Рішення

від 11.02.2014 по справі 917/43/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.02.2014р. Справа №917/43/14

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Водяник О.В.,

від відповідача: Левченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмакс",

вул. Котляревського, 1/27, м.Полтава, 36020

до Приватного підприємства "Антарекс",

вул.Жовтнева, 53/1, кв.55, м.Полтава, 36014

адреса для листування: вул.Визволення, 21, м.Полтава, 36009

про стягнення 44 087,85 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмакс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства "Антарекс" про стягнення заборгованості в сумі 44 087,85 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині відшкодування витрат з орендної плати за землю відповідно до п.9 договору купівлі-продажу, укладеного 07.11.2012 року між ПАТ "Деревообробний завод" та ПП "Антарекс", за яким право вимоги виконання зобов'язань боржником перейшло до позивача на підставі договору про уступку права вимоги, укладеного 16.09.2013 року між ПАТ "Деревообробний завод" (первісний кредитор) та ТОВ "Алмакс" (новий кредитор).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись, зокрема на те, що відповідач, в порушення умов договору купівлі-продажу від 07.11.2012 року, не виконав зобов'язання в частині відшкодування витрат з орендної плати за землю, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 44 087,85 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.64-65) та його представник у судовому засіданні, не заперечуючи факту наявності заборгованості з відшкодування витрат з орендної плати за землю перед ПАТ "Деревообробний завод", проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір уступки права вимоги є нікчемним в зв'язку з недотриманням вимоги закону про його нотаріальне посвідченння, а тому не створює юридичних наслідків для відповідача, а також на те, що ПП "Антарекс" не було отримано повідомлення від 24.09.2013 року за №738 про укладання договору уступки права вимоги, в зв'язку з чим вважає, що заборгованість ПП "Антарекс" перед ТОВ "Алмакс" відсутня.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вважаючи, що договір уступки права вимоги є нікчемним, заявляє клопотання про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору ( а.с.64-65)..

Представник позивача заперечує проти припинення провадження по справі, посилаючись на те, що договір уступки права вимоги не можна вважати нікчемним, адже за ним позивачу передано право вимоги виконання відповідачем зобов'язань з відшкодування плати за землю за договором оренди землі, який було укладено у письмовій формі, а тому відсутні підстави для нотаріального посвідчення договору про уступку права вимоги.

Суд, заслухавши представників сторін, приходить до висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі з мотивів відсутності предмету спору виходячи з наступного:

Згідно п.1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року (з наступними змінами) роз'яснено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарського спору без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи(п.4.2 Постанови).

Господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна тощо (п.4.4. Постанови).

Враховуючи те, що під предметом спору розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, якою в даному випадку є вимога про стягнення коштів на відшкодування витрат зі сплати орендної плати, а відповідач посилається на нікчемність договору про заміну сторони у зобов'язанні, тобто обгрунтовує свої заперечення проти задоволення позову, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача, адже між позивачем і відповідачем на момент розгляду справи існує спір, в зв'язку з чим припинення провадження по справі згідно п.1-1 частини 1 статті 80 ГПК України неможливе.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 22.07.2009 року між Полтавською міською радою (далі - Орендодавець) та ВАТ "Деревообробний завод" (перейменоване у ПАТ "Деревообробний завод") (далі - Орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі та виробничих приміщень, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул.Визволення, 21, загальною площею 23044 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки: 5310136400:03:001:003.

Відповідно до п.4.1. Договору оренди землі, орендна плата за користування земельною ділянкою становить з 01.02.2009р. - 116 328,42 грн. на рік, а з 01.01.2010р. - 160 420,81 грн. на рік.

Також в договорі сторони погодили строк дії договору, права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору, порядок і підстави для зміни умов договору та припинення його дії, а також інші умови, необхідні для даного виду договорів.

Згідно відмітки на останньому аркуші договору, він зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 04 серпня 2009 року вчинено запис №367-П (а.с.19-28).

07.11.2012 року між публічним акціонерним товариством "Деревообробний завод" (далі - Продавець) та приватним підприємством "Антарекс" (далі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю виробничі будівлі, які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул.Визволення, 21, а Покупець зобов'язується прийняти ці виробничі будівлі та сплатити за них певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу посвідчено 07.11.2012 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в державному реєстрі правочинів(а.с. 9-14).

Відповідно до абзацу третього п.1 Договору, зазначені виробничі будівлі розташовані на землі держфонду загальною площею 23044 кв.м, кадастровий номер якої: 5310136400:03:001:003, яка використовується Продавцем згідно договору оренди землі, укладеного 22.07.2009р., зареєстрованого у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 04.08.2009р. №367-П.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Договору купівлі-продажу, у разі понесення витрат Продавцем на відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та орендної плати за землю, з моменту укладення даного договору до моменту переоформлення відповідних договорів користування земельною ділянкою та постачання відповідних комунальних послуг на Покупця, останній зобов'язується відшкодувати такі витрати Продавцю в повному розмірі.

26.07.2013 року, на підставі рішення тридцять другої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 12 липня 2013 року, між Полтавською міською радою та ПАТ "Деревообробний завод" було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі , зареєстрованого 04 серпня 2009 року за №367-П, про розірвання договору оренди землі площею 23044 кв.м. з 12 липня 2013 року( а.с.29).

З моменту укладення Договору купівлі-продажу до моменту розірвання Договору оренди землі, ПАТ "Деревообробний завод" сплачував орендну плату за землю, на підтвердження чого до позовної заяви додані банківські виписки по особовому рахунку ПАТ "Деревообробний завод" (а.с.33-42).

ПП "Антарекс" взяті на себе зобов'язання по відшкодуванню сплаченої ПАТ "Деревообробний завод" орендної плати за землю, виконав частково, у зв'язку з чим позивач вважає, що у відповідача утворилась заборгованість перед ПАТ "Деревообробний завод" в сумі 44 087,85 грн.

16.09.2013 року між ПАТ "Деревообробний завод" (далі - Первісний кредитор) та ТОВ "Алмакс" (далі - Новий кредитор) було укладено Договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з укладеним Договором купівлі-продажу від 07.11.2012р., а новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором ( а.с.15).

Відповідно до п.3 Договору уступки права вимоги, Новий кредитор набуває право вимагати від ПП "Антарекс" виконання зобов'язань відповідно до абзацу 2 п.9 Основного договору.

Пунктом 4 Договору уступки права вимоги передбачено, що сума вимоги становить 57 956,27 грн.

Згідно з п.5 Договору уступки права вимоги, всі копії документів на яких основане право вимоги, передаються Первісним кредитором Новому кредитору в момент підписання цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно п.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно п.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як встановлено судом, Договір купівлі-продажу від 07.11.2012 року, як Основний договір, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3

З огляду на вищевикладене, договір уступки права вимоги від 16.09.2013 року має вчиняється у такій самій формі, що і Договір купівлі-продажу від 07.11.2012 року.

Позивачем не додержано вимог закону щодо нотаріального посвідчення Договору уступки права вимоги від 16.09.2013р., а тому договір є нікчемним.

Суд відхиляє доводи позивача про відсутність необхідності нотаріального посвідчення договору про уступку права вимоги з посиланням на те, що за ним передано право вимоги на відшкодування витрат первісного кредитора зі сплати орендної плати за договором про оренду землі, який укладено у письмовій формі, оскільки право Первісного кредитора вимагати відшкодування витрат зі сплати орендної плати за землю передбачено п.9 Договору купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально, а тому в силу прямої вимоги закону, а саме статті 513 ЦК України, договір про уступку права вимоги також має посвідчуватись нотаріально.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки вимога позивача грунтується на договорі, який не відповідає вимогам закону..

У відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повний текст рішення складено 14.02.2014 року.

СУДДЯ Кульбако М.М.