ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.01.2007
Справа № 16/372
За позовом
товариства з обмеженою відповідальністю
„Морефрост”,
м. Дніпропетровськ
до відповідача
приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Мукачево
про
стягнення суми
76713,56 грн.
Суддя
О.В. Васьковський
Представники:
Від позивача
Сідун Д.Д. (дов. від 22.11.06)
Від відповідача
не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
товариство з обмеженою відповідальністю „Морефрост”, м.
Дніпропетровськ (далі -позивач) звернулося з позовом до приватного підприємця
ОСОБА_1, м. Мукачево (далі -відповідач) про стягнення суми 76713,56 грн.,
у т.ч. 69722,23 грн.
основного боргу, 1048,70 грн. три проценти річних та 5942,63 грн. пені за
договором поставки №НОМЕР_1 від 24.03.06.
Позивач просить задоволити позов,
мотивуючи тим, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання по оплаті за
товар, отриманий згідно договору поставки, внаслідок чого в нього виникла та
рахується прострочена заборгованість.
Відповідач належним чином
повідомлений про розгляд справи, однак письмових пояснень по суті спору не
подав, у судове засідання не з'явився та участь уповноваженого представника у
судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу
України (далі -ГПК України) за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника
позивача, розглянувши матеріали справи та
додатково подані докази, суд встановив:
24.03.06 між позивачем
(постачальник по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено
договір поставки №НОМЕР_1 (далі -договір), згідно умов якого позивач
зобов'язався постачати, а відповідач прийняти та оплатити товар.
Сторони домовилися (п.2.2.
договору), що поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, термін
якої визначається за згодою сторін у
додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору, а саме 10 календарних
днів, як зазначено в додатковій угоді НОМЕР_3. У п.2.4. договору визначено, що
розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових
коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до ч.1 ст. 175
Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються
цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності,
в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на
користь другої сторони або утриматися
від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної
сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між
учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно ч.1 ст.265
Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -
постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)
другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти
вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи
та пояснень представника позивача, відповідач по закінченню строку платежу своє
грошове зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла прострочена
заборгованість у сумі 69722,23 грн. Так,
19.08.06 між позивачем та відповідачем
складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.06 по 19.08.06,
яким підтверджується заборгованість відповідача у сумі 69722,23 грн. На підставі вищевказаного акту звірки між сторонами було
підписано графік погашення заборгованості, згідно якого відповідач в період з
22.09.06 до 20.10.06 відповідач повинен був погасити заборгованість у повному
обсязі. Проте, як встановлено, свої зобов'язання не виконав.
За прострочення виконання грошового
зобов'язання на підставі умов договору (п.5.2) позивач за період з 23.05.06 по 22.11.06 нарахував
відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить: 69722,23 грн. x 8,5%
(облікова ставка НБУ) x 2 x 183 дні : 365 дня = 5942,63 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625
Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведеної норми
закону позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за
отриманий товар нарахував відповідачу три проценти річних від простроченої
суми, що згідно розрахунку складає: 69722,23 грн. x 3% : 100 x 183 дні : 365 дня = 1048,70 грн.
Таким чином, беручи до уваги, що
відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та
інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,
а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача
про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 76713,56 грн., у т.ч.
69722,23 грн. основного боргу, 1048,70 грн. три проценти річних та 5942,63 грн.
пені, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вказана сума заборгованості
доведена позивачем відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Згідно з ст.49 ГПК України з
відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 767,00
грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
На підставі наведеного, керуючись
ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального
кодексу України, суд
В И Р І Ш И
В:
позов задоволити повністю.
Стягнути з приватного підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою
відповідальністю „Морефрост” (м. Дніпропетровськ,
вул. Братів Трохимових, 32/292, код ЄДРПОУ 33274298):
- суму 76713,56 грн., у т.ч.
69722,23 грн. основного боргу, 1048,70 грн. три проценти річних
та 5942,63 грн. пені ;
- суму 767,00 грн. у
відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118,00
грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили
і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85
Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
О.В. Васьковський
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 371936 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Швець Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні