Рішення

від 11.02.2014 по справі 5016/1513/2011(8/65)

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 5016/1513/2011(8/65)

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дідух К.О., дов. №149/11.5.2 від 28.03.2013;

від відповідача - Гожбур К.А., дов. №1 від 25.05.2013;

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Миколаївська регіональна дирекція»,

54029, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 55,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»,

54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківіт»,

54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9,

про звернення стягнення 29067766 грн. 88 коп. на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Миколаївська регіональна дирекція" (далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківіт», про звернення стягнення на заставлене майно - нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою місто Миколаїв, вулиця Новозаводська, 9 на загальну суму 29067768 грн. 88 коп., яка складається із 18500000 грн. суми основного боргу за кредитним договором від 16.04.2008 №06КБ/2008; 7867150 грн. 74 коп. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 01.06.2008 по 20.04.2011, 1842425 грн. 33 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.12.2009 по 20.04.2011; 858190 грн. 81 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2009 по 20.04.2011, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною 5998 872 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача кошти на погашення судових витрат у справі, які складаються з державного мита у сумі 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Користуючись правом, наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), заявою від 15.03.2012 №506/2200-2 позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 36786754 грн. 85 коп. за рахунок заставленого за договором іпотеки від 18.04.2008 майна.

Провадження у справі неодноразово зупинялось у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної із нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Ухвалою суду від 11.10.2003 за клопотанням позивача у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості заставленого майна. В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилався на те, що заставна вартість предмету іпотеки, яка вказана в іпотечному договорі, не є тотожною початковій ціні предмету іпотеки для подальшої його реалізації, яка відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» має бути зазначена у рішенні суду, оскільки ринкова вартість майна не є сталою одиницею і на час розгляду даного спору вартість іпотечного майна значно зменшилась в ціні. Позивач зазначає, що у подальшому це унеможливить реалізацію предмета іпотеки за ціною, вказаною в іпотечному договорі (як заставна вартість), та призведе до неможливості виконання рішення по даній справі, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне актуалізувати ринкову вартість іпотечного майна саме шляхом проведення судової експертизи.

30.01.2014 на адресу суду надійшов висновок експерта №593-595 від 10.01.2014.

Згідно з даним висновком ринкова вартість нежитлового об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, і має наступні характеристики: адміністративно-складська будівля цегляна, загальною площею 1312,9 кв.м. літ. «А-3», склад №1 кам'яний, загальною площею 647 кв.м., літ. «Д-1», сварочний цех цегляний, літ. «Е-1», сарай цегляний літ «Ж-1», сарай залізний літ «И-1», огорожі 9-13, споруди №14-1, 8, I, на момент проведення експертизи складає 4498237 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Суд вважає, що третю особу належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

До початку судового засідання представником відповідача надано суду клопотання б/н від 11.02.2014 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що при проведенні експертизи експертом було застосовано порівняльний підхід та визначено ринкову вартість нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 12-та Повздовжня, 9, що, на думку відповідача, свідчить про неякісність проведення експертизи.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки як свідчать матеріали експертизи, а також сам висновок експерта №593-595 від 10.01.2014 експертом правомірно та вірно проведено експертну оцінку майна, яке є предметом застави за договором іпотеки б/н від 18.04.2008, та знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

В судовому засіданні 11 лютого 2014 року о 14 год. 15 хв. оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв.

Після перерви представник позивача надав суду заяву, в якій виклав позовні вимоги з урахуванням висновку експерта та приписів ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а саме: прохальну частину заяви про збільшення позовних вимог №506/2200-2 від 15.03.2012 викласти наступним чином: «Стягнути заборгованість за кредитним договором №06КБ/2008 від 16.04.2008 у розмірі 36786754 грн. 85 коп., яка складається із 18500000 грн. суми основного боргу за кредитним договором №06КБ/2008 від 16.04.2008; 10727013 грн. 65 коп. заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 4245316 грн. 91 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.12.2009 по 20.02.2012% 2103065 грн. 49 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 814312 грн. 79 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту, за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 397046 грн. 01 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 25.10.2009 по 31.10.2011.

шляхом звернення на передане в іпотеку майно за іпотечним договором, посвідченим18.04.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., та зареєстрованого в реєстрі за №1347, - нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 9, з наступною характеристикою: адміністративно-складська будівля цегляна, загальною площею 1312,9 кв.м. Літ.А-3, склад №1 кам'яний, загальною площею 647 кв.м., літ. «Д-1», сварочний цех цегляний, літ. «Е-1», сарай цегляний літ «Ж-1», сарай залізний літ «И-1», огорожі 9-13, споруди №14-1, 8, I,

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною у розмірі 4498237 грн., встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, враховуючи переважне перед іншими кредиторами право Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» отримати задоволення із вартості цього майна (предмету іпотеки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва» на користь ПАТ «ВТБ Банк» судові витрати, а саме: державне мито у розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.»

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Висновок суду ґрунтується на такому:

16.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ківіт» (надалі - позичальник) було укладено кредитним договір №06КБ/2008 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом Кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів (кредиту) на умовах: сума кредиту 19 500 000,00 грн. зі строком користування - до 16.10.2009 з погашенням суми кредиту щомісяця рівними частинами в останні три місяці кредитування; сума кредиту в серпні 2009 року 6500000 грн.; сума кредиту у вересні 2009 року 6500000 грн.; сума кредиту у жовтні 2009 року 6500000 грн. Плата за користування кредитом встановлюється 14,7 відсотків річних.

29.09.2009 між позивачем та третьою особою підписана додаткова угода №2 до Кредитного договору, відповідно до якої позивач та позичальник дійшли згоди внести зміни та доповнення до Кредитного договору та викласти його в новій редакції.

Відповідно до додаткової угоди №2 до Кредитного договору предметом Кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів (кредиту) на умовах: сума кредиту 19500000 грн. зі строком користування до 15.10.2010. Кредит надався в межах ліміту кредитування, відповідно до графіку.

Кредитним договором встановлена плата за користування кредитом 14,7 відсотків річних.

Як вбачається з п.3.1. додаткової угоди №2 до Кредитного договору позичальник прийняв зобов'язання повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 3.1.1. додаткової угоди №2 до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюються: у вигляді процентів, диференційованої ставки, яка складається з базового розміру процентів 27% процентів річних; підвищений розмір процентів застосовується наступним чином: на 1 процентний пункт при невиконанні позичальником умов, визначених п. 4.3.11.1, п. 4.3.11.3, п. 4.3.11.4, до моменту виконання умов п. 4.3.11.1., п. 4.3.11.3, п. 4.3.11.4 в повному обсязі; на 3 процентні пункти при невиконанні позичальником умов, визначених п. 4.3.11.2, до моменту виконання в повному обсязі; на 5 процентних пунктів при невиконанні позичальником умов, визначених п. 4.3.2., до моменту виконання умов п. 4.3.2 в повному обсязі. Проценти за користування кредитною лінією сплачуються позичальником щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання позичальникові грошових коштів (кредиту) в сумі 6638000 грн. та 12862000 грн., а всього в сумі 19500000 грн., що підтверджується випискою по рахунку та меморіальними ордерами №ТР.2937.1. від 17.04.2008 та №ТК.2937.1. від 18.04.2008 відповідно.

Згідно із п. 1.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше З (трьох) банківських днів.

Позичальник всупереч умовам договору свої зобов'язання за Кредитним договором виконував невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Позивач неодноразово направляв вимоги про виконання зобов'язань позичальником, але відповіді на дані вимоги не отримані, заборгованість не погашена.

Внаслідок порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом, враховуючи положення п. 3.1. додаткової угоди №2 до Кредитного договору, у позичальника виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на час звернення позивача із позовом становила 18500000 грн.

Заборгованість позичальника перед позивачем по процентам за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011 становить 10727013 грн. 65 коп.

Відповідно до п. 7.2 додаткової угоди №2 до Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за Кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Статтею 546 ЦК передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі викладеного позивач нарахував позичальнику 4245316 грн. 91 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 2103065 грн. 49 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього позивач нарахував позичальнику 814312 грн. 79 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту, за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 397046 грн. 01 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 25.10.2009 по 31.10.2011.

Таким чином, позивачем було нараховано позивальнику внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за Кредитним договором станом на 15.03.2012 суму заборгованості 36786754 грн. 85 коп., яка складається із 18500000 грн. суми основного боргу за кредитним договором №06КБ/2008 від 16.04.2008; 10727013 грн. 65 коп. заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 4245316 грн. 91 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 2103065 грн. 49 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 814312 грн. 79 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту, за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 397046 грн. 01 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 25.10.2009 по 31.10.2011.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника по Кредитному договору, 18.04.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Заграва» (відповідач) укладений Іпотечний договір б/н (далі - Іпотечний договір).

У зв'язку із внесенням змін до Кредитного договору сторони за Іпотечним договором також укладали додаткові договори - №1 від 29.09.2009 та №2 від 18.11.2009.

Предметом іпотеки є нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9. Предмет іпотеки сторони Іпотечного договору оцінили в 5998872 грн.

Відповідно до статті 572 ЦК в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Ст. 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Положення ч. 2 ст. 590 ЦК встановлюють момент, коли заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а саме, коли не буде виконано забезпечене зобов'язання у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 4,2. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язань, та задовольнити свої вимоги щляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, оскільки у позивача, враховуючи наведені обставини та положення п.1.1 Кредитного договору, виникло право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, то, відповідно, у позивача виникло, враховуючи норми ч.2 ст. 590 ЦК та п. 4.2. Іпотечного договору, право звернути стягнення на заставлене майно.

Виконуючи вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», позивач направив позичальнику та відповідачеві письмові вимоги від 03.02.2011 про виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаних вимог .

Згідно зі ст. 572 ЦК в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іптекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Таку вимогу позивач направив відповідачу 03.02.2011 за вих. №264/2200-08-2, однак у встановлений Законом України «Про іпотеку» та пунктом 5.1 Іпотечного договору тридцятиденний строк відповідач порушення не усунув. Таким чином, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві України, підтверджені матеріалами справи і не заперечені відповідачем по суті, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, ідентифікаційний код 30125749) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319), заборгованість за кредитним договором №06КБ/2008 від 16.04.2008 у розмірі 36786754 грн. 85 коп., яка складається із 18500000 грн. суми основного боргу за кредитним договором №06КБ/2008 від 16.04.2008; 10727013 грн. 65 коп. заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 4245316 грн. 91 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.12.2009 по 20.02.2012% 2103065 грн. 49 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 25.10.2009 по 31.10.2011; 814312 грн. 79 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту, за період з 01.12.2009 по 20.02.2012; 397046 грн. 01 коп. три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 25.10.2009 по 31.10.2011.

шляхом звернення на передане в іпотеку майно за іпотечним договором, посвідченим18.04.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., та зареєстрованого в реєстрі за №1347, - нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, будинок 9, з наступною характеристикою: адміністративно-складська будівля цегляна, загальною площею 1312,9 кв.м. Літ.А-3, склад №1 кам'яний, загальною площею 647 кв.м., літ. «Д-1», сварочний цех цегляний, літ. «Е-1», сарай цегляний літ «Ж-1», сарай залізний літ «И-1», огорожі 9-13, споруди №14-1, 8, I,

шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною у розмірі 4498237 грн., встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, враховуючи переважне перед іншими кредиторами право Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» отримати задоволення із вартості цього майна (предмету іпотеки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, ідентифікаційний код 30125749) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319) судові витрати, а саме: державне мито у розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 14 лютого 2014 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька