Постанова

від 10.02.2014 по справі 812/10177/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10177/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третіх осіб: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, треті особи - Державна податкова інспекція у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, приватне підприємство «Фірма «Айлент», про звільнення майна з податкової застави, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, у якому заявлено вимоги про звільнення майна позивача, а саме - торгівельно-розважальний центр, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б, з податкової застави.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у липні 2013 року позивачем отримано податкову вимогу № 76-13 від 01.07.2013, з якої вбачалося, що позивачем обліковувався податковий борг з орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності у сумі 362970,57 грн., у тому числі: основна заборгованість - 351914,94 грн., пеня - 11055,73 грн.

Актом опису майна № 35/11-00/71 від 03.07.2013 відповідач здійснив опис всього майна, що належить позивачу, у податкову заставу, про що здійснено відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 13784955.

Актом опису майна № 45/12-14-11-71 від 11.09.2013 предмет податкової застави змінено на торгівельно-розважальний центр, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 812/6796/13-а від 23.08.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013, податкову вимогу № 76-13 від 01.07.2013 визнано протиправною та скасовано.

Таким чином, судом встановлено, що за позивачем податковий борг відсутній.

Відповідно до положень Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення виконання зобов'язань платника податків, що має податковий борг, перед бюджетом.

Перебування у податковій заставі майна платника податків, який не має податкового боргу, є протиправним.

Про відмову у задоволенні вимог позивача про звільнення майна з податкової застави відповідач повідомив листом № 7860/12-14-11-20 від 22.11.2013.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.139).

Відповідач у судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.133). Також, до матеріалів справи відповідачем приєднано заперечення проти позову (а.с.30), у яких зазначено про відсутність законних підстав для звільнення майна підприємства з податкової застави.

Представник ПП «Фірма «Айлент» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.117).

Представник Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представників сторін та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, судом встановлено таке.

Відповідно до договорів оренди землі № 041041900247, № 041041900248 від 21.04.2010, укладених між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою, в оренді у ПП «Айленд» знаходилися земельні ділянки за адресою: м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, район буд. 23-а, мікрорайон 79 та м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, район буд. 67, мікрорайон 80 (а.с.46-55).

ПП «Айленд» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з плати за землю на 2012 та 2013 роки, у яких самостійно визначено розмір орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 та 2013 роки (а.с.83-90).

Через несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань за ПП «Айленд» станом на 29.06.2013 утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., утому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн., що підтверджено обліковою карткою платника орендної плати з юридичних осіб (а.с.79-82).

01.07.2013 ДПІ у м. Сєвєродонецьку сформовано податкову вимогу № 76-19, якою повідомлено ПП «Айленд», що станом на 29 червня 2013 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 362970,57 грн. (а.с.6).

03.07.2013 відповідачем прийнято рішення № 31/11-00/69 про опис майна ПП «Айленд» у податкову заставу.

Актом опису майна № 35/11-00/71 від 03.07.2013 відповідач здійснив опис всього майна, що належить позивачу, у податкову заставу, про що також здійснено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.7, 9).

На підставі листа ПП «Айленд» вих.№ 10/09-2013-1 від 10.09.2013 ДПІ у м. Сєвєродонецьку актом опису майна № 45/12-14-11-71 від 11.09.2013 проведено опис торгівельно-розважального центру, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 23Б та внесено відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.8, 9).

Не погодившись з вимогою про сплату боргу, ПП «Айленд» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 76-19 від 01.07.2013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі № 812/6796/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області № 76-19 від 01.07.2013, якою повідомлено ПП «Айленд» про існування станом на 29.06.2013 податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн. (а.с.11-22).

Дослідженням постанови суду від 23 серпня 2013 року у справі № 812/6796/13-а встановлено, що податкову вимогу скасовано з підстав відсутності за ПП «Айленд» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., утому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн.

Так, судом встановлено та зазначено у постанові від 23 серпня 2013 року, що на час формування податкової вимоги - 01.07.2013, податковий борг ПП «Айленд» з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., згідно розподільчого балансу від 25.06.2013, вже був переданий іншій юридичній особі - ПП «Фірма «Айлент». Відтак, на час формування оспорюваної податкової вимоги, за ПП «Айленд» вже був відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., що на думку суду, унеможливлює формування відповідачем та направлення податкової вимоги ПП «Айленд».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене, суд вважає звільненими від доказування обставини щодо відсутності за ПП «Айленд» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 362970,57 грн., у тому числі: основний платіж - 351914,84 грн., пеня - 11055,73 грн., існування якого стало підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та складання актів опису № 35/11-00/71 від 03.07.2013 та № 45/12-14-11-71 від 11.09.2013.

Крім того, дослідженням ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 812/6885/13-а встановлено, що ПП «Айленд» зверталося до суду з позовом до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 31/11-00/69 від 03.07.2013. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволені. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 20913 року у справі № 812/6885/13-а закрито, в зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову (а.с.78).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Підстави виникнення податкової застави встановлено ст.89 ПК України.

Так, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Згідно п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (п.п.93.1.1 п.93.1 ст.93 ПК України);

- визнання податкового боргу безнадійним (п.п.93.1.2 п.93.1 ст.93 ПК України);

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п.93.1.3 п.93.1 ст.93 ПК України);

- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (п.п.93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України).

Відповідно до п.93.2 ст.93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Згідно п.93.3 ст.93 ПК України порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Розділом 5 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373 (далі - Порядок № 572), визначено порядок припинення податкової застави.

Так, у випадках, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (п.5.1 Порядку № 572).

Відповідно до п.5.2 Порядку № 572 підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу ІІ Кодексу.

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що майно з податкової застави звільняється податковим органом у разі виникнення підстав, визначених п.п.93.1.1-93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України, перелік яких є вичерпним, на підставі відповідних документів, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п.п.93.1.1-93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України, шляхом надіслання платнику податків повідомлення.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що обов'язок відповідача щодо звільнення майна платника податків з податкової застави є дискреційним, а адміністративний суд за загальними правилами не повноважний підміняти відповідачів у виконанні покладених на них обов'язків.

На думку суду, адміністративний суд може тільки спонукати відповідача - суб'єкта владних повноважень до вчинення певних дій, шляхом його зобов'язання до вчинення певних дій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, адміністративний суд може спонукати відповідача - суб'єкта владних повноважень до вчинення законних дій.

Разом з тим, у даній адміністративній справі відсутні підстави для зобов'язання відповідача звільнити майно ПП «Айленд» з податкової застави, оскільки відсутні докази закінчення будь-якої з подій, визначених п.п.93.1.1-93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України, з настанням яких пов'язано звільнення майна з податкової застави.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Айленд» листами від 22.10.2013 № 22/10-2013-1 та від 25.10.2013 № 25-10-2013-1 зверталося до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області за звільненням майна підприємства з податкової застави та виключенням запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Листом від 22.11.2013 № 7860/12-14-11-20 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області повідомила заявника, що остаточне питання щодо звільнення від податкової застави майна ПП «Айленд» та виключення запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень буде розглянуто після вирішення по суті Донецьким апеляційним адміністративним судом справи № 812/6885/13-а за позовом ПП «Айленд» до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

Суду, на час вирішення даної адміністративної справи, не надано доказів прийняття відповідачем остаточного рішення за результатами розгляду заяв про звільнення майна ПП «Айленд» з податкової застави.

Тобто, судом встановлено відсутність порушення прав позивача з боку відповідача.

Юрисдикція адміністративних судів, згідно із ч.1 ст.17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, як не спростовує висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так і не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відсутність з боку ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області порушення прав ПП «Айленд» виключає можливість захисту судом порушеного права та, відповідно, прийняття судом рішення на користь позивача.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки судове рішення постановлено не на користь ПП «Айленд», суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що ПП «Айленд» до позовної заяви подано документ про сплату судового збору у розмірі більшому, ніж встановлено ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За таких обставин суд вважає за необхідне повернути ПП «Айленд» переплачену суму судового збору в розмірі 458,80 грн.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 10 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 лютого 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, треті особи - Державна податкова інспекція у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, приватне підприємство «Фірма «Айлент», про звільнення майна з податкової застави, - відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Айленд» (місцезнаходження: 91016, м. Луганськ, вул. Совєтська, 73, ідентифікаційний код 32418971) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова