідачами до позивача п. 6 ст. 30 Закону України «Про держану службу» як правової підстави для припинення його перебування на державній службі та необґрунтоване незастосування при вирішенні питання про звільнення позивача вимог ст.ст. 27-30 Дисциплінарного статуту митної служби України в частині підстав та порядку звільнення посадової особи митної служби.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийнятих відповідачами наказів про звільнення позивача.

Згідно з положеннями ст. 235 КЗпП України, у раз звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на посаді на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене вище, позивач підлягає поновленню на попередній посаді, крім того, на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Кількість робочих днів у 2010-2013 роках визначено на підставі листів: Мінсоцполітики від 25.08.2009р. № 9681/0/14-07/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік», Мінпраці України від 25.08.2010р. № 9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік», Мінсоцполітики України від 23.08.2011р. № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік», Мінсоцполітики від 21.08.2012р. № 9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», згідно з якими кількість робочих днів з 06.09.2010р. по 15.10.2013р. складає - 780.

Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до довідки Сумської митниці, складає 152,41 грн., середньомісячна - 3 353,09 грн. (т. 2, а.с. 180).

Отже, за період з 06.09.2010р. по 15.10.2013р. втрачений середній заробіток позивача складає 118 879,80 грн. (780х152,41).

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992р. визначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Як встановлено колегією суддів, позивач з 05.01.2011р. працює в ТОВ «Укртрансагент» на посаді агента з митного оформлення (т. 2, а.с. 158, 213).

Згідно з довідками про доходи позивача, виданими ТОВ «Укртрансагент» (т. 2, а.с. 208-211), за період січня 2011 року - вересня 2013 року заробітна плата позивача становила 42 494,87 грн., середньоденна заробітна плата - 61,90 грн.

Кількість робочих днів з 01 по 15 жовтня 2013 року - одинадцять. Отже, середній заробіток позивача за вказаний період складає 680,90 грн. (61,90 х 11).

Таким чином, за період січень 2011 року - жовтень 2013 року заробіток позивача, який підлягає врахуванню при стягненні втраченого заробітку, склав 43 175,77 грн. (42 494,87 + 680,90).

Отже, на користь позивача з Сумської митниці Міндоходів підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням заробітку, одержаного позивачем у ТОВ «Укртрансагент», у сумі 75 704,08 грн. (118 879,80 - 43 175,77).

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Негайному виконанню підлягає постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь з Сумської митниці Міндоходів суми середньомісячного заробітку у розмірі 3 353,09 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності вимог позивача про стягнення на його користь компенсації моральної шкоди у розмірі 3 500,00 грн. з кожного відповідача, та зазначає з наступного.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідено до п. 4 зазначеної вище Постанови Пленуму, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Як встановлено п. 5 Постанови Пленуму, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, позивачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано доказів наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів та вини останніх в її заподіянні. Також не надано доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, з чого він виходить, оцінюючи заподіяну шкоду в розмірі 3 500,00 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Сумської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Пстанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 818/6760/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.