Постанова

від 23.12.2013 по справі 1316/308/2012

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

про визнання недійсним рішення Щирецької селищної ради і про визначення межі Справа № 1316/308/2012 Провадження № 2-а/450/19/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д. А.

при секретарі Оленич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Щирецької селищної ради третя сторона ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень селищної ради, державних актів на право власності на земельну ділянку, технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, актів земельних комісій, актів встановлення та узгодження меж земельних ділянок та встановленням меж земельних ділянок ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до відповідача Щирецької селищної ради, Пустомитівського району Львівської області, позовні вимоги якого пізніше уточнив, в якому просить суд визнання недійсними та скасувати : рішення Щирецької селищної ради №142 від 14.09.2007 року, №233 від 22.01.2008 року, № 234 від 22.01.2008 року; державні актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯЕ № 551480 та ЯЕ № 551481; технічну документацію по підготовці до видачі державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3; акти земельних ділянок від 13.09.2007 року та 17.01.2008 року; акти встановлення та узгодження меж земельних ділянок ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_2; а також просить суд визначити межу земельних ділянок, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1

В обгрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 1990 року він являється власником житлового будинку під АДРЕСА_2 Даний житловий будинок набутий ним у власність на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд укладеного між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 20.10.1990 року за реєстровим номером 3891. З метою приватизації прибудинкової земельної ділянки у 2006 року позивач звернувся з відповідною заявою до Щирецької селищної ради, на підставі якої 20.12.2006 року останньою прийнято рішення № 128 „Про надання згоди на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки площею 0,18 га. для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_2" В подальшому, у зв'язку з виниклим в процесі заміни старої частини огорожі земельної ділянки з боку сусідки ОСОБА_3, конфлікту з останньою з приводу меж земельних ділянок, земельною комісією Щирецької селищної сільської ради без виготовлення абрису земельних ділянкою було виготовлено акт від 13.09.2007 року про встановлення і узгодження меж належних позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок, на підставі чого Щирецькою селищною радою 14.09.2007 року прийнято рішення № 142 „Про затвердження акту земельної комісії від 13.09.2007 року" та зобов'язано ОСОБА_2 встановлювати огорожу по існуючих чітко встановлених межах. В подальшому актом земельної комісії від 17.01.2008 року ОСОБА_3 на підставі абрисів за фактичними розмірами земельної ділянки, надано дозвіл на затвердження технічної документації для приватизації земельної ділянки, без підпису ОСОБА_2, який рішенням № 233 Щирецької селищної ради від 22.01.2008 року затверджено.

Позивач вказує, що вищевказані акти встановлення і узгодження меж земельних ділянок гр. ОСОБА_2, акт земельної комісії від 13.09.2007 року та рішення Щиренької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року, є неправомірними, оскільки комісії та землевпорядник органу місцевого самоврядування відповідно до положень Закону України „Про землеустрій" не мають права встановлювати межі земельних ділянок.

Рішенням № 234 від 22.01.2008 року Щирецька селищна рада затвердила технічну документацію щодо приватизації земельної ділянки та видано ОСОБА_3 державні акти на право власності на землю. Таке рішення селищної ради, у відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні" позивач вважає, незаконним оскільки не підписання ним актів встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 є прямим свідченням спору, який підлягає розгляду в судовому порядку,

Також позивач вказує, що відповідно до витягу плану кварталу № 37 с.м.т. Щирець виготовленого у 1958 році та плану земельної ділянки АДРЕСА_1 виданого 15.06.1972 року районним інженером - архітектором ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 вбачається невідповідність межі між спірними земельними ділянками межі, вказаній в плані кварталу, а саме : зі сторони вул. Грушевського (кол. Возз'єднання) межа в натурі змінена в сторону земельної ділянки під НОМЕР_1 приблизно на 1,1 м. та починаючи з рогу будинку ( зі сторони вул. Грушевського) в напрямку повздовж ділянки до кінця городу межа в натурі змінена в сторону земельної ділянки під НОМЕР_2 приблизно на 2 м. Також вказане у плані кварталу в„–37 смт. Щирця станом 1958 року розташування будинку не відповідає розташуванню в натурі, а саме в напрямку повздовж ділянки будинок розташований приблизно на 2 метри ближче до господарської будівлі на земельній ділянці НОМЕР_3. та на два метри далі від межі кварталу за ділянкою НОМЕР_5 ніж вказано у витязі кварталу, чим стверджується, факт зміщення в натурі межі земельної ділянки ОСОБА_3 в сторону його земельної ділянки приблизно на 2 метри.

Таким чином, позивач вказує, що з моменту купівлі належного йому будинку 20.10.1990 року, до нього перейшло право користування всією земельною ділянкою, однак гр. ОСОБА_3 з моменту купівлі будинку самовільно захопила належу йому частину земельної ділянки, на якій облаштувала каналізаційний колодязь, збудувала господарську будівлю, висадила дерева та обгородила огорожею.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали та просять суд їх задоволити повністю, оскільки протиправними рішеннями та діями відповідач Щиренька селищна рада, без жодних законних підстав передала частину належної йому земельної ділянки у власність ОСОБА_3

Представник відповідача Щирецької селищної ради за дорученням ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечив та просить суд в задоволенні таких відмовити повністю. Свої заперечення мотивує тим, що на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо встановлення межі між суміжними земельними ділянками для зведеня огорожі, земельною комісією Щирецької селищної комісії проведено огляд та обміри належних заявникам земельних ділянок під НОМЕР_1 та АДРЕСА_1. В результаті проведених дій, комісією встановлено, що згідно з планом забудови ширини подвір'я ОСОБА_3 від дороги повинна становити 14,80 м., а становить фактично 14,40 м., натомість ширина подвір'я ОСОБА_2 повинна становити 12,50 м., а становить фактично 12,65 м. ширина подвір'я перед будинком ОСОБА_3 від сусіда ОСОБА_5 до бетонної відмостки зі сторони ОСОБА_2 становить 14,80 м., як це і передбачено в плані забудови. Враховуючи встановлення вищенаведених даних та витягу з плану кварталу № 37 від 1958 року, рішенням Щирецької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року позивачу ОСОБА_2 заборонено ставити по прямій лінії до дороги на відстані 1 м. від літньої кухні і старої хати ( до крайнього забетонованого стовпця) і далі по залізобетонних стовпцях.

При встановленні та узгодженні меж земельних ділянок та винесення рішення Щирецької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року, № 233 від 22.01.2008 року, № 234 від 22.01.2008 року, Щирецька селищна рада, як орган місцевого самоврядування та відповідна земельна комісія, діяли в межах наданих повноважень, а саме : відповідно до положень ст. 158, 181 Земельного кодексу України, та положення Закону України „Про землеустрій", а від так твердження позивача про неправомірність вищевказаних дій та прийняття вищевказаних рішень Щирецькою селищною радою є безпідставними та виникли у позивача у зв'язку з неправильним тлумаченням норм земельного законодавства.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_2 не визнала та заперечила. Свої заперечення мотивує тим, що у зв'язку з виниклим між нею та ОСОБА_2 спором, щодо межі належних їм земельних ділянок земельною комісією Щирецькою селищною радою винесено акт встановлення та узгодження меж земельних ділянок від 13.09.2007 року, який затверджений рішенням Щирецької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року. Вважає, що даним рішенням спір між нею та ОСОБА_2 вирішено та оскаржувані акти відповідають дійсності.

Проаналізувавши покази сторін та матеріали справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог не знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах.

Згідно реєстраційного посвідчення за реєстровим номером 3891 виданого Львівським міським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 27.04.1993 року позивачу ОСОБА_2 на праві особистої власності належить житловий будинок під АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посвідченого Пустомитівською Державною нотаріальною конторою від 20.10.1990 року за реєстровим № 3891.

Згідно довідки виконавчого комітету Щирецької селищної ради № 1471 від 01.09.2008 року, відповідно до земельно облікових документів селищної ради за позивачем ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_2 числиться присадибна земельна ділянка площею 0,17 га., та згідно абрису площа якої становить 0,1841 га, з яких 0,1500 га., для обслуговування житлового будинку та 0,0341 га. для ведення особистого селянського господарства.

Власником суміжного будинковолодіння під АДРЕСА_1 згідно реєстраційного посвідчення за реєстровим номером 310 виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 23.08.1995 року, являється ОСОБА_3

Згідно довідки виконавчого комітету Щирецької селищної ради № 1472 від 01.09.2008 року, відповідно до земельно облікових документів селищної ради за ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 числиться присадибна земельна ділянка площею 0,22 га., та згідно абрису площа якої становить 0,2243 га, з яких 0,1500 га., для обслуговування житлового будинку та 0,0743 га. для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

Згідно ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно ч. 1 ст. 159 Земельного кодексу України, земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо встановлення межі між суміжними земельними ділянками для зведеня огорожі, земельною комісією Щирецької селищної комісії проведено огляд та обміри належних заявникам земельних ділянок під НОМЕР_1 та АДРЕСА_1, в результаті чого комісією встановлено, що згідно з планом забудови ширини подвір'я ОСОБА_3 від дороги повинна становити 14,80 м., а становить фактично 14,40 м., натомість ширина подвір'я ОСОБА_2 повинна становити 12,50 м., а становила фактично 12,65 м. ширина подвір'я перед будинком ОСОБА_3 від сусіда ОСОБА_5 до бетонної відмостки зі сторони ОСОБА_2 становить 14,80 м., як це і передбачено в плані забудови.

Рішенням Щирецької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року позивачу ОСОБА_2 заборонено ставити огорожу по прямій лінії до дороги та зобов'язано будувати огорожу по чітко виражених межах на відстані 1 м. від літньої кухні і старої хати ( до крайнього забетонованого стовпця) і далі по залізобетонних стовпцях.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_2 про неправомірність дій відповідача Щирецької селищної ради щодо встановлення і узгодження меж земельної ділянки на підставі акту земельної комісії та землевпорядника від 13.09.2007 року, оскільки відповіднодо ст. 47 Закону України „ Про місцеве самоврядування", постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. За результатами розгляду справ і вивчення питань постійні комісії готують висновки та рекомендації, які розглядаються радою. Таким чином, земельна комісія своїм актом від 13.09.2007 року надала свої рекомендації в межах своїх повноважень, які в даному випадку були прийняті до уваги при винесенні оскаржуваного рішення № 142 від 14.09.2007 року.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Судом встановлено, що у зв'язку з відмовою позивача ОСОБА_2 як власника суміжної земельної ділянки від підпису акту узгодження меж земельної ділянки під АДРЕСА_1, у відповідності до положень ст. 159 Земельного кодексу України, на підставі заяви ОСОБА_3 враховуючи фактичні розміри земельної ділянки відповідно до поданого абрису, акту земельної комісії від 13.09.2007 року та рішення Щирецької селищної ради № 142 від 14.09.2007 року, земельною комісією Щирецької селищної ради видано акт від 17.01.2008 року, який був затверджений рішенням Щирецької селищної ради № 233 від 22.01.2008 року про надання дозволу ОСОБА_3 на затвердження актів встановлення і узгодження меж згідно поданих абрисів без підпису власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2

Рішенням № 234 від 22.01.2008 року Щирецької селищної ради технічну документацію по підготовці до видачі державних актів на право власності на земельну площею 0,2243 га, гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 затверджено та вирішено передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га., для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та земельну ділянку площею 0,0743 га., для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до положень ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, на підставі рішення Щирецької селищної ради № 234 від 22.01.2008 року, ОСОБА_3 17.07.2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0743 га. серія ЯВ № 551481 для ведення особистого селянського господарства та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га. серія ЯВ 551480 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована за адресою : АДРЕСА_1

Згідно ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно експлікації плану забудови кварталу № 37 в смт. Щирець виготовленого у 1958 році Обласним комунальним підприємством „Бюро технічної експлуатації та експертної оцінки", земельна ділянка позивача ОСОБА_2 під НОМЕР_1 з одного боку від точки А до Б суміжно межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 під НОМЕР_2, та з другого боку від точки В до Г з земельною ділянкою під НОМЕР_3 ОСОБА_11, земельна ділянка ОСОБА_3 від точки А до Б суміжно межує з земельною ділянкою ОСОБА_12

В судовому засіданні позивачем ОСОБА_2, та представником відповідача ОСОБА_10 факт узгодження межі між земельними ділянками ОСОБА_2 під НОМЕР_1 та ОСОБА_11 під НОМЕР_3 не оспорюється.

Досліджуючи представлені суду докази, зокрема експлікацію плану кварталу забудови № 37 в смт. Щирець та плану забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, виданого 15 червня 1972 року районним інженером - архітектором ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 судом встановлено, що ширина земельної ділянки ОСОБА_2 під НОМЕР_1 повинна становити у розмірі 12,50 м. та ширина земельної ділянки ОСОБА_3 під НОМЕР_2 від межі земельної ділянки ОСОБА_2 повинна становити у розмірі 14,80 м.

Згідно акту узгодження та встановлення меж від 13.09.2007 року земельною комісією Щирецької селищної комісії на підставі проведеного огляду та обміру належних заявникам земельних ділянок під НОМЕР_1 та АДРЕСА_1, в результаті чого комісією встановлено, що ширина земельної ділянки ОСОБА_3 становить 14,40 м., при тому, що згідно плану забудови кварталу № 37 повинна становити 14,80 м., а ширина земельної ділянки ОСОБА_2 становить 12,65 м., а відповідно до плану забудови повинна становити 12,50 м. дана різниця виникла через те, що на відстані 8 м. від брами утворився зиг - заг і лінія по якій мала б йти загорожа до дороги є зміщена в сторону подвір'я ОСОБА_3 При вимірюванні ділянки ОСОБА_3 ширина подвір'я від огорожі з суміжним сусідом від точки А до Б ОСОБА_12 до бетонної відмостки зі сторони ОСОБА_2 становить 14,80 м., як це і передбачено в плані забудови.

Згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки під АДРЕСА_2, виданого ОСОБА_2 затвердженого рішенням виконавчого комітету Щиренької селищної ради народних депутатів № 140 від 23.05.1997 року ширина земельної ділянки зазначена на 12,65 м. та розташування

Таким чином, судом встановлено, що ширина земельної ділянки ОСОБА_2 від визнаної сторонами межі ділянок ОСОБА_11 та ОСОБА_2, до ділянки ОСОБА_3 на даний час становить приблизно у розмірі 12,50 - 12,65 м., що відповідає фактично встановленим межам відповідно до експлікації плану забудови кварталу № 37 в смт. Щирец виготовленого у 1958 році та плану забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, виданого 15 червня 1972 року районним інженером - архітектором ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8

Надаючи правову оцінку зібраним по справі доказам та встановленим судом обставинам

суд приходить до переконання, що оскаржувані акти підтверджують межу земельних ділянок ОСОБА_2 під НОМЕР_1 та ОСОБА_3 під АДРЕСА_1.

Судом не встановлено жодних підстав, які б свідчили про існування протиправних дій з боку відповідача Щирецької селищної ради та ОСОБА_13, спрямованих на порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача ОСОБА_2 щодо володіння та користування належною йому земельно ділянкою, зокрема щодо порушення меж між суміжними земельними ділянками, а від так, позовні вимоги позивача ОСОБА_2 є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 14, 18, 159, 160, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Щирецької селищної ради про визнання недійсними та скасування рішень селищної ради №142 від 14.09.2007 року, №233 від 22.01.2008 року, № 234 від 22.01.2008 року, державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯЕ № 551480 та ЯЕ № 551481, технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, актів земельних ділянок від 13.09.2007 року та 17.01.2008 року, актів встановлення та узгодження меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та встановленням меж земельних ділянок, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 - відмовити.

На постанову можна подати апеляційну скаргу до адміністративного апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області на протязі 10 днів з моменту проголошення постанови.

СуддяД. А. Кукса