Постанова

від 06.02.2014 по справі 910/10743/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа№ 910/10743/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Миргородський Б.М. - дов. б/н від 19.06.2013р.

від відповідача: Суворов М.О. - дов. б/н від 19.06.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р.(повний текст підписано 08.08.2013р.)

у справі № 910/10743/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного підприємства «Ідея»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна»

про стягнення 79 321, 61 грн.

В судовому засіданні 06.02.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013р. Приватне підприємство «Ідея» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна» про стягнення 79 321, 61 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 391012 від 29.10.2012р. на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, а саме щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, а тому просив стягнути з відповідача 76 140,02 грн. заборгованості та 3 181, 59 грн. пені, а всього 79 321, 61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі №910/10743/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна» на користь Приватного підприємства «Ідея» 76 140, 02 грн. основного боргу, 3 175, 44 грн. пені та 1 720, 37 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача лише в частині 15 735, 72 грн. визнаного відповідачем боргу.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. для розгляду справи № 910/10743/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.12.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

11.12.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено на 06.02.2014р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів за клопотанням представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 06.02.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача лише в частині 15 735, 72 грн. визнаного відповідачем боргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.02.2014р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2012р. між Приватним підприємством «Ідея» (позивач, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РК Україна» (відповідач, замовник за договором) укладено договір № 391012 на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, відповідно до п. 2.1. якого виконавець за дорученням замовника проводить рекламні компанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету згідно з додатками до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.2. договору замовник своєчасно та у повному обсязі проводить розрахунки з виконавцем згідно з умовами цього договору та додатками.

Замовник зобов'язується проводити своєчасно та в повному обсязі розрахунки з виконавцем відповідно до вимог цього договору; при виконанні виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором, прийняти виконані роботи (послуги) за відповідним актом. При ротації реклами сторони оформлюють окремий акт (додаток, протокол) за кожним сюжетом (п. п. 3.4.6., 3.4.7. договору).

Відповідно до п. 3.4.8. договору замовник зобов'язується в термін 3-х робочих днів після отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) підписати його або надати виконавцю письмово обґрунтовану відмову. Замовник не має права відмовитися від підписання акту приймання-здачі робіт, якщо протягом терміну розміщення реклами виконавець не сповіщався замовником (листом або телекомунікаційними засобами, такими як телефонограма, факс) про наявність дефектів при виконанні виконавцем своїх зобов'язань по договору, або якщо виявлені замовником дефекти були виправлені відповідно до умов договору, що підтверджено виконавцем документально. Не підписання замовником акта протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання від виконавця без мотивованих причин відмовлення, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань та відсутності претензій.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили порядок розрахунку: оплата проводиться замовником за кожний місяць проведення рекламної кампанії, але не пізніше 25 числа поточного місяця (якщо інший строк платежу не буде узгоджено в додатках). Розрахунки проводяться в національній валюті України, безготівково за договором (або за виставленим рахунком).

Договір, згідно п. 5.1., набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р. Припинення договору не тягне за собою припинення невиконаних фінансових зобов'язань та санкцій за їх невиконання, що ним передбачені.

Відповідно до п. 6.2.2. договору при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати) і штрафні санкції, передбачені п. 6.1.1. до нього не застосовуються. Після повного погашення заборгованості замовником, рекламна компанія може бути відновлена шляхом укладення нового договору.

Додатками до договору сторони погодили вартість послуг, а саме додатком №1/1 від 29.10.2012 р. на листопад 2012р. в розмірі 16 620, 00 грн. з ПДВ, додатком № 2 від 30.11.2012р. на грудень 2012 р. в розмірі 16 620, 00 грн. з ПДВ, додатком № 2/1 від 30.11.2012р. на грудень 2012р. в розмірі 16 620, 00 грн. з ПДВ та додатком № 4 від 28.01.2013р. на лютий 2013р. в розмірі 29 280, 00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищезазначених додатків позивачем було виставлено відповідачеві рахунки-фактури на загальну суму 79 140, 02 грн., а саме № СФ-0000276/1 від 01.11.2012р.на суму 16 620, 00 грн., № СФ-0000295 від 01.12.2012р. на суму 16 620, 00 грн., № СФ-0000295/1 від 01.12.2012р. на суму 16 620, 00 грн. та № СФ-0000031 від 01.02.2013р. на суму 29 280, 02 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

На виконання умов договору позивачем було складено та направлено на адресу відповідача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000273/1 від 30.11.2012р. на суму 16 620, 00 грн., № ОУ-0000300 від 31.12.2012р. на суму 13 620, 00 грн., № ОУ-0000299 від 31.12.2012р. на суму 3 000, 00 грн., № ОУ-0000303 від 31.12.2012р. на суму 16 620, 00 грн., № ОУ-0000060 від 28.02.2013р. на суму 29 280, 02 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.4.8. договору замовник зобов'язується в термін 3-х робочих днів після отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) підписати його або надати виконавцю письмово обґрунтовану відмову. Замовник не має права відмовитися від підписання акту приймання-здачі робіт, якщо протягом терміну розміщення реклами виконавець не сповіщався замовником (листом або телекомунікаційними засобами, такими як телефонограма, факс) про наявність дефектів при виконанні виконавцем своїх зобов'язань по договору, або якщо виявлені замовником дефекти були виправлені відповідно до умов договору, що підтверджено виконавцем документально. Не підписання замовником акта протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання від виконавця без мотивованих причин відмовлення, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань та відсутності претензій.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що всупереч умовам договору відповідач вищезазначені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), крім акту № ОУ-0000299 від 31.12.2012р. на суму 3 000, 00 грн., не підписав з підстав, як на його думку, неналежного виконання зобов'язань за договором, вмотивованої відмови від підписання вищезазначених актів не надав. При цьому, відповідачем не надано суду доказів заявлення ним про наявність дефектів при виконанні позивачем своїх зобов'язань за договором протягом терміну розміщення реклами, що надавало б йому право відмовитись від підписання актів приймання-здачі робіт, як це передбачено п. 3.4.8 договору.

Однак, враховуючи обов'язок відповідача в термін 3-х робочих днів після отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) підписати його або надати позивачу письмово обґрунтовану відмову, яка у передбачені строки позивачу не надавалась, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що передані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) вважаються підписаними відповідачем та підлягають оплаті в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 391012 від 29.10.2012р. на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору протягом терміну розміщення реклами.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «РК Україна» свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг не здійснило, лише частково оплатило надані послуги на суму 3 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 135).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення з позовом до суду складала 76 140, 02 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору сторони погодили порядок розрахунку: оплата проводиться замовником за кожний місяць проведення рекламної кампанії, але не пізніше 25 числа поточного місяця (якщо інший строк платежу не буде узгоджено в додатках). Розрахунки проводяться в національній валюті України, безготівково за договором (або за виставленим рахунком).

Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Посилання апелянта щодо необхідності зменшення заборгованості на суму сплачених ним грошових коштів в розмірі 13 875, 00 грн. згідно платіжних доручень № Р24А115889335184043 від 16.01.2013р., № Р24А115889336338207 від 22.01.2013р. не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з платіжних доручень № Р24А115889335184043 від 16.01.2013р. на суму 8 000, 00 грн., № Р24А115889336338207 від 22.01.2013р. на суму 5 875, 00 грн. (а. с. 96-97) кошти в розмірі 13 875, 00 грн. були перераховані ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 з призначенням платежу «Переказ особистих коштів. ОСОБА_6 ОСОБА_4».

При цьому відповідачем в письмовому вигляді не уточнювалось призначення платежу, платник та одержувач коштів, а тому з даних платіжних доручень не вбачається, що кошти в розмірі 13 875, 00 грн. були оплатою за надані послуги згідно спірного договору або виставлених позивачем до сплати рахунків.

Доводи апелянта (відповідача) щодо необхідності зменшення суми заборгованості на суму нарахованих ним згідно п. п. 6.1.1., 6.1.2. договору штрафних санкцій, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки згідно п. 6.1.3. договору зазначені у п. п. 6.1.1., 6.1.2. договору санкції можуть застосовуватись замовником (відповідачем) лише за умови виконанням ним зобов'язань по оплаті, які в даному випадку відповідачем виконані не були.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 6.1.3. договору за згодою сторін штрафні санкції можуть бути замінені продовженням строку резервування поверхонь спеціальних конструкцій на дану рекламну кампанію на суму нарахованих замовником (відповідачем) штрафних санкцій, однак умовами договору не передбачена можливість зменшенням уже існуючої заборгованості по оплаті проведеної рекламної кампанії на суму нарахованих відповідачем штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 391012 від 29.10.2012р. на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, при відсутності належних та допустимих доказів заявлення відповідачем про наявність дефектів при виконанні позивачем своїх зобов'язань за договором протягом терміну розміщення реклами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 76 140, 02 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 181, 59 грн. пені.

Відповідно до п. 6.2.2. договору при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати) і штрафні санкції, передбачені п. 6.1.1. до нього не застосовуються. Після повного погашення заборгованості замовником, рекламна кампанія може бути відновлена шляхом укладення нового договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені від суми заборгованості за визначені позивачем періоди (а. с. 36), погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 3 175, 44 грн., в іншій частині вимог щодо стягнення пені в розмірі 6, 15 грн. (3 181, 59 грн. - 3 175, 44 грн.) слід відмовити.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 06.08.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. по справі № 910/10743/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. по справі № 910/10743/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10743/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 11.02.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

А.О. Мальченко